Тарас Шевченко: матеріали та інтерактивні вправи до дня народження Кобзаря

Щороку на початку березня перед кожним учителем постає виклик: як розповісти про Тараса Шевченка так, щоб це відгукнулося в серцях сучасних дітей? Адже для покоління “альфа” та “зумерів” звичні біографічні довідки часто залишаються лише набором дат.

У межах концепції Нової української школи ми прагнемо показати Шевченка не як статичний образ із портрета, а як живу, багатогранну особистість — людину неймовірної сили волі, інноватора свого часу та митця, чиї тексти й сьогодні стають основою для сучасних пісень і символом нашої стійкості.

Ми підготували для вас добірку практичних вправ та інтерактивних методів, які допоможуть організувати відзначення цієї знакової дати змістовно та сучасно.

Це готовий освітній “конструктор”, де ви знайдете ідеї для кожної вікової групи: від початківців до майбутніх випускників. Можна скористатися цими ідеями, щоб перетворити уроки на справжнє відкриття особистості Шевченка через творчість, цифрові технології та актуальні можливості сучасних медіа.

Молодші школярі: відкриваємо образ малого Тараса

У початковій школі ми маємо унікальну можливість подивитися на постать Тараса Шевченка очима дитини. Замість того, щоб фокусуватися на біографічних датах чи трагічних сторінках історії, ми пропонуємо відкрити учням образ малого Тараса — мрійника, талановитого художника та допитливого хлопчика, який вірив у дива. Такий підхід допомагає дітям знайти спільне між собою та видатним митцем, роблячи його постать зрозумілою та близькою.

Пропонуємо на цьому етапі показати Шевченка як дитину, з якою хочеться товаришувати, а не як недосяжну постать із підручника. Розкажіть учням про малого Тараса, який був таким само допитливим, як і вони: любив слухати дідусеві казки, малював вугіллям на стінах і мріяв побачити, де “небо сходиться з землею”. Щоб зробити це знайомство незабутнім, можна перетворити урок на інтерактивну мандрівку, де історія поєднується з сучасними технологіями.

Ось як це можна втілити на практиці:

1. Кейс “Малий Тарас розповідає про себе”

• Для молодших школярів Шевченко має постати не як далека історична постать, а як людина, яка теж колись була дитиною, мала свої радощі та труднощі. Найкращий спосіб це відчути — “запитати” його самого.

Як реалізувати: Скористайтеся платформою Ghola.ai. Це сервіс, де за допомогою штучного інтелекту можна поспілкуватися з цифровою копією видатної особистості. Знайдіть у пошуку “Taras Shevchenko” та виведіть чат на екран.

Замість того, щоб вчитель переказував біографію, запропонуйте дітям стати інтерв’юерами. Щоб ШІ розкрив тему дитинства, почніть із таких запитів:

• “Тарасе, розкажи нам, яким було твоє дитинство?”
• “Що тобі найбільше подобалося робити, коли ти був маленьким?”
• “Які моменти у твоєму дитинстві були складними, а які — найщасливішими?”

ШІ у своїй відповіді зможе розповісти про: про красу природи, перші спроби малювати вугіллям на стінах хати, любов до дідусевих розповідей про козаків, про ранню втрату батьків, важку працю пастушком та те, як сильно йому хотілося вчитися, попри всі перепони.

Такий формат дозволяє дітям не просто запам’ятати факти, а співпереживати. Вони бачать, що талант і незламність формувалися ще в дитинстві, через подолання труднощів і віру у свою мрію. Це робить образ Кобзаря об’ємним, зрозумілим і по-справжньому живим.

Водночас важливо розуміти, що штучний інтелект — це насамперед творчий інструмент, який іноді може пропонувати узагальнені або дещо вільні інтерпретації подій. Іноді ШІ може дати неправильну відповідь: тому до цих інструментів треба ставитися уважно. Якщо під час діалогу ви помітите фактичну неточність, це можна використати як чудовий педагогічний момент: делікатно доповнити відповідь ШІ історичними деталями або разом із дітьми уточнити факт у підручнику. Таке живе спілкування вчителя, учнів та технологій не лише поглиблює знання про Шевченка, а й м’яко навчає дітей критично сприймати інформацію з цифрових джерел

2. Кейс “Скринька Кобзаря”

Візьміть будь-яку гарну коробку або торбинку. Покладіть туди 4-5 предметів, які часто згадуються у творчості Тараса Шевченка.

Запросіть учня до столу. Дитина, не заглядаючи у скриньку, навпомацки обирає один предмет. Коли предмет дістають і показують класу, вчитель читає відповідний уривок або вмикає відповідний аудіофайл. Важливо коротко пояснити, що цей символ означав для Тараса (наприклад, сум за домом чи любов до природи).

Готові “шпаргалки” для вчителя:

Завантажити презентацію до уроку можна за посиланням.

Підлітки: знайомимось з Тарасом-мандрівником та дослідником

• Якщо для молодших школярів ми створювали емоційний зв’язок через “магію” та казку, то учні середніх класів прагнуть бути активними учасниками процесу. У цьому віці дітям важливо не просто отримувати інформацію, а самостійно її “добувати”. Для них Шевченко — це передусім невтомний мандрівник, дослідник та людина з неймовірною біографією, що часом нагадує гостросюжетний фільм.

На цьому етапі ми пропонуємо вчителям змістити фокус із читання підручника на цифрові дослідження та командні змагання.

1. Кейс “Інтерактивна мапа Кобзаря”

Замість сухого переліку міст і дат, запропонуйте учням стати цифровими картографами. Це допоможе візуалізувати масштаб постаті Шевченка.

Як створити таку карту: Найзручніше використовувати сервіс Google My Maps. Вчитель створює порожню карту, відкриває доступ за посиланням, а учні, об’єднавшись у групи, наносять на неї “сліди” Кобзаря. Особливу увагу варто приділити Київському періоду, який був часом найбільшого творчого розквіту митця.

Інструкція: Створюємо інтерактивну мапу “Шляхами Кобзаря”

Цей інструмент дозволяє перетворити звичайну географічну карту на цифрове дослідження.

Крок 1: Підготовка (для вчителя)

1. Зайдіть у Google My Maps.
2. Натисніть “Створити нову карту”. Дайте їй назву (наприклад, “Київські адреси Шевченка”).
3. Натисніть кнопку “Поділитися” і відкрийте доступ для редагування (за посиланням або через електронні адреси учнів).

Крок 2: Як наносити мітки (інструкція для учнів)

1. Пошук локації: У рядку пошуку вгорі введіть адресу або назву місця (наприклад, КНУ ім. Тараса Шевченка).
2. Додавання на карту: Коли з’явиться маркер на карті, натисніть у віконці кнопку “+ Додати до карти”.
3. Редагування (іконка “Олівець”): * У полі для тексту напишіть короткий факт (тези, які ми підготували).
   • Додайте власні хештеги (наприклад, #мистецтво, #арешт).
4. Додавання фото (іконка “Фотоапарат”): * Вставте посилання на репродукцію картини Шевченка або завантажте зображення цієї локації. Так ваша мітка стане візуальною.
5. Стиль (іконка “Відро з фарбою”): * Змініть колір маркера. Наприклад: синій — для творчості, червоний — для драматичних подій (арешту), зелений — для подорожей.

Перш ніж наносити мітки на карту, обговоріть у групах, хто за яку локацію відповідає. Це допоможе уникнути дублювання і зробить вашу мапу повноцінним путівником.

Що можна запропонувати позначати на карті:

Локація 1. Київський університет

На той час він називався Імператорський університет Святого Володимира (нині КНУ ім. Тараса Шевченка).

Це була головна інтелектуальна локація міста. Шевченко не був студентом цього університету (він закінчив Академію мистецтв у Петербурзі), але він претендував тут на посаду вчителя малювання та працював при університеті в Археографічній комісії.

• Що показати на карті: Червоний корпус (вул. Володимирська, 60).

Локація 2. Переправа на Дніпрі (місце арешту)

Це дуже драматичний момент. На той час стаціонарних мостів у Києві (у сучасному розумінні) не було, діяла паромна переправа. Правий берег Дніпра, район сучасної Поштової площі або ланцюгового мосту (який почали будувати трохи пізніше). Саме тут Шевченка чекала поліція, коли він повертався з Чернігівщини до Києва.

• Що писати на карті: “Місце арешту (Дніпровська переправа)”.
• Короткий текст: “5 квітня 1847 року. Тараса заарештували за участь у Кирило-Мефодіївському товаристві та “недозволені” вірші. Під час обшуку в нього знайшли рукопис збірки “Три літа”, що стала головним доказом проти нього”.
• Що показати: Можна додати зображення Дніпра середини XIX століття або репродукцію картини Шевченка “Видубицький монастир”, яку він писав неподалік.

Локація 3: Хата на Пріорці (вул. Вишгородська, 5)

Останній прихисток у Києві та любов до дітей.

• Текст на мапі: “Тут Тарас жив під час свого останнього приїзду до Києва у 1859 році. Він дуже любив це місце за сад і затишок. Місцеві діти обожнювали “дядька Тараса”, бо він розповідав їм казки, пригощав солодощами та малював для них”.
• Що додати: Фото сучасної дерев’яної хатини-музею (вона виглядає дуже автентично на фоні багатоповерхівок).

Локація 4: Володимирська гірка

• Текст на мапі: “Шевченко часто приходив сюди з мольбертом. Саме з київських пагорбів він спостерігав за Дніпром, який потім описував у своїх творах. Для нього ці краєвиди були головним джерелом сили та натхнення”.
• Що додати: Репродукцію акварелі Шевченка “Видубицький монастир” або “Костьол у Києві”.

Завантажити презентацію до уроку можна за посиланням.

Старшокласники: акцент на якісний контент, стиль та технології

Коли ми переходимо до роботи зі старшокласниками, формат “вивчення” має остаточно поступитися формату “творення”. У цьому віці підлітки скептично ставляться до академічних шаблонів, але вони обожнюють якісний контент, стиль і технології. Для них Шевченко має постати не як постать із минулого, а як self-made man (людина, яка зробила себе сама). Можна ризикнути й вийти на територію, де учні почуваються господарями — у світ нейромереж та вірального (вірусного) відеоконтенту. Спробувати показати, що Кобзар може звучати драйвово, виглядати стильно й бути актуальним у TikTok-стрічці поруч із топовими світовими зірками.

Можна запропонувати учням створити контент, натхненний кейсами відомих медіапроєктів, як-от Sense Ministry (відомий за образом DJ Шевченка). Це проєкт, де класика перетворюється на сучасне цифрове мистецтво.

Щоб отримати відео, де створений вами образ Шевченка особисто декламує поезію, скористайтеся простою формулою: Зображення + Звук + LipSync.

1. Створюємо візуал: Генеруємо сучасний портрет у Leonardo.ai
2. Створюємо аудіо: Перетворюємо вірш на пісню або декламацію у Suno AI.
3. Синхронізуємо: Заходимо на сервіс lipsync.video.
   • Завантажуємо портрет Тараса.
   • Завантажуємо аудіофайл із Suno.
   • Натискаємо “Sync” — і за кілька хвилин отримуємо готовий ролик, де герой рухає губами точно в такт словам.

Завантажити презентацію до уроку можна за посиланням.

Запропоновані кейси — це не сувора догма, а радше “конструктор” ідей, який можна адаптувати до запитів конкретного класу. Кожен заклад освіти має власний ритм і традиції, тому формат відзначення — це завжди вибір вчителя, заснований на відчутті своєї аудиторії.

Головна ідея полягає в тому, щоб поглянути на знайомі дати крізь призму сучасних технологій та актуальних медіатрендів. Коли постать Шевченка з’являється у смартфонах, на інтерактивних мапах чи в нейромережевих треках, вона перестає бути віддаленим символом і стає частиною живого досвіду учнів.

Такий підхід дозволяє перетворити пам’ятну дату на час для відкриттів, де поєднуються цифрові навички, критичне мислення. Можна комбінувати інструменти, експериментувати з форматами та йти в ногу з технологіями, роблячи класику близькою, зрозумілою та по-справжньому цікавою для сучасного покоління.

Нехай цьогорічне свято стане для вашого класу часом відкриттів. Адже бути українцем і знати свого Кобзаря — це не лише почесно, а й неймовірно сучасно, технологічно та стильно.

Нагадаємо, раніше ми розповідали як створити інтерактивний інтегрований урок для учнів 5–9 класів “Тарас Шевченко та його друзі”.

Фото – медіа НУШ