Теми статті: аналітика, батькам, вчителям, директорам, закон про освіту, освітнім управлінцям, старша школа
1 Жовтня 2024
1 754
0
25 липня 2024 року Уряд ухвалив Державний стандарт профільної середньої освіти (для 10–12-х класів). На його основі розроблятимуть типові (і нетипові) освітні програми, він містить типові навчальні плани, які стануть взірцем для розподілу навчальних годин за освітніми галузями.
Водночас довжина цього документа, який можна завантажити й переглянути на сайті Кабінету Міністрів України, чимала: його обсяг – 405 сторінок [документ не має змісту, що ускладнює “навігацію” текстом].
У цьому матеріалі допомагаємо розібратися:
Навчання на основі Державного стандарту профільної середньої освіти, починаючи з 2027 року, провадитимуть:
Стандарт складається із пояснювальної записки (початковий розділ) та 23 додатків.
Докладніше
У початковому розділі (С. 1–19, 31 пункт) відображено такі посутні аспекти:
Додатки 1–22 містять деталізовану інформацію щодо ключових компетентностей, умінь, базових знань, вимог до обов’язкових результатів навчання за кожною освітньою галуззю. Докладніше поговоримо про них у наступних розділах.
Додаток 23 – це 5 типових навчальних планів для різних типів закладів освіти, коментарі до них шукайте в останньому розділі статті.
Згорнути
Чимало термінів і тез уже знайомі освітянам із Державного стандарту базової середньої освіти. Скажімо, ідентичними є назви освітніх галузей і порядок їх висвітлення в стандарті – і це цілком логічно, адже тут має бути тяглість і погодженість.
Немає змін і у визначенні ключових компетентностей. Це давно знайомі педагогам
У визначенні компетентностей, однак, є деякі незначні, але посутні уточнення, які стосуються переважно цінностей територіальної цілісності України, захисту її національних інтересів, готовності до виконання конституційних обов’язків, ототожнення суспільно-державних і національних цінностей України. Автори, здається, намагалися уникнути різночитань: “національні цінності” без уточнення “України” буквально можна вважати цінностями будь-якої нації.
Докладніше
Ключова компетентність | Державний стандарт базової середньої освіти | Державний стандарт профільної середньої освіти |
---|---|---|
Вільне володіння державною мовою | здобувати та опрацьовувати інформацію з різних (друкованих та цифрових, зокрема аудіовізуальних) джерел у різних освітніх галузях і контекстах, критично осмислювати її та використовувати для комунікації в усній та письмовій формі, для обстоювання власних поглядів, переконань, суспільних і національних цінностей;
відповідально, усвідомлюючи цінність української мови як мови взаємодії на всій території держави, використовувати мовні засоби для досягнення особистих і суспільних цілей у життєвих та навчальних ситуаціях, творчого самовираження; |
здобувати та опрацьовувати інформацію з різних (друкованих і цифрових, зокрема аудіовізуальних) джерел у різних освітніх галузях і контекстах, критично осмислювати її та використовувати для комунікації в усній і письмовій формі для обстоювання власних поглядів, переконань, суспільно-державних (національних) цінностей України;
відповідально, усвідомлюючи цінність української мови як обов’язкового засобу спілкування на всій території України, використовувати мовні засоби для досягнення особистих і суспільних цілей у життєвих і навчальних ситуаціях, творчого самовираження; |
Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами | здобувати й опрацьовувати інформацію з різних (друкованих та цифрових, зокрема аудіовізуальних) джерел, критично осмислювати її, використовувати в усній та письмовій комунікації для обстоювання власних поглядів, переконань, суспільних і національних цінностей; | здобувати та опрацьовувати інформацію з різних (друкованих і цифрових, зокрема аудіовізуальних) джерел, критично осмислювати її, використовувати для комунікації в усній і письмовій формі для обстоювання власних поглядів, переконань, суспільно-державних (національних) цінностей України; |
Інформаційно-комунікаційна компетентність | … що передбачає впевнене, критичне і відповідальне використання цифрових технологій для власного розвитку і спілкування; здатність безпечно застосовувати інформаційно-комунікаційні засоби в навчанні та інших життєвих ситуаціях, дотримуючись принципів академічної доброчесності; | … що передбачає впевнене, критичне та відповідальне використання цифрових технологій для власного розвитку і спілкування; здатність безпечно застосовувати інформаційно-комунікаційні засоби в навчанні, особистому та суспільному житті, дотримуючись принципів академічної доброчесності; |
Громадянські та соціальні компетентності (значно розширені) | спроможність діяти як відповідальний громадянин, брати участь у громадському та суспільному житті, зокрема закладу освіти й класу, спираючись на розуміння загальнолюдських і суспільних цінностей, соціальних, правових, економічних і політичних принципів, ідей сталого розвитку суспільства, співіснування людей та спільнот у глобальному світі, критичне осмислення основних подій національної, європейської та світової історії, усвідомлення їх впливу на світогляд громадянина та його самоідентифікацію;
виявлення поваги до інших, толерантність, уміння конструктивно співпрацювати, співпереживати, долати стрес і діяти в конфліктних ситуаціях, зокрема пов’язаних із різними проявами дискримінації; дбайливе ставлення до особистого, соціального здоров’я, усвідомлення особистих відчуттів і почуттів, здатність дослухатися до внутрішніх потреб; дотримання здорового способу життя; розуміння правил поведінки та спілкування, що є загальноприйнятими в різних спільнотах і середовищах та ґрунтуються на спільних моральних цінностях; спроможність діяти в умовах невизначеності та багатозадачності; |
усвідомлення української національної та громадянської ідентичності та виявлення громадянської стійкості; готовність до дієвого виконання громадянського й конституційного обов’язку із захисту національних інтересів та суспільно-державних (національних) цінностей України, незалежності й територіальної цілісності України, конституційних засад державного ладу;
готовність до національного спротиву, усвідомлення суспільної значущості військової служби та повага до неї; виявлення соціальної активності та відповідальності, оборонної свідомості; спроможність діяти як відповідальний громадянин, брати участь у громадському та суспільному житті, спираючись на розуміння загальнолюдських і суспільних цінностей, суспільно-державних (національних) цінностей України, соціальних, правових, економічних і політичних принципів, ідей сталого розвитку суспільства, співіснування людей і спільнот у глобальному світі, критичне осмислення основних подій національної, європейської та світової історії, усвідомлення їх впливу на світогляд громадянина та його самоідентифікацію; стійке усвідомлення свого політико-правового зв’язку з Україною, українським народом та громадянським суспільством, повага до державних символів, державної мови, суспільно-державних (національних) цінностей України, розуміння їх важливості для становлення держави; виявлення поваги до інших осіб, толерантність, уміння конструктивно співпрацювати, співпереживати, долати стрес і діяти в конфліктних ситуаціях; дбайливе ставлення до особистого, соціального здоров’я, усвідомлення особистих відчуттів і почуттів, здатність дослухатися до внутрішніх потреб; дотримання здорового способу життя; розуміння правил поведінки та спілкування, що є загальноприйнятими в різних спільнотах і середовищах і ґрунтуються на спільних моральних цінностях; спроможність діяти в умовах невизначеності та багатозадачності |
Згорнути
Крім того, порівнюючи зі стандартом середньої освіти для 5–9-х класів, для старших учнів та учениць прописана цінність “формування готовності до дієвого виконання громадянського й конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, державної незалежності й територіальної цілісності України, готовності до національного спротиву”. Як і у випадку із “життєвою стійкістю”, така акцентуація, очевидно, зумовлена об’єктивними обставинами війни – і видається доречною з огляду на те, що йдеться про старших підлітків, які фактично досягнуть повноліття після випуску із закладу середньої освіти.
Натомість список наскрізних для всіх ключових компетентностей умінь не зазнав жодних змістових змін, порівнюючи з Державним стандартом базової середньої освіти.
Термінологія, яку використовують автори документа, вжита в такому самому значенні, як і в інших законах про освіту.
☝️ “Учнів”, на відміну від Держстандарту базової середньої освіти, послідовно називають “здобувачами освіти” – імовірно, щоб уникнути поняттєвої плутанини, адже учні – термін шкільний, а в закладах освіти іншого типу здобувачів можуть називати студентами чи вихованцями.
Єдине термінологічне уточнення стосується профілю навчання.
Якщо уявити, як це може відбуватися на практиці, то, скажімо, STEM-профіль може містити дисципліни математичної, природничої, інформатичної та технологічної галузей; природничий профіль – поглиблене вивчення хімії, біології, фізики, можливо, математики й низки спецкурсів, пов’язаних із соціальною та здоров’язбережувальною галуззю (наприклад, психології); філологічно-гуманітарний профіль – поглиблене вивчення української, іноземних мов (першої, другої), літератур – української та світової, культурологічних курсів (мистецька освітня галузь), історичних спецкурсів (наприклад, література в контексті світової історії), практичних спецкурсів із літературної критики та творчого письма тощо.
У Стандарті визначено такі цикли профільної середньої освіти:
Як визначено в Стандарті,
☝️ Водночас Держстандарт не обмежує здобувачів у тому, щоб змінити профіль навчання – чи вступити до вишу після навчання за професійним спрямуванням. Продовжувати навчатися чи працювати за фахом – це вибір конкретного учня/учениці.
Однак щодо можливості зміни профілю після першого року навчання, як бачиться, можуть виникнути труднощі, адже це й питання наповнюваності класів/груп (зокрема, і спроможності школи виділити приміщення на певну кількість осіб), і навантаження вчителів, і розклад здобувачів.
Зі складанням розкладу загалом можуть виникнути суто логістичні труднощі, навіть якщо здобувачі не змінюватимуть профіль. Уявімо, що умовна Марійка з природничого профілю хоче відвідувати творче письмо. Цей предмет читають і для гуманітаріїв, і для охочих з інших профілів. Але всі часові слоти в розкладі Марійки вже зайняті: під час творчого письма в неї профільна органічна хімія, яку неможливо кудись “посунути”. За всього бажання Марійка не зможе бути у двох місцях водночас.
☝️ Важливо: зміст освіти для обох спрямувань – академічного і професійного – визначає саме Державний стандарт профільної середньої освіти – через спільні вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти, впорядковані за освітніми галузями. Отже, якщо умовний дев’ятикласник Василь обере навчання в професійному, а не академічному ліцеї, це означає, що йому однаково потрібно буде вивчати обов’язкові предмети на основному рівні.
Водночас освітні програми профільної середньої освіти за професійним спрямуванням містять і “інші освітні компоненти, які повністю або частково охоплюють зміст професійних стандартів або державних освітніх стандартів із конкретних професій, або стандартів фахової передвищої освіти з певних спеціальностей”.
Докладніше про основні й поглиблені орієнтири для оцінювання поговоримо нижче.
Профілі навчання формуються на основі освітніх галузей, які можуть бути представлені повністю або частково.
Як зазначено в Держстандарті, “підходи до формування профілів навчання визначаються типовою освітньою програмою та освітніми програмами закладів освіти…, і реалізуються через модельні навчальні програми та навчальні програми з певних освітніх компонентів (навчальні предмети, інтегровані, зокрема міжгалузеві, курси, навчальні модулі тощо)”. Однак, позаяк типової освітньої програми поки немає, а модельних – і поготів, про приклади профілювання ми можемо лише теоретизувати.
Як акцентують у Стандарті, профілі формуються на основі вибору здобувачів освіти, які мають проаналізувати власні потреби, зацікавлення й інтереси. Педрада формує пропозиції щодо змісту й організації освітнього процесу – і тут, крім очікувань здобувачів, батьків і громади слід врахувати спроможність педагогічного колективу.
Практично реалізувати індивідуальні освітні траєкторії Стандарт пропонує завдяки формуванню тимчасових груп із поглибленого вивчення певних предметів чи інтегрованих курсів.
💫 Уявімо, що на паралелі три 10-ті класи: А, Б і В. У 10-А поглиблено вивчати фізику прагнуть 5 осіб, в 10-Б – 7 осіб, в 10-В – 6 осіб. Ці 18 учнів/учениць утворюють тимчасову групу, розклад якої підлаштований під відвідування поглиблених занять із фізики. Водночас заняття з української мови, яку вони вивчають на основному рівні, підлітки, наприклад, можуть відвідувати разом з іншою тимчасовою групою – яка обрала поглиблене вивчення біології. Такий підхід насправді не є кардинально новим: чимало шкіл, які пропонують поглиблене вивчення певних предметів, практикували його й раніше. Однак у Державному стандарті передбачено значно більше годин на “профілювання”, ніж у Типовій освітній програмі для ЗЗСО III ступеня від 2018 року.
Вимоги до обов’язкових результатів навчання складаються з таких самих компонентів, як і в Державному стандарті базової середньої освіти, але із поправкою на завершення середньої освіти. Новим є останній пункт, який відповідає диференціації вимог до здобувачів, що вивчають певний предмет чи курс на основному, чи поглибленому рівні:
💫 Очевидно, що результати навчання для умовного 12-класника Петра, який вивчає історію України поглиблено, й умовної 12-класниці Марійки, яка обрала поглиблену хімію, а історію опановує на основному рівні, будуть різними: від Петра в цьому випадку вимагатимуть більше.
У початковому розділі також є інструкція щодо того, як читати індекси обов’язкових результатів навчання. Розберімо її на прикладі результату навчання [12 МАО 1.1.1–1 П]:
Нагадаємо також індекси всіх галузей:
Загальні й конкретні результати навчання визначені в табличному вигляді для кожної освітньої галузі у відповідних додатках. Так само в додатках міститься інформація про компетентнісний потенціал і базові знання за галузями. Натомість у початковому розділі пункти 15–23 присвячені визначенню мети й вимог до обов’язкових результатів навчання за кожною галуззю.
Усі ці уточнення змістовно перегукуються із розширеними визначеннями ключових компетентностей, про які говорили вище. Загалом в аспекті патріотичного виховання в Державному стандарті простежується послідовність і погодженість.
Докладніше
Згорнути
Як бачимо, у формулюванні мети й вимог до результатів навчання за освітніми галузями автори Державного стандарту явно прагнули чітко акцентувати пріоритет врахування національних (=суспільно-державних) інтересів України як наріжного каменя виховання особистості. Цей акцент, зумовлений об’єктивною ситуацією, простежується в описі всіх галузей, крім природничої, математичної та фізичної культури. Аби модельні програми з дисциплін відповідали Стандарту, вони, імовірно, муситимуть містити відповідні до цієї загальної лінії теми й пропозиції видів навчальної діяльності.
Додатки 1–23 надають інформацію про:
Кожній галузі, крім мовно-літературної, присвячені два додатки [мовно-літературній – шість, з огляду на наявність класів та груп із мовою навчання корінних народів, національних меншин, іншомовною освітою тощо]: “Компетентнісний потенціал + Базові знання” і “Вимоги до обов’язкових результатів навчання”.
Немає такої диференціації в математичній, інформатичній, соціальній та здоров’я збережувальній, громадянській та історичній освітніх галузях. Базові знання з технологічної галузі також не розподілені за рівнями – але містять такі цікаві прикладні теми, як проєкт, бюджет проєкту, бізнес-план, креслення як засіб візуалізації ідей, добір енергоефективного устаткування, промисловий дизайн тощо.
У природничій галузі поглиблений рівень базових знань деталізований підтемами “Методологія природничих наук”, “Астрономічний складник”, “Біологічний складник”, “Географічний складник”, “Фізичний складник”, “Хімічний складник”, натомість спільним для обох рівнів є лише тема “Науковий світогляд”.
☝️ Але фактично в додатках поділ в 11–12-х класах передбачений тільки для мовно-літературної галузі для класів (груп) з навчанням мовою корінного народу або національної меншини (якщо мова корінного народу або національної меншини не належить до групи слов’янських мов). Отже, така помітка в таблиці нижче є лише для додатка 3 – у решті випадків диференціація результатів навчання починається з 10 класу.
Докладніше
Для зручності орієнтування в Держстандарті ми представили додатки 1–23 у вигляді таблиці-змісту:
Номер додатка | Освітня галузь | Компетентнісний потенціал | Базові знання | Вимоги до обов’язкових результатів навчання |
---|---|---|---|---|
1 | МОВНО-ЛІТЕРАТУРНА (стосується української мови, української літератури, зарубіжної літератури (у перекладі українською мовою), мови та літератури корінного народу або національної меншини, іноземної мови). | С. 20–29; | С. 30–32;
базові знання з іноземної мови визначені окремо для основного та поглибленого рівнів. |
|
2 | Вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів профільної середньої освіти в мовно-літературній освітній галузі (українська мова, українська література, зарубіжні літератури (у перекладі українською мовою) для класів (груп) з українською мовою навчання); | С. 33–54; | ||
3 | Вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів профільної середньої освіти в мовно-літературній освітній галузі (українська мова як державна, українська література, зарубіжні літератури (у перекладі українською мовою) для класів (груп) з навчанням мовою корінного народу або національної меншини (якщо мова корінного народу або національної меншини не належить до групи слов’янських мов); | С. 55–109;
орієнтири для оцінювання окремо визначені для основного та поглибленого рівнів в 11–12 класах; |
||
4 | Вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів профільної середньої освіти в мовно-літературній освітній галузі (мова та література корінного народу або національної меншини) для класів (груп) з навчанням мовою корінного народу або національної меншини); | С. 110–128; | ||
5 | Вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів профільної середньої освіти в мовно-літературній освітній галузі (іншомовна освіта); | С. 129–157; | ||
6 | Вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів профільної середньої освіти в мовно-літературній освітній галузі (іншомовна освіта, друга іноземна мова). | С. 158–180; | ||
7 | МАТЕМАТИЧНА | С. 181–186; | С. 187; | |
8 | Вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів профільної середньої освіти в математичній освітній галузі. | С. 188–199; | ||
9 | ПРИРОДНИЧА | С. 200–206; | С. 206–208; | |
10 | Вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів профільної середньої освіти в природничій освітній галузі. | С. 209–226; | ||
11 | ТЕХНОЛОГІЧНА | С. 227–233; | С. 234; | |
12 | Вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів профільної середньої освіти в технологічній освітній галузі. | С. 235–230; | ||
13 | ІНФОРМАТИЧНА | С. 251–260; | С. 260–261; | |
14 | Вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів профільної середньої освіти в інформатичній освітній галузі. | 262–287; | ||
15 | СОЦІАЛЬНА ТА ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНА ОСВІТНЯ | С. 288–298; | С. 298–299; | |
16 | Вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів профільної середньої освіти в соціальній і здоров’язбережувальній освітній галузі. | С. 300–323; | ||
17 | ГРОМАДЯНСЬКА ТА ІСТОРИЧНА | С. 324–333; | С. 333; | |
18 | Вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів профільної середньої освіти в громадянській та історичній освітній галузі. | С. 334–353; | ||
19 | МИСТЕЦЬКА | С. 354–359; | С. 360; | |
20 | Вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів профільної середньої освіти в мистецькій освітній галузі. | С. 361–366; | ||
21 | ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА | С. 367–378. | С. 378. | |
22 | Вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів профільної середньої освіти в освітній галузі фізичної культури. | С. 379–395; |
Згорнути
Не до кінця зрозумілим лишається, чому за умови диференціації результатів навчання базові знання з освітніх галузей також не прописані послідовно за основним та поглибленим рівнем: фактично такий розподіл є лише для іноземної мови та природничих дисциплін.
Імовірно, однак, це питання буде наочніше розкрито в Типовій освітній програмі та модельних програмах із дисциплін.
Додаток 23, останній у документі, містить розподіл загального обсягу навчального навантаження здобувачів освіти за класами (роками навчання) та освітніми галузями. Нижче представлена таблиця-зміст, у якій можна знайти заклад певного типу, план до нього і сторінки, на яких він розміщений у Стандарті.
Докладніше
Типовий навчальний план | Для яких закладів освіти/класів/груп | Сторінки в Держстандарті |
---|---|---|
Розподіл загального обсягу навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти за класами (роками навчання) та освітніми галузями для класів (груп) з українською мовою навчання… | 1) для закладів загальної середньої освіти, закладів професійної (професійно-технічної) освіти, які здійснюють реалізацію цього Державного стандарту за академічним та/або професійним спрямуванням; | С. 396–397; |
2) для закладів фахової передвищої освіти, закладів спеціалізованої освіти, які здійснюють реалізацію цього Державного стандарту за академічним спрямуванням; | ||
Розподіл загального обсягу навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти за класами (роками навчання) та освітніми галузями для класів (груп) з навчанням мовою корінного народу або національної меншини… | 1) закладів загальної середньої освіти, закладів професійної (професійно-технічної) освіти, які здійснюють реалізацію цього Державного стандарту за академічним та/або професійним спрямуванням; | С. 398–399; |
2) закладів фахової передвищої освіти, закладів спеціалізован
ої освіти, які здійснюють реалізацію Державного стандарту профільної середньої освіти за академічним спрямуванням; |
||
Розподіл загального обсягу навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти за роками навчання та освітніми галузями…* | 1) для закладів фахової передвищої освіти/закладів спеціалізованої освіти, які здійснюють реалізацію Державного стандарту профільної середньої освіти за професійним спрямуванням; | С. 400; |
Розподіл загального обсягу навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти за класами (роками навчання) та освітніми галузями… | 1) для спеціальних закладів загальної середньої освіти та спеціальних класів (груп) закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання, які здійснюють реалізацію Державного стандарту профільної середньої освіти за академічним та/або професійним спрямуванням; | С. 401–402; |
Розподіл загального обсягу навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти за класами (роками навчання) та освітніми галузями для… | 1) спеціальних закладів загальної середньої освіти та спеціальних класів (груп) закладів загальної середньої освіти з навчанням мовою корінного народу або національної меншини, які здійснюють реалізацію цього Державного стандарту за академічним та/або професійним спрямуванням. | С. 403–405 |
*імовірно, ідеться про навчання українською мовою – ця характеристика в Державному стандарті не уточнена. Згорнути
Відповідно до типових планів визначено такі навчальні компоненти:
Гранично допустиме навчальне навантаження на рік і на тиждень, порівнюючи з Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти III ступеню (2018), не змінилося: воно було визначене як 33 години на тиждень – у перерахунку на 35 навчальних тижнів це 1155 годин на рік (+105 годин фізкультури (3 на тиждень)). Саме такий обсяг для 10–12-х класів визначає і Державний стандарт профільної середньої освіти (в обох документах фізична культура до цієї кількості не входить).
У таблиці нижче представлене приблизне порівняння кількості годин за освітніми галузями за Типовою освітньою програмою для ЗЗСО III ступеню, яка чинна зараз, і Державним стандартом 2024 року. У Типовій програмі представлена кількість годин на тиждень за предметами, отже, підсумовуємо їх за галуззю і множимо на 35 навчальних тижнів.
[Тут для прикладу порівнюємо лише години для класів з українською мовою навчання в ЗЗСО, де вивчають окремі предмети (бо це, як бачиться, найпоширеніший варіант), – та класів з українською мовою навчання в академічних ліцеях (новий Стандарт). До соціальної й здоров’язбережувальної галузі за чинною програмою ми віднесли “Захист України”, адже жодних інших дисциплін, які би тематично відповідали цій галузі, в обов’язковій програмі старшої школи немає].
Освітня галузь
(обов’язкові години) |
Типова освітня програма для ЗЗСО II ступеню (2018) | Державний стандарт профільної середньої освіти (2024) | |||
---|---|---|---|---|---|
10 клас | 11 клас | 10 клас | 11 клас | 12 клас | |
Мовно літературна | 245 | 245 | 210 | 210 | 175 |
Математична | 105 | 105 | 70 | 70 | 70 |
Природнича | 280 | 315 | 140 | 70 | |
Технологічна | 35 | 35 | 35 | ||
Інформатична | 35 | 35 | 35 | ||
Соціальна і здоров’я збережувальна | 52,5 | 52,5 | 105 | 105 | |
Громадянська та історична | 157,5 | 87,5 | 105 | 70 | 70 |
Мистецька | 35 | 35 | 35 | ||
Разом за галузями: | 945 | 910 | 735 | 525 | 315 |
Фізична культура (не входить до граничного тижневого навантаження) | 105 | 105 | 105 | 105 | 105 |
Додаткові години/ Години на поглиблене вивчення обов’язкових компонентів за профілем + години на вибіркові компоненти | 280 (але з них до розкладу можна додати 210, решта – факультативи та індивідуальні заняття) | 315 (але з них до розкладу можна додати 245) | 280+140
=420 |
315+315
=630 |
420+420=
840 |
Усього | 945+210=1155 + 105 (фізкультура) | 910+245=1155
+105 (фізкультура) |
1155
+105 (фізкультура) |
1155
+105 (фізкультура) |
1155
+105 (фізкультура) |
Навіть якщо на перший погляд здається, що годин за галуззю стало менше, це оманливе враження: кількість годин, які можна доволі вільно розподіляти між галузями відповідно до профілів, збільшилася в 10-х класах удвічі, в 11-х – утричі, а 12-х класів взагалі раніше не було, тож освітяни мають 1155 годин чистого “прибутку” до своєї трудової діяльності. Зрозуміло, що розподіл годин на місцях може викликати певні побоювання в учителів, однак тут усе залежатиме від того, які профілі вдасться створити з огляду на бажання підлітків. Зрештою, кінцева мета всієї освітньої діяльності – дати дітям доступ до знань, яких вони прагнуть, і саме такою є мета радикальних змін у старших класах середньої школи.
Ірина Пасько, “Нова українська школа”
Титульне фото: НУШ
Довідково:
Цей матеріал був представлений ГО “Смарт освіта” в рамках Програми сприяння громадській активності “Долучайся!”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.
Обговорення