42
0
У 2026 році Київ спрямує на освіту 39,2 млрд грн – це на 3,4 млрд більше, ніж торік, і майже третина міського бюджету. Водночас міська влада посилює контроль за використанням цих коштів, адже частину фінансування у 2025 році так і не освоїли повністю.
Про це повідомив заступник голови КМДА Валентин Мондриївський, інформує Департамент освіти і науки виконавчого органу КМДА.
За його словами, найбільша частка видатків припадає на зарплати – фонд оплати праці становить 27,1 млрд грн і враховує підвищення окладів педагогів із 1 січня 2026 року. Загалом у столичній освітній сфері працюють майже 63 тисячі людей, а навчаються понад 300 тисяч дітей.
Водночас у 2025 році бюджет розвитку в освіті виконали лише на 84,5%. Це означає, що частину коштів на ремонти, реконструкції та модернізацію закладів освіти не використали.
“Освіта лишається ключовим напрямом міської політики навіть в умовах воєнного стану та постійних викликів. Місто забезпечує фінансовий ресурс і стратегічне планування розвитку галузі. Водночас важливо, щоб на рівні районів ці ресурси використовувалися максимально ефективно“, – наголосив Мондриївський.
Саме тому одним із ключових завдань на 2026 рік визначили посилення контролю за реалізацією освітніх програм – зокрема, за своєчасним використанням бюджетних коштів і державних субвенцій.
Окремо на нараді обговорили організацію навчання в умовах воєнного стану. У Києві вже завершили облаштування Wi-Fi в укриттях усіх шкіл, у частині районів встановили системи відеоспостереження, а також розширили доступ до інтернету в навчальних приміщеннях. Крім того, у школах запровадили систему безпеки Ajax, яка дає змогу в режимі реального часу відстежувати, зокрема, температурний режим у приміщеннях.
За словами Мондриївського, місто має працювати як єдина система, щоб гарантувати безпечне і безперервне навчання: “Головне завдання – створити безпечний простір для дітей, щоб навчання тривало системно і без збоїв”.
Водночас попри стратегічне планування і збільшення фінансування, у столиці фактично не ведеться підготовка мережі освітніх закладів до переходу на реформу старшої профільної школи. Це питання під час наради не стало одним із пріоритетів.
Також районам доручили активніше подавати пропозиції для залучення державного фінансування – зокрема на модернізацію харчоблоків і будівництво укриттів.
Нагадаємо, медіа “НУШ” повідомляло, що реформа НУШ знаходиться у пілотуванні і з 1 вересня 2026 року 150 ліцеїв розпочнуть упровадження нової моделі старшої школи.
Фото – istockphoto
Обговорення