Як розподілятиметься освітня субвенція на 2018 рік

Освітня субвенція на 2018 рік визначатиметься за новою формулою. Якою вона є? Журналістка “Нової української школи” побувала на форумі “Україна на шляху децентралізації освіти” та послухала виступ заступника міністра освіти і науки Павла Хобзея та страшого експерта шведсько-українського проекту “Підтримка децентралізації в Україні” Яна Герчинського, який займався складання нової формули.

Якою є формула для розподілу освітньої субвенції?

Отже формула розподілу субвенції є такою: У × 1/ РНК × НП × 1/18 × ЗП

У  це кількість учнів

РНК  розрахункова наповнюваність класів (тобто скільки учнів у середньому вчаться в класах у середніх школах певної адміністративно-територіальної одиниці)

НП  навчальний план (тобто кількість годин на тиждень)

18  кількість годин на тиждень на одну ставку

ЗП  заробітна платня (на одну ставку вчителя на рік з нарахуваннями)

Коментар з приводу формули від Яна Герчинського: “Починаємо з числа учнів у певній адміністративно-територіальній одиниці (наприклад, ОТГ, район, місто. Ділимо на розрахункову наповнюваність класів - це нам дає кількість класів у цій одиниці. Множимо на навчальний план (кількість уроків на тиждень) – це нам дає кількість уроків для всіх учнів разом. Ділимо на 18 – отримуємо необхідну кількість учительських ставок.

Після множимо на середнію зарплату за одну ставку вчителя – отримуємо обсяг коштів, необхідних для покриття зарплат усіх учителів, які проводять уроки в певній адмцністративно-територіальній одиниці протягом фінансового року”.

Рівень якої зарплати брався до уваги?

Для формули бралися найвищі показники заробітної платні: 14-й розряд для вчителів та 16-й розряд для директорів (за Єдиною тарифною сіткою). У показнику ЗП враховані зарплати й іншим педагогічним працівникам, які не проводять уроки, а також зарплати вихователів в інтернатах і асистентів учителів в інклюзивних класах.

Павло Хобзей наголосив, що згідно з Бюджетним Кодексом, освітня субвенція покриває витрати на заробітну платню тільки педагогічним працівникам.

Окрім того, розробники формули врахували основні надбавки (за вислугу років, престижність тощо), для яких теж обирали максимальні значення, передбачені законодавством. Для додаткових надбавок обрали показник у 22% від посадового окладу, який є середнім.

Чи передбачена надбавка до заробітної платні для педагогічних працівників шкіл, розташованих у гірських районах?

Так. У школах у населених пунктах, що мають статус гірських, заробітна платня збільшена на 25%. Розподіл субвенції множиться на коефіцієнт 1 + 0,25 × Уг/У.

Уг  кількість учнів у школах, що розташовані в гірської місцевості.

Тобто формула для гірських населених пунктів виглядає так: У × 1/ РНК × НП × 1/18 × ЗП × (1 + 0,25 × Уг/У).

Які навчальні плани брались до уваги?

Навчальні плани, що бралися в розрахунок субвенції, базуються на типових навчальних планах, затверджених МОН. Для всіх використовувались середні значення. Також окремо розглядають навчальні плани для початкової, базової та старшої шкіл, адже кількість годин на тиждень зростеє з рівнем освіти.

Навчальні плани спеціальної освіти відрізняються від загальної. Тому для загальної та спеціальної освіти теж бралися різні навчальні плани.

Як вираховувавали рохрахункову наповнюваність класів?

“Насамперед, потрібно зрозуміти, що це нове поняття для української освіти каже Ян Горчинський.  На відміну від навчальних планів чи, наприклад, кількості ставок заступників директорів шкіл, РНК не визначається законодавством. Під час розрахунку цього показника МОН має більше свободи вибору цих параметрів. Ця свобода дуже важлива, тому що вона дозволяє врахувати у формулі величезне різноманіття українських шкіл”.

У міністерстві вирішили вирахувати наповнюваність класів, а не брати фактичні показники, оскільки сьогоднішню мережу шкіл та класів не варто вважати оптимальною. Окрім того, можуть бути маніпуляції під час створення класів. Зокрема, у школі може спеціально створюватись великі класи, аби збільшити розмір субвенції. Натомість розрахунок РНК, якщо його проведено правильно, дозволяє підійти до цього більш справедливо, враховуючи об’єктивну потребу.

Для певних населених пунктів та типів навчальних закладів РНК визначено окремо:

Для обласних центрів  27

Для інших міст обласного значення  25

Закладів спеціальної освіти  9

Шкіл, що підпорядковані обласним державним адміністраціям  20

Вечірніх шкіл у містах обласного значення  19

Вечірніх шкіл у районах та ОТГ  11

ПТНЗ  23

“Ці показники ґрунтуються на середніх значеннях фактичної наповнюваності класів і загалом не дуже контраверсійні, – пояснює Ян Герчинський. – Однак у районах та ОТГ ситуація зовсім інша – тут нам трапляються багато різних ситуацій”.

Під час розрахунку напвовнюваності для шкіл малих міст та сіл (для районів та ОТГ) розрахункова наповнюваність класів враховує два показники  відсоток сільського населення в адміністративно-територіальній одиниці та щільність учнів загальноосвітніх закладів на квадратний кілометр.

Виходячи з цих двох показників, розробники формули склали таблицю, в якій горизонтальна вісь означає відсоток сільського населення, а вертикальна  щільність учнів на квадратних кілометр. Для кожної клітини підраховано середню фактичну наповнюваність класів.

“Потім на основі певного алгоритму було отримано монотонність. Так – щоб РНК змінювалась, коли падає щільність учнів чи коли зростає відсоток сільського населення” пояснює Ян Герчинський.

 

Розподіл освітньої субвенції в районах та ОТГ

Чому бралися саме такі показники?

“Обидва показники статистично значимі для розподілу фактичної наповнюваності класів. І обидва показники об’єкивні в тому сенсі, що рішення органів місцевого самоврядування на них не впливають” зазначає Ян Герчинський.

Потребу врахування цих двох показників він поясняє так: “Перший з цих показників дозволяють враховувати, що в багатьох сільських школах фактична наповнюваність класів маленька. Що цікаво, показник “відсоток учнів сільських шкіл” не можна використовувати, оскільки він необ’єктивний: мережі шкіл змінюються рішенням ради, що може змінити цей показник. Другий показник є важливим для тих регіонів, де сільські населенні пункти розташовані далеко один від одного”.

За словами Павла Хобзея, дивились саме на щільність учнів на квадратний кілометр тому, що для розподілу субвенції важливі саме школярі. Адже субвенція спрямовується на їхню освіту, а не на всіх людей, що проживають на певній території.

Окрім того, Ян Герчинський зазначив, що природним показником є саме щільність населення. Проте в Україні цей показник неможливо отримати, адже останній перепис населення проводився у 2001 році, а інформація Державної служби статистики з приводу народжуваності та смертності не є точною. Натомість перепис дітей шкільного віку проводиться щорічно.

Чому у формулі не враховано поділ на групи, згідно з Наказом МОН від 20 лютого 2002 року № 128?

Як пояснює Павло Хобзей, це було зроблено з кількох причин, і всі вони пов’язані з маніпулюванням даними. По-перше, раніше школи могли брати гроші на поділ класів на групи, водночас не маючи можливості фізично розмістити учнів у різних класах. Тобто школа отримувала гроші за те, що не виконувала.

По-друге, траплялося, що школи робили незбалансовано великі класи. До прикладу, маючи 50 учнів на паралелі, їх ділили на класи по 20 та 30 учнів, а не по 25. Таким чином школа мала робила один дуже великий клас та отримувала гроші за його поділ (поділ відбувається, якщо в класі 28 і більше учнів).

Чому не враховані гімназії та ліцеї?

За словами Павла Хобзея, школа не повинна отримувати менше грошей з Державного бюджету через те, що вона не є ліцеєм чи гімназією. Тобто МОН хоче справедливо розподіляти гроші між усіма освітніми закладами, а не виокремлювати якісь.

Окрім того, з ухваленням нового закону “Про освіту” гімназія та ліцей  це ступені освіти (ІІ та ІІІ відповідно). Засновники навчальних закладів мають 5 років з моменту набуття чинності закону, аби привести свої установчі документи у відповідність до нього.

Чи є ця субвенція справедливою та які можуть бути проблеми?

Павло Хобзей зазначив, що ця субвенція є значно справедливішою, ніж минулорічна. Розробники формули намагалися враховувати показники, що не залежать від засновників та керівництва шкіл – як-то поділ на класи та статус гімназії.

“До 2016 року була певна сума, яка ділилася на кількість учнів, – пояснює Ян Герчинський. – Ця формула йде в інший бік – знизу. Ми зважаємо, скільки учнів, розрахункових класів, скільки ставок, скільки грошей знизу”.

Проте формула не може бути ідеальною, наголошує, Павло Хобзей. Тому певні міста чи навчальні заклади можуть почуватись ображеними. Для розрахунку використано минулорічний показник кількості учнів, через що популярні населені пункти, в яких кількість школярів зросла, можуть отримати менше грошей.

Цю ситуацію Ян Горчинський коментує таким чином: “Так освітня субвенція рахувалась з самого початку. МОН намагається перейти до використання більш сучасних даних (даних з вересня 2017 року для розподілу субвенції на 2018 рік), але це складне завдання, оскільки бюджетний процес починається раніше початку нового шкільного року”.

Окрім того, серед проблем Павло Хобзей зазначає те, що дані про кількість учнів подають засновники шкіл. Часом вони можуть бути неверифікованими, проте заступник міністра наголошує, що в разі виявлення неправдивої інформації, її автори будуть змушені сплатити штрафи.

Часом просто спрацьовує людський фактор, і до МОН потрапляє помилкова інформація. Під час розрахунків зазвичай ці помилки виявляються, проте на це йде чимало часу. Тому Павло Хобзей просить всі місцеві органи влади подавати тільки правдиву інформацію та бути уважними.

Титульне фото: автор – garagestock, Depositphotos

Обговорення