Освітяни не повинні відповідати за будівельні роботи в школах — проблема набуває системного характеру

У публічному просторі дедалі частіше з’являються повідомлення про кримінальні провадження щодо керівників закладів освіти, пов’язані з порушеннями під час будівельних або ремонтних робіт, зокрема облаштування укриттів. Правоохоронні органи фіксують випадки закупівлі товарів і виконання робіт, що не відповідають державним будівельним нормам та безпековим вимогам, що призводить до матеріальних збитків для бюджету. 

Про це повідомила освітній омбудсмен — Надія Лещик.

У більшості таких ситуацій директори шкіл самостійно укладали договори та підписували документи, не маючи відповідних знань у сфері будівництва. Це викликає дискусії щодо доцільності покладення на освітян відповідальності за технічні процеси, які виходять за межі їхньої компетенції. Надія Лещик наголошує, що така практика створює ризики для освітян, адже їхню некомпетентність у будівельних питаннях можуть використовувати інші особи у власних інтересах.

Аналіз закупівель показує, що замовниками будівельних робіт у закладах освіти виступають різні суб’єкти: державні або комунальні підприємства, департаменти обласних адміністрацій, органи місцевого самоврядування. Проте найчастіше саме заклади освіти або органи управління освітою беруть на себе цю функцію, що є системною проблемою.

Освітній омбудсмен підкреслює, що керівники шкіл не повинні володіти знаннями про державні будівельні норми, технічний нагляд чи економічну експертизу. Вони не мають компетенцій для контролю за будівництвом захисних споруд, моніторингу цін на матеріали чи аналізу кошторисів. Такі вимоги не передбачені їхніми посадовими обов’язками. Те саме стосується і працівників органів управління освітою.

Результати міжнародного паралельного аудиту ефективності, затверджені рішенням Рахункової палати України № 32-1 від 03.07.2024 року, підтверджують, що визначення замовниками будівельних робіт органів, які не мають кваліфікованого персоналу та досвіду реалізації подібних проєктів, є однією з причин неефективного управління бюджетними коштами. Порушення чинного законодавства та недоліки у використанні коштів виявлено на всіх етапах реалізації проєктів — від розробки документації до приймання виконаних робіт.

Надія Лещик вважає, що перекладання на керівників закладів освіти чи працівників органів управління освітою відповідальності за процеси, які вони об’єктивно не можуть контролювати через відсутність спеціальних знань, не дозволяє їм зосередитися на своїх основних обов’язках — організації освітнього процесу.

Саме тому замовниками будівельних робіт чи ремонту закладів освіти, зокрема споруд цивільного захисту, мають бути ті управління, відділи, державні чи комунальні підприємства, які мають персонал з відповідними компетенціями та досвідом.

Докладніше про проблему та приклади кримінальних проваджень щодо керівників закладів освіти — на сайті освітнього омбудсмена.

Нагадаємо, медіа “НУШ” повідомляло, що українські педагоги закладів загальної середньої освіти виконують численні обов’язки, яких немає в їхніх посадових інструкціях — про це свідчать результати опитування, проведеного Службою освітнього омбудсмена спільно з ГО “Центр інноваційної освіти “Про.Світ””.

Фото – istockphoto