Залишати учнів на другий рік: чи практикують такий підхід у країнах Європи та чи можуть українські школи ухвалювати рішення без згоди батьків

Залишити учня / ученицю в тому ж класі на другий рік навчання – це варіант подолання освітніх втрат, який враховує найкращі інтереси дитини: її потребу здобути необхідні для подальшого життя знання і разом з тим уникнути перевантаження. “Це не про покарання, а про турботу. […] Тоді вона отримає можливість належно засвоювати програму наступних класів, а не нудитися на заняттях, бо їй нічого не зрозуміло, а вчитель не має змоги приділити весь свій час на уроці тільки цій дитині”, – таку думку висловила освітня омбудсменка Надії Лещик.

Раніше ми розповідали, що, за даними дослідників, учні, які повторюють рік, навряд чи наздоженуть однолітків такого самого рівня, які продовжують навчатися відповідно до віку. Водночас дослідження стабільно демонструють більший негативний вплив повторного року на школярів з неблагополучних сімей. Тому така практика, ймовірно, посилить освітню нерівність.

Нині закладу освіти найпростіше не перевести учнів 1-2-х класів, бо для цього потрібна лише згода батьків, а ось у випадку з дітьми з інших класів зробити це значно складніше. Тому школам, як наголосили в Службі освітньої омбудсменки, доводиться переводити учня / ученицю з класу в клас, хоча він / вона не володіє освітньою програмою.

“Основне обмеження у залишенні учня в тому ж класі на наступний навчальний рік – наявність згоди батьків. Якщо вони не погоджуються – дитину переводять до наступного класу. Частина батьків проти того, щоб їх дитину залишали на ще один рік. Вони вважають, що це травмує її та забирає в неї час”, – додала Надія Лещик.

Водночас освітня омбудсменка наголосила: у свідомості суспільства ще з радянських часів сформувалася думка, що залишення на другий рік – це покарання дитини та батьків. Утім, все далеко не так. Такий підхід – це допомога для покращення освіти учня / учениці й полегшення навчання в наступних класах.

Крім того, як розповіли в Службі, за кордоном відповідна практика вважається нормою:

• за даними Міністерства освіти Італії, учня середньої школи можуть не допустити до наступного класу, якщо він відвідував ЗЗСО менш як три чверті річного розкладу. А учнів основної середньої школи можуть не перевести до наступного класу, якщо вони отримали незадовільну оцінку за поведінку;
• у Польщі, згідно з Законом про систему освіти, педагогічна рада у виняткових випадках (обґрунтованих рівнем розвитку та досягненнями учня 1-3 класу в навчальному році або станом його здоров’я) може ухвалити рішення про повторне його навчання (за бажанням класного керівника й після консультації з батьками / за бажанням батьків).

Ще одна проблема, на думку освітньої омбудсменки, яка існує в Україні, – це обмежений перелік підстав непереведення, зокрема, отримання 1, 2, 3-х балів з української мови, математики, алгебри та геометрії. Тобто, якщо дитина впродовж семестру не відвідувала заняття або має початковий рівень знань з інших предметів (наприклад, історії), це не стане підставою для її непереведення до наступного класу.

“Виховання свідомих громадян та їх підготовка до самостійного життя вимагає відповідних рішень. Саме тому, зважаючи на постійне поглиблення освітніх втрат, освітній омбудсмен вбачає потребу оновити Порядок переведення учнів закладу загальної середньої освіти на наступний рік навчання”, – додали в Службі.

Зокрема, омбудсменка пропонує надати право закладам освіти залишати учнів усіх класів на другий рік навчання за наявності хоча б однієї з умов:

• початкового рівня навчальних досягнень дитини;
• відсутності дитини на уроках упродовж одного навчального семестру.

На думку Надії Лещик, таке рішення має ухвалювати педагогічна рада школи без згоди батьків, але вислухавши їх думку. Відповідну пропозицію омбудсменка надішле МОН.

Читайте також: “Як читати Державний стандарт профільної середньої освіти: докладний розбір структури й змісту”.

Титульне фото: freepic.com