Відповідаємо на запитання. Конкурс директорів, підвищення кваліфікації та доплати вчителям

Остання в 2017 році добірка відповідей на ваші запитання. У ній ми зібрали інформацію про конкурси директорів, НВК, опорні школи та про те, чи вже працює норма про підвищення кваліфікації не менше 150 годин на 5 років та багато іншого.

Чи конкурс директорів працює вже?

Так. Є пряма норма Закону України “Про загальну середню освіту” (частина 2 статті 26), яка чітко визначає, що директор будь-якої школи з моменту набрання чинності Законом призначається на посаду на конкурсних засадах.

Згідно з абзацом третім частини 2 статті 26 Закону України “Про загальну середню освіту”, засновники шкіл мають розробити і затвердити положення про конкурс на підставі типового, яке затверджує МОН. Проте у зв’язку з тим, що норма про проведення конкурсу є прямою, МОН у своєму роз’ясненні “Щодо нагальних питань впровадження Закону “Про освіту” зазначало, що тимчасова відсутність типового положення “не зупиняє дію норми Закону щодо призначення керівника закладу загальної середньої освіти на посаду винятково за результатами конкурсного відбору”.

Недотримання прямої норми Закону та призначення керівників шкіл без конкурсу  це, як мінімум, перевищення службових обов’язків конкретними посадовими особами органів влади, які виконують функції засновників шкіл.

Що буде з НВК? Адже таких типів закладів освіти вже нема.

У Законі “Про освіту” справді не вживається термін “навчально-виховний комплекс”, але натомість Закон (частина 4 статті 22) дозволяє закладу освіти здійснювати освітню діяльність одночасно на різних рівнях освіти та за різними видами освіти, утворюючи для цього окремі структурні підрозділи.

Отже, гімназія (заклад загальної середньої освіти ІІ ступеня) може мати в своєму складі структурний підрозділ – початкову школу, а ліцей (заклад загальної середньої освіти ІІІ ступеня) може мати у своєму складі такі структурні підрозділи як гімназія та початкова школа.

Школам, які до ухвалення нового Закону “Про освіту” діяли як НВК, потрібно змінити тип закладу на один із зазначених вище.

Крім того, дитячі садочки також можуть бути структурним підрозділом закладу загальної середньої освіти.

Також стаття 22 Закону передбачає, що “Заклад освіти для здійснення статутної діяльності може на договірних засадах об’єднуватися з іншими юридичними особами, створюючи освітні, освітньо-наукові, наукові, освітньо-виробничі та інші об’єднання, кожен із учасників якого зберігає статус юридичної особи”.

Чи чинна інструкція про порядок конкурсного приймання дітей (учнів, вихованців) до гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів) № 389?

Наразі інструкція чинна, але, згідно з “Планом підготовки проектів нормативно-правових актів, необхідних для забезпечення реалізації Закону України “Про освіту” (Наказ МОН № 1475), її мають визнати такою, що втратила чинність.

Замість цієї інструкції мають ухвалити інший документ про приймання дітей у перші класи або деталізувати це в новому законі “Про загальну середню освіту”.

Зараз у нашій сільській школі-філії І-ІІІ ступенів  126 учнів. Але в нас хочуть зробити тільки 1-4 класи. Що робити вчителям? Опорна школа 2-поверхова, на відміну від нашої 3-поверхової, до неї 18 кілометрів страшної дороги. Вчителі-предметники нашої школи  усі спеціалісти. Чи заберуть у нас, за новим законом, ступені?

Закон “Про освіту” не говорить про те, що школи мають закривати чи понижувати в ступенях. Більше того, згідно з абзацом другим частини 1 статті 13 Закону “Про освіту”, кожна особа має право здобувати початкову та базову середню освіту в закладі освіти (його філії), що найбільш доступний та наближений до місця проживання особи.

Проте, питання формування мережі конкретних шкіл, в яких будуть здобувати освіту діти, мають вирішувати місцеві органи влади. Адже саме на них Закон поклав обов’язок розвивати та змінювати мережу шкіл. Вони визначають, яким школам краще стати опорними, адже краще, ніж МОН, можуть оцінити наявну мережу шкіл та кількість учнів у різних населених пунктах.

У разі, якщо сільську школу перетворили у філію опорної школи, за рішенням засновника в селі може діяти базова школа (постанова Кабміну №777).

Якщо в сільській школі працюють дійсно кваліфіковані вчителі, які забезпечують дітей якісною освітою, то правильним рішенням було б максимально сприяти тому, щоб школа в селі залишилась. Але місцеві органи влади мають добре прорахувати, чи це не вимагатиме набагато більше бюджетних коштів, ніж навчання в опорній школі та оцінити, чи ця освіта точно не буде гіршою для дитини.

В усіх випадках потрібно керуватися насамперед інтересами дитини, і всі питання (особливо закриття шкіл, зменшення ступенів школи) намагатися узгоджувати з батьками цих дітей.

Тобто місцеві органи влади мали би детально проаналізувати ситуацію, сприяти тому, щоб учні отримували якомога кращу освіту, та прорахувати, чи не буде освіта в сільській школі коштуватиме в кілька разів дорожче, тим паче за умови її низької якості (якщо дійсно якість освіти нижча ніж, наприклад, в опорній школі). У такому разі, набагато ефективніше з точки зору оптимізації шкільної мережі буде ремонт дороги (що, до речі, може позитивно вплинути не тільки на освітню сферу) та підвезення учнів до опорної школи.

Також хочемо зазначити, що ви як громадяни, які обрали депутатів до певної місцевої ради, маєте право вимагати від них ці розрахунки, відвідувати засідання та сперечатися з їхніми рішеннями.

Чи має право школа пропонувати вчителям іноземних мов більші зарплати (в разі якщо вакансії довгий час не заповнюються), з яких джерел може бути така надбавка?

У статті 61 закону “Про освіту” є таке:

“Заклад освіти має право за рахунок власних надходжень та інших джерел, не заборонених законодавством, встановлювати педагогічним і науково-педагогічним працівникам доплати, надбавки, премії та інші види заохочень”.

“Керівник закладу освіти відповідно до законодавства, установчих документів та колективного договору має право встановлювати педагогічним і науково-педагогічним працівникам доплати, надбавки, премії за використання в освітньому процесі іноземних мов, сучасних технологій, реалізацію інноваційних проектів тощо”.

Джерелами таких надбавок можуть бути благодійні внески, платні освітні і інші послуги та інші джерела, не заборонені законодавством. Перелік таких послуг складає Кабмін, проте засновники закладів освіти мають право його розширювати (стаття 78, п. 3).

Чи може тепер директор школи звільняти вчителів без причини?

Директор школи відтепер має право звільняти вчителів, але будь-яке звільнення має мати на те передбачені, зокрема Кодексом законів про працю України, конкретні підстави. Звільняти без причини не можна.

Якщо таке сталося, то вчитель має право звернутися із позовом до суду про визнання звільнення неправомірним і безпідставним.

Чи має право директор відвідувати уроки вчителів, за новим законом, з метою внутрішкільного контролю рівня ефективності роботи вчителя?

Законами України “Про освіту” та “Про загальну середню освіту” на керівників закладів освіти, зокрема шкіл, покладено відповідальність за освітню діяльність і багато інших обов’язків, що стосуються забезпечення якості освіти. Він також забезпечує функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

Закон прямо не говорить, що директор може чи не може відвідувати уроки, але це може бути заходом із забезпечення якості освіти  з метою перевірки, наскільки вчитель якісно надає освітні послуги.

Проте, відвідуючи урок, директор не повинен забувати про права людини  зокрема, забезпечувати їх дотримання щодо учнів та вчителя. Тобто не може бути грубих втручань у процес навчання, які принижують гідність людей або якимось чином їх дискримінують (вчителя перед учнями чи учнів перед вчителем тощо).

У попередній добірці ви зазначили, що “місцеві органи як органи управління освітою не мають ніяких повноважень з безпосереднього управління закладами освіти”. Вони повинні лише “виконувати для них сервісні функції”. Водночас, Лілія Гриневич заявляла, що Державна служба якості освіти отримує повноваження звертатись до судів з позовами про зобов’язання органів місцевого самоврядування, місцевих органів управління освітою усунути порушення та виконати вимоги законодавства в сфері освіти. Яким чином місцеві органи управління освітою, виконуючи лише сервісні функції, зможуть попередити порушення та вплинути на підвищення якості освітньої діяльності закладів освіти?

Чинні закони України “Про освіту” та “Про загальну середню освіту” дійсно не передбачають повноважень місцевих органів управління освітою з безпосереднього управління закладами освіти. Але помилковим є твердження, що вони “повинні ЛИШЕ виконувати для них сервісні функції”.

Поряд із сервісними функціями місцеві органи також мають повноваження, необхідні для реалізації державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території, забезпечення доступності повної загальної середньої освіти.

Крім того, вони мають певні повноваження як засновники закладів середньої освіти. Зокрема, це право укладати і розривати трудовий договір з керівником закладу освіти, обов’язок здійснювати контроль за фінансово-господарською діяльністю та за дотриманням установчих документів закладу освіти.

Засновник також зобов’язаний забезпечити утримання та розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним закладу освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов.

Таким чином, як засновники місцеві органи влади мають не тільки можливості, але і обов’язок впливати на забезпечення якості освіти і освітньої діяльності закладів освіти.  

Яким чином буде вирішена доля вечірніх шкіл після реорганізації? Адже це переважно старша школа.

Закон “Про освіту” допускає вечірню форму здобуття освіти. Якщо до ухвалення закону школа діяла лише як старша, то вона продовжить працювати, але має отримати назву ліцей (заклад освіти ІІІ ступеня). Відповідні зміни мають відобразиться в установчих документах.

Чи вже запрацювала норма закону “Про освіту” про 150 годин на 5 років для підвищення кваліфікації вчителів?

Норма Закону про те, що підвищення кваліфікації вчителя має скласти 150 годин на 5 років і має відбуватись щорічно, вже діє. Для неї немає жодних прикінцевих чи перехідних положень, які б відтерміновували початок дії. Тож підвищення кваліфікації має вже зараховуватись у 150-годинну копілку кожного вчителя.

Окрім того, з 1 січня 2018 року почне діяти норма, що вчитель може підвищувати кваліфікацію там, де сам обере (серед юридичних осіб, що мають ліцензію або акредитовану освітню програму). Процедура передачі державних коштів громадським організаціям та приватним юридичним особам зараз розробляється. Проте з 1 січня вчитель зможе пройти підвищення кваліфікації не в ІППО, а наприклад, в якомусь виші, який має акредитовану програму.

Чи в НУШ залишається індивідуальне навчання? Чи є тільки інклюзивне?

Навчання в Новій українській школі учня з особливими освітніми потребами може відбуватись як в інклюзивному класі, так і у формі індивідуального навчання (коли вчитель приходить до дитини додому).

Проте друга форма навчання застосовується для учнів, для яких неможливо забезпечити навчання в групі, для учнів, які за станом здоров’я не можуть відвідувати освітній заклад, тих, хто через територіальне розміщення не може приходити в школу (непідконтрольна територія, зони надзвичайних ситуації), а також для іноземців, які живуть у місцях тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства (згідно з Наказом МОН  №8 від 12.01.206 року).

Для дітей з інвалідністю або тих, хто не може відвідувати школу через фізичний стан (чи потребують довго лікування в медзакладах) переведення на індивідуальну форму відбувається за рішенням лікарсько-консультаційної комісії. Отже, така форма навчання є радше винятком, адже вона застосовується суто за рішенням відповідних спеціалістів.

Також є можливістьспеціальними класами, спеціальні школи, навчально-реабілітаційні центри.

Окрім того, закон “Про освіту” залишив екстернат та додав сімейну форму навчання. Вони теж можуть бути застосовані у випадку навчання дітей з особливими освітніми потребами. Проте ми наголошуємо, що вибір форми навчання має бути виваженим та враховувати насамперед інтереси дитини.

Для цього батькам потрібно дослухатись до рекомендацій лікарів, освітян та соціальних працівників. Якщо спеціалісти на заперечують можливість навчання в школі (а тим паче – якщо радять), краще надати дитині таку можливість. Адже їй потрібно вчитись жити в суспільстві.

Чи є НУШ у Дніпрі та в яких школах?

У 2017-2018 навчальному році 100 шкіл по всій Україні пілотують проект Держстандарту початкової освіти. У кожній області та Києві є по чотири школи, в яких працюють по-новому по два класи. У Дніпропетровській області Стандарт пілотують такі школи:

  • Відокремлений підрозділ Василівська філія І-ІІ ступенів комунальний заклад освіти “Солонянська СЗШ № 1 І-ІІІ ступенів” Солонянської селищної ради;
  • Комунальний заклад “Загальноосвітній навчальний заклад І ступеня – гімназія № 39” Кам’янської міської ради;
  • Павлоградська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 9 Павлоградської міської ради;
  • Комунальний заклад освіти “Середня загальноосвітня школа № 143” Дніпровської міської ради.

2018/2019 навчальний рік – офіційний старт Нової української школи. Отже, по-новому працюватимуть усі перші класи України.

Що очікувати в структурі навчання в 10 класі 2018-2019 року?

Поки в структурі навчання 10-класників нічого не зміниться. Вони вчитимуться у дворічній старшій школі. Зміни будуть лише в школах, які пілотуватимуть інтегровані курси. Рішення, чи пілотувати ці курси, школа прийматиме самостійно.

Для профільних гуманітарних класів пропонуватимуть курс з природничих наук, а для класів, в яких поглиблено вивчають точні науки – курс з історії. Мета цих курсів – зменшити навчальне навантаження на учнів. Це робитимуть за рахунок непрофільних предметів.

Хочемо ще раз наголосити, що так працюватимуть не всі школи, а лише ті, які самостійно оберуть інтегровані курси.

Від якої кількості дітей, можна створювати клас НУШ?

Стаття 14 закону “Про загальну середню освіту” каже таке:

“У закладах загальної середньої освіти, розташованих у селах і селищах, кількість учнів у класах визначається демографічною ситуацією, але повинна становити не менше п’яти осіб”.

Редакція “Нової Української Школи” дякує заступнику директора Департаменту правового забезпечення – начальнику Відділу нормативної роботи та правової експертизи Олександру Сичу, а також – члену Національної команди експертів з реформування вищої освіти, головному експерту з питань освіти Реанімаційного пакету реформ Володимиру Бахрушину за допомогу в підготовці цього матеріалу.

Титульне фото: автор – Zerbor, Depositphotos

Обговорення