Початкові школи і гімназії залишаються: МОН пояснює суть реформи старшої школи і закликає до конструктивного діалогу

Вчора ввечері пресслeжба МОН оприлюднила заяву, в якій спростовує викривлену інформацію про реформу старшої школи та закликає до конструктивного діалогу.

Як зазначено у повідомленні, викривлена інформація викликає непорозуміння та занепокоєння серед батьків і вчителів. У МОН запевняють: причина таких маніпуляцій — брак достовірної та зрозумілої інформації про мету та етапи змін.

Саме тому потрібні наступні роз’яснення.

Що змінить реформа?

• Учні зможуть обирати профіль та предмети. Заклади освіти у громаді повинні пропонувати різні профілі, а не лише гуманітарні.
• Навчання у великих ліцеях. Чим більше учнів у паралелі, тим ширший вибір предметів і кращі умови для вчителів — повне навантаження та викладання профільних предметів / курсів. Тому для впровадження реформи необхідна зміна мережі закладів освіти. Також ліцеї будуть оснащені необхідним обладнанням.
• Відокремлені ліцеї. Це дасть змогу організувати навчання за новими підходами, наприклад, змінні групи чи модульне вивчення предметів.

Що не змінює реформа?

• Початкові школи та гімназії (1–9, 5–9, 1–4 класи) НЕ закриватимуть. Окремі заклади змінять тип — стануть ліцеями або гімназіями. Наприклад, у Шептицькій громаді (Львівщина) вже працює один академічний ліцей, більшість шкіл стали гімназіями, і жоден заклад не закрили.
• Початкова школа залишиться якомога ближче до місця проживання дитини. Ця норма закріплена законодавством і не змінюватиметься.
• Кількість учнів у класах. Мінімальна кількість учнів — 5, максимальна — 24 у початковій школі, 30 — у базовій.

Де вчитимуться діти, якщо їхня школа стане ліцеєм?

• Учні 1–9 класів, які навчаються у школі, що стане відокремленим ліцеєм, перейдуть до 1—9 класу інших шкіл громади.
• Діти, які навчаються у 1—9 класах школи, яка стане гімназією, можуть довчитися до 9 класу. А продовжити навчання зможуть в ліцеї своєї чи іншої громади, профтехучилищі або фахового коледжу.

Фінансування ліцеїв

• 500 млн грн виділено на обладнання кабінетів природничої, математичної та технологічної освітніх галузей у пілотних 10-х класах.
• Ще 500 млн грн затвердили для майбутніх ліцеїв на STEM-лабораторії, кабінети біології, фізики, хімії, географії та математики.
• Торік 1,22 млрд грн субвенції НУШ спрямували на природничі кабінети, цього року — 1,39 млрд грн на кабінети природничої, математичної освітніх галузей та інтегрованих курсів
• Інвестиції у реформу триватимуть.
• МОН закликає до конструктивного діалогу

Реформа старшої школи спрямована на підвищення якості освіти, і її впровадження — це інвестиція у майбутнє. Міністерство закликає батьків не піддаватися маніпуляціям і критично оцінювати інформацію, що поширюється в соцмережах.

“Головне, на що мають орієнтуватися освітяни та політики, — це інтереси дитини та майбутнє держави”, — зазначають у МОН та додають, що відкриті до діалогу.

Нагадаємо, медіа “Нова українська школа” нещодавно опублікувало матеріал “Як подолати стереотипи та страхи щодо реформи профільної школи”, в якому стратегічна кураторка проєкту з розроблення програм і навчально-методичних матеріалів для старшої профільної школи Благодійного Фонду savED Оленка Северенчук надала розгорнуті пояснення щодо реформи. Також на сторінках нашого медіа оприлюднено інтерв’ю заступника голови Комітету Верховної Ради України Сергія Колебошина та колонку заступниці міністра освіти і науки Надії Кузьмичової, які присвячені цій питанням реформування старшої (профільної) школи.

Фото — МОН