3 916
0
Державна служба якості освіти оприлюднила результати дослідження рівня освітніх втрат у закладах фахової передвищої освіти.
Висновки дослідження невтішні: якість освіти суттєво погіршилася через вплив низки негативних факторів, зокрема – через вплив пандемії Ковід-19 та повномасштабної війни.
З подробицями можна ознайомитися за посиланням.
Звертає на себе увагу висновок авторів дослідження щодо того, як саме керівники закладів ФПО оцінюють результативність своєї роботи. Як свідчить дослідження, більшість керівників цілком задоволені рівнем якості освіти у підпорядкованих закладах, що разюче контрастує з об’єктивними даними дослідження.
Саме тому автори дослідження роблять невтішний висновок:
“Оскільки вище ми констатували, що якість знижується, вочевидь цілковита задоволеність [керівників закладів ФПО – ред.] є певним оптимістичним самообманом або виданням бажаного за дійсне”.
Як визначають організації, що досліджують якість освіти – Державна служба якості освіти України, Український центр оцінювання якості освіти – освітніми втратами вважаються будь-які втрати знань, умінь, навичок чи уповільнення або переривання академічного прогресу через паузи в навчанні конкретного здобувача освіти.
Для оцінки якості фахової передвищої освіти у 2023 Державна служба якості освіти (ДСЯО) спільно з Державною установою “Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти” розпочали дослідження. Для порівняння також використовувались дані подібних зовнішніх вимірювань якості підготовки 2018/2019 та 2022/2023 навчальних років. А для її визначення використовувалося два інструменти. Перший – онлайн-анкетування, яке застосовувалося для керівників закладів освіти. Другий – незалежне тестування для набувачів освіти, яке і визначало прогалини у знаннях. Слід зазначити, що до тестових завдань з усіх спеціальностей були внесені лише ті дисципліни, які є ключовими для спеціальності.
Наразі проведено два етапи пілотного проєкту. Для його реалізації в 2024 році були визначені 21 спеціальність та 32 освітньо-професійні програми. У тестуванні минулого року взяли участь здобувачі 56 закладів освіти аграрного профілю, а в опитуванні – керівники 51 цього закладу. Вже цього року їхня кількість зросла до 152 закладів та 149 керівників відповідно. При цьому кількість здобувачів освіти зросла з 3598 до 8477 осіб.
“Очевидно, що не всі заклади фахової передвищої освіти, яким запропоновано взяти участь, – погодилися”, – наголошують у ДСЯО і наводять приклад, коли були розроблені тести, але жоден заклад не погодився взяти участь у моніторингу. ДСЯО наводить порівняльну таблицю результатів тестування, відзначаючи, що порівняно із 2018/2019 навчальним роком діапазон результатів скоротився майже на 14 балів.
Порівняльна таблиця результатів тестування здобувачів фахової передвищої освіти
Джерело: Державна служба якості освіти
“На перший погляд, загальний підсумок, який враховує результати тестування за всіма спеціальностями/ОПП [освітньо-професійна програма – ред.], склав 72,81 балів і є показником досягнень середнього рівня (еквівалентно оцінці “добре” за національною шкалою оцінювання), однак середній результат тестування для різних спеціальностей/ОПП коливається в діапазоні від 44,17 до 85,09 балів з максимальною оцінкою 100,00 балів”, – констатують у ДСЯО.
У державній службі наводять приклад за освітньо-професійною програмою “Організація виробництва” за спеціальністю “Менеджмент”. Із 37 закладів освіти у подібних заходах моніторингу брали участь 24 і за результатами дослідження виявилось, що середній бал освітніх втрат становить 57,5 бали.
Як зазначають у ДСЯО, більшість керівників впродовж двох років Пілотного проєкту стверджують, що цілком задоволені кожним із обраних у закладах освіти форматах навчання і декларують свою готовність забезпечити належну якість підготовки саме за такими форматами. Однак у держслужбі із такою оцінкою не погоджуються. “Загальновідомо, що важливим фактором для лікування хвороби є визнання пацієнтом факту, що він дійсно хворий і має здійснити певні профілактичні заходи”, – наголошують у ДСЯО та відзначають, що у визнанні факту наявності освітніх втрат є позитивна динаміка.
Крім того, держслужба якості освіти визначила низку рекомендацій закладам освіти, аби знизити рівень втрат.
Насамперед, у держслужбі посилаються на міжнародний досвід країн, що зіткнулися з кризовими ситуаціями. Приклад Фінляндії та США показує ефективність адаптивних навчальних планів, які враховують індивідуальні прогалини в знаннях здобувачів. На основі досвіду Великобританії, Канади та Японії Держслужба пропонує розширити доступ до дистанційної освіти. Заходи Франції та Фінляндії надаються як приклад того, наскільки важливо переглядати освітні програми і навчальні плани під час кризи.
Нагадаємо, медіаресурс “Нова українська школа” раніше публікував попереднє дослідження ДСЯО, яке стосувалось якості організації освітнього процесу в умовах війни у 2022-2023 навчальному році.
Обговорення