МОН підтримує законопроєкти щодо реформування мережі ліцеїв: що зміниться для старшої школи

Міністерство освіти і науки України офіційно підтримало законопроєкти №13120 та альтернативний №13120-1, що стосуються змін до Закону України “Про повну загальну середню освіту” в частині формування мережі ліцеїв. Про це йдеться у відповідях МОН на запит медіа “Нова українська школа”.

У міністерстві наголосили, що підтримка законодавчих ініціатив була надана у листах №1/46-П-25 від 25 березня 2025 року та №1/52-П-25 від 3 квітня 2025 року.

Що передбачають законопроєкти?

Як зазначають у МОН, прийняття законопроєкту, запропонованого Верховною Радою, дозволить реалізувати реформу старшої школи з 1 вересня 2027 року. Зокрема, учні 10–12 класів зможуть самостійно обирати профіль навчання, відповідні навчальні предмети та курси, у тому числі й поза основним профілем. Це передбачено Державним стандартом профільної середньої освіти.

Для впровадження гнучкої системи вибору освітніх компонентів заклади освіти мають формувати групи для вивчення різних предметів, а кількість учнів у класах напряму впливатиме на можливості для профільного навчання. Згідно із законом, клас може бути поділений максимум на три групи, кожна з яких повинна налічувати не менше восьми учнів.

Нагадаємо, раніше медіа “НУШ” опублікувало інтерв’ю з ініціатором законопроєктів, народним депутатом, заступником голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергієм Колебошиним. У цьому інтерв’ю пан Колебошин наголосив, що “питання початкової школи у складі ліцею – це поле для компромісів”.

Навіщо реформувати?

МОН наголошує, що реформа дозволить виправити дисбаланс у виборі профілів. Наразі понад 66% старшокласників навчаються за гуманітарними профілями, більшість з яких дублюють один одного. Особливо це стосується сільських шкіл: наприклад, 40,7% учнів із сіл обирають профіль української філології, тоді як у містах — 23,9%.

Також реформа передбачає створення окремих ліцеїв, які матимуть більшу автономію у впровадженні нових форматів навчання, таких як навчання у змінних групах, модульна система та відхід від традиційного класно-урочного підходу. У міністерстві зазначають, що такий формат краще враховує освітні, соціальні та психологічні потреби старшокласників.

“Наразі МОН не готує альтернативний законопроєкт, оскільки підтримало вже зареєстровані у Верховній Раді України”, - йдеться у відповіді МОН.

Нагадаємо, раніше медіа “НУШ” опублікувало колонку заступниці міністра освіти і науки Надії Кузьмичової, яка присвячена питанням реформування старшої (профільної) школи.

Фото – freepik