“Наша філософія проста: допомогти тут і зараз”: інтерв’ю з керівником Координаційного центру з надання правничої допомоги

В умовах війни та численних викликів, що постають перед українцями, доступ до правничої допомоги є особливо важливим. Не всі мають змогу дозволити собі адвоката, але кожен має право на справедливість. У цьому контексті безоплатна правнича допомога набуває надважливого значення для багатьох громадян, які шукають захисту у системи правосуддя.

Такою допомогою багатьох з них забезпечує, зокрема, Координаційний центр надання безоплатної правничої допомоги який перебуває у сфері управління Міністерства юстиції України.

Керівник Центру Олександр Баранов в інтерв’ю для медіа “Нова українська школа” розповів, як юристи та адвокати установи допомагають людям відстоювати свої права, зокрема в освіті, і хто саме може отримати первинну та вторинну правничу допомогу безоплатно.

Окресліть спектр послуг, які надає Координаційний центр безоплатної правничої допомоги.

Є відповідний Закон, який регламентує, хто надає безоплатну правничу допомогу та які види такої допомоги існують.

Безоплатна правнича допомога може бути двох видів:

• первинна (консультації, роз’яснення законодавства, допомога у складанні заяв і скарг)
• вторинна (захист, здійснення представництва інтересів осіб у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, складення документів процесуального характеру).

Давайте докладніше про кожен із цих видів правничої допомоги

Відповідно до Закону, окрім нас, її надають центральні органи влади, а органи місцевого самоврядування зобов’язані забезпечувати такі послуги через спеціалізовані установи або організації, послуги яких вони закуповують.

Тобто ми є лише одним із багатьох надавачів, хоча, об’єктивно, найбільшим, якщо враховувати кількість точок доступу, куди можна звернутися, а також технології, які використовуємо для допомоги тим, кому незручно приходити особисто. Останнім часом все більшого попиту набирають послуги, які можна отримати телефоном (номер: 0 800 213 103, дзвінки безкоштовні) або онлайн.

За минулий рік ми зафіксували майже 300 тисяч дзвінків на гарячу лінію та майже 100 тисяч онлайн-звернень

Тобто плюс-мінус тисяча дзвінків щодня?

Так. Частина з них стосується інформації про місцезнаходження найближчого бюро, частина – запитів, що не є правовими консультаціями. Але більшість – це саме правові консультації. Також ми надаємо безоплатну вторинну правничу допомогу, що включає представництво у кримінальних провадженнях та забезпечення раннього доступу до безоплатної правничої допомоги у разі затримання.

Що мається на увазі під раннім доступом?

Ранній доступ означає, що якщо людину затримують, то протягом двох годин до початку будь-яких слідчих дій до неї має прибути адвокат. Є певні винятки, але загальне правило – саме дві години.

Органи правопорядку не мають права починати слідчі дії до проведення першої конфіденційної зустрічі затриманого з адвокатом

Якщо ж вони все ж таки проводять слідчі дії без цього, то отримані докази можуть бути визнані недопустимими в суді.

Процедура відбувається оперативно: нас повідомляють про затримання, протягом години ми знаходимо адвоката, і ще протягом години він прибуває до клієнта. У виняткових випадках (наприклад, уночі або коли складно дістатися до місця конфіденційного побачення) адвокат може прибути протягом шести годин. До повномасштабного вторгнення така ситуація найчастіше виникала в гірських чи віддалених районах, особливо взимку. Однак у більшості випадків адвокат приїжджає в межах двох годин.

Як багато у системі штатних адвокатів, юристів? Чи надає хтось послуги у форматі pro bono?

Зараз у системі працює понад 700 штатних юристів, які надають консультації в бюро, телефоном та онлайн. Важливо розуміти, що консультація – це повноцінне інтерв’ю з клієнтом. Люди часто звертаються, вже маючи певне уявлення про спосіб вирішення своєї проблеми, і запитують: “Чи правильно я роблю ось так?”. Однак першочергове завдання юриста – з’ясувати реальну суть проблеми, адже буває, що раніше запропонований спосіб її вирішення не підходить або взагалі не є юридично правильним.

Окрім цього, юристи завжди перевіряють актуальність законодавства, навіть якщо вони впевнені у відповіді. Адже зміни в законодавстві відбуваються дуже швидко, і були випадки, коли консультацію надавали за нормами, які буквально напередодні втратили чинність. Через такі ситуації ми змінили підхід – тепер кожен юрист обов’язково перевіряє актуальну редакцію законів перед наданням консультації.

Ця робота складна і емоційно виснажлива. Юристи швидко вигорають, якщо консультують виключно телефоном. Тому ми запровадили своєрідне ноу-хау: щомісяця з-поміж усіх штатних юристів обираємо 70–80 осіб, які працюють на лінії по 2–3 години щодня. Наступного місяця їх замінюють інші, а ті, хто працював, відпочивають від емоційного навантаження. Це важливо, адже інколи наші клієнти переживають складні ситуації, і юрист – єдина людина, з якою вони можуть про це поговорити.

Чи проводяться у вас тренінги для юристів щодо спілкування із заявниками? Чи навчають юристів суто психологічних навичок? Адже найважче – зрозуміти, що сталося і що людина вважає вирішенням своєї проблеми. Як ви з цим працюєте?

Для юриста, а тим більше для адвоката, одним із найскладніших завдань є надання консультації тут і зараз.
Юрист має добре орієнтуватися в законодавстві, швидко знаходити потрібну інформацію. Адже юрист – це не людина, яка знає все, а людина, яка знає, де знайти відповідь. З огляду на це, найскладніше – це саме швидка усна комунікація.

Ми проводимо тренінги для юристів із розвитку “м’яких” навичок, так званих soft skills. Це проблема всієї системи юридичної освіти, адже у вищих навчальних закладах вчать переважно теоретичним знанням (hard skills) – законодавчій базі. Але не навчають, як правильно спілкуватися з людьми, слухати, спрямовувати заявника, як провести інтерв’ю, щоб зрозуміти суть проблеми та надати правильну відповідь. Особливо це важливо у роботі з вразливими категоріями клієнтів, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу.

Ми виокремлюємо групи, що потребують особливого підходу в комунікації:

• внутрішньо переміщені особи;
• ветерани;
• діти;
• постраждалі від домашнього насильства та сексуального насильства, пов’язаного з війною.

Вони мають спільні риси з іншими клієнтами, але водночас потребують особливих навичок спілкування.

Окремо ми проводимо навчання щодо усної комунікації, зокрема телефонного спілкування. Воно значною мірою впливає на взаємодію у форматі “віч-на-віч”. Маленькі, на перший погляд, деталі можуть суттєво вплинути на сприйняття якості сервісу: привітання, завершення розмови з уточненням, чи є ще питання, чи можемо чимось допомогти. Ми навчаємо юристів формату спілкування, вживанню відповідних фраз та інших важливих нюансів комунікації.

Наші фахівці з контролю якості послуг прослуховують телефонні розмови юристів із клієнтами, відзначають недоліки та потім працюють з юристом індивідуально, пояснюючи, що потрібно вдосконалити. Це не для покарання, а для підвищення рівня спеціаліста та, відповідно, якості послуги.

Окрім юристів, з нами співпрацюють адвокати. У нас є реєстр адвокатів, які мають право надавати безоплатну вторинну правничу допомогу.

Якщо говорити про захист у кримінальних провадженнях або допомогу під час затримання, це можуть робити виключно адвокати, відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. Вони також представляють інтереси клієнтів – потерпілих або свідків у кримінальних провадженнях.

А ось у цивільних та адміністративних справах приблизно 50% справ ведуть адвокати, і 50% – юристи. Зараз дедалі більше проваджень відбувається у письмовій формі.

Також законодавство дозволяє нам (штатним юристам системи надання БПД – ред.) надавати допомогу у малозначних та трудових спорах, де юрист може самостійно представляти інтереси клієнта.

Щороку з нами укладають контракти приблизно 2800–3000 адвокатів.

Часто плутають безкоштовну і безоплатну допомогу. Поясніть, будь ласка, у чому різниця.

Є Закон “Про безоплатну правничу допомогу”. Він чітко визначає, хто і яку допомогу може надавати. Безоплатна первинна правнича допомога – це та, що надається за кошт держави. Заявник нічого не сплачує, але ця робота оплачується.

Безкоштовна – це коли інші надавачі, які не входять до переліку, визначеному відповідними нормативно-правовими актами, намагаються видавати себе за тих, хто надає безоплатну правничу допомогу. Але за законом вони не мають права це робити.

Поясню на прикладі безоплатної вторинної правничої допомоги: її можуть надавати лише міжрегіональні центри з надання безоплатної правничої допомоги або адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу. Інших надавачів безоплатної вторинної правничої допомоги не існує.

Первинну правничу допомогу можуть надавати центри, юристи, які там працюють, органи місцевого самоврядування або організації, які були закуплені органами місцевого самоврядування для надання таких послуг. Якщо організація надає консультації безкоштовно, але не за кошти місцевих органів влади, це не можна назвати безоплатною правничою допомогою. Це можна назвати безкоштовними юридичними консультаціями чи іншими термінами, але не безоплатною правничою допомогою, щоб не вводити людей в оману.

Чому так? Тому що надання безоплатної правничої допомоги регулюється законом, є навіть стандарт якості надання цієї допомоги. Є вимоги до тих, хто надає послуги за рахунок місцевих органів влади. Це дає змогу зрозуміти, куди можна поскаржитися, якщо щось пішло не так.

Останнім часом з’явився доволі агресивний маркетинг організацій, які пропонують безкоштовні юридичні консультації. Вони дзвонять на мобільний телефон, кажуть: “Якщо вам потрібна консультація, натисніть 1, і наш фахівець вам зателефонує”.

Зазвичай вони пропонують прийти до них в офіс для отримання безкоштовної першої консультації. А далі, як ми бачимо, клієнти потрапляють у ситуацію, коли їх ошукують: з них беруть гроші, не надаючи послуг, юристи не приходять на судові засідання, і люди скаржаться до Міністерства юстиції, думаючи, що зверталися до нас. Але з’ясовується, що вони зверталися до інших організацій, на які неможливо вплинути, бо це не адвокати, а звичайні юристи, на яких не поширюється адвокатська етика.

Ми постійно наголошуємо, що послуги, які надає система безоплатної правничої допомоги, завжди безоплатні для наших клієнтів. Хоча варто розуміти, що є речі, які треба сплачувати, наприклад, судовий збір або певні експертизи, які не є безкоштовними.

Але платити додатково гроші юристу чи адвокату за послуги, які мають надаватися безоплатно, у нашому випадку заборонено. У нас є відповідний підрозділ, який займається антикорупційною діяльністю.

Якщо надходять такі скарги, ми ретельно перевіряємо ситуацію, щоб не допустити випадків, коли наші співробітники беруть гроші за послуги, які повинні надаватися безоплатно.

Насамперед нас цікавить освіта. Чи є статистика, як часто до вас звертаються освітяни — батьки, вчителі, школярі чи студенти?

Найскладніше нам говорити про тих, хто звертається за консультаціями або первинною правничою допомогою, оскільки на таку допомогу мають право всі, хто перебуває під юрисдикцією України. Тому нам не важливо, чи є людина освітянином, внутрішньо переміщеною особою чи належить до іншої категорії. Ми можемо лише приблизно визначити, чи питання стосується певної сфери або професії, виходячи з суті запиту.

Ми надаємо допомогу як українцям, які перебувають за кордоном, так і тим, хто знаходиться на окупованих територіях. Звісно, ми консультуємо лише з питань українського законодавства. Ті, хто знаходиться на тимчасово окупованих територіях, можуть отримати консультації та роз’яснення онлайн. Якщо у них немає можливості зателефонувати на міський номер, ми забезпечили можливість зателефонувати через Telegram.

А ви не запитуєте у людини її професію?

Ми можемо запитати, але людина не зобов’язана відповідати. Оскільки немає чітких категорій клієнтів, які мають право на консультацію, як у випадку безоплатної вторинної допомоги.

На безоплатну вторинну правову допомогу мають право певні категорії?

Так, є визначені категорії осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, зокрема, в цивільно-адміністративних справах та представництві в кримінальних провадженнях.

На сьогодні є майже 30 таких категорій, серед яких найбільша — малозабезпечені особи.

Хто належить до малозабезпечених?

Є чіткі критерії для цієї категорії – це люди з доходом, що не перевищує два прожиткові мінімуми. Станом на 2025 рік це 6056 гривень для працездатних осіб та 4722 – для непрацездатних (пенсіонерів за віком, вислугою років тощо). Звичайний вчитель не потрапляє до цієї категорії, оскільки мінімальна заробітна плата нині перевищує два прожиткові мінімуми.

А “вчительська тисяча” зараховується в дохід? Чи вона підвищує той рівень, вище якого вже не можна розраховувати на отримання безоплатної допомоги? (Детальніше про “вчительську тисячу” і чи впливатиме вона на мінімальну зарплату педагогів медіа “НУШ” розповідало.)

Насамперед ми орієнтуємось на методику податкової. Податкові органи визначають, які виплати слід вважати доходом, а які – ні. Наприклад, субсидії не входять до доходу. Ми маємо роз’яснення від податкової щодо того, що саме вважається доходом, і на основі цього обраховуємо.

Однак є важливий момент: для малозабезпечених осіб існує окрема категорія. Це близько 30-40% наших клієнтів. Раніше їх було більше.

Інші категорії можна поділити на дві групи. Перша – це діти, адже всі діти без винятку мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу. Друга – внутрішньо переміщені особи.

До якого віку діти можуть отримувати таку допомогу?

Поки вони неповнолітні – до 18 років. З 14 років вони можуть звертатися самостійно з тих питань, які суд розглядає без законних представників. Навіть з питання позбавлення батьківських прав дитина може самостійно звернутися до нас, якщо вона хоче це зробити.

А з якого віку дитина самостійно може обирати школу? Можливо, ви зараз не відповісте, але це дуже важливе питання.

Я думаю, що тут батьки мають враховувати думку дитини. Ймовірно, це навіть не відноситься до правосуддя дружнього до дитини, а більше до виховання дітей. Але це вже дискусія і філософія.

Розумію, тому розглянемо це питання саме в юридичній площині: чи має право дитина самостійно, без згоди батьків обрати школу? І з якого віку?

Це цікаве запитання. На сьогодні воно може часто виникати серед внутрішньо переміщених осіб. Діти, які переїжджають із сходу на захід, стикаються з певними труднощами в школах – зокрема, через булінг або незнання мови. Через це багато з них не хочуть йти до нової школи, а повертаються до онлайн-навчання в ті міста, звідки вони приїхали.

А ці міста їх дуже підтримують, адже якщо дитина залишатиметься там, за неї отримують кошти.

Це справді проблема, але багато залежить від роботи соціальних служб на місцях. Діти – окрема категорія, адже всі вони мають право на безоплатну правничу допомогу. Іноді батьки звертаються за допомогою навіть для новонароджених дітей. Наприклад, щодо аліментів, адже це не дохід батьків, а гроші, що мають бути витрачені на дитину, тобто в її інтересах.

Інші категорії клієнтів – це ті, для яких законодавством визначено соціальні гарантії та пільги. Порушення цих прав охоплюються законами про безоплатну правничу допомогу та іншими профільними законами. Є й певні винятки. Наприклад, внутрішньо переміщені особи та ветерани війни мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу щодо всіх питань.

А насильство у системі освіти, зокрема, мобінг, булінг?

Це не є підставою для віднесення до якоїсь окремої категорії. Тобто навіть якщо вчитель має високу зарплату, але є внутрішньо переміщеною особою, він має право звернутися до нас як внутрішньо переміщена особа. Достатньо одного критерію, щоб отримати безоплатну правничу допомогу.

Або, наприклад, вчитель – ветеран війни або член сім’ї загиблого захисника. У такому разі він також має право звертатися до нас.

Також ми надаємо допомогу, якщо людині було відмовлено в отриманні статусу внутрішньо переміщеної особи або статусу ветерана війни. Допомагаємо на етапі отримання цих статусів, а вже після надання статусу, ми допомагаємо у межах відповідних категорій.

Щодо вчителів, у нас немає окремої категорії для них. Ми можемо говорити про загальні категорії клієнтів, які звертаються до нас, такі як внутрішньо переміщені особи, ветерани, діти, але ми не можемо визначити, хто з них є вчителями. Для нас це не є критерієм класифікації. Ми не маємо права вимагати від людей вказувати, чи є вони вчителями.

Пане Олександре, а якщо людина звертається з інформацією про корупційне порушення, свідком якого вона стала, але зовсім не хоче представлятися, як діяти в такому випадку? Як забезпечити їй конфіденційність?

Якщо ми говоримо про первинну правничу допомогу, то ми просимо людину представитися. Але не вимагаємо надання копій документів, які підтверджують особу, оскільки закон не вимагає цього, як це передбачено, наприклад, у Законі “Про звернення громадян”.

Але питання дещо складніше. Наприклад, чи є номер телефону персональними даними, якщо ми не знаємо прізвища і імені клієнта? Ми не можемо перевірити, чи це дійсно та особа, яка звернулася. Проте як суб’єкти владних повноважень ми не розголошуємо таку інформацію.

Якщо ж ми говоримо про безоплатну вторинну правничу допомогу, то клієнт звертається до нас, окреслює своє питання, і ми приймаємо рішення про надання допомоги, призначаючи адвоката.

Діяльність адвоката регулюється Законом ”Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, адвокатською етикою, тому вся інформація, яку він отримує, є адвокатською таємницею.

Чи вважаєте ви ефективними усні консультації по телефону, враховуючи обмеження в отриманні документів?

Наша філософія дуже проста: людині потрібно надати допомогу тут і зараз, швидко, легко та зручно для неї. Найлегший спосіб – це телефон. Нікуди не треба йти, просто підняти слухавку, навіть якщо в тебе звичайний телефон без доступу до інтернету. Підняв слухавку, подзвонив, запитав – тобі розповіли.

Які є обмеження у цьому випадку? Ми не можемо побачити документи, не завжди можемо зрозуміти, що людина мала на увазі. Ми надамо їй відповідь усно, але це може призвести до непорозумінь. І це справді проблема, тому ми намагаємося мінімізувати усні консультації. Адже, по-перше, усну консультацію треба дати швидко. Людина не обов’язково запам’ятає все.

Для наших юристів я часто наводжу простий приклад: уявіть, ви приходите до лікаря, а він дає вам рецепт усно. Скільки ви запам’ятаєте з того рецепту, поки вийдете з кабінету? Найчастіше, якщо людина не знає, що робити, вона запам’ятає лише перший крок, а далі забуде. Через 10 хвилин вона вже не пам’ятатиме, про що йшлося.

Є клієнти, які занурюються у проблему, знають її деталі та приходять до нас, щоб перевірити свої знання чи спосіб захисту своїх прав. Вони зазвичай запам’ятовують, що їм каже юрист. Але більшість, якщо це їхній перший візит, не запам’ятовує.

Телефон зручний для того, щоб дізнатися просту інформацію, перший крок чи куди звертатися – це дуже зручно для легких питань

Але наголошу, що це відбувається без урахування обставин справи, адже ми не можемо вивчити документи.

Другий спосіб – онлайн. Онлайн зручний тим, що людина може надіслати документи юристу, написати питання, сфотографувати документи і отримати письмову відповідь, навіть приклади заяв чи скарг.

У вас є такі форми комунікації через сайт?

Можна звернутися через месенджери Facebook, Instagram або Telegram. Зазвичай людям зручніше використовувати Telegram, оскільки це одна з найбільш поширених платформ. Ну і останній спосіб – це прийти до бюро правничої допомоги, хоча це зручніше далеко не завжди, оскільки потрібно їхати і іноді чекати в черзі.

Ми звикли до того, що люди приходять, намагаються проговорити свій біль і проблему, а юристи спрямовують їх на конструктивне обговорення правової проблеми, з якою вони стикнулися, і надають консультацію.

І останній спосіб, використання якого ми віддаємо на розсуд людей – це правнича Вікіпедія, яку ми називаємо Wikilegalaid. Ця платформа містить близько 2300 консультацій з різних питань, де структура кожної консультації складається з законодавчої бази, посилань на законодавство та покрокових алгоритмів вирішення проблем.

Ця платформа дуже популярна, і за минулий рік її сторінки переглянули майже 60 мільйонів разів.

Тобто кожен українець принаймні 2-3 рази заходить на сайт довідки?

Може бути. Але, знову ж таки, найбільш поширене питання зараз пов’язане з мобілізацією, воєнним станом та отриманням інвалідності, пов’язаною з війною.

Щодо мобілізації. Вчителі можуть звертатися до вас, якщо їх призвали без дотримання вимог закону і вони мають право на відстрочку?

Ми надаємо консультації. Якщо ж необхідне представництво інтересів, вони можуть звернутися по безоплатну вторинну правничу допомогу. У такому випадку ми призначаємо адвоката, який надає безоплатно допомагає затриманій особі.

Загалом є окремий механізм, який передбачає проведення перевірок з органами правопорядку, зокрема з поліцією, у випадку, якщо поліція здійснила затримання. Щоб дізнатися про затримання, потрібно мати, наприклад, протокол затримання.

Якщо поліція не склала протокол, то вона порушила законодавство, затримавши людину без нього, і ми про це не дізнаємося. У такому разі людина може звернутися до правозахисників і доводити, що затримання було незаконним.

Наскільки розповсюджені звернення щодо булінгу та мобінгу? Як часто такі справи доходять до логічного завершення?

Ми не публікуємо і не узагальнюємо інформацію щодо безоплатної вторинної правничої допомоги. Ми можемо проаналізувати, скільки допомоги було надано минулого року – це близько 60 тисяч випадків. І можна пошукати та перевірити, чи зустрічаються там мобінг чи булінг. Якщо йдеться про консультацію, ми надаємо її, розповідаємо. Це, знову ж таки, частина нашої роботи – правова просвіта.

Загалом правова просвіта не лише дає знання про права людини, але й створює попит на наші послуги. Чим більше людей обізнані про свої права, тим більше з них звертаються до нас у випадку їх порушення

У випадках мобінгу чи булінгу навіть усвідомлення людиною, що відбувається булінг чи мобінг, може допомогти припинити це. Написання заяви на ім’я директора школи може зупинити мобінг чи булінг щодо дитини, а можливо, і до вчителя. Адже часто вважається, що булінг відбувається тільки з боку учнів або вчителів щодо дітей, але багато хто забуває, що булінг може бути з боку учнів до вчителів, а також може бути мобінг серед самих вчителів.

Наприклад, домашнє насильство. У 2019 році поліція повідомляла, що на лінію 102 надійшло 100 тисяч повідомлень про випадки домашнього насильства. Наступного року їх вже було 230 тисяч. Це не означає, що кількість випадків домашнього насильства збільшилася, а швидше те, що люди тепер знають, що те, що з ними відбувається, є домашнім насильством. Вони розуміють це і намагаються захистити свої права. Так само і з булінгом та мобінгом: поки люди не розуміють, що з ними відбувається, вони можуть вважати це нормальним.

А центр звертає увагу на публічні кейси? Наприклад, нещодавно був випадок, коли вже колишня вчителька столичної школи звинуватила керівництво у домаганнях і незаконному звільненні. Як можна було б відновити справедливість у випадку, якби вчителька, наприклад, захотіла б відновитися на посаді? Яка доказова база / свідчення необхідні у подібних випадках?

Це підпадає під гендерно зумовлене насильство. Тобто вона потрапляє до нашої категорії постраждалих від домашнього та гендерно зумовленого насильства.

Взагалі питання дискримінації дуже важко доводити. Ми працюємо з багатьма партнерськими організаціями, які можуть допомогти нам у деяких справах, де ми не можемо надати допомогу самостійно.

Це може бути Українська Гельсінська спілка, благодійний фонд “Право на захист”, “Десяте квітня”, але останні працюють більше з внутрішньо переміщеними особами. Це наші партнери.

Є як великі, так і невеликі організації. Все залежить від ситуації. Бувають випадки, коли ми розуміємо, що не можемо надати людині безоплатну вторинну правничу допомогу, оскільки вона не є суб’єктом права на БВПД. І буває так, що деякі адвокати беруться допомогти на умовах pro bono (практика, коли юристи або адвокати надають свої послуги безкоштовно або за зниженою ціною для осіб чи організацій, які не можуть дозволити собі оплатити ці послуги – ред.)

Якщо ми бачимо, що справа дуже чутлива і людині треба допомогти, а вона не є суб’єктом права на БВПД, ми шукаємо рішення і звертаємося до партнерів.

Тобто у вас є реєстр, і ви можете подивитися його, щоб запропонувати допомогу?

Це не зовсім реєстр, це більше про партнерські взаємовідносини. Коли ми почали надавати безоплатну вторинну правничу допомогу в 2015 році, ми ще не надавали консультації.

І коли люди зверталися до нас, ми спрямовували їх до інших організацій, які могли надавати консультації. З 2016 року ми почали надавати і первинну, і вторинну правничу допомогу. З того часу більшість перенаправлень йде від наших партнерів до нас.

Зазвичай організації отримують фінансування для цієї роботи. Якщо говорити про організації, що опікуються питаннями внутрішньо переміщених осіб, то до 2022 року фінансування цих організацій поступово зменшувалося. Вони зосереджувалися на стратегічних справах, а більшість інших клієнтів направляли до нас, коли розуміли, що ВПО мають право на безоплатну правничу допомогу.

В контексті трудових відносин з якими питаннями звертаються в сфері освіти найчастіше?

Не скажу точно щодо сфери освіти, але зазвичай найбільш поширене питання – це незаконне звільнення. Якщо звільнення відбулося незаконно або з порушенням трудового законодавства, або людина вважає, що її права порушено, вона звертається до нас, якщо має на це право.

У нас є різні справи, багато з яких виграні. Наприклад, якщо людина була звільнена і пів року не працювала, в неї не було доходу, вона може звернутися до нас як малозабезпечена особа. Ми допомагаємо поновити її права на роботу, а також на компенсацію за вимушений прогул.

Після цього клієнт перестає бути нашим, оскільки вже не є малозабезпеченим, але ми відновлюємо його права.

А як ви дієте у випадках, коли клієнта не влаштовують дії адвоката?

Клієнт може нам повідомити, що допомога, яку надає йому адвокат, неякісна. Однак ми не можемо одразу визначити, чи є вона якісною чи неякісною.

Існує процедура: ми отримуємо скаргу від клієнта, і якщо він погоджується, передаємо матеріали його справи до комісії з оцінки якості та своєчасності надання безоплатної правової допомоги.

А де працює комісія?

Комісії існують при кожній раді адвокатів у регіоні, тобто в кожному регіоні є така комісія. Ми передаємо матеріали справи на розгляд цієї комісії. Вони аналізують ці матеріали, і якщо виявляються порушення стандартів якості з боку адвоката, вони можуть порекомендувати йому підвищити свої знання.

Якщо ж порушення є грубими, вони можуть рекомендувати виключити адвоката з реєстру осіб, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу. Якщо ж порушуються правила адвокатської етики, комісія може звернутися до КДК (Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії) для подальших заходів, включаючи позбавлення права займатися адвокатською діяльністю.

Це дієвий механізм, і коли ми отримуємо таке звернення, ми звертаємося до комісії, яка приймає рішення. Якщо виявляються порушення, ми здійснюємо заміну адвокатів. Ми не можемо нести відповідальність за кожного адвоката, тому що не маємо прямого впливу на них, на відміну від наших юристів. Проте можемо впливати через їхнє професійне об’єднання.

Докладніше про те, куди і як звертатися, аби отримати безоплатну правничу допомогу у Координаційному центрі, читайте у наступній публікації медіа “Нова українська школа”.

Фото – Координаційний центр надання безоплатної правничої допомоги