Теми статті: закордонний досвід
28 Квітня 2025
3 359
0
Система освіти в різних країнах світу постійно еволюціонує, і одна з найбільших змін стосується правил поведінки та вигляду учнів. Чи не в кожній країні є свої норми, передбачені для дотримання дисципліни у закладах середньої освіти, але в останні роки дедалі більше освітніх закладів починають переглядати ці правила, намагаючись балансувати між необхідністю підтримання порядку та правом учнів на самовираження.
Японія, де шкільні правила були надзвичайно суворими, наприклад, не так давно почала скасовувати деякі жорсткі обмеження, які вважалися пережитками минулого. У Франції, Таїланді та США змінюють підходи до дисципліни та безпеки, намагаючись покращити навчальне середовище та забезпечити більше свободи учням, не порушуючи їхніх прав. Проте ці зміни не завжди є прийнятними для всіх – вони викликають як підтримку, так і критику.
Медіа “Нова українська школа” публікує добірку неоднозначних заборон та вимог: і тих, які вже скасували і тих, що продовжують діяти у школах різних країн світу.
У японських школах дисципліна завжди стояла на першому місці – настільки, що деякі шкільні правила здавались майже військовими. Проте під тиском учнів, батьків і освітян три роки тому у країні нарешті почалися зміни. Зокрема, Токійське міське управління освіти у квітні 2022 року скасувало п’ять найсуперечливіших вимог у майже 200 державних старших школах столиці, писав тоді The Guardian.
Тож серед правил, які тоді скасували:
Скасування цих заборон стало результатом опитування, яке виявило, що з 240 шкіл Токіо учні 216 закладів вважали, що правила, яких вони продовжують дотримуватися, – застарілі. Тоді члени ради освіти назвали рішення скасувати деякі з них “важливим кроком уперед”, але додали, що він мав відбутися значно раніше.
Цікаво, що обговорення суворих дрес-кодів загострилось після гучного судового позову: 18-річна учениця з Осаки подала до суду, коли їй наказали пофарбувати природне каштанове волосся в чорний колір або бути відрахованою. Хоча суд не визнав її “змушеною до фарбування”, він підтримав дівчину в частині порушення її прав і присудив компенсацію.
Інші префектури також пішли шляхом змін. Наприклад, усі державні школи префектури Міє скасували правила щодо зачісок, кольору білизни та навіть заборону на побачення, визнавши їх “пережитками минулого”.
У Японії шкільні правила щодо зовнішнього вигляду учнів поступово зазнають змін, але багато з них залишаються чинними й у 2025 році. Відтак, у понад 400 школах вже запровадили гендерно-нейтральну форму, дозволивши дівчатам носити штани, незалежно від статі учня.
Попри це, багато японських шкіл – особливо в провінції – й досі зберігають заборону на використання косметики, вимогу до “природного” кольору та текстури волосся, а також суворий дрескод. Учні продовжують боротися за право на самовираження, але зміни впроваджуються повільно і нерівномірно по країні.
А ще цікавий факт: в Японії учні самостійно прибирають шкільні приміщення. Ця практика, відома як gakkō sōji, – щоденний ритуал, під час якого учні приводять до ладу класи, коридори, сходи, туалети та бібліотеки. Зазвичай прибирання триває від 10 до 15 хвилин після обіду або наприкінці навчального дня. Учнів поділяють на групи по 4–6 осіб, які щотижня змінюють зони відповідальності.
Ця практика спрямована на виховання відповідальності, поваги до спільного простору та розвитку соціальних навичок у школярів.
З 2025 року Франція посилює заборону на використання мобільних телефонів у середніх школах (коледжах). Учні віком від 11 до 15 років тепер будуть змушені здавати свої пристрої в спеціальні шафки або сумки на початку дня та забирати їх тільки після закінчення уроків. Цей крок спрямований на повне відокремлення дітей від екранів під час навчання, пише The Guardian.
Цю ініціативу вже протестували в пілотному проєкті у 100 школах. Педагоги та адміністрація закладів освіти надали схвальні відгуки, зазначивши, що діти почали більше спілкуватися, краще зосереджуватися на заняттях, а рівень булінгу значно знизився. Проте деякі учні все-таки намагалися обійти правила, щоб подивитися відео на своїх телефонах у вбиральнях під час перерв.
Зрештою уряд заявив, що обмеження на користування телефонами у школах має велике значення для добробуту та успіху дітей.
Варто зазначити, що аналогічні обмеження вже діють у початкових школах, де мобільні телефони заборонені зовсім.
Крім того, французький уряд підтримує ідею заборони доступу дітей до соціальних мереж до 18 років, вважаючи це важливим для розвитку здорових звичок у підлітків.
Ці кроки є частиною більшої стратегії, спрямованої на боротьбу з негативними наслідками від тривалого використання екранів для молоді.
У Таїланді багато років існувала незвична і досить сувора заборона, що обмежувала вибір зачісок для школярів. Згідно з директивою Міністерства освіти, яка була видана ще в 1975 році, хлопці повинні були носити короткі стрижки, а дівчата – лише зачіски до вух. Ці правила вважались символом дисципліни і порядку, хоча неодноразово ставали предметом суперечок та протестів.
Незважаючи на те, що в деяких школах правила поступово пом’якшувалися, багато де продовжували дотримуватись цієї застарілої директиви. Учні, які не відповідали “вимогам”, могли отримати покарання.
Однак, у 2025 році Таїланд зробив значний крок до змін: Верховний адміністративний суд скасував цю стару директиву, пише BBC. Суд визнав, що правила порушують конституційне право на свободу особистості та не відповідають сучасним вимогам суспільства. Це рішення стало результатом петиції, поданої групою студентів у 2020 році, які вважали, що обмеження зачісок порушують їхні права та гідність.
Відтепер у Таїланді школа не може примушувати учнів слідувати жорстким стандартам щодо зачісок. Цей крок став важливим моментом у боротьбі за права людини в країні та прикладом того, як суспільство може змінюватися на краще, враховуючи індивідуальність і гідність кожної людини.
У штаті Квінсленд в Австралії ще з 2008 року вчителям рекомендують не оцінювати роботи учнів червоним чорнилом. Така порада з’явилася в межах ініціативи, яка покликана підтримувати психічне здоров’я школярів.
Червоний колір, на думку авторів програми, може асоціюватися з агресією, викликати тривогу або надмірне хвилювання в учнів. Натомість учителям радять використовувати менш “тривожні” кольори – наприклад, зелений або фіолетовий.
Хоча ця рекомендація не має сили офіційної заборони, вона досі чинна та активно обговорюється як педагогами, так і політиками. Цікаво, що навіть попри критику деяких опозиційних політиків, у 2013 році тодішній міністр охорони здоров’я Квінсленду знову підтверджував її важливість. Таким чином, Австралія лишається однією з країн, де увага до психологічного добробуту школярів проявляється навіть у таких дрібницях, як колір оцінювання.
До слова, психологиня Анна Покровська у коментарі для медіа “НУШ” також наголошувала, що підхід “червоної ручки”, до якого звикли в українських школах, може формувати у дітей відчуття невпевненості у своїх силах і зумовлювати зневіру у власному потенціалі. Натомість вона радить застосовувати підхід “зеленої ручки”. Попри те, що ця складова реформи Нової української школи час від часу стає приводом для дискусій між учасниками освітнього процесу, підкреслювати моменти, які учень виконує правильно, замість того, щоб постійно вказувати лише на помилки – важливо.
У Великій Британії продовжують діяти нетипові підходи до дисципліни в окремих школах, спрямовані на покращення навчального процесу та забезпечення безпеки учнів.
Наприклад, у закладі Samworth Church Academy в місті Менсфілд (Ноттінгемшир) у 2016 році учням заборонили піднімати руки, щоб відповідати на запитання вчителя. Керівництво школи пояснило це тим, що під час занять руки піднімають переважно одні й ті ж учні, тоді як інші залишаються пасивними.
Тоді керівник школи Баррі Фаунд у листі до батьків зазначив, що школа переходить на інші методи опитування учнів, аби забезпечити рівну участь у навчанні. Втім, нововведення викликало шквал критики з боку деяких батьків. Дехто навіть порівнював школу з “табором для в’язнів”, побоюючись, що у їхніх дітей не буде можливості висловитися на уроці.
Крім того, деякі школи у Британії ввели обмеження на фізичний контакт між учнями. У 2023 році дві школи в Ессексі – Hylands School у Челмсфорді та Southchurch High School у Саутенд-он-Сі – запровадили сувору заборону на обійми, тримання за руки, жест “дай п’ять” і навіть дружні поплескування. Єдиними винятками стали заняття з фізичної культури та сценічного мистецтва, пише BBC.
Тоді у листі до батьків заступниця директора Hylands School Кетрін Макміллан пояснила, що школа “не терпітиме жодного фізичного контакту в межах спільноти”. Вона зазначила, що навіть за взаємної згоди дотики можуть призвести до травм, дискомфорту або неприйнятної поведінки. Також школа ввела “заборону на романтичні стосунки між учнями”, щоб уникнути “відволікань від навчання” та сприяти розвитку “професійного” середовища.
У Southchurch High School аналогічна політика була запроваджена з метою створення “спокійної та впорядкованої атмосфери” та уникнення “непорозумінь щодо дружніх бійок чи чогось серйознішого”.
Однак деякі батьки розкритикували ці правила як “драконівські”, вважаючи, що вони можуть зашкодити емоційному розвитку підлітків і не сприяють формуванню здорових соціальних навичок.
Деякі шкільні округи в США запровадили заборону на використання звичних рюкзаків через зростаючі побоювання щодо безпеки.
Наприклад, з 1 липня 2024 року всі учні державних шкіл Річмонда (Richmond Public Schools, RPS) зобов’язані носити прозорі рюкзаки.
Це рішення було ухвалене шкільною радою як превентивний захід безпеки після інцидентів, коли учні приносили до школи вогнепальну зброю, зокрема в Maymont Preschool та Oak Grove-Bellemeade Elementary.
Щоб уникнути фінансового навантаження на сім’ї, RPS зобов’язалася забезпечити прозорими рюкзаками учнів, які не можуть їх придбати самостійно. Вартість забезпечення всіх учнів початкових шкіл оцінили тоді приблизно у $60,000
У 2024–2025 навчальному році прозорі рюкзаки стали обов’язковими також у школах округів Техас і Джорджія. Крім рюкзаків, там також посилили контроль безпеки, ввели шкільні форми, перевірки при вході до школи та заборону звичних сумок.
Попри підтримку з боку багатьох батьків і адміністрацій шкіл, деякі члени шкільних рад висловлювали занепокоєння щодо ефективності таких заходів. Наприклад, Стефані Ріцці, яка тоді обіймала посаду голови шкільної ради Річмонда, зазначила, що необхідно також зосередитися на вирішенні корінних причин насильства серед молоді, які прозорі рюкзаки не усувають.
Нагадаємо, раніше медіа “НУШ” розповідало, скільки тривають шкільні канікули у різних країнах світу.
Фото – freepik
Обговорення