Хвилина пам’яті: закон прийнятий. Чи будуть застосовуватись єдині правила?

Верховна Рада прийняла більшістю голосів законопроєкт №14144, який передбачає законодавче закріплення загальнонаціональної хвилини мовчання о 9:00 щодня, щоб вшанувати загиблих внаслідок збройної агресії РФ.

Повертаючись до теми впровадження державної політики пам’яті, яку ми піднімали у статті Хвилина мовчання у школі. Як наповнити її сенсом і не перетворити на рутину, пояснюємо, що саме зміниться і чи є у законопроєкті прямі вказівки щодо механізмів вшанування для навчальних закладів.

Стандартизація як спосіб об’єднання

Ініціаторами законопроєкту стали 55 народних депутатів України на чолі з віцеспікеркою Верховної Ради Оленою Кондратюк.

“Пам’ять важлива! Навіть коли це лише одна хвилина о 09:00 ранку. Це про нашу людяність, гідність та сміливість – зупинитися, прикласти руку до серця і згадати, завдяки кому ми живемо. Я продовжую підтримувати громадську ініціативу “Вшануй!” вже на законодавчому рівні”, – пояснила Олена Кондратюк.

Автори пояснюють, що метою їхньої ініціативи є офіційне визначення та законодавча фіксація механізму, який зараз працює на підставі Указу Президента України № 143/2022. Це має стати запорукою закріплення Хвилин пам’яті як частини державної політики задля формування культури пам’яті та виховання поваги до загиблих. З головних акцентів - законопроєкт пропонує чіткі правила для органів державної влади, місцевого самоврядування та ЗМІ щодо проведення хвилини мовчання.

Щоденна хвилина мовчання, згідно з законопроєктом, проводитиметься о 9:00, як було визначено попереднім Указом. Закріплюється обов’язок органів державної влади та місцевого самоврядування забезпечувати інформування про початок і завершення хвилини мовчання, використовуючи системи оповіщення. Також медіа мають щодня оголошувати хвилину мовчання.

Проєктом передбачається, що Інститут національної пам’яті має розробити рекомендації для установ, організацій та громадськості щодо проведення хвилини мовчання.

Автори стверджують, що поточна реалізація зараз відрізняється в різних громадах через відсутність єдиних правил, тому стандартизація процесу має забезпечити послідовність його проведення по всій країні та посилити його правову основу.

Як це працюватиме?

Щоб з’ясувати, чи очікувати освітянам нові рекомендації, якщо законопроєкт буде підтриманий, ми звернулися до Українського інституту національної пам’яті, який, згідно з положеннями, має надавати рекомендації щодо організації проведення загальнонаціональної хвилини мовчання.

Нам повідомили, що на даний час Інститут не отримував на погодження проєкт вказаного Закону. А ще на початку 2025 року Інститут оприлюднив на своєму сайті проєкт церемоніалу загальнонаціональної хвилини мовчання, який вони розробили спільно з громадською організацією “Вшануй!”, про яку згадувала і авторка проєкту, та Центром прав людини та меморіалізації війни Київської школи економіки.

Там можна знайти зокрема й приблизний текст, який має супроводжувати хвилину мовчання у навчальних закладах:

Варіант ритуалу для підприємств, установ, освітніх закладів та закладів соціальної сфери

Керівник або відповідальний співробітник оголошує:

“Шановні працівники (учні, студенти, курсанти, службовці або інші). Щоранку о 9.00 в Україні оголошується загальнонаціональна Хвилина мовчання.

Просимо Вас зупинитися, відкласти справи і подумки згадати дорогих Вам людей – цивільних і військових – які загинули під час війни росії проти України.

Хвилина мовчання – це прояв поваги та вдячності. Вшануймо кожного та кожну, будьмо гідними наших захисників і захисниць!

/метроном або відповідний звуковий супровід/

Ведучий (головуючий зібрання, командир підрозділу або інший мовець) проголошує на завершення:

“Слава Україні!”

Присутні у відповідь:

“Героям слава!”

В Українському інституті національної пам’яті також наголосили, що питання прописування стандартів для шкіл та дошкільних закладів перебуває у сфері компетенції Міністерства освіти і науки України.

Гнучкість та щирість

Але навряд чи законопроєкт вимагатиме настільки уніфікованих алгоритмів, щоб їх неможливо було б підлаштувати під специфіку авдиторії. Наприклад, у вищезгаданому проєкті на сайті Українського інституті національної пам’яті наполягають, що “важливою частиною персоналізації ритуалу є згадка колективами установ та організацій тих його членів, які брали участь у захисті незалежності та територіальної цілісності України починаючи від 2014 року”. І це дає можливість зокрема освітянам підкреслювати фокус індивідуальних історій пам’яті: згадувати випускників чи педагогів, які загинули під час захисту Батьківщини, чи вбитих під час обстрілів росії цивільних, які пов’язані з закладом.

“Коли ми говоримо про хвилину мовчання у закладах освіти, де може бути складніше сприйняття цього нового канону, який створюється, я б хотів би звернути увагу на дві важливі речі, - пояснює Академічний директор магістерської програми “Дослідження памʼяті та публічна історія” в КШЕ Антон Лягуша. - По-перше, хвилина мовчання зокрема в школах чи дитячих садочках несе певний виховний елемент. За допомогою неї ми маємо виховувати молодь в новій культурі пам’яті. І тоді, зростаючи, вони матимуть цей ритуал за правило. Але, з іншого боку, є складнощі, бо діти не мають просто стояти, без пояснень - чому і навіщо. І це залежитиме від окремої школи, від окремого вчителя, від окремо взятого дитячого коллектива. Де дітям треба не травматично, тактовно пояснювати, що це за хвилина мовчання”.

Тож, попри прагнення до уніфікації, яку має закріпити новий Закон, щойно прийнятий парламентаріями, формат проведення хвилини мовчання вчителі завжди можуть підлаштовувати під особливості дітей (вік, наявний травматичний досвід, присутність дітей загиблих воїнів в колективі тощо). А повсюдність проведення затвердженого ритуала, наприклад, оповіщення, допоможе школярам відчувати єднання з усім народом України.

Нагадаємо, раніше медіа НУШ розповідал про те, що “Зареєстровано законопроєкт про щоденну хвилину мовчання на вшанування загиблих через війну”.

Фото зі сторінки ОЗО “Білогородський Ліцей №1”