Зрозуміти новий Стандарт. Інструкція для вчителів

Що це за документ?

Це – проект нового Державного стандарту початкової загальної освіти. Цього навчального року (2017/2018) його використовуватимуть у навчальному процесі 100 шкіл по всій Україні, які пілотуватимуть Нову Українську Школу (НУШ).

На підставі цього пілотування та громадського обговорення, буде підготовлено фінальну версію Державного стандарту початкової загальної освіти.

Остаточну версію затвердить Кабінет Міністрів України.

Від вересня 2018 року, коли стартує повномасштабна реформа загальної середньої освіти, учні всіх перших класів України почнуть навчатись за новим Стандартом.

Навіщо він взагалі потрібен?

Державний стандарт початкової загальної освіти визначає, що саме мають знати й уміти учні по закінченню певного циклу навчання, окреслює ідейні засади та принципи навчально-виховного процесу, логіку його організації тощо.

Користуючись Стандартом, вчителі зможуть розробляти свої навчальні програми та курси на основі інтеграції предметів.

Адже Стандарт визначає спільні очікувані результати, які учень має досягнути за певний період. А шляхи досягнення цих результатів – тобто навчальні програми – можуть бути різними.

На основі Стандарту, МОН має розробити і затвердити Типові навчальні плани і Модельні навчальні програми предметів або курсів (про них – далі), а також організувати забезпечення загальноосвітніх начальних закладів навчально-методичними комплектами.

Що передбачає цей проект Стандарту?

Стандарт проголошує презумпцію талановитості дитини, рівний доступ до освіти і відсутність будь-яких форм дискримінації.

Серед принципів цього стандарту:

– цінність дитинства – тобто відповідність вимог віковим особливостям дитини;

– радість пізнання та розвиток особистості – тобто плекання самостійності та незалежного мислення замість “навченої безпорадності”;

– принципи здоров’я та безпеки – формування здорового способу життя та створення безпечних умов для фізичного та психоемоційного розвитку дітей.

Це особливо важливо для дітей молодшого шкільного віку – вони мають навчатися в атмосфері взаємної довіри та поваги, без цькувань та насильства.

У Стандарті вказано, що між 2 і 3-ою академічними годинами варто проводити рухливі ігри, зазвичай на вулиці.

У навчальних програмах з усіх предметів і курсів передбачено 20% резервного часу, який вчитель може використовувати на свій розсуд (на засвоєння навчального матеріалу, піти з учнями в музей тощо).

Наприкінці кожної чверті – корекційно-рефлексійний тиждень для подолання розбіжностей учнів, адже всі вони навчаються згідно зі своїми темпом та особливостями.

Стандарт передбачає інтегроване навчання в початковій школі. Зміст початкової освіти розроблено на основі компетентнісного підходу.

Що таке компетентності?

Стандарт дає таке визначення: це динамічна комбінація знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, яка визначає здатність особи успішно здійснювати навчальну діяльність.

Тобто не знання заради знань – а вміння їх застосовувати в реальному житті. Якщо ще стисліше: не що ти знаєш – а як ти цим вмієш користуватися. Саме тому в Стандарті постійно вказуються прив’язки до досвіду дитини та можливостей застосувати здобуті знання на практиці.

Ось, наприклад, кілька конкретних очікуваних результатів з мовно-літературної освітньої галузі. Наприкінці 4-го класу дитина вже “обґрунтовує своє ставлення до усного повідомлення, наводячи приклади з власного досвіду, а також спираючись на набуті знання”, та “вступає і підтримує навчальний діалог на теми, пов’язані з важливими для дитини життєвими ситуаціями”.

А ось так виглядають конкретні очікувані результати в природничій освітній галузі: “пояснює значення крові в організмі людини, значення шкіри для організму людини та її гігієни, гігієни органів чуття”, “застосовує компас, мікроскоп, розрізняє джерела енергії, пояснює корисність застосування відновлювальних джерел енергії”.

Навіщо вводиться інтеграція?

Дитина в ранньому віці сприймає світ цілісно, а не по-предметно. Тому навчання в початковій школі буде інтегрованим – предмети будуть об’єднуватись довкола цікавих для дитини тем чи проблем.

Проект Стандарту вводить інтегрований підхід у навчанні. При цьому варто розуміти, що інтеграція предметів вже давно не є чимось експериментальним – тож в українських школах впроваджується не щось абсолютно нове та неперевірене.

Більше того, в Україні є школи, які давно вже працюють за таким інтегрованим підходом у навчанні.

Теми для викладання змісту в рамках інтегрованих курсів можуть обирати як вчитель, так і діти.

Наприклад, вийшов фільм про Супергероя, який зацікавив дітей. Вчитель бере цю тему, ставить задачі і проблемні ситуації, через які розвиваються предметні навички. Скажімо, “за скільки часу Супергерой може дістатися з одного будинку до іншого, аби допомогти дівчинці?”. Або “напишіть листа Супергерою”.

При цьому, розвиваються базові навички з читання і письма – але робиться це набагато ефективніше через ті речі, що цікаві дітям і не відірвані від їхнього життя.

Фото: автор - poznyakov, Depositphotos

Як буде реалізовуватись така інтеграція?

Пропонується інтегрувати сім освітніх галузей у курс “Я досліджую світ”.

Окремими навчальними предметами залишаються іноземна мова, фізкультура та мистецтво.

Звичні для нас “українська мова” та “математика” пропонується теж інтегрувати, але не повністю. 3 4-х годин на тиждень вивчення математики один урок викладатиметься в рамках інтегрованого курсу, а інші три – як окремі навчальні предмети.

Так само з українською мовою. Автори стандарту пропонують 2 години цього навчального предмету викладати в рамках курсу “Я досліджую світ”, а решту 5 – як окремий предмет “Українська мова”.

Які освітні галузі визначає Стандарт?

Загалом їх 9 (у дужках наводимо скорочення, яке використовується в індексі державних вимог до обов’язкових результатів навчання):

  • Мовно-літературна (МОВ)
  • Математична (МАО)
  • Природнича (ПРО)
  • Технологічна (ТЕО)
  • Інформатична (ІФО)
  • Соціальна і здоров’язбережна (СЗО)
  • Фізкультурна (ФІО)
  • Громадянська та історична (ГІО)
  • Мистецька (МИО)

Як читати і розуміти Стандарт?

Він містить ряд скорочень і термінів, які необхідні для розуміння.

У Стандарті для кожної освітньої галузі спершу вказується загальна ціль, на реалізацію якої спрямовані “загальні очікувані результати” (ЗОР) та “конкретні очікувані результати” (КОР). Ці загальні цілі виписані одразу після назви освітньої галузі.

Давайте розберемось на прикладі математичної освітньої галузі.

Загальні цілі визначені ось так:

Учень/учениця:

  1. Аналізує ситуації і виокремлює проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних прийомів; розмірковує, висуває гіпотези, обґрунтовує, логічно їх доводить або спростовує;
  1. Моделює процеси і ситуації, що відбуваються в природі і суспільстві; використовує різні джерела інформації;
  1. Розробляє стратегії (плани) розв’язання і розв’язує різні проблемні завдання, використовуючи, зокрема, і засоби інформаційно-комунікаційних технологій;
  1. Оцінює необхідність та пізнає форми об’єктів, просторові відношення у навколишньому світі для розв’язання життєвих проблем та завдань.

Загальні очікувані результати (ЗОРи) вказують на рівень розвитку кожного вміння на завершення циклу навчання (1-2 клас і 3-4 відповідно).

ЗОРи є життєво важливими вміннями та навичками, які вчитель розвиває інструментами своєї галузі. Вони є орієнтирами для вчителя у навчальному процесі.

Конкретні очікувані результати (КОРи) описують ядро знань учня.

Саме по КОРах буде проводитись підсумкове оцінювання учнів після закінчення 4 класу.

Наприклад, у математиці ЗОР може бути таким: “Знаходжу помилки логіко-математичного характеру й обираю оптимальний спосіб їх усунення”, або ж “Перевіряю і доводжу істинність або хибність тверджень”.

Тоді як КОР для математичної галузі може бути таким: “Зіставляє ймовірний та фактичний результати лічби об’єктів та відображає його у вигляді графічних організаторів (таблиць, напр., “Т-схема”, “М-схема”, діаграми різних видів та ін.)”.

Або ж : “Тлумачить дріб як одну або кілька рівних частин цілого, пояснює поняття “чисельник дробу”, “знаменник дробу”, зокрема й на прикладі конкретних життєвих ситуацій, порівнює дроби з однаковими знаменниками, зокрема й на наочній основі”.

Чи ще такий: “Перетворює більші одиниці величини в менші і навпаки, вирізняє серед інших одиниці температури (°C), швидкості (км/год, м/с та ін.), площі (мм2, cм2, дм2, м2, км2, га)”.

В описах Конкретного очікуваного результату згадується в тому числі відповідний ЗОР та загальна ціль. Це записано в індексах очікуваних результатів.

Вони вводяться для того, аби вчителям було легше конструювати свої програми відповідно до записаних КОРів та ЗОРів у Національній електронній платформі.

Як читати індекс конкретних очікуваних результатів?

Приклад: 2МАО 1.2-1

Цифра на початку індексу вказує на порядковий номер року навчання (класу). У цьому разі – другий клас.

Скорочений буквений запис означає освітню галузь (у цьому разі – математична).

Перша цифра після буквеного запису до крапки означає порядковий номер загальної цілі, на реалізацію якої спрямований конкретний очікуваний результат.

У нашому випадку – 1.

Загальна ціль у математичній галузі номер 1 така: “Аналізує ситуації і виокремлює проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних прийомів; розмірковує, висуває гіпотези, обґрунтовує, логічно їх доводить або спростовує”.

Цифра після крапки означає порядковий номер загального очікуваного результату, з яким співвідноситься конкретний очікуваний результат. У нашому випадку це 2.

У Стандарті цей ЗОР виглядає так: “Моделювання процесів і ситуацій, що відбуваються у природі і суспільстві; використання різних джерел інформації”.

Після дефісу – порядковий номер конкретного очікуваного результату – у Стандарті КОР у цьому випадку описується так: “Виокремлює групу взаємопов’язаних величин у змісті текстової задачі, що описує проблемну життєву ситуацію”. [2 МАО 1.2-1].

Візьмімо ще один приклад з іншої освітньої галузі – інформатичної: 4 ІФО 1.2-5

Відповідний конкретний очікуваний результат (КОР) виглядає ось так: наводить приклади того, що дані можна представляти та зберігати більш ніж одним способом чи кодуванням.

Отже, це вимоги для учня, який закінчує 4 клас саме з інформатичної освітньої галузі (ІФО). Цей КОР спрямований на реалізації загальної цілі ІФО номер 1.

ЗОР – номер 2.

Ціль номер 1 тут звучить так: “Знаходить, подає, перетворює, аналізує, узагальнює та систематизує дані, критично оцінює інформацію для розв’язання життєвих проблем”.

ЗОР номер 2 такий: “Створення інформаційних продуктів та програм для ефективного розв’язання проблем, творчого самовираження”.

А щодо інших термінів?

Змістові лінії. Виписані для кожної освітньої галузі – вони окреслюють її внутрішню структуру та систематизують КОРи галузі.

Модельна навчальна програма. Її розробляє експертна спільнота, а затверджує МОН. Вона містить підходи до інтеграції та впорядкування змісту навчальних предметів або ж курсів відповідно до КОРів, а також види навчальної діяльності та засоби оцінювання досягнень учнів.

Це – зразок, за яким вчителі створюють свої навчальні програми. Модельна програма наразі створюється вчителями-практиками, які готуються до пілотування Стандарту.

Базовий навчальний план. Визначає структуру початкової освіти і перелік освітніх галузей, погодинне співвідношення між ними, а також загальну річну кількість годин та граничне навантаження на учнів.

Він містить інваріантний (обов’язковий для всіх загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування та форми власності) та варіативний складники (передбачає години, які можна використати додатково на вивчення освітніх галузей інваріантного складника, індивідуальні консультації та групові заняття з учнями).

Варіативність у цьому Стандарті реалізується в тому числі через запровадження у навчальних програмах 20% резервного часу – його вчителі можуть використовувати на свій розсуд задля максимального ефекту навчання своїх учнів.

Типовий навчальний план. Затверджується на основі Базового навчального плану. Саме він розподіляє навчальний час між предметами і курсами згідно зі співвідношенням, яке визначено Базовим навчальним планом.

У Типовому навчальному плані відображається інтеграція різних освітніх галузей. У процесі інтеграції додається кількість навчальних годин, передбачених на кожну галузь.

Робочий навчальний план створює сам заклад освіти на основі Типового навчального плану. У робочому плані школа конкретизує, на які предмети чи освітні галузі використає варіативний складник.

Робочий навчальний план розробляє директор школи на основі Типового навчального плану, затвердженого МОН.

Формувальне оцінювання: допомагає оцінювати поступ дитини у навчанні.

У Стандарті неодноразово згадується, що дитина має вчитися самостійно оцінювати свої досягнення та поступ, ставити цілі та обирати засоби для їх досягнення.

Підсумкове оцінювання – навчальні досягнення зіставляються з КОРами.

Що буде з варіативним складником?

У Базовому навчальному плані передбачені години для варіативного складника в 3-4 класах.

Водночас варіативність реалізується через зарезервовані 20% навчального часу, які вчитель може використовувати на свій розсуд (на закріплення матеріалу, для допомоги дітям, які не встигають за навчальною програмою, або ж для опрацювання теми, яку пропонують діти).

Як будуть вивчатися мови національних меншин?

Передбачено, що мова національних меншин вивчається за рахунок годин мовно-літературної та іншомовної галузей.

Як користуватися Стандартом?

На основі цього Стандарту вчителі самостійно, чи об’єднавшись у групи, створюють навчальні програми. Така навчальна програма предмету або ж курсу описує його зміст відповідно до конкретних очікуваних результатів, підходи до інтегрування, засоби оцінювання учнів тощо.

Вчителі можуть також використовувати Модельну навчальну програму, розроблену експертним середовищем та затверджену МОН, і за її зразком створювати свою навчальну програму.

Під час нещодавніх тренінгів для тих, хто пілотуватиме Нову Українську Школу, експерти та вчителі працювали в тому числі над створенням такої Модельної навчальної програми. Після затвердження МОН вона буде доступна для використання в загальноосвітніх навчальних закладах.

Для підтримки вчителів МОН створює Національну електронну платформу. Вона міститиме методичні рекомендації з конструювання навчальних програм предметів і курсів, інформацію про ресурси для цього та засоби оцінювання. Бета-версія такої платформи вже є: http://nus.inf.ua/.

Відтак вчителі можуть починати обмінюватися своїми матеріалами та спостереженнями.

Свобода вчителя за новим Стандартом

Він/вона розробляє навчальну програму та здійснює календарне планування у довільній формі.

Це календарне планування визначає послідовність і тривалість ігор, занять, уроків тощо, а також співвідношення часток освітніх галузей, які реалізуються через інтегровані курси. Так само вчитель сам визначає, як розпоряджатись 20% резервного часу.

Тобто вчитель на свій розсуд може визначати тривалість уроку і форму його проведення. Головне – досягнути очікуваних результатів, які вчитель визначає згідно з КОРами.

Що ще в Стандарті?

У Додатку до Стандарту початкової освіти подано “Покажчик наскрізних умінь”, які реалізуються в рамках кожної освітньої галузі.

Розвиток наскрізних умінь буде індикатором впровадження компетентнісного підходу на рівні конкретної шкільної практики. Орієнтування на наскрізні вміння забезпечує рівновагу між знаннями, вміннями, ставленнями учнів та їхніми реальними життєвими потребами. Наскрізні уміння слугують підставою для інтеграції освітніх галузей.

У проекті Стандарту початкової освіти розглядаються такі наскрізні вміння в розвитку:

  1. Розв’язую проблеми
  2. Критично мислю
  3. Творчо мислю (креативність)
  4. Співпрацюю
  5. Ефективно спілкуюся
  6. Розвиваю власний емоційний інтелект
  7. Досліджую
  8. Організовую свою діяльність
  9. Рефлексую
  10. Читаю вдумливо

Які ще особливості навчання в класі за новим Стандартом?

Для учнів початкової школи найважливіше навчання – через дослідження та особистий досвід, роботу в групі та соціалізацію. Тому в Стандарті багато уваги приділено саме їм.

Коли дитина працює у групах з ровесниками, вона відчуває себе в безпеці. У роботі над спільними проектами навіть найменш сміливі діти розкриваються, бо відчувають, що мають право на помилку.

Візьмімо як приклад вміння писати. Можна безліч разів повторювати, як важливо виразно писати та робити зауваження за неохайність. А можна вчинити інакше: дати учням завдання для роботи в групі, де потрібно буде писати і читати написане. Якщо хтось написав неохайно та нерозбірливо, однокласники самі зроблять зауваження: “Що ти тут написав? Я не можу прочитати”. Наступного разу дитина спробує зробити це краще, адже письмо – це теж спосіб комунікації.

Вимоги до знань і вмінь учнів у проекті Стандарту (коротко і схематично)

У Стандарті неодноразово вказується, що дитина має ставити запитання, а не “відповідати на запитання вчителя”. Адже вміння запитувати – одне з найважливіших.

Мовно-літературна галузь: дитина має вміти вести діалог на важливі для неї теми. Визначати позиції співрозмовників, аргументовано погоджуватися з ними або ж ні, описувати свої та емоції іншого мовця.

Школяр має розуміти мету читання і самостійно відбирати відповідно до неї тексти, виділяти ідею, важливі деталі, аналізувати прочитане на правдивість. Має вміти писати описи, міркування, оголошення та афіші. А також – зрозумілі повідомлення для інтернет-спілкування.

Ну й, звісно – розрізняти види речень, будову слова та знати пунктуацію для оформлення простих висловлювань на письмі. При цьому дитина має вміти створювати сценарій на основі казки, добирати аудіо- та відео-супровід, створювати реквізит.

Крім того, по закінченню початкової школи учень має вміти повідомити іноземною мовою короткими реченнями про побут, сім’ю, улюблені заняття тощо. Вміти обрати продукт з меню, яке супроводжується картинкою, заповнювати просту онлайн-форму іноземною мовою.

З математики дитина має вміти не лише лічити, але й оперувати багатоцифровими числами для визначення протяжності річок, висоти гір, чисельності населення тощо.

Крім того – передбачати результат математичних дій, обґрунтовувати і записувати їх, використовуючи математичну мову. Мається на увазі, що вчитель має дати учням час на пошук своїх варіантів розв’язання задач. Адже вони дуже швидко завчають алгоритми і схеми, а потім просто їх використовують замість логічного розмірковування та мислення.

Тому в Стандарті згадується потреба шукати свою відповідь, свій шлях вирішення проблеми чи задачі – і не лише в математичній освітній галузі.

Учень у цьому віці вже тлумачить дріб, порівнює одиниці величин, розуміє, як знайти площу та периметр, що предмети бувають двовимірні та тривимірні. Дитина перетворює почуту інформацію різними математичними способами (таблиці, схеми).

Важливо, що дитина має сама вміти шукати помилки в розв’язанні своїх задач. А також вміє скласти маршрут для подорожі, походу, використовуючи знаки, які пов’язані з поворотами (направо, вліво).

У природничій галузі дитина має вміти пояснити, чому бере певну проблему для дослідження, прогнозує результат досліду, відбирає відповідні матеріали та прилади. Також вказується, що учень вміє виявляти причини невдачі – шукає помилки у своїй дослідницькій роботі.

Учень 4-го класу має розумітися в змінах агрегатного стану речовин та перетвореннях у світі живої природи, розрізняти рослини та комах, рослиноїдних тварин і хижаків, перелітних і осілих птахів, свійських і диких тварин, їстівні та неїстівні гриби.

Крім того, розуміє особливості ґрунту, як виникають сонячні зайчики, чому утворюється тінь, вимірює температуру, аналізує явища живої природи в різні пори року, дотримується правил безпеки у довкіллі і пояснює їх іншим.

У Стандарті вказано, що дитина спостерігає за ростом рослин у класі та життям тваринок, фіксує нову здобуту інформацію у вигляді аудіофайлів чи фото.

Розрізняє материки й океани, переконує дорослих у потребі сортувати сміття, пояснює значення крові і шкіри для людини.

А ще – вміє користуватися компасом, розрізняє джерела енергії, описує найважливіші винаходи людства.

У технологічній освітній галузі дитина має навчитися створювати самостійно вироби та утилізувати залишки. Безпечно поводиться з приладами у власному побуті, робить припущення про необхідну кількість матеріалу для виготовлення виробу.

Інформатична освітня галузь стосується не лише вивчення інформатики. Але й роботи з різними видами інформації, етичної поведінки з нею та безпеки. Зокрема, дитина має регулювати час сидіння за пристроями, розрізняти приватну та публічну інформацію, порівнювати сильні та слабкі паролі.

Дитина зазначає авторство власних робіт (прізвище, ім’я, дата), цитує та вказує джерела інформації, прогнозує наслідки плагіату в щоденному житті та онлайн.

Учень обирає відповідні носії інформації, створює документи для її поширення, вдосконалює зовнішній вигляд документів, використовуючи можливості комп’ютерних програм, створює прості мультимедійні продукти за допомогою вчителя, налаштовує елементи комп’ютерної програми для створення зображень та усуває прості несправності (перезавантажити комп’ютер, перевірити наявність мережі тощо).

Соціальна та здоров’язбережна галузь має на меті навчити дитину дбати про особисте життя та здоров’я. Тому тут Стандарт прописує, що дитина обирає безпечну дорогу додому, аналізує корисні та шкідливі впливи, моделює ситуації безпечного поводження з невідомими предметами.

Дитина пояснює, яку просту допомогу може надати собі та іншим, визначає дорослих, яким можна довіряти в небезпечних ситуаціях, застосовує правила безпечної поведінки (на водоймах, під сильними сонячними променями чи під час стихійного лиха тощо).

Учень досліджує особисті стосунки (конфлікт, заздрість, пробачення, довіра) та пояснює, чому людина потребує раціонального режиму, харчування та відпочинку.

Обґрунтовує свій вибір на користь здорового способу життя. А також розрізняє інформацію на етикетках, розуміє, які продукти треба обмежити в раціоні, досліджує вплив реклами на вибір продуктів.

Розуміє, навіщо бути пунктуальним і знати точний час, які плани хоче реалізувати, що хоче досягнути, які якості для цього потрібні, розпізнає та описує свої емоції, почуття та переживання.

Дитина описує, як змінюються її обов’язки в родині, коли з’являється братик, домашня тваринка тощо, оцінює свій внесок у спільну справу і внесок інших людей, аналізує ситуації, де порушуються права дитини, не порушує права інших учнів.

У громадянській та історичній освітній галузі згадується таке. Дитина має описувати відомі історичні події, розповідати про громадянську позицію видатних людей, а також відомих людей, чиї вчинки б не повторив, розмірковувати про роль законів, пояснювати, чому Конституція – найважливіший документ держави.

Дитина також орієнтується в місцевості, де проживає, укладає маршрути прогулянок у межах свого населеного пункту та його околиць, описує віртуальну подорож до об’єктів культурної спадщини, довідується з легенд (чи розповідей старших) про походження назв, досліджує соціально значимі вчинки для спільноти.

Виробляє спільно з однокласниками доброчесні правила поведінки, обговорює проблеми класу, бажані зміни на рівні класу та школи, бере участь у вирішенні проблеми школи чи громади (волонтерство).

У мистецькій освітній галузі зазначається, що дитина визначає темп, регістр, музичні інтонації, деякі музичні форми, склад виконавців, розрізняє види мультфільмів, співає, орієнтується в нотному стані, виконує занотовки з натури та з уяви, виконує пісні в ролях, орієнтується в просторі, виконує елементи народних танців.

А також не боїться творити, визначає, які в неї улюблені види творчої співпраці.

Ці очікувані результати – лише деякі з великого переліку. Більше деталей – у тексті Стандарту.

Головне фото: автор Wavebreakmedia, Depositphotos

Обговорення