Частину допомоги ЄС заморожено через закон про профосвіту — його ухвалення очікується в серпні

вчителям, директорам, євроінтеграція, освітнім управлінцям, професійна освіта, фінансування освіти

Анастасія Мацепа, Сергій Горбачов

1 569

Через затримку з ухваленням реформ, частина з яких стосується освіти, Україна тимчасово недоотримає понад 1,4 млрд євро фінансової допомоги від Європейського Союзу, повідомляє Європейська правда. Серед причин відтермінування європейської допомоги — зокрема Закон “Про професійну освіту”, не ухвалений у визначені строки.

Європейська комісія підтвердила: черговий транш за програмою Ukraine Facility буде меншим, ніж планувалося. Із майже 4,5 млрд євро Київ наразі отримає 3,05 млрд. Решта суми — поки що заморожена через невиконання кількох узгоджених індикаторів, які Україна мала реалізувати до кінця березня.

Один з таких індикаторів — ухвалення закону про реформу професійної (професійно-технічної) освіти. Цей документ має створити оновлену правову рамку для розвитку сучасної, гнучкої системи профосвіти, яка відповідала б потребам ринку праці та сприяла європейській інтеграції.

Законопроєкт, який мав бути схвалений до червня, поки прийнятий лише у першому читанні, хоча він не є політично чутливим, зазначає ЄП.

Співавторка законопроєкту “Про професійну освіту” народна депутатка Ольга Коваль розповіла медіа “Нова українська школа”, що затримка остаточного ухвалення пов’язана з кількома політичними причинами:

“Неприйняття до цього часу законопроєкту в другому читанні - це радше збіг політичних обставин. По-перше, законопроєкт тричі стояв на порядку денному, але до голосування так і не дійшов. Фактично він став заручником політичних торгів, зокрема пов’язаних із призначенням мовного омбудсмена. Це, безперечно, затримало розгляд. По-друге, зміна політичної ситуації після 22 липня [ухвалення законів про скасування незалежності НАБУ і САП та викликані цим масові протести - Ред. НУШ] зумовила необхідність термінового розгляду законопроєктів про антикорупційні органи. Тому всі інші законопроєкти були відкладені, щоб прискорити прийняття інших важливих законів” - повідомила народна депутатка.

Наразі, як стверджує Ольга Коваль, спірні питання зняті або втратили актуальність (як от призначення мовного омбудсмена), тому остаточний розгляд та прийняття у другому читанні та в цілому законопроєкту про професійну освіту заплановано на наступному пленарному тижні у серпні.

“Вже є погодження різних фракцій, голосів вистачає, тому він буде внесений в сесійну залу на остаточне ухвалення” - повідомила Ольга Коваль.

Нагадаємо, що ухвалений у першому читанні законопроєкт “Про професійну освіту” - критично важливий крок до того, щоб українська економіка отримувала якісно підготовлених фахівців.

Новий закон передбачає:

Фінансову та кадрову автономію. Заклади професійної освіти зможуть функціонувати як некомерційні товариства, що дозволить їм самостійно розпоряджатися коштами, затверджувати штатні розписи та відмовитися від тарифної сітки. Фінансування відбуватиметься не за кошторисом, а за надані послуги з підготовки фахівців.
Незалежне оцінювання якості освіти випускників системи професійної освіти акредитованоми кваліфікаційноми центрами.
Наглядові ради, які братимуть участь у призначенні керівників, визначенні стратегії розвитку закладів та затвердженні фінансових планів. До складу рад зможуть входити роботодавці.
Підтримку дуальної освіти. Гранти від держави чи місцевої влади для здобувачів освіти, які поєднують навчання з роботою на підприємствах. Також передбачене впровадження “студентського трудового договору”.
Освітні програми формуватимуться спільно з бізнесом, без обов’язкового затвердження державних стандартів для кожної професії. Також планується перехід на кредитно-модульну систему навчання.
Спрощення процедур ліцензування закладів профосвіти та скасування обов’язкової атестації.
Законопроєкт пропонує відмовитися від абревіатур на кшталт “ПТУ” чи “ВПУ”, натомість використовуватимуться назви “професійний коледж” або “навчальний центр”. Здобувачі освіти називатимуться студентами, слухачами чи курсантами.
Мовне питання. Законопроєкт передбачає можливість створення окремих груп з навчанням мовами національних меншин у закладах професійної освіти — за умови наявності не менш як восьми охочих. Це положення викликало критику з боку окремих депутатів і громадських організацій, які висловлюють занепокоєння щодо відповідності цих норм чинному мовному законодавству. Обговорюється також обсяг застосування державної мови в таких групах та критерії, за якими визначатимуться здобувачі освіти, що можуть навчатися мовами меншин.