“На три з половиною з п’яти”. Як педагоги оцінюють сучасні підручники і чого їм бракує

Упродовж останніх років в освітньому просторі дедалі частіше порушується питання якості шкільних підручників – їхньої змістовності, доступності та відповідності сучасним підходам до навчання. Водночас саме вчителі залишаються ключовими посередниками між підручником і учнем – тими, хто щоденно працює з цими матеріалами, адаптує їх до потреб класу та бачить їхні сильні й слабкі сторони на практиці.

Щоб зібрати глибші, аргументовані відгуки педагогів, медіа “Нова українська школа” провело фокусовані групові інтерв’ю з учителями середньої та старшої школи у закладах освіти Володимира (Волинська область) та Василькова (Київська область). На наші запитання відповідали вчителі, які одночасно є директорами чи заступниками директорів шкіл.

Учасники обговорювали не лише самі підручники, а й ширший контекст їх використання: вплив навчальних програм, доступність термінології, поєднання з цифровими ресурсами, потребу в оновленні змісту.

Цей мінізвіт – спроба систематизувати висловлені думки, зафіксувати професійні оцінки й окреслити напрями, в яких шкільний підручник міг би стати справді ефективним інструментом навчання.

Як часто вчителі використовують підручник зі свого предмету під час викладання?

Ми провели імпровізоване кількісне дослідження, і отримали такі відповіді, зокрема від вчителів у Володимирі: підручник не використовують – 0, використовують дуже рідко – 0, використовують у близько половині випадків – 4, використовують дуже часто – 7, завжди – 0.

Очевидно, що ці дані не є репрезентативними, але вони свідчать про те, що більшість педагогів використовують підручники часто, хоча визнають, що не завжди вони є основним інструментом для викладання тієї чи іншої дисципліни.

Проблеми існують. Що вчителів не влаштовує у сучасних підручниках?

Однією з найбільших проблем, що виникає у процесі навчання, є перенасиченість підручників інформацією, яка іноді є зайвою або недостатньо зрозумілою для учнів.

Заступниця директора одного з ліцеїв Оксана зазначила:

“Не влаштовує перенасиченість інформацією – її дуже багато, але вона не завжди є доречною, конкретною”

Крім того, освятінка нарікає, що багато термінів є незрозумілими для учнів, що може ускладнювати процес навчання. Вона вважає, що матеріал має бути чітким, простим і орієнтований на практичне застосування.

Одна із педагогинь, яка також є мамою учня 8 класу, погоджується, що часом діти потребують більш доступних пояснень правил, ніж ті, що запропоновані у підручниках.

“Всі ці правила і визначення, наприклад, у підручнику з української мови: доводиться пояснювати дитині простими словами, що таке синтаксис та пунктуація – як нам колись пояснювали. Дуже багато термінів для неї незрозуміло”, – наголошує освітянка.

Водночас вчитель фізики та заступник директора ліцею Богдан, коментуючи підручник, за яким він викладає, зауважив, що програма з фізики майже не змінилася за останні роки, порівнюючи її з іншими предметами, які зазнавали реформування. На його думку, підручники не завжди відповідають сучасним вимогам і потребам учнів.

“Фізика – мабуть, одна з тих наук, яка найменше піддавалася різноманітним реформам. Якщо порівнювати з історією чи літературою – фізика залишилась майже незмінною. Фактично, програма майже така сама, яка була ще тоді, коли я сам навчався. Додалося трохи нового – про колайдер, елементарні частинки, але загалом усе доволі стабільно. І це добре – в фізиці більш-менш порядок.

Щодо підручника – я б оцінив його не на “трієчку”, а десь на три з половиною (за 5-бальною шкалою – ред.). Але я намагаюся працювати так, щоб підручники і мої пояснення доповнювали одне одного. Щоб я не просто переказував усе з підручника на уроці, а щоб учні могли, готуючись до наступного уроку, знайти там щось нове, цікаве, зрозуміле – те, чого не було в моєму поясненні. Тоді підручник працює як джерело додаткового пізнання, а не просто як копія сказаного вчителем”, – наголошує педагог.

На питання, чи не вважає він, що до підручника варто включати те, що вчитель розповідає додатково, Богдан відповів: “Це залежить від кожного окремого параграфа. Як на мене, багато що залежить саме від вчителя. От я за спеціальністю – радіофізик. Тому коли доходить до теми про лазери, я розповідаю дуже багато, бо маю знання, яких у підручнику просто немає. Там ця тема викладена дуже стисло”.

На думку педагога, підручник має містити “ядро” – основний матеріал, обов’язковий для всіх. Але водночас має бути і частина для учнів, які хочуть зануритися глибше у тему.

“А ще – справді розширені блоки для тих, хто хоче пов’язати це з майбутньою професією”, – додає він.

Серед іншого вчителі під час опитування нарікали на наступні моменти.

• Неузгодженість програм між предметами

Вчителі стикаються з ситуацією, коли задачі з одного предмета (наприклад, з геометрії) вимагають знань, яких учні ще не отримали з інших предметів.

“Ось приклад з математики: на уроці геометрії треба виконати з підручника задачу про коло і дві хорди, там треба розв’язати квадратне рівняння. А учні кажуть, що ще не вчили ці рівняння. Я питаю у вчителів математики: “Як так?” Вони відповідають, що квадратні рівняння вони вивчатимуть через два-три місяці. Тоді я кажу учням: “Давайте спробуємо вгадати, як їх розв’язувати, бо іншого варіанту немає”, – розповідає один із вчителів.

При цьому деякі педагоги погоджуються, що для вирішення цієї проблеми вчителям необхідно на рівні школи погоджувати свої програми, щоб забезпечити послідовність у навчанні.

• Відсутність інтеграції між предметами

Вчителі підкреслюють важливість інтеграції між різними предметами, де один і той самий матеріал може бути вивчений, враховуючи різні аспекти.

“Наприклад, якщо діти вивчають інформацію про вітер протягом тижня, то можна робити це не лише на уроках природознавства. Можна вирішувати математичні задачі про вітер, читати та писати про на уроках літератури про вітер, урагани, різновиди.

Однак цієї послідовності між підручниками НУШ 5, 6, 7 немає. Лінія, що мала б бути безперервною, розірвалася. І тепер ми маємо ситуацію, коли підручники не підтримують логічну наступність”, – говорить одна із педагогинь.

• Проблеми зі скороченням текстів у підручниках з літератури

Олена, вчителька української мови та літератури, зазначає, що тексти в підручниках часто скорочені невдало, що ускладнює розуміння літературних творів та унеможливлює визначення теми, ідеї тощо.

“Мені не зовсім подобаються підручники з української літератури, оскільки тексти в них часто невдало скорочені. Читаючи твори, діти не можуть зрозуміти послідовність викладу думок, адже важко відтворити логічний порядок подій”, – зауважує педагогиня.

Пані Євгенія, директорка однієї зі шкіл, додає, що деякі підручники складені таким чином, що частину інформації можна знайти лише в інтернеті або за додаткову оплату. Вона окреслила ситуацію, в якій опинилася одна із її колег:

“Наша вчителька викладала за однією програмою з української літератури. В п’ятому класі діти читали “Тореадори з Васюківки”, а в шостому класі, за тією ж програмою, знову цей самий твір того ж автора. Як так?

Вона перестала замовляти ці підручники. Бо, по суті, йде уривок тексту, потім примітка: “Прочитайте глави 5, 6, 7 в інтернеті”, а в інтернеті цього твору немає у вільному доступі, його потрібно купувати або в книгарні, або в електронному варіанті. Після всього цього йде кінцівка тексту”, – обурюється керівниця школи і додає, що було б зручніше, якби у таких підручниках були QR-коди, які ведуть на джерела, де учні можуть легко знайти необхідні матеріали та книги у вільному доступі.

Чого бракує сучасним підручникам? Відповідають вчителі

• Оптимізації інформації в підручниках

Вчителі підкреслюють, що сучасні підручники мають бути не лише інформативними, але й зручними для учнів. Валерій, директор фізико-математичного ліцею, зазначає:

“Загальна тенденція така: фахівець, який пише підручник, вважає свій предмет головним, і тому намагається подати якнайбільше інформації. Але я вважаю, що підручник має бути оптимальним і компактним, щоб учень хотів його читати”.

Він підкреслює важливість чіткості і доступності матеріалу, адже у разі перевантаження тексту учні можуть просто втратити інтерес до предмета.

• Відповідності навчальних програм та підручників

Частина вчителів нарікають, що часом підручники не повністю відповідають програмі.

“Програма, на мій погляд, цілком нормальна. Але от підручник – в ньому багато надлишкової інформації. Зміст надто розмитий, бракує конкретики. Це проблема. Підручник повинен чітко відповідати програмі, без “води”, – говорить Валерій, директор одного з ліцеїв, який також є вчителем фізики та математики.

• Життєво орієнтованого навчання

Сучасним підручникам бракує сфокусованості на реальних життєвих ситуаціях. Зокрема, один із опитаних вчителів фізики відзначає:

“Дітям значно легше сприймати матеріал, коли він пов’язаний з реальним життям. Наприклад, якщо на уроці фізики розповідається про невагомість, то замість абстрактних понять, можна пояснити це наближеним станом – перебуванням у воді, що набагато ближче до реального досвіду дитини”.

Вчитель фізики переконаний, що така подача матеріалу дозволяє учням краще усвідомлювати та глибше засвоювати знання.

• Методичних матеріалів

Практично всі опитані нами вчителі заявили, що були б не проти якісних методичних матеріалів на додачу до підручників, які можуть містити додаткові пояснення, варіанти завдань, рекомендації щодо того, як подати матеріал, щоб учні краще його сприймали.

Створення методичних посібників до кожного підручника дозволило б вчителям мати більше варіантів для роботи з учнями.

“У нашій освітній системі є деякі приклади таких комплектів. Наприклад, для фінансової грамотності є підручник для 8 класу з готовими презентаціями для вчителів, що дозволяє їм не лише використовувати підручник, але й доповнювати уроки іншими матеріалами”, – зауважив один із викладачів.

Що вчителі думають про підручники та електронні ресурси

Освітяни також поділилися думками щодо того, як вони ставляться до повноцінного переходу на електронні підручники. Більшість учасників підтримала ідею збереження паперових підручників для початкової школи, а використання електронних версій вважають прийнятними у старших класах. До того ж багато учнів, зокрема старшокласники, уже використовують електронні підручники.

Деякі освітяни віддають перевагу лише паперовим підручникам. Наприклад, для Євгенії, вчительки історії та директорки школи паперові підручники значно зручніші у використанні, ніж електронні. При цьому вона визнає, що деякі підручники важкі, і це може створювати труднощі для школярів, які змушені носити кілька книг одночасно.

На противагу цьому Юлія, заступниця директора з навчально-виховної роботи однієї зі шкіл, розповідає, що для ефективного розподілу навантаження можна викладати деякі предмети парами.

“Наприклад, українська мова 7 разів на тиждень, але ми не можемо проводити ці уроки кожного дня, тому ставимо їх у розклад парами. Також деякі іноземні мови, як-от англійська, викладаються парами, оскільки вчителі часто пов’язані з іншими класами. У старшій та середній школі також часто використовуються парні уроки для таких предметів, як українська мова, література, математика, історія, трудове навчання та технології”, – ділиться досвідом пані Юлія.

Попри те, що багато вчителів віддають перевагу паперовому варіанту, вони зауважують, що підручники мають містити електронні компоненти, як-от QR-коди для доступу до додаткових відеоматеріалів або текстів. Вчителі зазначають, що сучасні підручники не повинні обмежуватися тільки текстовими матеріалами, а мають бути інтерактивними і мультимедійними.

“Підручники повинні мати електронну складову, це допоможе учням краще засвоїти матеріал і мати доступ до додаткових пояснень”, – додав один із вчителів фізики.

Нагадаємо, раніше медіа “Нова українська школа” вже опублікувало неформальне опитування учнів старших класів щодо того, чого їм бракує у сучасних підручниках. Відгуки вчителів також засвідчили чимало моментів, які потребують змін при формуванні і вдосконаленні шкільних підручників.

У наступних публікаціях ми продовжимо висвітлювати тему шкільних підручників та шукати відповіді на озвучені педагогами запитання у представників установ, які відповідають за якість формування підручників.

Фото – freepik