Акцент на візуалізацію: приклади завдань для дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивному класі

Принцип інклюзії, який впроваджується в українській освіті, дозволяє дітям з особливими освітніми потребами навчатися зокрема у звичайних класах за базовою освітньою програмою. Але для якісного опанування матеріалу педагог разом з асистентом вчителя може використовувати для такого учня спеціальні навчальні матеріали.

Вчителька Чернігівської гімназії №17 Наталія Кравченко поділилася власними педагогічними знахідками, які вона пропонує під час уроків та позакласної діяльності для одного зі своїх учнів-восьмикласників.

В цій статті ви дізнаєтеся:

• як підготувати клас до появи учня з особливими освітніми потребами (ООП)
• як підлаштовувати завдання під специфіку сприйняття дитини
• чому візуалізація працює
• на яких ресурсах шукати корисні поради та методичні розробки з різних предметів для дітей з ООП

Підготовка до прийняття

Наталія Кравченко вже 33 роки працює з дітьми. Майже уся її педагогічна діяльність пов’язана з гімназією №17, де вона викладає історію, географію, громадянську освіту, правознавство та мистецтво. У 2023 році в клас, де пані Наталія є класною керівницею, прийшов хлопчик з особливими освітніми потребами. Це був перший досвід роботи з такою дитиною для пані Наталі. Вона згадує, які дії допомогли їй підготуватися до цього випробування, запланувати роботу та налаштувати шкільний колектив на взаємодію з хлопчиком.

Для того, щоб підготувати класний колектив та створити умови для навчання, необхідно:

• Створити у навчальному закладі команду супроводу.
• Отримати детальні консультації в інклюзивно-ресурсному центрі.
• Провести щиру розмову з класним колективом: пояснити особливості, обговорити можливі реакції на незвичну поведінку, постаратися створити атмосферу довіри та щирого прийняття.
• Залучити дитини до спільних справ класу.

“Перший місяць діти звикали до хлопчика, але потім вже не звертали уваги на сторонні звуки під час уроку. Зараз вони - одна шкільна родина, - каже вчителька. - Якщо на початку у їдальні він сідав окремо, то зараз спокійно сідає за столи з однокласниками. Коли складаю графік чергування учнів у класі, його ставлю чергувати також. Але разом з ним ще когось, щоб могли підказати, що потрібно зробити (наприклад, витерти дошку). Хлопчина дуже добрий, прагне спілкування. Зараз, коли звик до нас, може розказати, як відпочивав, де був, що бачив”.

Враховувати особливості

Працюючи з дитиною разом з помічником вчителя, пані Наталя помітила, що візуальні матеріали істотно підвищують цікавість учня до вивчення теми. І тому складні теми, із засвоєнням яких у дитини могли б виникнути труднощі, вона вирішила обов’язково підкріплювати для нього візуальними картками, пропонувати малювання чи розмальовування. Також, коли вона помічає, що учень втомився, то теж може запропонувати намалювати щось дотичне до теми уроку. Тож, саме для її підопічного візуалізація майже завжди спрацьовує.

“Наприклад, коли з історії ми вивчали, чим займалося населення України-Руси, я давала ілюстрацію, а учень підписував, що люди роблять на ній, - каже пані Наталя. - У 8 класі, вивчаючи козаків, він підписував на малюнку, яку зброю та одяг мав козак. Коли учили хрестові походи, хлопець намалював хрестоносця: він дуже любить малювати і сприймає інформацію через образи. А цьогоріч вивчали тему “Культура Відродження”, і я дала завдання прочитати інформацію про Леонардо да Вінчі та підписати його винаходи”.

Завдання для учня пані Наталя складає сама, враховуючи можливості та інтереси дитини. Для нього підходять варіанти візуалізації також для перевірки знань. Ось, наприклад, індивідуальне завдання для підсумкової роботи з історії України.

“З географії, коли вивчали тему масштаб, давала завдання з малюнками, де зображені предмети різних розмірів і просила назвати, які з них найбільші, які середні і які маленькі, - пояснює вчителька. - Коли вчили людські раси, щоб хлопчик зміг розпізнати європеоїда, негроїда і монголоїда, я на аркуші надрукувала назви та опис, а йому дала вирізані фото представників трьох рас (було 12 портретів). І він безпомилково їх розклав у три стовпчики!”

Пані Наталя розповідає, що під час вивчення теми “Клімат і погода” було зручно пояснювати матеріал за допомогою картинок з різним одягом людей. Учень мав обрати одяг, наприклад, для осені і пояснити, чому. Розфарбовування стилізованої картинки з зображенням мешканців Північної Америки допомогло звернути увагу хлопця на особливості зовнішнього вигляду: рис обличчя, зачіски, одягу.

“Я ще викладаю у 8 класі громадянську освіту. Остання тема була “Самореалізація”. Ми говорили про різні професії, а цьому учню я додатково запропонувала таке завдання: з’єднати дієслова і назви професій. Йому було дуже цікаво!” - каже пані Наталя.

Але інколи дитина з особливими освітніми потребами має більшу компетентність у конкретній сфері, ніж його нормотипові однолітки. І щоб не втрачати цікавості, варто давати більш складні завдання.

“Так я з учнем працюю на контурних картах, але трошки інакше, ніж з усім класом. Наприклад, на карті півкуль усі підписують материки і океани, а він, завдяки самостійним заняттям та цікавості до теми, знає набагато більше, - пояснює пані Наталя. – Тому завдання ускладнюю: треба підписати острови та моря. За допомогою асистента та атласу він справляється з таким завданням”.

Навчання у задоволення

Плануючи кожну тему, пані Наталія “маневрує” між спрощенням чи підвищенням складності для учня з ООП. Десь достатньо, щоб він засвоїв мінімальні знання, а десь можна спробувати зануритися навіть глибше за базовий рівень, а в інших випадках – закласти камінчик для подальшого розвитку.

“Наприклад, коли вивчали тему географічні координати, складно було одразу навчити визначити географічну довготу і широту, тому ми з ним вчилися визначати сторони світу (північ, південь, захід, схід) – це дуже корисні навички, з яких потім простіше вивести на більш складні завдання”, - пояснює пані Наталія.

Вчителька поділилася приблизним планом урока з історії України, щоб проілюструвати, як саме вона вплітає навчання учня з ООП у загальну роботу класу.

Тема уроку “Соціальна організація та військова майстерність українського козацтва”.

1. Повідомлення теми і завдань уроку.

2. Завдання класу. Робота з підручником (аналіз ілюстрації та історичного джерела) -15 хвилин.

3. Під час роботи учнів - працюю з учнем з ООП: даю індивідуальне завдання. Він має прочитати опис козака уголос і підписати на малюнку, де зображено козака, елементи його одягу та озброєння.

3. Учень зачитує, що він підписав. Інші слухають і доповнюють його відповідь.

4. Перегляд відео про побут козаків.

5. Учні складають розповідь про заняття, їжу та розваги козаків. (10 хвилин) А у цей час хлопчик з ООП розповідає учителю, що він почув у відео про харчування козаків.

6. Підбиття підсумків уроку та узагальнення знань. Обов’язково хвалю хлопця за роботу, кажу, що він молодець, добре працював під час уроку, старався. Дитина з ООП має відчувати себе частиною класу, бачити, що працює, як і всі учні.

Джерела для натхнення

Щоб кожний урок був для учня з особливими освітніми потребами цікавим та корисним, вчитель має застосовувати не тільки свою педагогічну майстерність, а й бути креативним та гнучким. Бо для когось важливо підкреслити візуальні образи, комусь потрібні звуки, а хтось добре сприймає інформацію, яка поєднує літери та картинки.

Але в Інтернеті є багато майданчиків, де можна не просто взяти у користування матеріали, що підібрали та успішно використовують колеги, а й надихнутися на власні експерименти.

Пропонуємо вам кілька джерел, де педагоги публікують та обговорюють зокрема й уроки з різних предметів для навчання дітей з ООП в інклюзивних класах:

• Наприклад, бібліотека методичних матеріалів від Всеосвіти
• Бібліотека розробок від “На урок”
• Конспекти уроків від Освітнього порталу “Супер урок”

Нагадаємо, раніше медіа НУШ розповідало, як батькам отримати помічника для дитини з особливими освітніми потребами.

Фото надані Наталією Кравченко