2 391
0
У п’ятницю, 28 лютого, під час години запитань до уряду у Верховній Раді міністр освіти і науки України Оксен Лісовий зробив низку заяв, які стосувалися як загальної середньої освіти, так і вищої.
Зокрема, Лісовий зазначив, що МОН працює над можливістю запровадження вивчення української мови як іноземної за кордоном – наразі це предмет обговорень з країнами-партнерами. Крім того, міністр повідомив, що МОН затвердило перелік спеціальностей, здобута за якими освіта на тимчасово окупованих територіях не буде визнаватися на підконтрольній частині України.
Серед іншого Оксен Лісовий розповів, як змінилися видатки на освіту за останні два роки, чому чинна система державного замовлення в Україні потребує змін та висловив занепокоєння через збільшення кількості учнів 10–11 класів, особливо хлопців, які виїжджають за кордон.
Детальніше про зміст заяв міністра медіа “Нова українська школа” розповідає далі з посиланням на Interfax-Україна та “Укрінформ”.
Українську мову можуть вивчати за кордоном як іноземну? Заява Лісового
Міністерство освіти і науки України обговорює з країнами-партнерами можливість вивчення української мови в їх школах як іноземної. Про це повідомив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий, пише Interfax-Україна.
“Діти справді перебувають у ситуації, коли вимушені вчити місцеву мову як іноземці, іноземну мову, яка вивчається в тій країні (здебільшого англійська чи інша мова європейських країн) і другу іноземну мову. І тоді вони для того, щоб розвантажитися і не вивчати одночасно три мови, вибирають російську. Це дійсно критична ситуація”, – заявив Лісовий під час свого виступу у Верховній Раді.
Він додав, що Міносвіти наразі веде перемовини з країнами-партнерами щодо вивчення української мови як іноземної у їх школах. Вже є позитивні відгуки на пропозицію з боку міністерств освіти багатьох країн. “Вона передбачає вивчення української мови іноземцями, тобто вона починається з азів. Але з точки зору розвантаження наших дітей – це раціонально”, – зауважив міністр.
Нагадаємо, медіа “Нова українська школа” раніше писало про ухвалений Верховною Радою законопроєкт про визнання результатів освіти українських дітей за кордоном.
Початкові школи не закриватимуть, навіть якщо там лише п’ятеро учнів – Лісовий
Початкова школа має працювати всюди, де є діти, незалежно від їх кількості. Про це заявив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий, зазначає інформаційне агентство “Interfax-Україна”.
“Підхід Кабінету Міністрів наступний: школа має бути всюди, де є діти. Незалежно від того, яка комплектація, скільки там дітей. Якщо там є п’ятеро дітей – то початкова школа залишається. Як ми будемо адмініструвати цю мережу – це питання інше. Але школа, особливо початкова, має бути всюди, де є діти”, – наголосив він.
Водночас міністр підкреслив, що старша профільна школа має відповідати високим стандартам освіти: “Вона повинна бути абсолютно укомплектована вчителями, обладнанням і учнями, щоб забезпечити профільність навчання за напрямами”.
Нагадаємо, медіа “НУШ” писало, що в Одесі планують оптимізувати мережу закладів освіти. Проте за проєкт рішення мають ще проголосувати депутати Одеської міської ради. Контроль за реалізацією плану покладено на департамент освіти та науки міської ради.
Освіта на ТОТ: МОН визначило спеціальності, які не визнаватимуться в Україні
Міністерство освіти і науки України затвердило перелік спеціальностей, здобута за якими освіта на тимчасово окупованих територіях не підлягатиме визнанню.
Про це заявив міністр освіти і науки Оксен Лісовий, передає “Укрінформ”.
“Проєкт акта надіслано на розгляд Кабінету Міністрів, наразі триває його доопрацювання із Секретаріатом КМУ. Положенням передбачено визначення спеціальностей, які не будуть визнаватися в Україні. Це військові спеціальності, правничі, кібербезпека, державна безпека, богослов’я. Все інше визнаватися буде”, – наголосив Лісовий.
За його словами, це рішення також стосується магістерського рівня навчання.
Раніше повідомлялося, що для визнання результатів навчання школярів на ТОТ в Україні діятиме спрощена процедура – за заявою та освітньою декларацією.
Нагадаємо, раніше медіа “НУШ” писало про роз’яснення від МОН щодо того, як буде відбуватися навчання для дітей ВПО та учнів на ТОТ.
Бюджет на освіту
Серед іншого під час години запитань до уряду у Верховній Раді міністр освіти і науки Оксен Лісовий заявив, що за два роки загальні видатки на освіту у держбюджеті зросли на 40%, передає “Укрінформ”.
Найбільшу частку коштів спрямували на зарплати педагогам. За словами очільника МОН, йдеться про 115 млрд грн, які включають додаткові 12 млрд грн на доплати – аби принаймні частково підвищити рівень заробітної плати вчителів. Він уточнив, що завдяки цьому на 12% зросла загальна сума видатків на зарплати педагогів.
“На зміни в освіті зараз виділяються та інвестуються значні кошти — рекордні, попри війну та фінансові виклики. За два роки загальний державний бюджет на освіту зріс на 40%: зі 143 мільярдів до 199 мільярдів. Такої уваги до освіти не було ніколи раніше”, – йдеться у заяві міністра.
Крім того, ще 150 млн грн спрямували на підвищення професійної кваліфікації вчителів. Лісовий нагадав, що минулого року відповідна субвенція в межах НУШ становила 100 млн грн.
“6,2 млрд грн виділено на створення безпечного освітнього середовища, зокрема будівництво укриттів та підземних шкіл”, – додав міністр.
Лісовий зазначив, що 2,836 млрд грн спрямовано на безкоштовне харчування для учнів початкових класів. Також 1,6 млрд грн виділено на придбання шкільних автобусів, які передусім мають забезпечити підвезення дітей до закладів освіти у сільській місцевості.
“540 млн грн – це модернізація майстерень та лабораторій у закладах профтехосвіти. Робота, яку ми почали минулого року, цьогоріч уже має практичні результати. Ми відкриваємо 100 майстерень за різними напрямами підготовки. Щонайменше стільки ж ми збудуємо в поточному році”, – оприлюднив плани міністр.
Серед інших витрат:
В Україні потрібно змінити систему держзамовлення – Лісовий
Очільник МОН Оксен Лісовий вважає, що чинна система державного замовлення в Україні потребує змін.
Під час години запитань до уряду у Верховній Раді він заявив, що нинішня модель не задовольняє ні Міністерство освіти, ні уряд, ні ключові галузі, включно з промисловістю та соціальною сферою, пише “Укрінформ”.
“Наразі існує загальне поняття державного замовлення, яке застосовується як на конкурсній основі, так і для різних пільгових категорій за залишковим принципом, що також є неприйнятним”, – переконаний Лісовий.
Міністр також звернув увагу на законопроєкт №10399, який стосується фінансування вищої освіти та державної підтримки студентів. Документ був суттєво доопрацьований і незабаром буде поданий на розгляд депутатів. Одне з ключових нововведень, передбачених законопроєктом, – новий підхід до формування держзамовлення, що охоплюватиме всі університети, а не лише окремі їхні категорії.
Як пояснив Лісовий, законопроєктом передбачена можливість укладання першого контракту студентом, який бажає навчатися за державним замовленням, після досягнення 18-річного віку, тобто після другого курсу. У межах цієї системи студент матиме можливість підписати контракт, отримувати підвищену стипендію, але натомість буде зобов’язаний відпрацювати в галузі щонайменше два роки.
На думку Лісового, такий підхід дозволить відібрати найкращих студентів, забезпечити їм фінансову підтримку під час навчання та сприяти працевлаштуванню після випуску.
“І таким чином, на конкурсній основі, набираючи найкращу молодь, ми платимо їм починаючи з третього курсу підвищену стипендію, але зобов’язуємо її відпрацювати. Це достатньо справедливий підхід, враховуючи те, що цей закон передбачає ще чотири інші модальності”, – зазначив очільник МОН.
Законопроєкт про профтехосвіту доопрацьований і поданий до Кабміну – міністр освіти і науки
Оксен Лісовий зазначив, що проєкт Закону “Про професійну освіту” вже доопрацьований і переданий до секретаріату Кабінету Міністрів для подальшого розгляду та винесення на голосування, повідомляє “Укрінформ”.
“Законопроєкт (про профтехосвіту – ред.) був допрацьований у тісній співпраці з освітнім комітетом, професійними спілками, Федерацією роботодавців та галузевими асоціаціями бізнесу. Після численних дискусій він завершений і поданий до секретаріату Кабінету міністрів. Зараз ми спільно працюємо над цим законопроєктом, і я сподіваюся, що найближчими тижнями він буде винесений на голосування в Кабінеті міністрів”, – заявив міністр.
За його словами, законопроєкт містить низку революційних змін, однак містить певні компроміси, на які довелося піти під час узгодження документа з центральними органами виконавчої влади. Законопроєктом передбачається поступове перетворення закладів професійної освіти на комунальні неприбуткові підприємства.
“Ми плануємо впровадити короткотермінові та середньотермінові програми для навчання дорослих людей, зокрема внутрішньо переміщених осіб і ветеранів. Крім того, передбачаємо зближення з бізнесом, значно посилюючи вплив бізнесу на діяльність цих майбутніх комунальних неприбуткових підприємств. Великий акцент зроблений на дуальну освіту в професійно-технічних закладах. У законі також закріплені інші важливі новації”, – зазначив Оксен Лісовий.
Міністр також зауважив, що модернізація інфраструктури професійної освіти тісно пов’язана з майбутніми реформами у цій сфері.
Міністр освіти повідомив про збільшення кількості старшокласників, які виїжджають за кордон
Міністр освіти і науки Оксен Лісовий висловив занепокоєння щодо збільшення кількості учнів 10–11 класів, які залишають Україну та виїжджають за кордон. Про це повідомляє “Interfax”-Україна.
“Ми спостерігаємо за тим, як у 10–11 класах багато дітей, особливо хлопчиків, виїжджають за кордон. Ми спонукаємо їх залишатися в Україні різними способами”. Міністр підкреслив, що одним із ключових факторів, які можуть утримати молодь в країні, є пропозиція якісної професійної та вищої освіти” – наголосив Лісовий під час свого виступу на годині запитань до уряду у Верховній Раді.
Крім того, міністр підкреслив, що західна освіта часто міфологізується. За словами Лісового, університети, до яких вступають українські діти за кордоном, не завжди перевершують вітчизняні вузи.
Нагадаємо, медіа “НУШ” раніше писало про заяву міністра Лісового про те, що освіта наразі є одним із головних пріоритетів для України. Більш важливим міністр назвав лише питання оборони.
Фото – Укрінформ
Обговорення