Як школам побудувати внутрішню стратегію подолання освітніх втрат

Освітні втрати після трьох років повномасштабної війни торкнулися кожної дитини в Україні. Дослідження, проведені навколо цієї теми, показують довгостроковий негативний вплив на економіку країни та фінансовий стан кожної людини зокрема. Водночас заходи, спрямовані на вирішення проблеми подолання освітніх втрат, здебільшого залишаються точковими та розрізненими, що часто не дає очікуваного ефекту.

Одним із можливих рішень може стати впровадження catch-up стратегій — комплексного плану дій, який допоможе закладам освіти ефективно й системно підтримати учнів у надолуженні втраченого.

Це питання школи можуть вивчати вже зараз та будувати стратегію, реалізацію якої розпочати з перших днів нового навчального року.

Як написати власну стратегію і для чого вона потрібна? Відповідь на це питання команда “Навчай для України” за підтримки Європейського Союзу та Save the Children шукає разом із колективами 12 шкіл Миколаївської та Херсонської областей, які долучилися до пілотного проєкту системного долання освітніх втрат. Сьогодні менеджерка проєкту Інна Степанець ділиться деякими інструментами, порадами та спостереженнями з нами.

Що таке стратегія подолання освітніх втрат і навіщо вона потрібна?

Стратегія школи з подолання освітніх втрат — це всебічний план заходів, спрямований на усунення прогалин у знаннях, навичках та компетенціях учнів. Її мета — зробити так, щоб усі учні досягли стандартів освіти, необхідних для їхнього подальшого розвитку.

Що дає цей документ?

Навігація в умовах викликів. Ми живемо в умовах війни, де зміни відбуваються швидко і непередбачувано. Стратегія як “маяк” допомагає втриматися у найскладніших обставинах. Вона забезпечує вас необхідною гнучкістю для адаптації та стабільністю для збереження довгострокового курсу. Чіткий план дозволяє закладу освіти швидко реагувати на виклики.

Індивідуальний підхід. Не варто забувати, що усі ми постраждали від війни, але кожен по-різному. Універсальна “пігулка” у форматі наказу чи розпорядження від МОН не допоможе, адже кожна школа потребує індивідуального підходу.

Концентрація на пріоритетах. Відповідно до оцінок МОН, які базуються на даних дослідження RDNA, у 2024 році для відновлення освітнього середовища Україні потрібно інвестувати приблизно 580 мільйонів доларів США. Мова йде про компенсацію освітніх втрат, відновлення та модернізацію освітньої інфраструктури, забезпечення безпечних умов для очного навчання, а також впровадження сучасних технологій і заходів психосоціальної підтримки для учнів і вчителів. Щоб не гаяти час, нам варто визначити ключові цілі та зосередити ресурси на їх досягненні, уникаючи розпорошення на дрібниці.

Управління ресурсами. Ми живемо у часи обмежених ресурсів. Не зважаючи на допомогу міжнародних партнерів, потрібно використовувати її ефективно. Стратегія допомагає зрозуміти, як уникати зайвих витрат та дублювання зусиль, розпорошення ресурсів чи конфліктів у пріоритетах. Завдяки чітко визначеному плану дій кожен член команди розуміє свою роль у досягненні спільної мети, що підвищує ефективність та продуктивність.

Як створити стратегію?

Розробка стратегії — це командна робота, яка потребує залучення всіх зацікавлених сторін: керівництва школи, вчителів, батьків та учнів, оскільки позиція здобувачів освіти також має бути врахована.

Як її розробляти? Насамперед вам потрібна команда для цього процесу. Директор школи, звісно, може самостійно по шаблону написати документ, але такий алгоритм не дасть бажаного ефекту. Стратегію має розуміти колектив, який її реалізує.

Перший крок до подолання освітніх втрат — це оцінити, з ким ви працюєте та які масштаби втрат у вашому середовищі. Важливо провести діагностику знань і навичок учнів, щоб визначити, які саме теми або компетенції потребують більше уваги, та зрозуміти, наскільки великими є прогалини в навчанні.

Оцініть внутрішні ресурси вашої школи. Простежте, які сильні сторони ви можете використати, а де вам може знадобитися допомога чи підтримка. Які можливості перед вами відкриваються та які виклики вас очікують. Лише глибоке розуміння середовища та наявних ресурсів допоможе створити ефективний план дій, який принесе користь кожному учневі.

Встановлення цілей. Чи є у вас розуміння, куди ви рухаєтеся? Будь-яка стратегія починається з розуміння місії, цінностей і цілей. Подумайте, яким має бути ваш кінцевий результат. Як виглядає ваша “точка Б” – те, до чого ви прагнете разом всією шкільною спільнотою.

Хто ви як спільнота? Що вас об’єднує? Які цінності є важливими для ваших учителів, учнів, батьків і для вас самих? Розуміння цінностей спільноти допоможе згуртуватися, розвинути довіру та знайти рішення, які підходять усім. Адже якщо хтось зі спільноти не розуміє сенсу змін чи заходів, хіба їх будуть виконувати ефективно?

Тепер варто сформувати стратегічні цілі. Рекомендуємо їх визначити не більше 5, щоб не розпорошувати фокус уваги. Стратегічні цілі — це завдання, виконавши які, ви отримаєте свій омріяний результат. Наприклад, ви хочете, щоб учні краще знали певні предмети чи почувалися більш безпечно у школі. Можливо, вам потрібно налагодити ефективну комунікацію з батьками? Перетворюємо ці потреби у цілі — чітко, конкретно і з термінами виконання. Адже ціль без дедлайну — це лише мрія.

Розробка заходів. Тепер ми згадуємо, що “слона їдять частинами”, і визначаємо конкретні заходи, необхідні для кожної цілі. Наприклад, ми хочемо покращити ментальне здоров’я вчителів. Наша стратегічна ціль — до кінця наступного навчального року запровадити програму підтримки ментального здоров’я, яка охопить не менше 80% вчителів школи та покращить психоемоційний стан педагогів на 55%. Тепер нам потрібна розробка конкретних заходів, таких як моніторинг психоемоційного стану, тренінги з підтримки ментального здоров’я, поширення інструментів самодопомоги у боротьбі зі стресом, а, можливо, й консультації з психологом чи залучення психотерапевтів з профільних асоціацій чи ГО. Не забувайте визначати виконавців та відповідальних за кожний проєкт, установіть чіткі терміни виконання, оцініть, які ресурси потрібні для реалізації заходів.

Ресурси — це не лише про гроші, а й про кваліфікованих фахівців, методичні матеріали, інструменти надолуження освітніх втрат, підтримку, які ви можете отримати ззовні (наприклад, у таких громадських організацій, як “Навчай для України”).

Не забуваймо про показники ефективності. Коли ви визначили стратегічні цілі та розробили заходи, важливо зрозуміти, як будете оцінювати прогрес. Для цього потрібні показники ефективності. Це метрики, які допоможуть зрозуміти, чи рухаєтеся ви у правильному напрямку. Вони можуть бути кількісними (наприклад, у відсотках або числах) чи якісними. Головне, щоб їх можна було виміряти і отримати чіткий результат.

Показники дають змогу побачити, що працює, а що ні, і вчасно коригувати заходи. Важливо пам’ятати, що краще йти малими кроками і досягати реальних результатів, ніж поставити нереальні цілі — і розчаруватися.

Чим же відрізняється catch-up стратегія від звичайного плану розвитку школи?

Кетч-ап (catch-up) — це інтенсивна навчальна програма, спрямована на “наздоганяння” втраченого матеріалу. Головна ідея кетч-апу — сконцентрувати зусилля на вивченні базових тем, без яких неможливо обійтися у подальшому навчанні.

Чому кетч-ап важливий? Ми вже знаємо із дослідження PISA-2022, що, наприклад, підліток із України відстає у своїх знаннях та навичках від європейських однолітків у середньому на 1,5-2 роки. Нам потрібно швидко ці освітні втрати усунути. Замість того, щоб навантажувати усім і одразу, кетч-ап зосереджується на ключових знаннях.

Освоїти великі обсяги матеріалу неможливо без мотивації, тому у дитини має бути бажання вчитися. Як же його віднайти у складних умовах? Ми в ГО “Навчай для України” для цього використовуємо інструменти тьюторингу як частину кетч-апу.

Тьюторинг — це підхід до навчання, спрямований на допомогу учням у розвитку їхніх здібностей, критичного та творчого мислення, самостійного навчання і відповідальності за свої рішення. Він реалізується завдяки формуванню індивідуальних траєкторій навчання учня. Важливою особливістю є партнерські стосунки між учнем і вчителем, що ґрунтуються на довірі. Цей підхід заснований на польській моделі Collegium Wratislaviense, адаптований до українських реалій Міжнародною Академією Тьюторингу в Києві.

Стратегія подолання освітніх втрат — це історія про побудову якісного освітнього процесу. Інструменти, такі як кетч-ап чи тьюторинг, допомагають школам не лише закрити прогалини, але й створити фундамент для майбутніх успіхів кожного учня.

Як ГО “Навчай для України” допомагає школам створювати стратегії подолання освітніх втрат і які результати ми маємо?

Команда ГО “Навчай для України” займається подоланням освітніх втрат від початку повномасштабної війни. За цей час організація об’єднала понад 1000 проактивних вчителів із тьюторськими компетенціями та провела 120 000 занять із подолання освітніх втрат для понад 18 000 учнів та учениць.

Кожен такий проєкт – це не лише про знання, а й про відновлення віри дітей у власні сили та підтримку для вчителів, які щодня стикаються з новими викликами.

У серпні 2024 року ГО “Навчай для України” за підтримки Save the Children та Європейського Союзу запустила проєкт “Український консорціум з реагування на виклики в освіті: безпечне повернення до навчання”, який передбачає розробку catch-up стратегій для 12 шкіл Херсонської та Миколаївської областей. Команда експертів ретельно дослідила потреби кожної школи та виклала їх у дослідженні подолання освітніх втрат у регіоні.

На основі рекомендацій, запропонованих організацією, освітні заклади розробили власні стратегії подолання освітніх втрат. Для когось ключовим пріоритетом стало психологічне відновлення учнів, для інших – покращення академічних результатів або ефективне використання ресурсів. Важливо, що школи отримали не просто готові інструкції, а гнучкий інструмент, який дозволяє їм знаходити найкращі рішення відповідно до своєї ситуації.

“Ми дві години на педраді обговорювали цінності нашої спільноти. Ви уявляєте? Я ніколи не думала, наскільки ми різні та як багатогранно дивимося на нашу роботу й освіту загалом. Ваші робочі зошити допомогли мені побачити свій колектив з абсолютно іншого боку: чим живуть мої вчителі, про що мріють, чого прагнуть. Було складно знайти 2-3 цінності, які об’єднують усіх, але ця, на перший погляд, проста вправа допомогла нашому колективу стати справжньою командою”, – поділилася директорка однієї з шкіл.

950 дітей отримали шанс надолужити знання

Уже в січні 2025 року школи почали реалізовувати власні catch-up стратегії. ГО “Навчай для України” розробила діагностичні тести, надала посібники для вчителів та забезпечила супервізійну підтримку.

950 дітей із малих громад Херсонської та Миколаївської областей отримали можливість безкоштовно надолужити втрачені знання в інтерактивній формі. А для тих, хто успішно завершить програму, передбачені корисні подарунки, що не лише мотивують, а й сприяють подальшому навчанню.

Проєкт триває, і його головна мета – допомогти дітям подолати освітні втрати та повернути впевненість у своїх силах.

Інна Степанець, менеджерка проєктів подолання освітніх втрат ГО “Навчай для України”

Європейський Союз та Save the Children не обовʼязково поділяють погляди, викладені у матеріалі.

Фото – freepik