Реформа професійної освіти: як змінюються правила гри

Професійна освіта в Україні довгий час залишалася в тіні вищої школи, але сьогодні вона стає фундаментом відбудови. Вже четвертий місяць система адаптується до нового Закону “Про професійну освіту”. Це не просто чергова зміна термінів — це спроба перетворити заклади з бюджетних установ, що “пливуть за течією”, на сучасні автономні центри, які конкурують за студента та увагу бізнесу.

Ми зібрали головні тези про те, на якому етапі перебуває реформа, як долати кадровий голод та де знайти готові рішення для модернізації навчальних просторів.

Старт імплементації: чому все відбувається “на марші”

Зазвичай закони такого масштабу мають “люфт” у рік - півтора перед набранням чинності. Проте критична потреба в робітничих кадрах змусила систему стартувати без розхитування. У Міністерстві освіти і науки (МОН) наголошують, що зараз триває перехідний період, який вимагає від усіх учасників гнучкості:

“Цей закон був індикатором Плану відновлення України, і зазвичай закони такого масштабу набирають чинності лише через рік після прийняття. Однак у даному випадку ми були позбавлені такої можливості. Тому деякі норми запрацюють пізніше, а окремі питання потребують негайного врегулювання. Ми докладаємо зусиль, щоб забезпечити поступовий, контрольований і ефективний перехід системи професійної освіти на нові підходи”.

Для освітян це означає, що наступні два роки будуть часом “живого” тестування нових підходів. МОН уже готує серію роз’яснень для регіонів, щоб кожен директор чи бухгалтер у громаді розумів, як працювати в правовому полі.

Питання фінансової автономії: чи немає ризиків для невеликих громад?

Однією з найбільш обговорюваних новел закону є зміна організаційно-правової форми закладів освіти — з бюджетних установ у комунальні некомерційні підприємства (КНП). Це абсолютно новий етап для системи професійної освіти, який викликає як очікування, так і побоювання.

Ми запитали у Міністерства освіти і науки, чи не призведе така автономія до занепаду закладів у невеликих містечках, де немає потужного бізнесу.

“Питання часто формулюється так, ніби реорганізація закладу в КНП автоматично призведе до зменшення фінансування. Однак це міф. Насправді така зміна спрямована на спосіб розпоряджання коштами та можливість закладу самостійно формувати свій кадровий склад. Це і є та сама бюджетна та кадрова автономія, яка дозволяє директору бути ефективним менеджером.

Щодо побоювань маленьких містечок — закон не ставить обов’язковою вимогою реорганізацію для тих закладів, де кількість учнів менша за 400 осіб. Крім того, стаття 62 нового Закону передбачає дві моделі фінансування:

• за формулою;
• через оплату освітніх послуг.

Саме засновник закладу (місцева влада) має можливість обрати ту модель, яка, на його думку, забезпечить найкращий підхід до фінансування конкретного закладу. Це дозволяє врахувати локальні особливості та втримати систему навіть там, де немає великих заводів-інвесторів”.

Від директорів до менеджерів: де взяти нових лідерів

Фото згенеровано ШІ

Сучасний профтех потребує не просто керівника, а “антикризового менеджера”, здатного залучати гранти та домовлятися з бізнесом. Чи готова до цього нинішня управлінська ланка? В Міністерстві визнають: планка піднята дуже високо, але “кадрового голоду” намагаються уникнути через підтримку:

“Новий Закон дійсно встановлює високі вимоги до керівників закладів професійної освіти. Вони повинні не лише забезпечувати освітній процес, а й стати ефективними менеджерами, здатними залучати інвестиції, впроваджувати сучасні управлінські практики та виконувати чіткі KPI, що вимірюють якість роботи закладу та ефективність підготовки фахівців.

Однак на сьогодні ми можемо говорити про те, що певна кількість керівників є саме такими менеджерами, які нам необхідні. Частина нинішніх директорів активно адаптується до нових вимог, проходить навчання, консультується з експертами та долучається до обмінів досвідом”.

Наглядові ради: як бізнес “замовлятиме” фахівців

Щоб професійна освіта перестала бути відірваною від реалій ринку, у закладах активно впроваджується інструмент наглядових рад. Це органи, де представники бізнесу отримують не просто дорадчу роль, а реальний голос і можливість впливати на стратегію розвитку та призначення керівництва.

Важливим кроком у цьому напрямі стало затвердження Міністерством освіти і науки України Примірного положення про наглядову раду закладу професійної освіти. Цей документ фактично створює правовий фундамент для трансформації системи управління.

“Ідея запровадження наглядових рад є не новою загалом для систем управління і свідчить про позитивний досвід. Слід усвідомити, що з браком спеціалістів бізнес зацікавлений в активній співпраці з закладами, які готують потенційних робітників, так само як і заклади мають орієнтуватися на ринок праці та вимоги, який він диктує. Тому ми вважаємо, що наглядові ради наблизять освітній процес до потреб бізнесу”.

Ознайомитися з повною версією інтерв’ю з представниками МОН можна за посиланням.

Дефіцит кадрів як двигун реформи: чому бізнес “полює” на випускників

Реформа професійної освіти — це не лише про внутрішні зміни в міністерстві, а, насамперед, про виживання української економіки. Ситуація на ринку праці зараз критична, особливо в будівельній галузі, яка є ключовою для відновлення країни.

Про масштаби викликів розповів заступник міністра освіти і науки з питань цифрового розвитку Дмитро Завгородній у своєму інтерв’ю для РБК-Україна. За його словами, сьогодні ми спостерігаємо парадоксальну ситуацію: роботодавці готові платити високі зарплати та забезпечувати студентів усім необхідним, але фахівців катастрофічно бракує.

Цифри, які змушують замислитися:

• 70% будівельних компаній відчувають гострий дефіцит кадрів.
• Удвічі впала конкуренція: якщо раніше на одну вакансію відгукувалося понад 20 кандидатів, то зараз — заледве 12.
• 157 млн грн — саме стільки міжнародні партнери інвестували в інфраструктуру профтехів лише у 2025 році, щоб студенти вчилися на сучасному обладнанні, а не на макетах минулого століття.

Дмитро Завгородній наголошує: поки що жоден штучний інтелект чи робот не замінить професійного сантехніка, зварювальника чи електрика. Проте самі технології будівництва змінюються дуже швидко. Саме тому новий Закон “Про професійну освіту” дає бізнесу можливість через Наглядові ради безпосередньо впливати на зміст навчання.

“Роботодавці дедалі частіше кажуть: дайте нам студентів, вони можуть бути недосвідченими, але якщо вони хочуть вчитися — ми навчимо. Бізнес готовий інвестувати в молодь, допомагати з програмами та навіть облаштовувати майстерні, бо розуміє: без професійної освіти не буде майбутнього у їхнього бізнесу”, — зазначає заступник міністра.

Це ще раз підтверджує: перехід до автономії та активна робота з наглядовими радами, про які ми говорили вище, — це не просто бюрократія, а єдиний шлях подолати кадровий розрив.

Коли ми бачимо такі колосальні інвестиції від партнерів (ті самі 157 млн грн), постає питання: як розпорядитися цими ресурсами правильно? Як перетворити старі приміщення на сучасні хаби, про які згадував Дмитро Завгородній? Відповіддю на цей запит став путівник “Новий профтех”.

Коли реформа зустрічається з реальністю: посібник “Новий профтех”

Закони пишуться на папері, але реформа відчувається через простір. Дитині важко повірити в “інноваційну освіту”, якщо в майстерні стоять верстати 1970-х років, а стіни пофарбовані в похмурий “бюджетний” колір.

Саме для того, щоб допомогти закладам оновитися фізично, було створено “Новий профтех. Путівник з ремонтних робіт”. Це унікальне видання, яке доводить: сучасний освітній простір — це не завжди про мільйони євро, це про розумний підхід.

Чому цей путівник — must-read для управлінців?

Посібник (його розробила команда урбан-бюро Big City Lab спільно з агенцією ARC Wayfinding Systems) базується на чотирьох ключових принципах, які мають стати стандартом для кожного українського коледжу:

1. Функціональне зонування. Замість довгих пустих коридорів — зони для відпочинку та коворкінги. Кожен квадратний метр закладу має працювати на розвиток студента.
2. Безбар’єрність як етика. Посібник дає чіткі інструкції, як зробити простір доступним для ветеранів, людей з інвалідністю та всіх, хто потребує особливих умов. Інклюзія в профтеху — це вимога часу.
3. Дизайн-код. Як позбутися “візуального сміття”, обрати кольори, що стимулюють працездатність, та як зробити навігацію такою, щоб у закладі неможливо було заблукати.
4. Ефективні майстерні. Посібник містить рекомендації, як облаштувати робочі зони так, щоб вони відповідали реальним стандартам виробництва.

Фото взято з посібника Новий профтех. Путівник з ремонтних робіт

Це фактично готовий “рецепт” для директорів-менеджерів, які отримали фінансову автономію і хочуть перетворити свій заклад на магніт для молоді.

Реформа — це коли зміни відбуваються одночасно: і в законах, і в головах керівників, і в аудиторіях, де вчаться діти.

Завантажити PDF: Новий профтех. Путівник з ремонтних робіт

Нагадаємо, раніше медіа НУШ розповідало, які саме зміни передбачає новий законопроєкт про професійну освіту, який Верховна Рада підтримала в першому читанні.

Фото згенеровано ШІ