Реформа в старшій школі: що чекає на пілотні академічні ліцеї?

В Україні триває впровадження реформи “Нова українська школа” (НУШ). Нині вона переходить у третій, найважливіший свій етап — старша школа має стати профільною. Вже за декілька місяців, з 1 вересня 2026 року 150 академічних ліцеїв у всіх регіонах України розпочнуть пілотування реформи, а зараз завершується перший рік передпілотної програми, який надав безцінний досвід для проведення роботи над помилками.

Реформа старшої профільної школи – це логічне продовження реформи НУШ, яка стартувала у 2017 році, коли трансформація охопила початкову та базову школу. Нині ж реформування шкільної освіти в нашій державі переходить на рівень 10–12 класів, шкільне навчання триватиме 12 років, а школярі зможуть самостійно обирати предмети, формуючи індивідуальну освітню траєкторію для підготовки до майбутньої професії чи університету.

Нагадаємо, з 1 вересня 2027 року уся старша школа в Україні стане трирічною та повністю профільною. Йдеться про масштабні системні зміни, які торкаються не лише школи та освітян, а й місцевих громад, батьківських спільнот та учнів, довкола яких відбуваються палки дискусії.

Аби детально обговорити перші результати передпілоту змін у старшій школі, поділитися досвідом та окреслити наступні кроки впровадження освітньої реформи, Міжнародний форум “Пілотне впровадження профільної освіти: академічні ліцеї” зібрав разом представників МОН, народних депутатів, міжнародних експертів, директори ліцеїв та вчителів. Окремий фокус було зроблено на практики й рішення, які вже тестують ліцеї, що увійшли в перелік перших пілотних 30 освітніх закладів, які долучилися до передпілоту реформи, а також живий обмін досвідом між командами освітян.

Спільна справа

Реформа освіти – одна з найскладніших реформ в усіх абсолютно країнах, зокрема в країнах дуже багатих, які готові інвестувати в неї достатні кошти та на національному рівні усвідомлюють необхідність таких змін для своїх суспільств. Україна ж впроваджує реформу НУШ в абсолютно безпрецедентних для цього умовах 13 років війни, 5 з яких є роками повномасштабної війни. В українських реаліях реформування освіти, зокрема старшої школи, не було б можливим без розуміння важливості змін, волі і дії тих, хто є практиками, творцями реформи старшої школи, і попри складнощі готовий вийти із зони комфорту та бути морально готовим щоденно здійснювати суттєві змін в освіті. Практичний досвід і навички подолання проблем перших пілотних 30 академічних ліцеїв мають стати підвалиною подальшого шляху впровадження академічних ліцеїв на рівні всієї України.

“Хороші реформи –– це зустрічний рух. Рух від шкіл, рух від педагогів, від директорів, із залученням батьків. Безумовно, МОН, уряд, який сприяє і допомагає цьому руху, аналізує і чує всіх, і перш за все чує тих самих сміливих лідерів у справі, яку робить”, - констатував міністр освіти і науки України Оксен Лісовий. Він також підкреслив, що Міністерство освіти і науки сповідує принцип, що хороші реформи не можуть бути реалізовані зверху, бути спущені в школи згори і претендувати на успішність.

“Ми формуємо школу, яка не є фабрикою з виробництва стандартних продуктів. Якщо ми в такому напрямку будемо рухатись, ми програємо все. І наша перемога в війні, і наша перемога у формуванні нашої майбутньої економіки лежить в площині людей, які спроможні мислити. Людей, які відчувають свободу, і перш за все свободу в творчості і думці. Наша школа має розвинути в них цю спроможність”, — наголосив очільник МОН.

На плечі як чиновників, так і вчителів лягає, на думку міністра, відповідальність за те, чи прорив в українській шкільній освіті таки станеться, і чи вдасться переконати суспільство в тому, що академічний ліцей, де їхні діти почнуть навчатися з 2027 року, це подарунок долі, а не якась проблема. На жаль, в свідомості деяких голів громад і батьківських спільнот така установка є вкоріненою достатньо міцно, і цю інерцію усім учасникам процесу шкільного реформування доведеться долати.

Григорій Баран, директор програми “Соціальний капітал” Міжнародного фонду “Відродження”, у своєму вітальному слові акцентував увагу учасників на тому, що успіх будь-якої реформи пов’язаний із тим, а чи підтримують її люди.

“Вчителі мають бути не просто якось причетні, вони мають відчути, що вони не просто учасники, а творці реформи. Тому що якщо учні не відчують, що їхній вибір має значення, вони не будуть сприймати зміни. Якщо вчителі не відчують, що вони дійсно драйвери цієї реформи, що це їхня реформа, вона працювати не буде”, - наголосив Григорій Баран. І безумовно надзвичайно важливою для вибудовування довіри між усіма учасниками освітнього процесу, між вчителями і учнями, є форуми, конференції та будь-які дискусійні формати.

Ресурсів вистачить

Сергій Бабак, народний депутат України, голова комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій звернув увагу учасників форуму, що аби держава з 1 вересня 2027 року могла запустити повномасштабне реформування старшої школи, потрібно зробити декілька нагальних кроків. Перебування учнів в академічних ліцеях має бути безпечним, логістика – зручною, освітні простори – сучасними, і все це впирається у фінансовий аспект.

“Мова не лише про кабінети хімії, фізики, біології, STEM, а й про ремонт харчоблоків. Також йдеться про створення безпечних умов перебування дітей. Все це покликане трансформувати і змінити освітній простір”, — наголошує Сергій Бабак. Другий важливий виклик, на якому він акцентує увагу — створення умов для підвезення школярів. Цього року держава робить чи ненайбільшу закупівлю шкільних автобусів, аби забезпечити підвезення до шкіл максимальній кількості школярів. Третій виклик — відремонтувати максимальну кількість доріг місцевого значення.

І найважливіший елемент, який має містити освітня реформа, впевнені і в МОН, і державні управлінці – трансформація ставлення держави до вчителя з забезпеченням конкурентної заробітної плати та розробка ряду інших інструментаріїв підтримки для освітян.

МОН визнає проблеми та ризики та відкрито говорить про них.

“Ми інвестуємо. Чи достатньо? Я вважаю, що ні, – говорячи про фінансове наповнення реформи старшої школи констатує Оксен Лісовий. – На фінансування кожного академічного ліцею треба вкласти 100 млн грн. Зараз ми інвестуємо близько 10 млн грн на закупівлю обладнання та створення нових освітніх середовищ, розроблено новий підхід до навчання вчителів, освітні концепції”.

Міністр зауважив, що в задумі, коли приймався “Закон про повну загальну середню освіту” у 2020 році, український уряд мав намір інвестувати набагато більше в реформу НУШ, проте наразі у стані війни країна має великі видатки на оборону. За останні ж три роки МОН має зростання фінансування на понад 100 млрд гривень, і такі інвестиції не приходили в освіту в жодний із попередніх періодів. Значна частина цих коштів інвестується саме в освітнє середовище. Міністр додав, що ремонт доріг до тих академічних ліцеїв, які мають почати працювати з 2027 року, є одним з пріоритетів, на реалізацію якого потрібно 30 млрд гривень. “Ця сума для Дорожнього фонду – це невеликі гроші. Інше питання, що в цьому році їх там немає. Попри те президент на одному з конгресів з місцевими владами сказав, що це пріоритет, і МОН спільно з Міністерством фінансів знайшло кошти – 3,5 мільярда гривень в цьому році буде спрямовано на покращення місцевих доріг до пілотних академічних ліцеїв”, — говорить Оксен Лісовий. Також він додає, що спільними зусиллями було знайдено додаткових 4,6 млрд гривень, що дало можливість вже від початку цього року на 30% підняти освітянам зарплати, і збільшити ці суми ще на 20 % після 1 вересня.

Подальші кроки та зміни

Надія Кузмичова, заступниця міністра освіти і науки розповіла про наступні кроки, які Міністерство освіти і науки України планує зробити, аби підтримати педагогів та підготувати повномасштабне впровадження старшої профільної школи. У вересні цього року МОН планує видати цілісний посібник, який має бути поширено на всю систему академічних ліцеїв. Це покроковий порадник, що спирається на досвід перших пілотних академічних ліцеїв, і пояснює, яким чином рухатися усім академічним ліцеям, починаючи від рішення стати навчальним закладом такого типу і завершуючи питанням моніторингу якості освіти. Заступниця міністра наголосила, що цей посібник є живим робочим документом, що розвиватиметься разом із практикою ліцеїв та їхнім зворотним зв’язком.

“Між 30 травня та 30 серпня 2026 року перші 30 академічних ліцеїв частинами, у вигляді листів із методичними рекомендаціями отримають розроблений МОН посібник та нададуть зворотній зв’язок, які інструменти та підходи спрацьовують, а які потребують додаткового обговорення і регулювання”, - зазначила посадовиця. Вона закликала присутніх, зокрема представників управлінь освіти, щонайширше поширити ці рекомендації на усі академічні ліцеї без огляду на те, чи беруть вони участь в пілоті реформи, чи ні, адже з 1 вересня 2026 року готуватися повинні всі.

Цей методичний документ отримають всі - департаменти управлінь освіти, директора та заступники директорів ліцеїв, вчителі, психологі, кар’єрі радники та методисти. Корисним він буде і для гімназій, які не матимуть старшої школи, аби вони краще усвідомлювали, чому реформа старшої профільної школи — це про системні зміни і роботу в громаді.

Також під час інтерактивної частини форуму відбулося тематичне групове обговорення практичних напрацювань. Держава забезпечила чіткий гайдлайн з чіткими вимогами до освітніх просторів академічних ліцеїв. Нині відбувається робота над формуванням їхньої мережі на рівні областей з поправкою на демографічну ситуацію. Це питання спонукає гарячі дискусії на місцях, адже не всюди, де хотіли би створити академічний ліцей, кількість учнів дозволяє це зробити.

Відчутним є питання браку фахівців, і не лише вмотивованих молодих педагогів, а й бухгалтерів та юристів, адже рівень оплати їхньої праці досі не є задовільним. Нагальним для вирішення є ремонт гуртожитків при навчальних закладах на місцях, затвердження штатного типового розпису ліцею та закупівля необхідного для академічних ліцеїв обладнання. Постають також і такі питання – як переконати громади у тому, що держава не вирішить відтермінувати чи скасувати власні рішення щодо реформи старшої профільної школи, адже це питання набору до 10 класів. Але найбільшим викликом, на який усі присутні звернули увагу, є суспільний спротив і небажання з боку батьків щось змінювати. Він виникає там, де немає чіткого розуміння процесу та відповідної комунікації.

“Не потрібно чекати, поки це за вас зробить влада у Києві або МОН. Кожен з нас у своїй громаді повинен комунікувати із батьками, і тоді спротиву буде менше, а розуміння –– більше”, - зазначила Лариса Томашевська, заступниця директора з навчально-виховної роботи Тернопільського академічного ліцею “Українська гімназія ім. І. Франка”, зазначивши завдання всій освітянській спільноті у подоланні виникаючих перепон у реалізації реформи.

Нагадаємо, раніше медіа НУШ розповідало, “Де мають навчатися діти, які не потрапили або не хочуть потрапляти в академічний ліцей чи йти в професійний коледж або заклад фахової передвищої освіти?”

Академічні ліцеї та професійні коледжі — це той реальний вибір, майбутнє, яке для школяра у старшій школі уможливлює освітня реформа, що триває. Якоїсь іншої опції вона не передбачає. Питання у тому, аби громади на місцях всіляко підтримали цей вибір своєї учнівської молоді, створивши на своїй території достатню мережу і перших, і других.

Фото МОН