Мазепа сьогодні і за часів Гетьманщини. Поради та ідеї для уроку про видатного гетьмана

21 грудня 2024 року відбувся боксерський поєдинок Олександра Усика та британця Тайсона Ф’юрі. Переможець бою Усик підняв над рингом шаблю Івана Мазепи, наголосивши на важливості історичної пам’яті.

Це був справжній тріумф української сили, духу, мужності. Унікальний артефакт – оригінальна гетьманська шабля – це свідчення героїчного минулого і не менш славетного сьогодення. Артефакт знаходиться в Чернігівському історичному музеї. Оскільки поєдинок Усика і Фʼюрі дивилися мільйони людей, представлена гетьманська шабля спонукала десятки тисяч з них по всьому світу загуглити “Хто такий Іван Мазепа”. Це був унікальний сплеск інтересу до України і її історії.

Як поєднати сьогодення та історичні факти. Як зробити це в 8-му класі на прикладі уроку про Гетьманщину за часів Мазепи, надати більше інструментів, які активізують пізнавальну активність учнів – комплект методичних прийомів та вправ від Івана Пікуля, вчителя історії та правознавства, директора спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №148 імені Івана Багряного з поглибленим вивченням української мови та літератури м. Києва

Мазепа і сучасна боротьба України за Незалежність

Сьогодні постать Івана Мазепи та його діяльність мають особливе значення для справжніх українців, вона залишається джерелом натхнення для прийдешніх поколінь.

Ім’я українського гетьмана козацької доби було високо поціноване на теренах Європи та Америки, і лише на своїй землі завдяки “старанням” російської історіографії століттями творився образ зрадника. Це черговий приклад інформаційної пропаганди російської імперії зла, спотворення та замовчування історичної правди, поширення шовіністичних наративів.

Загальна інформація

Під час підготовки уроку історії на тему “Гетьманщина за часів Мазепи” вчитель може використати різні форми роботи, щоб заохотити дітей до більш активної участі у пізнавальному процесі.

Запропоновані матеріали можуть бути використані учителем на різних етапах підготовки і проведення уроку.

Ця підбірка методичних інструментів не є планом конкретного заняття, оскільки запропонований обсяг матеріалу суттєво перевищує обмежений час уроку. Це – своєрідний методичний конструктор, конкретні елементи якого кожен вчитель може підбирати та використовувати, враховуючи особливості і можливості дітей у конкретному класі. Головне – ці форми роботи точно зацікавлять дітей живим залученням до пізнавального процесу.

Для початку відповімо на кілька запитань, щоб визначити методичні та освітні особливості цих інструментів

Яка освітня та методична мета використання цих інструментів?

Розширити та покращити знання учнів про діяльність та життя Івана Мазепи. Виховувати патріотизм на прикладах героїчного минулого нашого народу. Показати звʼязок історичних подій з сьогоденням. як минуле впливає на особливості російсько-українських відносин. Показати складність історичних рішень і різні погляди на нього.

Які компетентності формуються в ході використання цих методичних інструментів?

Громадянська, інформаційно-цифрова компетентність, історична, комунікативна, емоційно-етична, культурна, креативна.

Яке навчально-методичне забезпечення необхідне?

Підручник “Історія України” за 8 клас, ілюстрації, роздатковий матеріал, гаджети з будь-яким варіантом підключення до мережі Інтернет.

Які очікувані результати для учнів?

Учні мають навчитися

• характеризувати політичне становище українських земель, Гетьманщини наприкінці XVII – на початку XVIIІ ст.;
• визначати основні засади внутрішньої, зовнішньої політики, культурно-просвітницької діяльності І. Мазепи;
• використовувати методи історичного пізнання для аналізу історичних джерел, фактів і інформації;
• інтерпретувати значення діяльності історичних діячів;
• формулювати висновки та узагальнення
• удосконалювати вміння захищати свою точку зору.

Учні мають ознайомитися із поняттями та датами

• Гетьманщина;
• Коломацькі статті (1687);
• Батуринська трагедія (1708);
• Полтавська битва (1709);
• анафема;
• денаціоналізація;
• сакральне мистецтво
• роки життя Івана Мазепи: 1639–1709;
• гетьманство: 1687–1709.

Проєктування уроку

Як саме побудувати окремий урок – визначає вчитель, орієнтуючись на можливості конкретного класу та самостійно обираючи, де і як саме використовувати пропоновані інструменти.

Історична довідка про Мазепу (для використання вчителем)

Життєпис та основні характеристики особистості Івана Мазепи та його діяльності як гетьмана

Шляхетний рід Мазеп-Колединських подарував світові неординарну особистість – політика, військового діяча, гетьмана, мецената, поліглота й поета Івана Степановича Мазепу. Його життєвий шлях – яскравий і трагічний, як і доля самої України, заради якої він жив і боровся.

Народився 20 березня 1639 року в селі Мазепинці на Київщині, де отримав гідне виховання від батьків.

Його батько, Степан Мазепа, – чигиринський отаман, який брав участь в укладенні Гадяцької угоди. Мати Марина Мазепа походила із шляхетного роду Мокіївських. Саме вона своїм моральним прикладом заклала основи для майбутніх вчинків сина.

Іван Мазепа закінчив Києво-Могилянський колегіум і Єзуїтську колегію у Варшаві, а також протягом трьох років навчався у Франції, Італії, Німеччині та Голландії. Грав на бандурі, цікавився мистецтвом. Збирав зброю і проявляв себе як обдарований поет. Був поліглотом: вільно володів польською, італійською, німецькою, французькою, татарською, латинською та староукраїнською мовами. Служив при дворі короля Яна Казимира.

Став гетьманом після Івана Самойловича 25 липня 1687 року і підписав Коломацькі статті. Договір складався з 22 пунктів (статей), розроблених на основі попередніх Глухівських 1669 року, але були додані ще більші обмеження прав автономії України.

Іван Мазепа – один із славетних гетьманів. Він відроджував культуру України, сприяючи розвитку освітніх, літературних та архітектурних проєктів. Мазепа залучав обдарованих митців та науковців для створення нових культурних і духовних скарбів. Підтримував заснування шкіл, церков і монастирів та залучав до них талановитих митців і науковців. Підтримуючи розвиток освіти, літератури та архітектури, він мав значний вплив на культурне відродження України.

Гетьман організував постійне військо, що складалось з піхоти (сердюків) та кінноти (компанійців), брав участь у численних битвах і військових походах. Козацькі полки брали активну участь у Північній війні (1700-1721 р).

Мазепа здійснив економічні заходи, спрямовані на покращення економічної ситуації в Україні. Заохочував населення займатися ремеслом, торгівлею та сільським господарством. Виступав за магдебурзьке право.

Одним із найвідоміших його вчинків був перехід у 1708 році на бік Карла XII під час Північної війни.

Цей вчинок викликав суперечливі оцінки серед сучасників самого гетьмана, а згодом серед науковців і політичних діячів. В подальшому він стане яскравим прикладом множинності трактувань історичних подій.

Задля визволення України Мазепа вирішив піти на ризик, щоб отримати бажану свободу. Історична роль Мазепи полягає в тому, що він усвідомлював загрозу політики Петра I, яка позбавила автономних прав Гетьманщину, тому і підняв прапор національно-визвольної боротьби за волю України.

Полтавська битва 8 липня 1709 року стала ключовим моментом Північної війни (1700–1721), що тривала між Московським царством і Шведською імперією, за участі українського козацтва під керівництвом Івана Мазепи. Полтавська битва суттєво вплинула на історію України, адже її наслідки визначили подальшу долю української державності на тривалий час. Поразка в Полтавській битві зруйнувала плани Мазепи щодо здобуття незалежності України. Московія зміцнила свій контроль над Гетьманщиною, що значно обмежило її автономію.

У відповідь на перехід Мазепи на сторону Швеції російська влада всіляко намагалась стерти добру пам’ять про нашого гетьмана, а московська церква оголосила анафему Івану Мазепі.

Після поразки у Полтавській битви Іван Мазепа 1709 року відступив до міста Бендери (на території сучасної Молдови), де помер у ніч на 22 вересня того ж року.

Вклад Мазепи в розвиток української державності:

• зміцнив автономію Гетьманщини, відстоював права козацької держави;
• в 1704 році об’єднав Правобережжя, Лівобережжя, Слобожанщину та Запоріжжя в єдину Українську державу під зверхністю гетьмана;
• покращив економіку, підтримуючи розвиток торгівлі та промисловості;
• будував церкви та монастирі. За часів його правління Києво-Могилянський колегіум став академією, важливим осередком освіти.

Методичний конструктор: інструменти для вчителя

1. Прогнозування за портретом – 10-15 хвилин

Цей тип завдання рекомендуємо використовувати для мотивації діяльності учнів на початку уроку.

Опис: Розгляньте портрет Івана Мазепи роботи Василя Дядинюка, українського художника – майстра сакрального мистецтва.

Портрет Івана Мазепи роботи Василя Дядинюка

Надайте відповіді на наступні запитання:

• Які історичні події пов’язані із діячем, зображеним на ілюстрації ?
• Які риси характеру, на вашу думку, можуть бути притаманні цій людині?
• Зачитайте цитати (Додаток 1). Чи співпали ваші уявлення із ними?

2. Пишемо історії (метод сторітелінгу) – 15-20 хвилин

Завдання рекомендуємо використовувати під час ознайомлення учнів з новим навчальним матеріалом.

Опис: Клас ділиться на дві групи. Кожна заздалегідь отримує інформацію для обробки та аналізу, у тому числі візуалізовані матеріали ( додаток ), готує історію “Ризики непростого вибору Мазепи: бути васалом Петра I і позбавити Україну автономних прав чи перейти на бік Карла XII, здобути незалежність для Гетьманщини, але втратити посаду ”

Складена історія повинна мати такі важливі компоненти:

1. герой – герої;
2. структура (передумова конфлікту, розвиток, кульмінаційний момент і розв’язка);
3. проєкція (наближення до сучасних реалій).

Історія кожної групи може бути репрезентована комплексно (текст та візуалізація) протягом 5 хвилин. Так сухі історичні факти зможуть привернути увагу учнів, забезпечити необхідною мотивацією.

3. Створення уявної сторінки Мазепи в соціальній мережі за допомогою шаблону – 10-15 хвилин

Завдання рекомендуємо використовувати на етапі закріплення нового матеріалу.

Опис: Для виконання роботи надається роздатковий матеріал у вигляді заготовленого шаблону сторінки в соціальній мережі.

Наприклад: Instagram

Учні на основі отриманих знань створюють уявну сторінку Мазепи в соціальній мережі (матеріал стрічки та можливі коментарі на ці дописи).

Уявна сторінка Івана Мазепи в соціальній мережі Instagram

4. Написання листа – 10-15 хвилин

Завдання рекомендуємо використовувати на етапі закріплення нового матеріалу.

Опис: Написання листа від імені Івана Мазепи до Петра I чи Карла XII, у якому спробувати пояснити політичні мотиви вчинків цих історичних осіб та використати аргументи.

Учні можуть писати лист на роздаткових аркушах паперу та відповідно оформити їх.

5. Метод кейсів (модерація) – 15 хвилин

Завдання рекомендуємо використовувати на завершальному етапі уроку.

Опис: Ознайомитися із матеріалами Коломацьких Статей 1687 року

(Додаток 2)

1. Знайти негативні та позитивні сторони договору.
2. Зробити порівняльний аналіз у вигляді таблиці, дослідивши Коломацькі статті та Україно-Шведський договір 1708 року.
3. Опрацювати цитату Михайла Грушевського (український історик): “Коломацькі статті були компромісом між козацькою автономією і московським централізмом, що позначилося на подальшому розвитку Гетьманщини.” Висловити свої судження.

6. Робота з візуальними джерелами – 7-8 хвилин

Завдання рекомендуємо використовувати для активізації розумової діяльності на завершальному етапі уроку.

Опис: Надати учням перелік ілюстрацій як в електронному варіанті, так і у роздрукованому.

(Наприклад: Софію Київську, Києво-Печерську лавру, Михайлівський Золотоверхий монастир, Кирилівську церкву, Києво-Могилянську академію та Чернігівський колегіум, Пересопницьке Євангеліє).

Серед ілюстрацій обрати ті, які стосуються діяльності Мазепи.

Національний заповідник “Софія Київська” – осередок духовного життя

Києво-Печерська лавра, 1051 р. (Київ)

Михайлівський золотоверхий монастир, 1108 р. (Київ)

Кирилівська церква, 1139 р. (Київ)

Києво-Могилянська академія, 1615 р. (Київ). Фото – Павло Кулик

Чернігівський колегіум, 1700 р. (Чернігів)

Золоті ворота, 1018 р. (Киів)

Пересопницьке Євангеліє, 1556 р.

Переяславський колегіум, 1738 р. (Переяслав)

7. Робота з картами в режимі реального часу – 10-15 хвилин

Завдання рекомендуємо використовувати для розвитку логічного мислення протягом уроку.

Опис: Роботу учні виконують за допомогою, наприклад, Google Maps.

Учитель надає учням завдання. Діти виконують і надсилають для перевірки.

Приклади завдань на карті:

1. Відтворити місце Полтавської битви, указавши маршрут шведських військ, російської армії та частини козацького війська, вказавши опис до кожної локації (Додаток 3)
2. Встановити хронологію життя та діяльності Івана Мазепи та дати опис основних подій. (Зразок прикріпляємо)

Google Maps. Маршрут шведських військ, російської армії та частини козацького війська

8. Створення інфографіки – 5-8 хвилин

Завдання рекомендуємо використовувати для підсумку уроку.

Опис: створити інфографіку, беручи за основу яскраві моменти з життя гетьмана Івана Мазепи.

Інструмент для використання – Canva. Наприклад:

Зразок інфографіки про Івана Мазепу

Рефлексія за підсумками використання інструментів “Плюс-мінус-цікаво”

Звертаємося до учнів з проханням вказати, наскільки їм було цікаво використання цих інструментів

ДОДАТКИ

Додаток 1. Цитати про І.Мазепу:

• Де Ля Невіль. Записки про Московію. 1689 р.

“Цей князь з обличчя негарний, але людина дуже освічена і прекрасно говорить латинською мовою. Він родом козак і був на дворі короля Казимира…” Див.: Січинський В. Чужинці про Україну. — К.: Довіра, 1992. — С.120

• Максимілян Емануїл. Реляція. (Принц вюртемберзький, учасник походу Карла ХІІ. 1708 р.)

“Мазепа не робив своєю особою жадного вигляду, був на тіло худорлявий, невисокий, а на голові мав повно кучерів або польських кіс, проте він у своєму віці (тоді йому було понад 60 років) виказував також іще вогненний дух та добрий розум.”Див.: Січинський В. Чужинці про Україну. — К., “Довіра”, 1992. — С.151

• Георг Нордберг. (Історіограф Карла ХІІ. 1708 р.)

“Мазепа середнього росту, худорлявий, хоча йому близько 70 років, очі в нього бистрі і зберегли весь свій вогонь і всю їх жвавість, вуса має на польську моду.”

• Карл ХІІ. (Шведський король. 1708 р.)

“Побачив чоловіка, котрого кожний крок і кожний рух свідчили про дуже високу культуру і про незвичайно вироблені товариські форми.”

Додаток 2. Копії Коломацьких статей у Центральному державному історичному архіві України у Києві (ЦДІАК)

Копії Коломацьких статей у Центральному державному історичному архіві України у Києві (ЦДІАК)

Інформацію про Коломацькі статті можна знайти в історичних документах та працях:

1. Грушевський М. С. “Історія України-Руси”.
2. Субтельний О. “Україна: Історія”.
3. Сергійчук В. “Історія української державності”.
4. Архівні матеріали, також тексти договорів між Гетьманщиною і Московським царством.

УКРАЇНСЬКО-ШВЕДСЬКИЙ ДОГОВІР 1708 укладений в ході Північної війни між українським гетьманом Іваном Мазепою та шведським королем Карлом ХІІ. Оригіналу договору до сьогодні не виявлено.

Додаток 3. Атлас. 8 клас. Історія України сторінка № 18

Атлас. 8 клас. Історія України сторінка № 18

Додаток 4. Словник термінів

• Гетьманщина це — назва, яка позначала в 1648-1764 pp. Українську Гетьманську державу та її територію.
• Коломацькі статті (1687) — договір, укладений на козацькій раді 25 липня 1687
• Батуринська трагедія (1708) – 2 листопада (за старим стилем) 1708 р.
• Полтавська битва(1709) – битва між арміями швед. короля Карла XII та рос. царя Петра I
• анафема – (анатема; від грец. άνάϑεμα – прокляття)
• денаціоналізація – це процес передачі об‘єктів, що є власністю певної держави до приватної.
• сакральне мистецтво — мистецтво, тісно пов’язане з вірою в Бога, релігійними обрядами, релігійним життям.

Додаток 5. Корисні посилання для уроку

1. Війна – лотерея. Ми на своїй шкурі відчуваємо, як робити прогнози – історик Сокирко про те, як переміг і програв Мазепа
2. 1639 – народився Іван Мазепа, гетьман України
3. Блоґ Цікавої Публіцистики: Віктор Гюґо – поема “Мазепа”
4. Мазепа — Джордж Гордон Байрон, читати повністю текст твору українською мовою онлайн
5. ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КОНТЕКСТ Однією з найпоширеніших і найгостріших форм політичного конфлікту в ранньоновітній Європі була боротьба за владу
6. Шевченко про Мазепу: постать Івана Мазепи у віршах та творчості Тараса Шевченка
7. Сучасники про Івана Мазепу
8. Візуальний образ Івана Мазепи: нові підходи до пошуку достовірних зображень
9. Центральний державний історичний архів України, м.Київ (ЦДІАК України)
10. “…Цікавому норову людському не може нічого бути сподобнішого, як читати книги й дізнаватися про давні людські діяння та вчинки…”
11. Опис архівних документів часів гетьманства Івана Мазепи

Головне фото: sport.24tv.ua