Польща висловила претензії до українського підручника: Щупак пояснив, чому історія не може бути однаковою для всіх

Міністерка освіти Польщі Барбара Новацька звернулася до українського міністра освіти Оксена Лісового із занепокоєнням щодо змісту українських шкільних підручників, зокрема,  трактування подій Волинської трагедії. Йдеться про один з нових підручників з історії України, у якому, на думку польської сторони, викривлена роль Армії Крайової та не згадано про відповідальність УПА за масові злочини проти польського населення.

У коментарі для медіа “НУШ”, а також у своїй статті історик Ігор Щупак — автор українських підручників і член Українсько-Польської комісії експертів з питань шкільної історичної освіти, пояснив, чому історія не може бути однаковою для всіх..

“Історична пам’ять усіх народів є різною, і вона не може співпадати. Тобто, в українців, поляків, німців, французів завжди буде особливе бачення певних подій… І в цьому плані дуже часто буває, що якийсь національний герой одного народу може бути катом, вбивцею  - для іншого, і навпаки”, — зазначив історик.

На думку Щупака, вимагати від іншої нації прийняття “свого” погляду на болісні події минулого — неконструктивно. Особливо це стосується національних трагедій, таких як Волинська трагедія, які стали частиною самоідентифікації. За його словами, конфлікти довкола історії нерідко використовуються в політичній боротьбі, зокрема у внутрішньому польському дискурсі, — навіть напередодні виборів.

Щупак наголосив: подібні суперечності мають вирішуватися в академічному колі, до видання підручників. Він навів приклад, як одного разу, написавши короткий фрагмент про історію Польщі, отримав десять сторінок правок від польських колег. У власній роботі над темами інших країн історик консультується з іноземними експертами — зокрема, користувався матеріалами Академії кореєзнавства під час написання розділу про Корею.

“Такий обмін потрібен. Але останнє, що стосується підручникотворення — звісно, що варто такий обмін робити до того, як книжка буде видана. Тоді, наприклад, у польському підручнику не буде написано дурні, що Україна занепадала до початку війни, а в українських — не буде фактологічних помилок”, — пояснив Щупак.

Він також підтримує ідею роботи над спільними сторінками українсько-польської історії — зокрема, доби Речі Посполитої. І закликає звертатися до авторитетних українських дослідників, роботи яких визнають і в Польщі — таких як Наталя Старченко, Олексій Сокирко та інші.

Міністерство закордонних справ України також відреагувало на заяву польської сторони щодо українського підручника з історії.

“Сьогодні наші народи мають моральний обов’язок — не лише перед пам’яттю загиблих, а й перед сучасними та прийдешніми поколіннями — зберігати спадок співпраці, взаємної довіри та стратегічного партнерства. Ми виступаємо за чесний, відповідальний та збалансований історичний діалог, вільний від політизації й односторонніх трактувань, та розраховуємо на розважливість наших польських партнерів в оцінках подій нашого спільного історичного минулого”, - йдеться у заяві.

В МЗС України наголосили на необхідності конструктивного діалогу  - заради збереження єдності в захисті нашої свободи від спільного ворога.

“Україна довела це конкретними кроками у попередні місяці. Був відновлений процес ексгумацій і конструктивний діалог з історичних питань. Розраховуємо, що ця робота триватиме без політизації”, - акцентують в МЗС.

Останнім часом в Україні були проведені два загальнонаціональні круглі столи за участі провідних істориків та експертів з українсько-польських відносин. Вони засвідчили, що події Волинської трагедії були трагедією двох народів і потребують спільних об’єктивних оцінок на основі фахових досліджень усіх фактів та подій того періоду, зазначають у Міністерстві закордонних справ.

“Напередодні дня, коли Республіка Польща вшановує пам’ять жертв Волинської трагедії, Україна розділяє біль і скорботу польського народу. Водночас ми не забуваємо про численних українців, які стали невинними жертвами міжетнічного насильства, політичних репресій та депортацій на території Польщі. Україна вшановує пам’ять усіх загиблих незалежно від їхньої національності, релігії чи місця поховання”, - наголосили в МЗС.

Нагадаємо, у січні 2025 року на засіданні Українсько-Польської комісії експерти з України розкритикували окремі положення польських підручників, де недостатньо висвітлено російську агресію, незаконну анексію Криму й ігнорується український внесок у спільну історію. Водночас польська сторона відреагувала на один з українських підручників, де Армія Крайова названа винною у масових вбивствах українців, але не вказано участь УПА в антипольських акціях 1943 року.

“Спільна історія дуже складна. Ми ще не можемо написати один підручник, як це зробили німці з поляками. Але можемо працювати над окремими розділами разом”, — підсумував Ігор Щупак.

Нагадаємо, медіа “НУШ” публікувало скорочений текстовий формат розмови з Віталієм Портниковим про те, що “Історія має значення тільки тоді, коли ти маєш якесь відношення до неї”.

Фото – музей “Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні”