День Соборності: матеріали для уроків та виховних годин

Теми статті: батькам, вчителям, день соборності, матеріали для уроків

19 Січня 2026

Ярослава Музиченко

424

22 січня Україна щороку відзначає День соборності. Це свято ще називають “Днем першої Незалежності”, адже цього дня в 1918 році Центральна Рада проголосила свій Четвертий універсал, яким остаточно підтвердила незалежність України від Росії. У той же день 1919 року на Софійському майдані в Києві було проголошено Злуку, або ж, Соборність українських етнічних земель в одній державі – Українській Народній Республіці. Це одне з найважливіших свят в національному календарі країни, яке засвідчує територіальну цілісність нашої країни. Щороку до нього готуються школи та дитячі садочки.

Пропонуємо збірку ігрових вправ для учнів різного віку, які можна провести як перед ознайомленням з подіями, так і в ході ознайомлення, або ж уже після того, як викладено теоретичний матеріал. Елементи розповіді можна скорочувати або доповнювати, залежно від віку дітей та ситуації.

Матеріали для уроків підготувала Ярослава Музиченко, музейний педагог.

Основні меседжі заняття:

Наша історія давня і ніколи не переривалася, від часів Київської держави, тобто, від 10 століття до ХХІ століття.
Історія державності України триває 11 століть.
Територіальна цілісність України – це єдність 24 областей нашої країни та Автономної республіки Крим.
Шлях українців до незалежності й соборності мав кілька етапів.
День Незалежності України від Росії вперше проголошено 22 січня 1918 року Четвертим універсалом Центральної Ради (перший День незалежності).
Злуку двох частин України в одну Українську державу – Акт Злуки – проголошено 22 січня 1919 року.
Акт відновлення Незалежності Української держави проголосили 30 червня 1941 року.
Проголошення Акту Незалежності України від Росії (СРСР) відбулося 24 серпня 1991 року.

Ігрові вправи до занять із учнями із зазначенням віку

Ігрова вправа “Так чи ні?” (1 – 9 класи)

Вправу можна використати як для актуалізації знань на початку уроку, так і для закріплення інформації в кінці заняття.

Додаток 1

Ігрова вправа “Намисто соборності” (1 – 5 класи)

Вправа стане в пригоді для рефлексії після заняття.

Додаток 2

Ігрова вправа “Зроби Україну соборною”. Пазли. (1 – 9 класи)

Ця ігрова вправа підійде для початку уроку, аби актуалізувати знання школярів.

Додаток 3

Ігрова вправа “Символи соборності”. Пазли. (1 – 9 класи)

Вправа підійде для активізації уваги школярів у середині заняття.

Додаток 4

Ігрова вправа “Підбери рими” (2-4 класи)

Через цю гру молодші школярі ознайомляться з основними поняттями, які стосуються події та свята.

Додаток 5

Ігрова вправа “Розуміємо значення” (1 – 9 класи)

Словникова робота на розуміння значення слова “соборність”.

Додаток 6

Ігрова вправа “Місця сили Злуки” (6 – 9 класи)

Вправа на просторове орієнтування та засвоєння розташування областей України та міст, пов’язаних із проголошенням Акту злуки.

Додаток 7

Ігрова вправа “Шлях до соборності” (8 – 9 класи)

Через виконання вправи учні засвоять факти та хронологію подій, пов’язаних із проголошенням Акту злуки.

Цю вправу рекомендуємо поєднувати із вправою “Постаті соборності”: половина класу виконує вправу “Шлях до соборності”, інша половина – “Постаті соборності”.

Додаток 8

Ігрова вправа “Постаті соборності” (8 -9 класи)

Через виконання вправи учні ознайомляться з особистостями людей, які відіграли головні ролі в подіях, пов’язаних із проголошенням Злуки.

Цю вправу рекомендуємо поєднувати із вправою “Шлях до соборності”: половина класу виконує вправу “Шлях до соборності”, інша половина – “Постаті соборності”.

Додаток 9

Висновки, рефлексія

Як ви гадаєте,

Що об’єднує різні регіони України?
Що об’єднує історичні періоди України в єдину історію Української держави?
Якими є спільні цінності для всіх українців?

Інформація для вчителів

Про День Соборності

22 січня відзначається і День першої Незалежності (1918), і День Соборності (1919) України. Це свято символізує тяглість нашої історії.

22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві відбулося проголошення Акта злуки УНР та ЗУНР в єдину незалежну державу.

У зачитаному на зборах “Універсалі соборності”, зазначалося:

“Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка”.

Наступного дня Акт злуки був ратифікований Трудовим конгресом України.

Остаточно врегулювати всі питання, пов’язані зі створенням єдиної української держави повинні були Установчі збори. Утім, завершити цей процес завадила окупація українських земель.

Україна – стародавня європейська країна

Україна – стародавня держава з багатою і цікавою історією. Вона бере початок у Київській державі, її ще називають “Русь”. Русь – це давня назва України. Батько української історії Михайло Грушевський називав нашу країну Україна-Русь.

“Від Сяну до Дону”

Українська Соборна Самостійна Держава – це мрія багатьох поколінь українців. Її передавали у спадок старші молодшим.

Першим мистецьким твором, де було чітко означено межі соборної України стала друга версія вірша етнографа й політичного діяча Павла Чубинського “Ще не вмерла Україна”, що нині є Національним Гімном нашої держави. “Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону…” - ці слова були додані після того, як Чубинський здійснив масштабну етнографічну експедицію, де зафіксував межі етнічного розселення українців.

Ідею “Від Сяну по Кавказ” згодом розвивали різні політичні організації, базуючись на етнографічних та культурологічних даних.

Русь-Україна: тяглість державності

Відтоді, як столицю нашої країни Київ у 1240 році завоювала орда хана Батия, землі України-Русі стали роз’єднані.

Їх захопили різні сусідні держави: Польське королівство, Московське царство, Угорське королівство, турецька Османська імперія.

Українська державність продовжувалася у таких формах, як:

Галицько-Волинська держава.
Руське королівство у Литовській Державі.
Гетьманщина – козацька держава. У 1775 році Гетьманщину поглинула Російська імперія, яка утворилася довкола Московського царства.

Відновлення соборної державності у ХХ столітті

Довгий час землі України були розділені між різними державами. А Української держави не було.

Герб УНР

На початку ХХ століття Східна і Центральна частина України були у складі Російської імперії, а Західна частина – у складі Австро-Угорської імперії.

Після Першої світової війни, коли імперії розпалися, на українських землях утворилися дві українські держави: Українська Народна Республіка (УНР) зі столицею в Києві та Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР) зі столицею у Львові.

Герб ЗУНР

Українці мріяли поєднатися в єдиній, власній державі. Бо держава забезпечує народові захист, розвиток, добру освіту і процвітання, збереження культури.

Проєкт Великого герба України

Карта соборної України

Карта 1918 року. Повна назва мапи: “Загальна карта України. Зладив М. Дячишин, орґан Українського Народного Союзу в Америцї”.

У 1919 році українська делегація на Паризькій мирній конференції представила мапу територій, на які претендувала Україна, і на цій карті Крим і Кубань були позначені як українська територія.

День проголошення Злуки: події 22 січня 1918 року

21 січня Рада народних міністрів УНР (уряд) ухвалила рішення про об’єднання та затвердила текст Універсалу Соборності.
Міністру народної освіти Івану Огієнку доручили розробити порядок урочистого святкування злуки. На свято було виділено 100 тисяч рублів.
Дата та місце проголошення Акту Злуки були обрані не випадково: 22 січня 1919 року – річниця проголошення ІV Універсалу УЦР про державну незалежність, яку проголосили на Софійській площі.
Софійську площу прикрасили. Тут були розташовані герби українських земель. На балконах урядових будинків були розміщені портрети і бюсти Тараса Шевченка, Богдана Хмельницького, Івана Мазепи. При вході з Володимирської вулиці на Софійську площу була зведена тріумфальна арка, прикрашена гербами Наддніпрянщини і Галичини.
Об 11:00 на Софійській площі під музику почали вишиковуватись у чотирикутник українські військові частини. Приходили робітники, представники профспілок та інших інституцій з національними прапорами і своїми оркестрами. О 12:00 приїхали члени Директорії і Ради народних міністрів УНР, делегація ЗУНР, делегати Трудового конгресу, представники дипломатичного корпусу. Виступили Лев Бачинський, Лонгин Цегельський, Володимир Винниченко.
Член Директорії Федір Швець урочисто проголосив текст Універсалу Директорії про Злуку.
Вдарив дзвін на дзвіниці Івана Мазепи. Було чути гарматні постріли з Печерська – 121 залп на честь Соборної України.
Після молебня оркестри заграли, а перший український національний хор та інші хори заспівали гімн.
Під звуки шести духових оркестрів розпочався урочистий парад українських військ, який приймав полковник армії УНР Євген Коновалець. Командував парадом один із засновників “Пласту” Іван Чмола.

“Живий ланцюжок” єднання

У роки радянського тоталітарного режиму заборонялося згадувати про факт існування незалежної УНР і проголошення Акту Злуки. Пам’ять про ці події зберігали в Галичині (яка була окупована росіянами пізніше, у 1939 році) та на еміграції.

Однак у Галичині, що опинилася під владою тоталітарної на той час Польщі заборонялося відзначати свято на честь незалежності й соборності України.

Перше офіційне відзначення Дня Соборності на державному рівні відбулося 22 січня 1939 року в столиці Карпатської України Хусті.

Свято відновилося в Україні 22 січня 1990 року, коли відбулася одна з наймасовіших акцій у Європі – живий ланцюг єднання. Він символічно поєднав Київ і Львів. Понад мільйон людей, узявшись за руки, стали вздовж дороги між Києвом і Львовом. Початок “ланцюга” був на Софійському майдані у Києві. Ця акція засвідчила готовність українців до відновлення незалежності.

Вагон-музей Злуки у Фастові

Розташований поруч із будівлею Фастівського залізничного вокзалу. Музей відкрито в 2001 році.

Свого часу ось такий вагон, у якому зроблено музей, був єдиним у світі вагоном-столицею на колесах. Такими столицями ставали для УНР: Фастів, Житомир, Бердичів, Сарни, Кам’янець-Подільський.

Вигляд Музею-вагону Злуки УНР і ЗУНР.

Частина експозиції музею.

Школярі в музеї-вагоні.

Зображення:

Універсал Директорії УНР про Злуку УНР та ЗУНР від 22 січня 1919 року.

Четвертий універсал Української Центральної Ради

Герб УНР

Українська Центральна Рада

Проголошення Акту Злуки у Києві на Софійському майдані 22 січня 1919.

Київський готель “Континенталь”, у якому жила галицька делегація у січні 1919 року

Штабний вагон Головного Отамана Симона Петлюри. 1919 рік

Леонід Перфецький. Війська займають Софіївську площу. 1937 р. Музей Симона Петлюри в Парижі. Зліва на картині видно стовп з тризубом.