Відповідаємо на запитання. Прибирання школярами міста, групи подовженого дня та вік першачків

Це вже четверта підбірка відповідей на запитання наших читачів. Щодня ми отримуємо багато запитань на абсолютно різні теми – від запитань щодо календарного планування до прохання пояснити норми законів.

Якщо в цій підбірці ви не знайшли відповіді на надіслане нам запитання, значить воно з’явиться в наступному матеріалі.

У цій підбірці ми зібрали запитання про атестації шкіл, ремонти закладів освіти та прибирання учнями міста.

Чи повинні діти прибирати під час уроків місто?

Згідно з частиною 5 статті 53 нового закону “Про освіту”, “залучення здобувачів освіти під час освітнього процесу до виконання робіт чи до участі у заходах, не пов’язаних з реалізацією освітньої програми, забороняється, крім випадків, передбачених рішенням Кабінету Міністрів України”. У випадку з Кабміном залишаються екстрені випадки на кшталт мобілізаційних заходів.

Отже, під час освітнього процесу учні не можуть залучатись до виконання будь-яких робіт.

А як щодо часу поза освітнім процесом? Частина 3 цієї ж статті говорить, що саме здобувачі освіти зобов’язані робити. Там нічого немає про прибирання.

Проте в частині 4 зазначено, що учні “мають також інші права і обов’язки, передбачені законодавством та установчими документами закладу освіти”.

Це означає, що якщо в установчому документі школи – статуті – передбачено, що, наприклад, усі учні школи в певному порядку мають поливати квіти в навчальному закладі, то вони мають це робити. Та при цьому мають зберігатись повага до прав дитини та її гідності.

Крім того, існують “Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів”, які регламентують, до яких робіт можуть залучатись учні (пункт 12). Там зазначено, наприклад, що учнів можуть залучати до прибирання класів, кабінетів, лабораторій, догляду за квітами та прибирання території школи. Про прибирання міста нічого немає, більше того – встановлено пряму заборону на прибирання проїжджої частини.

Окрім того, хочемо зазначити, що це робота працівників комунальних служб населеного пункту, за яку вони отримують заробітну плату з місцевого бюджету, який наповнюється коштами платників податків – жителів цього населеного пункту. Тому, на нашу думку, залучати учнів виконувати таку роботу недопустимо.

Як здійснювати атестацію педагогічних працівників у 2017-2018 н.р.? Типове положення про атестацію педпрацівників 2010 року зі змінами ще залишається чинним?

Так, типове положення залишається чинним. Надалі до нього можуть бути внесені якісь зміни, пов’язані з редакцією статті 50 закону “Про освіту”.

Чи змінилися умови прийняття дітей до 1 класу? Якщо на 1 вересня не виповнюється 6 років, чи йде дитина (батьки бажають) до 1 класу? (є випадки, що аж у листопаді буде 6 років).

Закон дає таке формулювання: “Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на початок навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року”.

Оце “як правило” дозволяє дитині починати навчання з іншого віку, але подальше “діти, яким на початок навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року” означає, що навчання має розпочатись не пізніше семи років. Виняток становлять діти з особливими освітніми потребами.

Отже, дитина може розпочати навчання до виповнення 6-ти років, проте ми рекомендуємо вчителям, батькам та шкільному психологу перевірити, чи дитина психологічно готова до навчання в школі. Також у цьому випадку важливішим є не бажання батьків, а бажання дитини.

Чи передбачено в новому Законі “Про освіту” функціонування груп продовженого дня?

Так, передбачено, але в законі “Про загальну середню освіту”. Згідно з частиною 5 статті 14 цього закону (зі змінами від 05.09.2017) за письмовими зверненнями батьків, інших законних представників учнів та відповідно до рішення засновника у закладі освіти функціонують групи подовженого дня, фінансування яких здійснюється за кошти засновника та за інші кошти, не заборонені законодавством.

Порядок створення груп подовженого дня у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти визначається Міністерством освіти і науки України.

Крім того, залишається поки що чинною постанова  КМУ від 5 жовтня 2009 року № 1121, якою затверджено Положення про групу продовженого дня в школах. У цій Постанові виписано як процедуру створення груп, так і особливості їхньої роботи, режим тощо. Також є ще чинним наказ МОН № 128 від 20.02.2002, в якому визначено, що в групі подовженого дня не може бути більше 30 дітей.

Чи повинен гуманітарний відділ об’єднаної територіальної громади розміщуватись в приміщенні школи та втручатися в навчально-виховний процес, кадрові питання, розподіл навантаження вчителів?

Гуманітарний відділ ОТГ не повинен і не має права втручатися в навчально-виховний процес, кадрові питання, розподіл навантаження вчителів тощо.

З приміщенням усе трохи складніше. Скоріш за все, власниками приміщення є органи місцевого самоврядування і вони виконують функцію засновника школи.

Проте, наприклад, у пункті 1.5 наказу МОН № 2 від 6 січня 2015 року всім департаментам (управлінням) освіти і науки обласних та Київської міської державних адміністрацій, професійно-технічним та вищим навчальним закладам, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки, було наказано: “Обмежити доступ на територію закладів освіти осіб, які не задіяні в проведенні навчально-виховного процесу, та посилити контроль за недопущенням внесення до приміщень навчальних закладів вибухонебезпечних та інших предметів, що можуть становити загрозу здоров’ю і життю дітей та працівників”.

Шкільна спільнота може вимагати в гуманітарного відділу виконання цього наказу.

Одними із ключових зацікавлених осіб у цьому можуть бути батьки. Вони можуть апелювати на те, що там навчаються їхні діти, і тривале перебування в цьому приміщенні непрацівників (або непедагогічних працівників) школи є неприпустимим. Потрібно писати колективні звернення на ім’я керівника цього відділу, а також голови громади.

На що варто звернути увагу, щоб підготувати майбутнього першокласника НУШ? Можливо, якщо вчителі не акцентуватимуть на цьому через незнання нових вимог, я “піджену” це з дитиною самостійно вдома.

Нова українська школа не ставить жодних вимог до рівня знань, з яким приходить дитина в школу. Це завдання школи - навчити дитину читати, писати, рахувати тощо.

Батьків поставили перед фактом, що необхідно робити ремонт у приміщенні групи дитячого садка за батьківські кошти, оскільки міська адміністрація це не фінансує. Чи маю я право довідатися, чи виділяє міська влада кошти на утримання будівлі садка, і чи користується ними садочок?

Так, ви маєте право знати, чи міська адміністрація має кошти на ремонт. Нещодавно ухвалений закон “Про освіту” передбачає, що заклади освіти, які використовують публічні кошти, зобов’язані вже публікувати звіти про їх надходження та використання. Те саме повинні робити місцеві управління освіти. Тож, ви сміливо можете вимагати цього від ваших дитсадочка та міської адміністрації.

Також в Україні вже не один рік діє закон “Про доступ до публічної інформації”. Згідно з ним, ви маєте право надіслати до місцевої адміністрації запит на публічну інформацію.

У ньому ви можете запитати, скільки бюджетних коштів виділено на певний дитячий садок та на які потреби. Запит потрібно надсилати або на e-mail адміністрації (деякі навіть мають окремі розділи на сайті, присвячені публічній інформації), або через портал “Доступ до правди”.

У запиті обов’язково потрібно вказати ваше ім’я, номер телефону та e-mail для відповіді. Вона має надійти впродовж 5 днів або 20 днів (у випадку великих обсягів інформації).

Окрім того, хочемо зазначати, що будь-які вимоги до батьків профінансувати ті чи інші роботи в закладі освіти є незаконними.

Фінансування закладу освіти фізичними особами має здійснюватись на принципах благодійності. За визначенням закону “Про благодійну діяльність”, благодійник – це “дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності”.

Ключовим словом у цьому визначені є “добровільність”.

Чи є обов’язковою шкільна форма в Україні і чи має право директор зобов’язати дітей щодня приходити до школи у формі, посилаючись на статут школи?

Так, якщо це передбачено шкільним статутом. Проте ми радимо подивитись, чи є в ньому конкретні вимоги до того, якою має бути форма. Якщо немає (або вони відрізняються від декларованих директором вимог), то ваша дитина не зобов’язана одягатися так, як того вимагає керівник школи.

Окрім того, батьківський комітет може порушити питання внесення змін до статуту (у тому числі приведення його у відповідність до Конституції і законів України (можуть бути випадки, коли давно прописана норма статуту сьогодні може тлумачитись як порушення Конституції та законів – наприклад, норма про форму може тлумачитися як порушення конституційного принципу рівності за ознакою майнового стану).

Крім того, може трапитись, що, за статутом, відповідну форму має шити лише певна організація чи компанія, і її директором є, наприклад, чоловік директора школа. У подібному випадку потрібно звертатись до правоохоронних органів.

Атестації шкіл скасовано вже чи для того, щоб норма закону запрацювала, потрібно ухвалити додаткові нормативно-правові документи?

Ні, не потрібно. Нещодавно Міністерство освіти і науки видало лист-роз’яснення щодо цього питання.

У ньому написано: “Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України”.

Це означає, що місцеві органи влади вже не мають права проводити атестації, оскільки новий закон “Про освіту” виключив атестації шкіл з переліку повноважень місцевих органів влади та з форм державного нагляду (контролю).

“Таким чином, атестація закладів освіти вже не належить до повноважень відповідних органів управління і не існує як форма державного нагляду (контролю) чи інструмент забезпечення якості освіти. Відповідно, проведення атестації є безпідставним і правові наслідки її проведення відсутні”, – зазначають у МОН.

Отже, Порядок державної атестації дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 30 січня 2015 р. № 67, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 р. за № 173/26618, буде визнано таким, що втратив чинність.

Редакція “Нової Української Школи” дякує заступнику директора Департаменту правового забезпечення – начальнику Відділу нормативної роботи та правової експертизи Олександру Сичу за допомогу в підготовці цього матеріалу.

Фото на титулі – garagestock (Depositphotos)

Обговорення