Профільна старша школа: вибір, який підліток робить сам

Академічний ліцей “Гармонія” Боярської міської ради – один з закладів Київщини, який бере участь у всіх етапах впровадження всеукраїнської реформи старшої профільної школи. І навіть більше: ідею запропонувати старшокласникам самим обирати, які з предметів вивчати більш ґрунтовно, тут вподобали ще з 2008 року. З того часу, зізнаються викладачі, вони набили багато професійних “ґуль”, але отримали досвід, що дозволяє максимально індивідуально підходити до навчання кожного учня у старшій школі.

На уроці в Боярському ліцеї: дефіциту учнів не спостерігається.

Про те, як запровадити індивідуальний розклад для кожного старшокласника, чому вчителі не проти відчувати конкуренцію, а діти – цінують власний вибір та не бояться помилок, говорять викладачі та учні ліцею.

В цій статті ви дізнаєтеся:

• Як ліцеї будуть обирати профілі.
• Які враження у старшокласників, які вже обирають предмети для поглибленого вивчення.
• Що таке спецкурси і де їх можна обрати.
• Чим мотивують вчителів на роботу в профільній школі і чого не варто боятися батькам.

Зміни – це рух, без якого освіта неможлива

Віра Щеголь – з тих директорів, які не просто рухають, а й ініціюють зміни. Вона з захопленням розповідає про те, як вони шукали способи покращити освіту старшокласників, розуміючи, що тодішня модель “математичний клас – для сильних, гуманітарний – для тих, хто не тягне математику” вже не працює. Тому розробили та впровадили систему диференційованих форм організації профільного навчання.

Директорка Віра Щеголь впевнена: у ліцеї змін не бояться, а навпаки – вважають їх обов’язковою умовою для якісної освіти.

“Ми почали ділити дітей залежно від того, які в них здібності, які потреби, і що вони хотіли б вивчати в старшій школі. Саме тоді ми розпочали навчання в міжкласних профільних групах, - згадує пані Віра. - Навіть за старим державним Стандартом нам вдавалося втілити ідею, де сама дитина обирає профільні предмети для навчання впродовж двох років. Вже тоді ми не мали просто розкладу уроків на стіні: скільки учнів на паралелі 10-х і 11-х класів, стільки у нас є навчальних планів, що складається в один розклад. І діти об’єднуються не в класи, а в профільні групи”.

Маючи такий досвід, не податися для участі в предпілотному та пілотному етапі реформи було б нелогічно. Бо у ліцеї змін не бояться, а, навпаки, вважають їх обов’язковою умовою для якісної освіти. Пілотували й НУШ у початковій і базовій школах, стали першопроходцями й в темі профільної старшої школи: вже є три дев’ятих класів, що пройшли пілотування в базовій школі та заходять в експеримент у старшій школі. Але разом з ними наступного вересня за новою концепцією буде вчитися вже уся паралель 10-класників.

“Обирати профілі ми будемо, виходячи з тих побажань, які побачимо у дітей. Наприклад, у СТЕМі ми хотіли б зробити профіль “математика-інформатика” та “математика – фізика”, але якщо таких груп не набереться, тобто учні не обиратимуть ці профілі, будемо формувати інші, - пояснює директорка. – Ми вже зараз активно працюємо над цими можливими варіантами, бо, як прописано в Стандарті, ми можемо формувати профілі з різних кластерів. Вибір там широкий”.

Вчителів, що мають досвід роботи в профілях, у ліцеї з такими традиціями прихильності до змін - достатньо. Вони, до речі, продовжують навчатися і саме в рамках пілотного проєкту пройшли кілька цікавих циклів. До прикладу, вивчали, як створювати власні спецкурси, які дитина може обирати в межах або поза межовим профілем. І вже цього року експериментують з цими спецкурсами: хтось взяв готові рішення, які подаються на платформі “Зміст”. Але є й ті, хто після навчання вирішив розробити свій.

Наталія Воєводіна зазвичай викладає зарубіжну літературу, а цього року ще й пілотує у ліцеї курс вільного вибору – “Критичний аналіз тексту”.

Наталя Воєводіна допомагає учням критично аналізувати інформацію.

“Вважаю, що це хороший скіл, дуже корисна навичка, яка допомагає розрізняти маніпуляції, не піддаватися вербуванню, розрізняти деструктивну інформацію, фактичні помилки і робити свідомий вибір, - каже викладачка. - Виявилося, дуже цікаво досліджувати соцмережі, працюємо, як то кажуть, у полях. Назбиралася вже велика група – понад 30 дітей”.

Пані Наталія користується матеріалами, які викладені на платформі “Змісту”, і під час зворотного зв’язку вже ділиться практикою: що “зайшло”, що ні, а що довелося змінити чи додати, щоб актуалізувати та зацікавити учнів. Бо цінність подібних курсів у максимальній наближеності до реалій, в яких живуть сучасні діти.

Школа – це практика, де вчитися на помилках - нормально

Підхід до обрання профілів, їхньої кількості та поєднання у кожного старшокласника свій. Хтось хоче зануритися у предмет “досхочу”, щоб відчути, чи зможе займатися цим все життя. Хтось прагматично обирає ті предмети, які потрібні для вступу у виш, а хтось готовий отримати ґрунтовні знання з теми, яка може назавжди залишиться тільки у вигляді хобі.

Десятикласниця Анна для глибокого занурення обрала математику і українську літературу, історію і правознавство. Каже, ще не зовсім визначилася з тим, яку професію хоче опанувати, але знати закони, наприклад, важливо кожному. Особливо їй подобається, що у таких профільних групах усі зацікавлені у навчанні.

Анна радіє, що у профільних класах панує атмосфера зростання.

“Таке не завжди буває в середній школі, наприклад. А у нас здорова конкуренція і гарна атмосфера, саме для зростання. Приємно, коли ніхто не вважає тебе вискочкою”, - з гумором відповідає дівчина.

Її сусідка по парті Маргарита – людина дуже зайнята. Вона глибинно опановує математику, фізику, історію, українську літературу, українську та французьку мови. Планує присвятити своє життя або режисурі, або астрофізиці, або міжнародним відносинам. А ще займається у гуртках та є членом правління молодіжної організації.

Маргарита глибинно опановує математику, фізику, історію, українську літературу, українську та французьку мови.

“Це все тайм-менеджмент, - серйозно каже вона, але потім щиро посміхається. – У мене, здається, просто 52 години у добі! Але знаєте, не так часто у житті підлітків трапляється можливість вибору. А нам дуже важливо мати таке право. Бо скільки вже дорослих людей не вміють свідомо обирати, брати відповідальність за свій вибір, бо просто ніколи не мали такої практики! А вибір профілю, як на мене, це такий практичний тренінг, коли твої пріоритети важливі”.

Марина – 11-класниця. Дівчина зізнається, що свідомо обрала небагато профілів, математику і історію, бо це дало їй можливість зокрема зосередитись на позашкільних заняттях спортом. Дівчина займається фігурним катанням, і планує вчитися на факультеті міжнародних відносин Київського національного університету, де вже активно бере участь у різних проєктах.

“Я рада, бо в мене є час, щоб більше зрозуміти цю сферу, познайомитись з людьми, студентами, зрозуміти, що мені треба. Саме профільна школа дає мені час на це, - каже Марина. - Не скажу, що взагалі нічого не тямлю у біології чи хімії, але для загального розвитку такого рівня мені достатньо. Наша чудова вчителька розповідає про те, що знадобиться у житті. І мені не треба вивчати усі формули, сполуки чи занурюватися у властивості усіх елементів”.

Марина впевнена: їй достатньо знати хімію на побутовому рівні.

Марина згадує, що ще у 10 класі у групах постійно змінювались люди, хтось кудись переходив, хтось щось пробував, хтось щось змінював.

“Це нормально. І вчителі добре до цього ставляться. Я думаю, це дуже зручно, бо в тебе є можливість спробувати. І не боятися помилятися”,- впевнена дівчина.

Ніколета – теж закінчує школу цього навчального року. Дівчина мріє про кар’єру вебдизайнера і захоплюється історією і культурою. Вона каже, що можливість самостійно обирати предмети для поглибленого вивчення не дає нудьгувати на уроках. І так все ж краще, ніж просто вчити все і нічого не знати глибоко.

Вчитель має прагнути стати цікавішим

Не так очевидно, але суттєво: профільна освіта, яка побудована на індивідуальному підході, дає можливість дитині обирати не тільки ступінь занурювання у тему, а й вчителя. Не секрет, що діти шукають цікаву особистість, людину, яка сама закохана у свій предмет і вміє передати захопленість своїм учням.

“У нас усі профільні групи паралелі заходять одночасно на основні предмети: математику, англійську, українську мови. І вчителів стільки, стільки груп. Буває, що дитина посиділа там тиждень-два і каже: переведіть мене у групу до іншого вчителя. І ми це робимо! – каже директорка Віра Щеголь. - Це дуже важливий момент: маючи широкий спектр вчителів та груп, діти можуть теж обирати. Ми дозволяємо їм переходити з групи в групу, змінювати, наприклад, ступінь в профілі: побачив місяць або першу чверть, що не тягне біологію чи математику, можна перейти в стандарт. Батьки пишуть заяву - і все!”

У коридорі ліцею поміж уроками зручно відпочивати.

За реформою, саме у першому семестрі 10 класу й має пройти процес адаптації, після якого почнеться справжнє поглиблене профільне навчання. І те, що він не підфарбований негативним контекстом, а зміни у пріоритетах та переходи вважаються закономірним етапом, для освітнього середовища само по собі доволі революційне явище. Бо це насправді може бути незручним та додавати певного клопоту адміністрації. А також створює конкуренцію між викладачами, яку, на жаль, у нас звикли вважати чимось ганебним для високої місії вчителя.

“Але це добре, коли вчитель думає: що варто змінити, щоб до мене в групу захотіли! Тут працює конкуренція, здорова, як правило. Під кожного вчителя знаходяться різні діти, але кожен має замислитися: а чого у тій групі сидить 20, а до мене ніхто не хоче?” – відверто каже директорка.

Світлана Опанасюк викладає багато років у ліцеї математику, зараз здебільше в профільних групах. Вона зізнається: щоб мати можливість давати дітям більше та краще, їй довелося самостійно опрацювати не один десяток додаткових книжок та збірок.

Світлана Опанасюк каже, що саме профілі дають можливість підліткам побачити себе в якійсь професії.

“Бо у профіль діти йдуть уже з особливим налаштуванням. І вони від учителя вже очікують високих результатів і глибини, - пояснює вона. - Я дуже вдячна тим дітям, з якими ми починали. Бо ми теж вчилися разом з ними, і вони вчили нас. Можливо, ми десь не додали, а десь, навпаки, хотіли вкласти якомога більше інформації. Але коли бачиш очі, що горять, їхні перемоги, їхні успіхи, отримуєш від цього величезне задоволення”.

Пані Світлана каже, що саме профілі дають можливість підліткам побачити себе в якійсь професії. Це спрацьовує краще, ніж коли підліткам дають абстрактні знання.

“Я не знаю, чи будуть згодні всі інші вчителі, але на мою думку, головне не кількість знань, а щоб дитина розуміла, навіщо вона вчить ту чи іншу інформацію, де вона її буде використовувати в подальшому. Ми не маємо примушувати їх заучувати, ми маємо стимулювати ставити нам запитання. Коли дитина сама в пошуку, вона буде більше вивчати”, - каже викладачка.

Аргументи для вчителів, батьків та школярів, які ще вагаються

Віра Щеголь, директорка Боярського академічного ліцею “Гармонія” надає практичні поради.

Вчителям:

• Вчителі вже відзначають вмотивованість учнів у профілях через свідомий вибір. Коли бачиш цікавість учнів та гарний результат своєї роботи, це завжди надихає.
• Якщо ви, з якихось причин, не можете чи не хочете значно поглиблювати свою кваліфікацію, пам’ятайте: навіть у профільному навчанні будуть групи, де предмети викладаються на базовому рівні.
• Хоча зміни, це завжди страшно, ви завжди зможете спиратися на досвід тих, хто пройшов ці етапи і готовий поділитися алгоритмами, знахідками, порадами. Також ви завжди знайдете практичну допомогу на платформі “Зміст”: вчителі, які нею користуються, наразі, задоволені.
• Колеги, навіть якщо це складно, ви маєте встигати за дітьми: опановувати штучний інтелект, досконало вивчати питання цифровізації, цікавитися новинками літератури. Світ не стоїть на місці, а освіта не може бути позаду. Участь у профільному навчанні обов’язково подарує вам можливість розвиватися.
• Навряд чи варто боятися втрати кількості учнів через впровадження профільного навчання. В академічні ліцеї приходитимуть діти з гімназій громади, де старшої школи вже не буде. На нашому прикладі ми бачимо зацікавленість і попит на навчання саме за такою системою, де учні обиратимуть.

Батькам:

• Так, це трирічне навчання, а ви не розраховували що ваша дитина залишиться в школі ще додатковий рік. Але, з іншого боку, цей рік дає можливість не тільки опанувати більше навичок, краще підготуватися до іспитів, а комусь й подорослішати перед важливим рішенням, яке впливатиме на усе життя.
• Ні, жодних екзаменів для прийому в старшу профільну школу не запроваджуватиметься. Ви матимете право об’єктивно разом з дитиною оцінити сили та знання, але якщо щось виявиться заважким, зможете відкоригувати запит.
• У вас завжди є вибір: обирати навчання в іншій країні, порадити вступати у коледж чи продовжувати освіту у старшій профільній школі. Реформа не обмежує права на вибір.

Старшокласникам:

• Це унікальна можливість самому обрати, які предмети вивчати в рамках стандартної програми, а в які зануритися глибоко.
• Право змінити думку, пріоритет, групу і – закріплено у законі. Формуючи профільні групи, адміністрація може враховувати психологічну сумісність з учителем, особисте бажання учня.
• Старша профільна школа оснащується сучасною технікою та обладнанням: окрім отримання теоретичних знань ви будете експериментувати в лабораторіях, на спеціальних симуляторах та манекенах, отримаєте доступ до сучасних платформ та майданчиків.

Нагадаємо, раніше медіа НУШ розповідало, “Про реформу старшої школи, зарплати вчителів та казус 2029 року. Новий випуск подкасту “Що там з НУШ” із Надією Кузьмичовою”.

Фото Євгена Гончаренка