Що насправді пропонує законопроєкт про старшу профільну школу: погляд авторів та реалії освітян

Чи дійсно в Україні планують закрити початкові школи? Чому хвилюються освітяни і батьки, а соцмережі вибухнули емоціями? Все це — через новий законопроєкт, який нещодавно з’явився у Верховній Раді. Його положення стосуються структури шкільної освіти — зокрема, майбутнього старшої профільної школи та фінансування закладів, що поєднують кілька освітніх рівнів.

У матеріалі медіа “Нова українська школа” розбираємося, що саме передбачає документ, чому навколо нього виник резонанс і що кажуть автори реформи, а також ті, хто має втілювати її на практиці.

Всі ці питання обговорювали під час запису подкасту “Що там із НУШ?” зі співавтором цього законопроекту, з заступником голови Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергієм Колебошиним, з міністеркою освіти і науки в 2016-2019 роках, проректоркою Харківського університету ім. ім. Каразіна Лілією Гриневич, директоркою Боярського академічного ліцею “Гармонія” Вірою Щеголь та головою правління ГО “Смарт освіта” Іванною Коберник.

Історичний огляд

З 1 вересня 2018 року стартувала реформа освіти в Україні, яка передбачає побудову Нової української школи. Реформа передбачала, що ступені освіти – початковий, середній і старший – мають бути розділені. Цей поділ дозволяв би дітям у старшій школі визначити траєкторію навчання. По-перше – обрати профільні предмети для поглиблення профорієнтаційної підготовки, а по-друге – вибрати академічний ліцей або професійний.

Про те, як стартувала реформа НУШ, можна ознайомитись у матеріалі “Нової української школи” “Що головного сталося в освіті минулого року”.

В 2020 році Верховна Рада ухвалила Закон “Про повну загальну середню освіту”, за яким в старшій школі – в 10, 11, 12 класі має бути мінімум 4 класи на паралелі або 100 учнів. Однак з приходом на посаду міністра освіти і науки Сергія Шкарлета був ухвалені зміни до закону, які дозволяли мати лише два класи на паралелі в старшій школі і три профілі.

У березні 2025 року у Верховній Раді був зареєстрований новий законопроєкт про внесення змін до Закону України “Про повну загальну середню освіту” щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв №13120, який повертає норму про формування у старшій профільній школі 4 класів на паралелі. Також законопроєктом передбачена заборона мати всі три ступені освіти в одній школі, а також відсутність державної субвенції для ліцеїв, які залишать в структурі початкову школу.

Ці пропозиції викликали бурхливу реакцію як освітян, так і батьків. Зокрема, постало питання від батьків про те, навіщо збільшувати кількість років навчання та розділяти ступені освіти, адже вважають, що навчання з 1 по 11 клас за радянським принципом давало пристойний рівень знань.

Колишня міністерка освіти Лілія Гриневич пояснила необхідність змін у старшій школі в межах реформи “Нова українська школа”. За її словами, сучасним дітям потрібна ціла низка нових навичок і результатів навчання, яких не було раніше в освіті. Це необхідно, бо світ стрімко змінюється, а фундаментальною засадою для освіти є нові результати навчання.

Міністерка освіти і науки в 2016-2019 роках, проректорка Харківського університету ім. Каразіна Лілія Гриневич

“Зараз нова українська школа в цій ланці [у старшій школі – ред.] пропонує перейти до трирічної освіти, тобто в сумі ми будемо мати 12 років, бо опанувати таку глибину занурення в профільних предметах, а також ці нові результати навчання, які пов’язані з м’якими навичками, – критичне мислення, соціально-емоційні навички тощо – для цього потрібен час”, – зазначила Лілія Гриневич. Вона додала, що дворічна старша школа на території Європи є тільки у росії, білорусі і в Україні.

Лілія Гриневич також звернула увагу на те, що для поглибленого вивчення профільних предметів необхідний кадровий склад вчителів, які мають необхідний кваліфікаційний рівень, а також обладнання класів і кабінетів, які можуть дати таке поглиблене вивчення. Проблема полягає у тому, що складно у кожній школі забезпечити подібний навчальний простір та відповідний кадровий склад.

Для прикладу, в Європі діє базовий принцип, за яким початкова школа має бути якнайближче до місця проживання дитини. “Тому, як правило, початкових шкіл є дуже багато”, – розповідає Лілія Гриневич. При цьому школи можуть бути або окремі, або включені, наприклад, разом із базовою школою. Натомість старша профільна школа може існувати окремо. Крім того, для дітей 16-18 років, на думку Лілії Гриневич, потрібен свій простір і своє середовище. “І в дуже багатьох країнах реалізується це саме так, тому що це простір вже для дорослих людей”, – наголошує вона.

Ще одним із варіантів об’єднання рівнів освіти Лілія Гриневич назвала поєднання базової школи, особливо другого циклу – з 7 по 9 клас для так званої передпрофільної підготовки та ліцею. “Якщо школа має величезне приміщення, наприклад, два чи три корпуси, і школа може собі дозволити створити окремі простори для кожної ланки освіти, можна розглядати таке поєднання, особливо в тих виняткових ситуаціях, коли ми маємо низьку густину населення”, – пояснює ексміністерка. При цьому діти різних вікових категорій мають проходити навчання в різних зонах.

“Ми не можемо зараз пропонувати, на мою думку, дуже жорстких форматів, а треба описувати різні можливі моделі для різних критеріїв середовища, в яких вони можуть бути реалізовані”, –

резюмує Гриневич.

Зазначимо, що проєктом змін до змін до закону пропонується позбавити державної субвенції ті заклади, які збережуть всі три ступені освіти. На думку голови правління ГО “Смарт освіта” Іванни Коберник, норму про відокремлення початкової, базової та старшої школи важко виконати за певних обставин.

Голова правління ГО “Смарт освіта” Іванна Коберник

“Насправді там є також норма, що Кабміну дозволяється розробити документ, який буде в тому числі і містити такі виключення. Але це спроба сконфігурувати до першого читання все ж таки найбільш бажану конструкцію того, якою має бути старша профільна школа”, – пояснює ініціатор законопроєкту, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Колебошин.

Заступник голови Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Колебошин

“Як ви бачите, також є альтернативний законопроект, де цієї норми щодо початкової школи немає”, – звернув увагу народний депутат.

Колебошин також підкреслив, що між першим і другим читанням документ зазнає змін, і закликав шукати не просто компроміс, а консенсус у цьому важливому для освіти і громад питанні.

Зазначимо, що за даними Держстату, на початок 2024/25 навчального року кількість учнів у закладах загальної середньої освіти становила 3 743 887 осіб, що на 4,3% менше відносно 2023/24 н.р. Динаміка скорочення посилилася і через повномасштабне вторгнення. Сайт Скільки-скільки? наводить наступні дані:

При цьому у 2023 році кількість учнів у закладах загальної середньої освіти скоротилась на 7,66%.

Враховуючи демографічну ситуацію, Іванна Коберник звернула увагу на відсутність у пояснювальній записці до законопроєкту розрахунків, які би пояснювали, чому обрана норма чотири класи на паралелі, або 12 груп.

“Тому що концепція старшої профільної школи передбачає 12 профілів навчання,” — пояснює норму про 12 груп співавтор законопроєкту Сергій Колебошин.

За його словами, перехід до трирічної старшої школи ґрунтується на великій роботі, проведеній в регіонах протягом останніх двох-трьох років щодо формування перспективних планів мережі закладів освіти.

За словами заступника голови освітнього комітету Верховної Ради, відповідно до затверджених планів 16 областей, в Україні передбачено створення близько 1750 академічних ліцеїв. Із них лише приблизно 200 не відповідають вимогам законопроєкту №13120, який наразі опрацьовується в парламенті. “При цьому понад 100 закладів уже сьогодні не відповідають навіть вимогам чинного, максимально лояльного законодавства”, – наголошує депутат.

Сергій Колебошин також звернув увагу, що новий закон не зобов’язує громади відокремлювати ланки “ані 10 років, ані зараз”, оскільки ця конструкція буде працювати краще незалежно від того, за якими програмами відбуватиметься навчання, що доведено успішними освітніми практиками.

Слід зазначити, що законопроєкт №13120 створює певні ризики для закладів, які мають всі три ступені освіти, але при цьому надають повноцінне профільне навчання.

Як зазначає директорка Київської гімназії східних мов №1 Оксана Проскура у своїй колонці для медіа “Нова українська школа”, вилучення початкової ланки руйнує цілісність моделі навчання.

Аналогічна проблема виникає в Боярському академічному ліцеї “Гармонія”. “Від першого класу до одинадцятого зараз ми маємо таку систему, яка приваблює багатьох інших батьків, учнів, які хочуть навчатися в нашому закладі”, – розповідає директорка закладу Віра Щеголь. За її словами, в старших класах в старших класах учні мають можливість обирати всі можливі профілі, які тільки можуть бути. “Тобто кількість учнів на паралелі – це кількість навчальних планів. Ми маємо різні варіанти профілізації”, – пояснює Віра Щеголь.

Директорка Боярського академічного ліцею “Гармонія” Віра Щеголь

У 10 класі в її закладі учні, які приходять у 10 клас, можуть обирати як предмети, так і рівень їхнього вивчення – стандарт або профіль. Надалі керівництво закладу аналізує вибір всієї паралелі і з цих дітей формує групи. “Тобто рахуємо кількість дітей, які обрали, наприклад, вивчати біологію, це, наприклад, 20 дітей. Дивимося, це буде одна група чи дві. І таким чином кожний предмет аналізується і формуються групи”, – ділиться досвідом директорка.

Враховуючи, що у закладі навчають 147 учнів у 11 класі та 210 – у 10-му, в середньому вчителі мають навантаження 24 години, а середня зарплата складає 15-20 тисяч грн.

Слід додати, що з 1 вересня 2025 року вирішено не фінансувати коштом освітньої субвенції заробітну плату вчителів у школах із кількістю учнів менш як 45 осіб, а з 1 вересня 2026 року — менш як 60 осіб. Це рішення не стосується початкових шкіл, які є окремими юридичними особами.

Як пояснює пресслужба Міністерства освіти і науки, до розрахунку освітньої субвенції кожної громади додано всіх дітей шкільного віку. Тобто громада отримуватиме кошти на навчання всіх дітей, але не зможе витрачати їх на маленькі школи.

Це означає, що місцеві органи самоврядування можуть вирішити: або довозити учнів цих шкіл у найближчу більшу школу, або оплачувати працю вчителів малих шкіл із місцевих бюджетів.

Як зазначають у Міносвіти, аналогічне рішення з метою поліпшення якості освіти для учнів із сіл в Україні вже ухвалювали. Зокрема, з 1 вересня 2016 року з освітньої субвенції не фінансують школи, у яких навчаються менш як 25 учнів.

Для сільської місцевості рішення про відокремлення старшої профільної школи створює більші виклики, оскільки буде складно забезпечити відповідну кількість учнів та забезпечити якість освіти.

Як зазначає Лілія Гриневич, в першу чергу важливо зрозуміти співвідношення академічних та професійних ліцеїв, яке необхідне для розвитку країни.

“В нас дуже давно, ще з радянських часів, професійно-технічна освіта вважалася чимось таким маргінальним. В результаті професійно-технічна освіта весь час скорочувала свою присутність в сфері освіти. А зараз, особливо в контексті відбудови, ми починаємо розуміти, що це просто неймовірний запит з ринку праці”, –

констатує ексміністерка.

Однак компонент загальної загальної освіти у профтехах подається у скороченому варіанті, на відміну від академічних ліцеїв, створюючи певний розрив у знаннях, що впливає на перспективи вступу до закладу вищої освіти.

“Звичайно, це один з базових страхів, що ми зразу дитину заведемо в тупікову освіту… Тому нам зараз, коли ми говоримо про конструкцію професійних і академічних ліцеїв, треба зняти оцю скляну стелю”, – наголошує проректорка.

Лілія Гриневич навела приклади інших країн, де випускники професійних ліцеїв, які мають досвід роботи до трьох років, при вступі до ЗВО на суміжну спеціальність мають окремий трек вступу. При цьому різниця академічного рівня компенсується додатковими курсами. “Тобто їх зараховують, наприклад, за співбесідою, і основним ціннісним компонентом вступу є їхній робочий стаж. Тому що вони вже пройшли оцей щабель. І вони можуть з цієї точки зору бути ще кращими інженерами в майбутньому. Далі вони отримують додаткові компоненти теоретичні для того, щоб компенсувати різницю”, – пояснює Лілія Гриневич.

Слід зазначити, що у 2016 році Міністерство освіти і науки анонсувало виділення з державного бюджету 600 млн гривень на закупівлю шкільних автобусів і 200 млн на оснащення опорних шкіл. Постановою Кабінету Міністрів України визначено, що закупівля автобусів має відбуватися за принципом 50 відсотків з центрального бюджету, а 50 – з місцевого. Мережа опорних шкіл забезпечувала сільським дітям переведення в кращі умови навчання. “І це означає, що там можуть бути сконцентровані висококваліфіковані кадри, там можуть бути обладнані кабінети… І їх виводити з цієї системи тільки тому, що це школа в селі, буде неправильно”, – зауважує Лілія Гриневич.

Дискусійним у цій ситуації залишається питання проведення ДПА після 9 класу. “У нас в Законі “Про повну загальну середню освіту” вже більше п’яти років записано, наприклад, що з 2027 року на виході з 9 класу має проводитися ДПА в формі ЗНО”, – зазначає Сергій Колебошин, однак вважає, що освітня система не готова до цього. Таким чином виникає ситуація, коли до закладів освіти з вищим рівнем навчання можуть вступити учні без іспитів і постане питання, як відібрати учнів до академічних ліцеїв.

“Я згодна з тим, що має бути обов’язково ДПА у формі ЗНО, і діти, які навчаються, якщо це ліцей з гімназією, з базовою школою, то теж вони мають на загальних умовах складати історію після 9 класу”, – висловлює свою думку Віра Щеголь.

Окрім вступного тестування, на думку Лілії Гриневич, має бути впроваджена система кар’єрного радництва.

“Згідно з “Профільною” у 10 класі учні зможуть обирати профілі й предмети / курси. Тобто учнівство набуде субʼєктності в тому, щоб будувати свій освітній шлях. Це не просто про вибір “подобається / не подобається”, а за умови наставництва з боку дорослих – планування, ким хоче бути учень чи учениця, які карʼєрні можливості можуть відкритися, що треба вчити, щоб отримати бажане, яких ще зусиль потрібно докласти, які компетентності потрібні, щоб бути гнучким у мінливому світі”, – написала заступниця міністра освіти Надія Кузьмичова у своїй колонці на сайті “НУШ”.

Зазначимо, що критиці піддавалася норма про створення мережі академічних ліцеїв у кількості 1750 закладів, яку освітні управлінці назвали нереалістичною. Під загрозою опинилися діти, які проживають у сільській місцевості, адже на думку критиків, там не залишиться ліцеїв.

“Вони залишаться з відповідним плечем довезення. За тією інформацією, яку я отримав від міністерства (Міністерства освіти і науки – ред.), при моделюванні тієї мережі по областях, що робили, скоріш за все передбачається, що кількість академічних ліцеїв, які потребуватимуть створення пенсіону, – 20 з 1750”, – прокоментував ситуацію Сергій Колебошин. Він додав, що для створення такої мережі держава має попіклуватись і створити відповідну субвенцію на утримання пансіонів. Пан Колебошин навів, як приклад, досвід українського фізматліцею з пансіоном.

В той же час Лілія Гриневич висловила застереження щодо фінансування подібних ініціатив. “Я не впевнена, що це найкращий час, коли ми можемо гарантувати інвестиції”, – зауважує вона. На її думку, мають бути розроблені більш гнучкі моделі та узгоджена перехідна фаза. “Зараз є сенс попрацювати над цими варіантами політики. Тому що, ще раз повторюю, для України в теперішній ситуації немає одного правильного рішення”, – наголосила ексміністерка.

“Власне, в законопроекті сказано, що перелік випадків, винятків затверджуються Кабміном”, – звернув увагу Сергій Колебошин. За його прогнозом, консультації за обома законопроєктами – №13120 та альтернативним – №13120-1, триватимуть до початку травня. “Після цього ми дійсно будемо вже дивитися, визначатися. Зараз багато дійсно консультацій, зустрічей, багато роз’яснювальної роботи відбувається”, – зазначає депутат. Після цього документ буде направлено на розгляд профільного комітету, далі – до погоджувальної ради.

Дискусія у рамках запису подкасту “Що там із НУШ” викликала реакцію освітніх управлінців. Зокрема, коментуючи посилання на подкаст, директорка Департаменту освіти і науки міста Одеси Олена Буйневич зауважила, що Одеська міська рада звернулась до парламенту з пропозицією відтермінувати розгляд законопроєктів. “Причому в перших рядках звернення зазначено, що ці достатньо суворі вимоги є ВИПРАВДАНИМИ. Необхідність розвитку не обговорюється. Але зміни вимог не на часі (вибачте за таке заїжджене формулювання)”, – написала Олена Буйневич на свої сторінці у Facebook.

До допису Олени Буйневич також доєдналася директорка Департаменту освіти і науки Київської міської державної адміністрації Олена Фіданян, висловивши підтримку позиції колеги. “Надзвичайно цікавий діалог, яких не вистачає на етапі ДО винесення законопроєктів. Напевно, величезної кількості запитань і заперечень можна уникнути, якщо у таких професійних обговореннях братимуть участь принаймні основні організатори і виконавці”, – написала вона.

Нагадаємо, медіа “Нова українська школа” раніше писало, що Міносвіти у відповідь на запит редакції, повідомило, що підтримує законопроєкти №13120 та альтернативний №13120-1, що стосуються змін до Закону України “Про повну загальну середню освіту” в частині формування мережі ліцеїв.

Фото – YouTube