Голодомор у контексті “світової пролетарської революції”: матеріали до уроку

Цьогоріч День пам’яті жертв Голодомору в Україні та День жалоби припадає на 22 листопада 2025 року.

В цей день ми згадуємо мільйони невинних жертв Голодомору та вшановуємо їхню пам’ять у громадах по всьому світу. Тематичні уроки пройдуть також у закладах освіти – медіа НУШ пропонує методичні матеріали для уроку та додатки, які зручно можно роздрукувати та використати як роздаткові та презентаційні матеріали. 

Підготувала підбірку Ярослава Музиченко, старша наукова співробітниця Національного центру народної культури “Музей Івана Гончара”.

Структура уроку, акценти та обладнання

Вік: 14 – 16 років.

Тривалість: 90 хв.

Ключова теза заняття:

Після 1918 року українці стали заручниками божевільної ідеї, яку невеличка група осіб через обман, насильство і тотальну пропаганду поширила на великі маси людей. Це ідея “всесвітньої пролетарської революції”. Маленька група осіб назвала себе “більшовиками”.

Особливо заважала цим планам Україна, адже зберігала потужний опір більшовикам. Щоб прибрати собі з дороги перешкоду – українську націю – тоталітарна влада СРСР влаштувала в Україні геноцид-Голодомор.

Мета:

• Ознайомити з поняттями, пов’язаними з ідеологією комунізму.
• Розкрити злочин геноциду проти українців у контексті ідеї “світової революції”.
• Формувати комунікативну компетентність, вміння працювати в команді.
• Розвивати критичне мислення, вміння працювати з джерелами, висловлюватися, ставити цікаві питання.

Обладнання:

• Зручне приміщення, де можна переставляти стільці й столи.
• Дошка (фліпчарт з ватманом).
• Зображення гербу СРСР (прикріплене на дошці; додаток 1).
• Роздаткові матеріали для учнів. Звертаємо увагу, що всі ці матеріалі зібрані в одному PDF-файлі, який можна завантажити за посиланням Методичні матеріали до уроку пам'яті жертв Голодомору .

План заняття

• Організація групи (5 хв).
• Актуалізація опорних знань (5 хв).
• Мотивація навчальної діяльності (5 хв).
• Повідомлення теми і мети (5 хв).
• Сприймання і усвідомлення навчального матеріалу (20 хв).
• Осмислення нових знань у процесі практичної діяльності (40 хв).
• Підсумок заняття (5 хв).

Хід заняття

Організація групи

Учитель/ка запрошує підлітків сісти на стільці півколом. Пропонує кожному по черзі відповісти на питання: “Якби ти захотів запанувати над цілим світом, що ти зробив би, щоб цього досягти?“

Актуалізація опорних знань

Учитель/ка звертає увагу підлітків на зображення герба СРСР 1923 – 1936 років на дошці (додаток №1).

Запитує:

• Що прикрашає герб з обох боків? Чому зображені колоски?
• Які знаряддя праці розміщені посередині?
• Що є фоном для всіх деталей на цьому символічному зображенні? (Так, глобус, земна куля).
• А який напис ми бачимо різними мовами на червоних стрічках? (“Пролетарі всіх країн, єднайтеся!”) Що він означає?

Мотивація навчальної діяльності

Робота в парах

Ведуча/чий пропонує школярам об’єднатися в пари. Кожній парі роздає пакет матеріалів для роботи:

• довідка про МОДР з ілюстраціями (Додаток 2.1),
• текст Івана Дзюби про ізоляцію від реального життя світу ввід (Додаток 2.2),
• текст з книжки спогадів Анатолія Дімарова “Прожити і розповісти” про МОДР (Додаток 2.3).

Пояснює, що хтось один в парі читатиме перший текст, інший – другий. Потім спільно розглянете довідковий матеріал із зображеннями та обговорите між собою.

Після цього – загальне обговорення.

Учитель/ка запитує:

• Про що ці документи?
• Як ви гадаєте, навіщо СРСР так опікувався пролетарями всього світу?
• Що можна дізнатися про плани керівництва СРСР кінця 1920 – 30-х років із цих текстів?

Повідомлення теми і мети

Учитель/ка: Уявляєте, ваші прабабусі й прадідусі жили в країні, керівництво якої поставило за мету заволодіти Земною кулею. Щоб нібито звільнити від капіталістів увесь трудящий люд планети. Для такого грандіозного “визвольного походу” потрібна була потужна армія, озброєна на рівні тогочасних світових стандартів. Щоб її оснастити, потрібно було багато грошей, заводів, електростанцій. Щоб отримати це все за короткий час, керівництво СРСР запровадило так звану індустріалізацію. Насправді за цим словом сховали інше поняття: “модернізація військової промисловості”.

УСРР була важливою металургійною, вугільною, машинобудівною базою СРСР. На початку 1930–х Україна складала кілька відсотків території СРСР, утім давала 20% загальносоюзного прибутку.

“Завоювання України перетворило Росію на імперію”, — пише французький дослідник Ален Безансон.

Значки “Ворошиловский стрелок” та “Готов к ПВХО”.

Ресурси окупованої України Росія спрямовувала на підготування до світової війни.

Як ви гадаєте, чи пов’язане підготування до великої війни з Голодомором?

Учні висловлюють свої припущення.

Сприймання і усвідомлення навчального матеріалу

Учитель/ка: Зараз я назву вам декілька фактів.

У 1932 роцi, за ініціативою ЦК ВКП(б), створено Тихоокеанський флот, у 1933–му — Пiвнiчну вiйськову флотилію. Налагоджується серійне виробництво підводних човнів і великих кораблів. Створюються танки, літаки. Це все дорого коштує. За соту частину витрачених на все це коштів можна було б урятувати вмираючих від голоду в Україні. Як ви гадаєте, чому людей не рятували?

Учні висловлюють свої припущення.

Учитель/ка: Для планів керівництва СРСР українці насправді становили велику загрозу. НКВД пильно відстежувала політичні настрої населення. Адже це прикордонна територія і у разі великої наступальної війни не неї не повинно було бути ніяких протестів. Усе населення мало стати слухняними солдатами-гвинтиками системи.

1930 року відомий військовий теоретик, колишній генерал-майор царської армії Александр Свєчін отримав від Генштабу Червоної армії завдання: визначити, які регіони є найменш лояльними до радянської влади і можуть “створити проблеми” у разі війни. Свєчін у ході свого дослідження визначив два такі регіони - Україну і Північний Кавказ.

На цих територіях керівництво СРСР організували штучний голод-геноцид. Внаслідок цього злочину загинули близько 5 мільйонів людей.

Нагадаю, що в СРСР у той час голодували різні народи: казахи, білоруси, німці Поволжжя та інші. Адже у всіх вимагали непосильних поставок зерна і продуктів. Потрібно було годувати армію і мати кошти для військової промисловості.

Однак лише проти України і Північного Кавказу - Кубані (де на той час компактно проживали українці і мали свої школи, ГО та часописи) було влаштовано геноцид. Людей цілеспрямовано ізолювали від їжі. А ті населені пункти, які найбільше опиралися радянській владі, записували на “чорні дошки”. Це означало, що їх брали в блокади, а в людей забирали не лише продукти і одяг, але й насіння овочів.

Геноцид тривав упродовж шести місяців – із листопада 1932 по квітень 1933 року.

Осмислення нових знань у процесі практичної діяльності

Учитель/ка пропонує підліткам дізнатися більше про цей період історії: попрацювати в командах та підготувати міні-проекти. Хлопці й дівчата об’єднуються у 5 груп. Кожна група отримує пакет документів і працює за окремим столом.

Після опрацювання матеріалів відбувається імпровізована “Прес-конференція для іноземних журналістів“.

Кожна команда має підготувати виступ. Виступи мають бути лаконічні (на 3 хв), яскраві, обгрунтовані.

Під час презентації тієї чи іншої групи решта груп стають “іноземними журналістами” та можуть ставити різні питання.

Група 1 працює з Додатком 3

Досліджує матеріали про “індустріалізацію” - модернізацію військової промисловості в СРСР, ресурси для майбутньої війни.

Група 2 працює з Додатком 4

Досліджує матеріали про ідею “світової революції”: Комінтерн – як форма російської агентури в різних країнах світу.

Група 3 працює з Додатком 5

Досліджує матеріали про ідею та плани СРСР щодо світової війни, мілітаризацію суспільства.

Група 4 працює з Додатком 6

Вивчає документи про повстання українців проти радянської влади у 1928 – 32 роках, про побоювання Сталіна втратити владу і зірвати плани підготування до війни, про репресії проти лідерів визвольного руху (Додаток 6)

Група 5 працює з додатком 7

Вивчає матеріали про мілітаризацію дітей в СРСР у 1920 – на початку 1930-х років.

Підсумок заняття

Ведуча/чий запитує:

• Про що нове ви дізналися на занятті?
• Чому історія геноциду українців є важливою для світу сьогодні?

Перелік використаної літератури

Шурхало Дмитро. “Люди йшли на кулемети, співаючи “Ще не вмерла Україна!” – історик про причини Голодомору 1932–1933.

Інтерв’ю з Людмилою Гриневич, директоркою Українського науково-дослідного та освітнього центру дослідження Голодомору. // Радіо Свобода. – 19 Листопад 2018.

Людмила Гриневич: “Стікаючи кров’ю в ХХ столітті, ми прикривали Європу”. Розмовляла Ярослава Музиченко. 18.09.2014

Ярослава Музиченко. Світова ціна українського Голоду. Дзеркало тижня. 22 листопада, 2019

Сергій Пивоваров, Катерина Коберник. 93 роки тому в СРСР стартувала перша пʼятирічка. Побудувати заводи-гіганти і “наздогнати” Захід Сталіну допомогли американські інженери та голодні селяни — історія в архівних фото. 01 жовтня 2021.

Сергій Грабовський. Голодомор-33: Справжній винуватець – Комінтерн?

Богдан Патриляк. Сталін як Путін. Голодомор – реакція на мільйонний селянський “Майдан” початку 1930-х.

В.Прилуцький. Модернізація промисловості радянської України у міжвоєнний період (1921 – 1938 рр.). // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки, 2004, 11.

Станіслав Кульчицький. Голод проти незалежності // Збруч.

Ярослава Музиченко. Кайданки колоніалізму // Збруч

Круцик, Роман Миколайович. Народна війна, 1917-1932 : путівник до експозиції / Роман Круцик, літ. ред.: М. Базилюк, Т. Скрипник. – Київ: Українська видавнича спілка, 2011.

Фото – Ярослава Музиченко, Національний музей Голодомору-геноциду