Теми статті: безпека, булінг, вчителям, директорам
18 Червня 2025
1 118
0
Через неузгодженість законодавства діти можуть залишитися без належного захисту від насильства та жорстокого поводження, а педагоги - беззахисними перед булінгом.
На цю проблему звертає увагу освітня омбудсменка Надія Лещик.
У 2018 році в Україні був ухвалений закон з протидії булінгу в школах. Для його практичного застосування Міністерство освіти і науки видало наказ №1646 і роз’яснення до нього про те, як закладу освіти діяти у випадку булінгу.
У документах визначалося, що можна вважати булінгом, а що - ні.
Минулого року Верховна Рада України ухвалила зміни, якими розширила сферу застосування закону з протидії насильства та жорстокого поводження з дітьми, а булінг є частиною поняття насильства. Якщо раніше він поширювався лише на систему освіти, то зараз - на будь-які заклади, організації, установи, де перебувають діти й де потенційно може бути загроза насильства, зокрема булінгу.
Цим законом були внесені необхідні зміни зокрема в Закони України “Про освіту” “Про охорону дитинства”. Водночас із прийнятим законопроєктом був поданий інший - № 9400, зареєстрований від 19.06.2023 (“Проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання та протидії насильству стосовно дітей”, далі - законопроєкт № 9400), який мав внести відповідні зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, але цей законопроєкт досі не прийнятий навіть у першому читанні. Це створило правову колізію, адже відповідальності за насильсво і жорстоке поводження з дитиною наразі в КУпАП немає, і в підсумку це може призвести до ситуації, коли захистити дитину можна буде лише у разі фізичного насильства, коли є підстава відкривати кримінальне провадження.
Оскільки нове поняття булінгу є частиною поняття насильсва і жорстокого поводження з дітьми і воно внесене до Закону України “Про охорону дитинства”, то відповідно захистити педагогічного працівника (у разі, якщо він страждає від цькування) буде неможливо.
“Хочу зауважити, що насильство та жорстоке поводження з дітьми, – це дуже широкі поняття, які можуть бути кваліфіковані як адміністративне правопорушення (домашнє насильство, насильство за ознакою статі, булінг), і як кримінальне правопорушення в кожному конкретному випадку залежно від ситуації, - пояснює Надія Лещик. - Якщо підстави для відкриття кримінального провадження відсутні, чи може насильство та жорстоке поводження з дітьми кваліфікуватися як булінг, адже в Кодексі про адміністративні правопорушення наявна відповідальність саме за булінг? І чи притягнуть кривдника до відповідальності за свої дії? Адже визначення насильство як таке відсутнє в українському законодавстві. А поняття жорстоке поводження з дитиною, визначене статтею 1 Закону України “Про охорону дитинства”, передбачає, що жорстоке поводження з дитиною – будь-які форми фізичного, психологічного, сексуального або економічного насильства над дитиною, зокрема домашнього насильства, насильства за ознакою статі, булінгу (цькування), мобінгу (цькування), а також будь-які незаконні угоди стосовно дитини, зокрема вербування, переміщення, переховування, передача або одержання дитини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу чи уразливого стану дитини”, - каже світня омбудсменка.
На думку Надії Лещик, можна доопрацювати законопроєкт № 9400 або ж розробляти новий, який врахує особливості захисту прав дітей у всіх сферах: освіти, культури, спорту тощо і передбачатиме відповідальність за насильство та жорстоке поводження з дитиною.
Після затвердження усіх документів, які розробило Міністерство соціальної політики, у закладах освіти мають створити комісію з розгляду випадків насильства та жорстокого поводження з дитиною. Але наразі невідомо, чи залишиться дійсним наказ МОН №1646 та чи будуть діяти комісії з розгляду випадку булінгу в закладах освіти. Якщо наказ скасують, а за логікою його мають скасувати, то відповідно комісій у закладах освіти з розгляду випадку булінгу не буде. Тож і захисти педагога буде неможливо.
Надія Лещик наголошує на необхідності захистити педагога.
Станом на зараз, якщо педагог звернеться до керівника закладу освіти, він просто не розумітиме, як діяти. Бо на основі повідомлення чи заяви вчителя директор не може скликати для захисту педагога комісію щодо жорстокого поводження з дитиною – підстави для цього відсутні.
“Який тепер алгоритм дій у випадку цькування вчителів? Наразі питання риторичне. Тому пропоную розглянути внесення змін до Закону України “Про освіту” і розробити типове положення щодо захисту прав педагогічних працівників, яке може затвердити Кабінет Міністрів України. У цій політиці передбачити, зокрема чіткі алгоритми дій у випадку порушення учнями правил поведінки (це може проявлятися й у вигляді неприйнятної поведінки щодо педагога). Також необхідно, щоб ця політика передбачала превентивну роботу закладу освіти у цьому напрямі та процедуру реагування.
За кордоном є державні політики захисту педагогів, також заклади освіти мають внутрішні політики щодо дій педагога, керівника закладу освіти у випадку порушення учнями правил поведінки.
Ми повинні мати правові механізми реагування щодо захисту вчителя, дотримання його прав та дотримання прав учнів”, - підкреслила Надія Лещик.
Нагадаємо, медіа НУШ розповідало, що згідно з дослідженням, кожен п’ятий вчитель визнає наявність проблеми булінгу у школі, втім не завжди втручається.
Фото - freepik
Обговорення