Типова освітня програма для 10–12 класів: що справді змінилося

27 липня 2024 року уряд ухвалив Державний стандарт профільної середньої освіти, а минулого тижня — Типову освітню програму для академічних ліцеїв. З 1 вересня 2027 року за цією програмою навчатимуться всі 10-класники в Україні.

Що це означає для дітей, батьків і вчителів — редакція “Нової української школи” розбирається по суті.

Новий підхід - за європейським стандартом

Типова освітня програма (ТОП) розроблена за новими державними стандартами та враховує два навчальні цикли — адаптаційний (10 клас) і профільний (11-12 класи). Медіа “Нова українська школа” раніше писало про те, що, згідно з “Профільною”, у 10 класі учні зможуть обирати профілі й предмети / курси за умови наставництва з боку дорослих. Йдеться про планування, ким хоче бути учень чи учениця, які карʼєрні можливості можуть відкритися, що варто вчити, щоб отримати бажане, яких ще зусиль треба докласти, які компетентності потрібні. Про схожий підхід в європейському стандарті медіа “НУШ” писало в матеріалі про середню освіту в Німеччині.

Типова освітня програма містить перелік обов’язкових та вибіркових компонентів, типові навчальні плани для різних профілів, перелік модельних навчальних програм, а також інструменти оцінювання.

Кожен академічний ліцей обирає профілі навчання (гуманітарний, природничий, математичний тощо) і відповідний типовий навчальний план. Освітня програма для закладу може бути розроблена окремо для кожного рівня загальної середньої освіти або ж бути наскрізною. На педагогічній раді заклад затверджує його.

Академічні ліцеї формують профілі навчання в межах трьох кластерів:

• мовно-літературний кластер (зокрема профілі з поглибленим вивченням української мови та літератури, профілі з поглибленим вивченням іноземної мови);
• соціально-гуманітарний кластер (зокрема профілі з поглибленим вивченням історії та громадянської освіти, географії та іноземної мови, профілі з поглибленим вивченням мистецтва);
• STEM кластер ( профілі з поглибленим вивченням хімії та біології, математики та фізики, профілі з поглибленим вивченням Інформатики, математики, технологій).

Академічний ліцей може формувати:

— моногалузеві профілі, що зосереджуються на поглибленому вивченні навчальних предметів чи курсів однієї освітньої галузі (наприклад, математичний профіль у STEM кластері);

— багатогалузеві профілі, що поєднують поглиблене вивчення навчальних предметів і курсів з різних галузей (наприклад, профіль із поглибленим вивченням географії та іноземної мови в межах соціально-гуманітарного кластера, що інтегрує природничу (частково), соціальну і здоров’язбережувальну, мовно-літературну освітні галузі).

Для реалізації індивідуальних освітніх потреб здобувачів освіти рекомендовано формувати змінні групи для вивчення окремих навчальних предметів / курсів. Такі групи можуть об’єднувати здобувачів освіти з різних класів та різних профілів навчання.

Як зазначив директор Ліцею імені Олександра Цинкаловського м. Володимира Волинської області Олександр Романюк в коментарі медіа “Нова українська школа”, для його закладу ТОП не є новою, оскільки в минулому році школа долучилася до пілотного проєкту впровадження змін в рамках реформи старшої профільної школи. “Звичайно, минулого року ми ще не могли зробити те, що зараз запропонувало Міністерство (Міністерство освіти і науки — ред.), такий документ давно потрібно було розробити і змусити чиновників на місцевому рівні підтримати його і не витрачати нераціонально кошти”, — наголосив Олександр Романюк.

“Минулого року ми набрали 7 десятих класів, це 182 учні. На сьогоднішній день у нас 7 профілів”, — розповідає Олександр Романюк.

На питання щодо навантаження вчителів, директор зазначив, що його школа мала статус загальноосвітнього закладу І-ІІІ ступеню, однак через ряд обставин як то війна та відсутність укриттів школа поступово відмовилася від набору до початкової школи.

“Цього і минулого року ми вже не набираємо до 5 класів. Найменші зараз — шестикласники, наступного — будуть семикласники. І так, були побоювання, що не буде тижневого навантаження [для вчителів - НУШ], але у зв’язку з профільним навчанням зросла кількість годин”, — розповідає директор школи. Він додає, що якщо цього року заклад набере відповідну кількість учнів, то треба буде приймати на роботу нових вчителів.

Що змінюється для учнів?

Як зазначає МОН, ​​програма створює для учнів старших класів можливість обирати свій освітній шлях. Школярі зможуть обирати не тільки предмети та курси, які входять до профілю за замовчуванням і є обов’язковими, а ще й предмети, які допоможуть поглибити знання. Позапрофільні предмети — теж за вибором учнів. Наприклад, навчаючись на математичному профілі, можна обрати курс драматургії й театру.

При цьому компетенція академічного ліцею не обмежується обранням типового навчального плану відповідного кластера. Базовий кластер може бути доповнений необхідними навчальними предметами та/або курсами. Це можна зробити за рахунок навчальних годин для обов’язкових предметів за обраним профілем та навчальних годин для вибіркових.

Загалом, починаючи з 2027 року навчання вже розраховано на 3 роки — у 10, 11 та 12 класах. Як вже писало медіа “НУШ”, у 10 класі розпочинається профільно-адаптаційний цикл, у якому учні ще мають змогу “спробувати себе” в кількох напрямах. Однак не пізніше завершення профільно-адаптаційного циклу, тобто - у 10 класі. А вже у 11–12 класах розпочнеться профільний цикл, із глибшим фокусом на обраний напрям.

Зазначимо, що за рахунок освітньої субвенції фінансуються обов’язкові предмети та вибіркові освітні компоненти, якщо вони входять до типового навчального плану.

До обов’язкових належать як спільні для всіх профілів дисципліни (української мова, історія, математика), так і обов’язкові компоненти обраного профілю. Як зазначено в документі, “сума годин на вивчення всіх освітніх галузей у навчальному плані академічного ліцею не повинна перевищувати загальну річну кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи), визначену базовим навчальним планом, з дотриманням вимог гранично допустимого річного навчального навантаження здобувачів освіти.”

Розширення програми — гуртки, студії, додаткові курси — уже залежать від спроможності громади, закладу чи партнерства з бізнесом.

Школа як суб’єкт рішень

Під час впровадження нової типової освітньої програми дуже важливо враховувати, що роль Міністерства освіти — задати рамку і стандарти. Роль школи — заповнити цю рамку змістом відповідно до потреб учнів, компетентностей педагогів і ресурсу громади.

Освітня програма академічного ліцею може містити кілька навчальних планів, кожен із яких відповідає певному профілю. Для цього академічний ліцей:

• обирає для кожного профілю відповідний типовий навчальний план;
• формує в межах освітньої програми академічного ліцею окремі навчальні плани на основі кожного з обраних типових планів;
• в освітній програмі зазначає, що в академічному ліцеї наявні профілі за різними кластерами, і тому застосовуються відповідні варіанти типових навчальних планів.

Крім того, в освітньому процесі передбачена можливість використовувати методи двомовної та багатомовної освіти.

Як розповіла медіа “Нова українська школа” директорка Боярського академічного ліцею “Гармонія” Віра Щеголь, її заклад знайомий з впровадженнями, які започатковує реформа старшої профільної школи. Як зазначає Віра Щеголь навчальний план, в контексті вибору дитини — це тільки позитив, оскільки зможе обирати курси за профілем і поглиблювати знання позапрофільних предметів. Школа ж, у свою чергу, зможе створювати різноманітні варіанти навчальних планів і освітніх програм. “Що стосується вчителів предметів, то у вчителів є вибір: вони зараз можуть створювати свої курси і діти можуть обирати ці курси, якщо вчитель запропонує курси на вибір, які теж передбачені”, — коментує Віра Щеголь.

При цьому директорка ділиться досвідом впровадження освітньої програми. “Ми підходили до цього, не відштовхуючись від навчального плану, а від того, що хочуть обрати діти і відповідно вже складали свою освітню програму”, — зауважує керівниця закладу. Вона розповіла, що заява від учня виглядає як табличка, в якій вказана певна кількість годин з певного предмету, який може обрати дитина. “Єдине, що тепер це буде чітко по кластерам”, — пояснює Віра Щеголь.

Хто може вступити до ліцею?

Розпочати навчання у 10 класі академічного ліцею можуть ті учні, які отримали свідоцтво про базову середню освіту (після 9 класу) та досягли рівня результатів навчання, визначеного державним стандартом базової освіти.

Загалом порядок зарахування чи переведення визначається наказом МОН №367 від 16.04.2018 року. Заява про зарахування може бути подана як особисто, так і з використанням АІКОМ. Переведення учня між закладами освіти здійснюється керівниками цих закладів з використанням засобів АІКОМ або онлайн-сервісів.

Також передбачено визнання здобутих за кордоном чи на окупованих територіях результатів — з урахуванням чинного законодавства та рекомендацій МОН. Нагадаємо, Міносвіти минулоріч оприлюднило офіційні таблиці для перезарахування оцінок із закордонних шкіл. Таблиці переведення оцінок доступні із 26 країн: від Польщі, Фінляндії, Канади, Великої Британії та інших. Якщо необхідної країни немає в переліку, оцінки потрібно переводити за загальною таблицею.

Зазначимо, що у пункті 2 Типової освітньої програми йдеться про те, що навчання за освітньою програмою профільної доступне для учнів, які досягли результатів за Держстандартом базової середньої освіти. У разі відсутності результатів річного оцінювання або підсумкової атестації за рівень базової середньої освіти учні мають пройти відповідне оцінювання впродовж першого семестру. Тому постає питання: чи проводитиметься для учнів 9 класу конкурс чи ДПА для вступу в академічний ліцей чи це відбуватиметься в автоматичному режимі?

Генеральний директор директорату шкільної освіти Міносвіти Ігор Хворостяний розповів медіа “НУШ”, що для “відбору” існує лише одна законнна підстава: “Конкурс можна оголошувати, якщо є більше охочих, ніж місць у ліцеї. І порядок такого конкурсу має бути виписаний у статуті закладу освіти”, — зазначив Ігор Хворостяний.

Водночас Міністерство освіти і науки України у відповідь на інформаційний запит медіа “НУШ” щодо автоматичного переведення учнів 9 класів у старшу профільну школу посилається на статтю 18 Закону України “Про повну загальну середню освіту”, яка передбачає завершення навчання на підставі річного оцінювання і державної підсумкової атестації, після проведення якого видаються документи:

• свідоцтво про початкову освіту;
• свідоцтво про базову середню освіту;
• свідоцтво про повну загальну середню освіту.

У МОН зазначають, що у ТОП для профільної середньої освіти йдеться про те, що підставою для навчання в академічному ліцеї є наявність свідоцтва про здобуття базової середньої освіти. У разі його відсутності учні мають пройти відповідне оцінювання впродовж 1-го семестру 10 класу. Однак “в умовах воєнного стану проведення чи скасування ДПА на завершення певного рівня освіти регулюється відповідними нормативно-правовими актами, що не підпорядковуються Типовій освітній програмі”.

На питання медіа “НУШ” про можливе внесення змін до наказу №367, який би змінював порядок зарахування учнів до старшої профільної школи, у пресслужбі зазначили, що “МОН опрацьовує питання запровадження добору в ліцеї, проте в умовах воєнного стану внесення змін до вказаної статті ЗУ та підпорядкованих йому підзаконних актів не на порядку денному. Тому наразі конкурсний відбір до ліцеїв може відбуватися лише в тому випадку, якщо охочих більше, ніж місць у закладі освіти”.

Нагадаємо, медіа “Нова українська школа” раніше публікувало думку стратегічної кураторки проєкту “ЗМІСТ” Оленки Северенчук про те, чому реформа має бути впроваджена якомога швидше.

Фото — freepik