Треба “стисло і зрозуміло”, або Яким має бути ідеальний шкільний підручник – думка старшокласників

У сучасній українській школі учні дедалі частіше вдаються до джерел отримання інформації, альтернативних підручнику, – зокрема цифрових.

Водночас офіційним джерелом знань для школярів і методичним орієнтиром для вчителя залишається саме підручник.

Щоб краще зрозуміти, як саме школярі користуються підручниками, які труднощі вони відчувають та які побажання мають, медіа “Нова українська школа” провело неформальне опитування серед учнів 9, 10 та 11 класів у Володимирі (Волинська обл.), Дрогобичі (Львівська обл.) та Василькові (Київська обл.).

Респонденти відповідали на відкриті запитання. Мінізвіт, опублікований нижче, є спробою систематизувати відповіді учнів та виявити ключові тенденції у ставленні старшокласників до шкільних підручників. Хоча опитування не є репрезентативним, отримані думки можуть стати цінним орієнтиром для педагогів, авторів підручників та освітніх управлінців, які прагнуть зробити навчальний процес більш адаптованим до потреб сучасного учня.

Частина 1. Кількісне дослідження

Ми запитали в учнів, як часто вони користуються підручниками зі шкільних предметів.

Відтак результати опитування 24 учнів 9 класу засвідчили, що:

• взагалі не користуються підручниками – 4 учнів;

“Ми навіть на уроках не дуже часто користуємося підручником. У більшості випадків ми працюємо по звичайному і друкованому зошиту, де є завдання. Із книжки хіба що вчитель може щось пояснити”. (Богдан, 9 клас)

• користуються дуже рідко – 4 учнів;

“Багато кому не подобається, що підручники громіздкі, містять багато зайвої інформації. Вчителі часто пояснюють матеріал на словах, а ми записуємо в зошиті. Легше користуватися зошитом, він набагато менший”. (Максим, 9 клас)

• 50/50 – 13 учнів;

“Зазвичай вчителі більшість інформації пояснюють на презентаціях. Наприклад, українська мова, фізика, біологія. А от алгебра, геометрія та інші предмети ми вчимо по книжках. Тому на певні предмети ми не беремо книжки, на інші беремо, бо матеріал звідти потрібен кожного уроку”. (Марк, 9 клас)

• дуже часто – 3 учнів;

“Я використовую підручник тоді, коли не була на уроці, але дуже важко розібратися тільки за допомогою підручника”. (Анастасія, 9 клас)

• завжди – 0.

Дані опитування 26 школярів 10 класу засвідчили таку частоту користування підручниками:

• взагалі не користуються – 0;
• користуються дуже рідко – 0;
• 50/50 – 0;
• дуже часто – 25 учнів;

“Інформація в підручнику є верифікованою”. (Софія, 10 клас)

• завжди – один учень.

В 11 класі (18 учнів) ситуація наступна:

• взагалі не користуються підручниками – 0;
• користуються дуже рідко – двоє учнів;
• 50/50 – 16 учнів;
• дуже часто – 0;
• завжди – 0.

Розподіл відповідей демонструє значну різницю у ставленні до підручників залежно від навчального контексту: наприклад, лінгвістичний 10 клас використовує підручники майже постійно, тоді як одинадцятикласники – лише частково.

Частина 2. Якісне дослідження

Що учні 10 класу думають про шкільні підручники

У 10 класі учні переважно позитивно оцінюють підручники, називаючи їх “перевіреним джерелом інформації”. Вони цінують чітку структуру та можливість орієнтуватися у темах.

Також для багатьох написання конспектів на основі підручника є ефективною стратегією навчання.

• “Я використовую підручник, тому що там зібрана вся важлива інформація, усе викладено послідовно, по параграфах. Не потрібно шукати різні джерела, усе переді мною, і не треба витрачати багато часу”. (Вікторія, 10 клас)
• “У підручнику інформація важливіша. Якщо шукати в інтернеті – вона відрізняється від тієї, що в підручнику. У підручнику вона точніша, перевірена”. (Софія, 10 клас)

Що думають про підручники учні 11 класу

В 11 класі частіше використовують альтернативні джерела – відео, презентації, власні записи або пояснення вчителя. За словами самих же учнів, зазвичай вони рідко використовують підручники з предметів, яких не буде на НМТ (національний мультипредметний тест) – наприклад, з астрономії чи біології.

Також випускники зізналися, що не завжди виконують домашні завдання. Один з учнів пояснює це тим, що вони приділяють більше уваги предметам, які потрібні для вступу в університет:

“В 11 класі більшість учнів майже не роблять домашні завдання з предметів, які не виходять на НМТ або які вони не обрали. Наприклад, я можу взагалі не робити домашку, або зробити раз – якщо вчитель уже зовсім злий. На це просто не акцентують увагу”.

Докладніше про те, що зміниться на НМТ-2025, директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко розповідала в інтерв’ю медіа НУШ за посиланням.

Чи є питання до змісту і структури підручників

У відповідях учні часто нарікали на надмірну кількість неактуальної інформації, а також “води” і складну мову викладу. Вони вказували на те, що деякі теми і пояснення займають багато місця у підручнику, хоча на їхнє вивчення за програмою відведений лише один урок.

Також учні з усіх класів засвідчили, що часом у підручниках бракує реальних прикладів з життя.

“Мені хотілося б, щоб було більше прикладів. Коли розповідають правило, але не пояснюють, де і як ми можемо його застосувати, то важко запам’ятати. Не хочеться просто зазубрювати; краще, щоб ми розуміли, як і коли використовувати це правило”, – наголосила одна з учениць 9 класу.

Учні прокоментували і формат подачі тексту: останній у підручнику має бути організований у довгі рядки, а не у вигляді “колонок”. Це сприяє кращому зосередженню на матеріалі.

Крім того, одне із важливих зауважень до підручників висловив учень 11 класу:

“Дуже часто підручники розраховані на те, що ми добре запам’ятали інформацію з п’ятих, шостих або сьомих класів і зможемо без проблем відтворити її з пам’яті. Однак не завжди надаються терміни або пояснення, які ми могли забути за цей час”.

Що учні вважають зайвим або непотрібним у підручниках

Учні зазначали, що деякі підручники перевантажені:

“Дуже розтягнуто викладення інформації. Деякі теми, на які у програмі відведений один урок, у підручнику займають дуже багато місця”.

Також деякі учні скептично ставляться звернень у книжках на кшталт:

“Любі дев’ятикласники, сьогодні ми ознайомимося…”

Яким має бути ідеальний підручник?

Учні позитивно оцінюють підручники, які мають логічну структуру, виділені важливі поняття, QR-коди з тестами для перевірки знань, приклади з реального життя, ілюстрації, карти, цитати й визначення.

Особливо добре відгукувалися про підручники з історії України, фізики та правознавства. Серед побажань часто звучала думка про необхідність вправ, що стимулюють критичне мислення та дослідницьку активність.

“Є профільний підручник з історії, який відповідає цим вимогам. Однак такі підручники в основному призначені для підготовки до НМТ, і в шкільній програмі такого формату поки що немає. Більшість таких підручників потрібно купувати спеціально для підготовки до НМТ”, – говорить один із десятикласників.

На думку школярів, ідеальний підручник має бути змістовно лаконічним, написаний простою, зрозумілою мовою.

“Підручник має бути змістовний, але якщо вчитель його не представить нормально, дуже важко зрозуміти зміст”, – заявив один із учнів 9 класу.

“На мою, думку, дуже хороший підручник – це той, в якому інформацію викладено максимально просто для сприйняття нашим мозком, бо зазвичай у підручнику є велике нагромадження інформації”

Підручник повинен містити приклади, візуальні матеріали, пояснення складних моментів доступною мовою. Учні хочуть бачити підручник як помічника, а не єдине джерело знань – важливим залишається пояснення вчителя.

Формат теж має значення: деякі учні наголошували, що бажано, аби шрифт був великим, рядки широкими, а ключові моменти – виділеними.

Підсумуємо?

Результати фокус-групового дослідження медіа “НУШ” свідчать про різноманітність підходів до користування підручниками серед учнів старших класів.

Для одних це – щоденний інструмент навчання, для інших – радше формальність або рідко використовуваний додаток до уроку. Причини – як у структурі самих підручників, так і в педагогічному підході вчителя. Учні ж демонструють здатність до критичного мислення й чітко формулюють очікування від навчальних матеріалів: доступність, наочність, структурованість, візуалізація, актуальність і зручність.

Хоча це дослідження не є репрезентативним, оскільки охоплює лише учнів кількох шкіл, його результати можуть бути актуальними для багатьох навчальних закладів. Вони дозволяють краще зрозуміти, якими мають бути сучасні підручники, щоб відповідати запитам сучасного покоління українських школярів.

У наступній публікації медіа “Нова українська школа” поділиться думками вчителів щодо того, яким має бути ідеальний шкільний підручник.

Нагадаємо, у колонці для медіа НУШ заступниця міністра освіти і науки Надія Кузьмичова пояснила, чому Україна не може не реформувати старшу школу.

Фото – Анастасія Мацепа, медіа “НУШ”