93
0
Фізичні покарання, крик і погрози суворими санкціями залишаються неприйнятними для більшості українських батьків, однак частина родин усе ж застосовує такі методи на практиці. Це пов’язано з досвідом самих дорослих у дитинстві та має прямі наслідки для ментального стану підлітків.
Про це йдеться в шостому матеріалі дослідження “Зміни в ментальному здоров’ї та благополуччі дітей”, підготовленого Rating Group/Rating Lab.
Дослідження провели в жовтні 2025 року за технологією Family 360°. В опитуванні взяли участь понад 1,5 тисячі підлітків віком 10–18 років і їхні батьки. Воно охоплює різні аспекти життя дітей – від виховання та покарань у родині до стресу, булінгу й взаємодії з гаджетами.
Які методи виховання батьки вважають допустимими
Найбільший консенсус серед батьків – щодо неприйнятності жорстких практик. Зокрема, 89% респондентів вважають недопустимими фізичні покарання, 87% – ігнорування дитини, 79% – використання неприємних слів у розмові.
Водночас щодо деяких методів думки розділилися. Майже третина батьків допускає погрози суворим покаранням, понад третина – вилучення телефону чи інших гаджетів. Підвищення голосу або крик вважають прийнятними 35% опитаних, ще 23% не змогли визначитися.
Досвід дитинства впливає на виховання власних дітей
Дані свідчать про міжпоколінну передачу жорстких виховних практик. Чим частіше батьки стикалися з криком чи погрозами в дитинстві, тим більш допустимими вони вважають ці методи щодо власних дітей.
Зокрема, серед батьків, на яких у дитинстві часто кричали, майже половина вважає крик прийнятним способом виховання. Для порівняння, серед тих, хто рідко або ніколи не зазнавав такого ставлення, цей показник становить лише 14%. Подібна залежність простежується й щодо погроз суворим покаранням.
Що про це говорять самі діти
Опитування підлітків показало, що найрідше в родинах застосовують фізичні покарання та ігнорування – про їх регулярне використання повідомили 5% і 7% дітей відповідно. Водночас кожна шоста дитина зазначила, що відносно часто стикається з образливими словами, погрозами або обмеженням доступу до гаджетів.
Найпоширенішою практикою залишається підвищення голосу: з цим регулярно стикаються 34% опитаних підлітків.
Наслідки для психічного стану та стосунків у родині
Дослідження зафіксувало чіткий зв’язок між жорсткими методами виховання та підвищеним рівнем стресу в дітей. Майже дві третини підлітків, яких фізично карають або з якими спілкуються образливо, мають високий – “червоний” – рівень стресу. Подібні показники зафіксовані також серед дітей, яких часто ігнорують, залякують або на яких регулярно кричать.
Окрім цього, такі практики послаблюють емоційний зв’язок у родині. Лише 55% дітей, на яких батьки часто кричать, відчувають міцний зв’язок із ними. Натомість серед підлітків, які не стикаються з криком, про близькі стосунки з батьками говорять майже 80%.
Аналітики Rating Group/Rating Lab наголошують: жорсткі виховні методи не лише не розв’язують проблем поведінки, а й поглиблюють стрес і відчуження, відтворюючись із покоління в покоління.
Нагадаємо, медіа “НУШ” писало, що тілесні покарання руйнують дитячу особистість та впливають на майбутнє.
Фото – istockphoto
Обговорення