НМТ очима вчительки: про переваги, недоброчесність і новий формат

Щороку я читаю суперечливі думки з приводу НМТ: з чимось погоджуюся, з чимось — категорично ні. Але лише тепер знаходжу час викласти свою точку зору. Нижче мої думки як людини, яка:

• викладає математику понад 25 років;
• працює репетиторкою, готуючи учнів із різним рівнем підготовки;
• була помічницею відповідального за пункт ЗНО;
• перевіряла відкриті роботи з математики;
• пережила ЗНО як мама сина, що успішно вступив і закінчив ЗВО.

Доступ до якісної освіти

Система ЗНО, а нині НМТ — один із найвдаліших кроків у реформі української освіти. Саме вона відкрила доступ до престижних університетів для всіх груп населення. Нарешті діти з родин із невисоким доходом отримали шанс на навчання в найкращих університетах.

Яскравий приклад — дівчина з віддаленого села на Тернопільщині, яку я зустріла в маршрутці (літо 2018р.) Вона подала документи на біофак КНУ ім. Шевченка, склала ЗНО з біології на 200 балів, була призеркою Всеукраїнської олімпіади. Готувалася разом із шкільним учителем і самостійно — навіть мала дослідницьку ділянку біля дому. Так, не всі такі. Але й не всім потрібно прагнути до Шевченка. Кожному своє.

Проблеми академічної доброчесності

Тепер щодо процедури проведення - вона потребує оновлення. Так, система відпрацьована, а це дає змогу нашому винахідливому народу знайти щілини для академічної недоброчесності. Зараз у телеграм-каналах можна побачити фотографії екранів із завданнями — отже, маємо проблему з недоброчесністю, у якій винні не лише учасники тестування, а недбале ставлення інструкторів та старших інструкторів в аудиторіях. Причини можуть бути різні: втома, “співчуття” через війну. Але я більше співчуваю тим, хто чесно працював, вчився, докладав зусиль. А не тим, хто байдикував і спише у тих, хто гарував 11 років. Бо саме на чесних людей і спирається держава без корупції. Ми ж цього прагнемо, чи не так?

Окрема проблема — відсутність перегородок між комп’ютерами. Діти списують, користуючись боковим зором. Це теж питання до організаторів. Цю пропозицію слід внести до вимог до кабінетів, де проходить іспит. А відповідальними за організацію та проведення НМТ в рамках держави є УЦОЯО.

І не забудьмо про спеку в аудиторіях. Чинне законодавство передбачає для дорослих працівників скорочення робочого дня у спеку — чому б не передбачити температурні норми і для тестових кабінетів і повісити термометри? Якщо кондиціонер не працює — не використовувати цю аудиторію. Це зніме питання у батьків і абітурієнтів. Адже нормативи допустимих значень температури та вологості у навчальних кабінетах (у т.ч. - інформатики: відносна вологість повітря має бути 40-60 %; температура повітря в класних кімнатах 17-20 °C) є у вимогах Санітарного регламенту закладів загальної середньої освіти. Питання щодо того, а де ж дітям складати іспити, відпаде, якщо перед НМТ не фіктивно, а дуже серйозно перевірити кабінети на дотримання техніки безпеки і санітарних норм.

Завдання з математики: реальні й досяжні

Щодо змісту завдань. Принаймні з математики я можу впевнено сказати: базовий рівень може подолати кожен охочий. Завдання охоплюють матеріал від 5 до 11 класу. Іноді краще йти не від запитання до відповіді, а навпаки: тобто методом підстановки одного із варіантів - перебираючи варіанти відповіді, відкидаючи завідомо неправильні, можна знайти правильне рішення. Такий підхід практикується, наприклад, у тестах до американських грантових програм. Готувала ученицю до такого іспиту і третина завдань була націлена на саме такий підхід – від відповіді до запитання. Але такому шляху не вчить українська школа.

Хочу відзначити проблему нестачі часу. Минулого року ми з колегою провели експеримент: вона, досвідчена вчителька, намагалася пройти тест з математики вдома, у спокійній атмосфері, швидко, без перевірки і довідкових матеріалів. Ледь вклалася в 60 хвилин. Уявіть, як це складно для підлітка у стресі. Вихід вбачаю або в збільшенні часу на виконання тесту, або в зменшенні завдань.

Що можна змінити?

Можливо, варто перейти до єдиного іспиту з усіх предметів, що вивчаються в школі. Це могло б:

• підвищити цінність шкільного навчання, особливо в старших класах;
• дати змогу оцінити всебічний розвиток особистості;
• забезпечити прозорість — усі в однакових умовах.

До іспиту можна додати індикатор профільної підготовки: наприклад, абітурієнт, що вступає на фармацію, додатково отримує “коефіцієнт хімії” — частку правильних відповідей саме з цього предмета. Це дозволить відсіяти випадкових вступників і залишити тих, хто справді прагне опанувати фах.

Про страх змін і НУШ

І наостанок — про реформу базової школи НУШ. Часто чую: нічого не змінилось і не зміниться. Але є одна перешкода, яка заважає нам, учителям, зробити справжній крок уперед і перейти на компетентнісний підхід. Не тому, що ми не знаємо і не вміємо, а тому що ми досі не бачили зразків НМТ, яке складатимуть учні, що навчаються за програмою НУШ. Це породжує невизначеність. Адже відповідальне вчительство вже готове змінюватися, бо ми любимо дітей і бажаємо їм успішного майбутнього.

Ольга Ензельт, вчителька математики Покровської загальноосвітньої школи І -ІІІ ступенів N 9 Покровськоі міської ради Донецької області, репетиторка, фіналістка Global Teacher Prize Ukraine 2024

Матеріали, які розміщуються у рубриці “Погляд”, відображають особисту позицію автора. Думки і оцінки, які висловлені автором у цій рубриці, не обов’язково поділяються редакцією медіа “Нова українська школа”. У випадку, якщо в авторській публікації згадуються конкретні установи чи особи, медіа “Нова українська школа” готове надати їм можливість висловити свою позицію.

Фото - Еrudyt.net