Оцінювання в школі: як вимірювати знання, підтримуючи дитину в часи стресу

Оцінювання в школі — це тема, що викликає дискусії чи не в кожній родині. Останніми роками система освіти України зазнає значних змін, і батькам стає все важче орієнтуватися в тому, як саме оцінюють успіхи їхніх дітей. Чи завжди оцінка в журналі відображає реальні знання? Де проходить межа між вимогою до дитини та її психологічним станом? І найголовніше — як не нашкодити?

Ці питання стали головною темою вебінару, який юристка Олена Парфьонова провела в межах проєкту “IntegriTEAM – Спільнота доброчесних”, який реалізується ГО “Смарт Освіта” за підтримки Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу. Зустріч не була лекцією про нудні правила — це була відверта розмова про те, як зробити систему оцінювання людянішою, чеснішою та безпечнішою для дітей.

Олена Парфьонова поставила за мету розібратися, як в умовах шкільних змін та постійного стресу воєнного часу не втратити головне — довіру та підтримку дитини. Як зазначила спікерка, саме через призму доброчесності та нашої відповідальності перед майбутнім поколінням необхідно переглянути роль оцінки: вона ніколи не повинна ставати інструментом тиску, а має бути дороговказом, що допомагає кожному учню знайти свій шлях до успіху.

Виміри оцінювання: формувальне та підсумкове

Розуміння системи оцінювання: два ключові блоки

Олена Парфьонова звернула увагу на те, що шкільна система оцінювання традиційно складається з двох основних блоків — формувального та підсумкового. Спікерка детально пояснила їхню різницю та мету, щоб допомогти батькам краще орієнтуватися в освітньому процесі.

Перший блок — це формувальне оцінювання. Щоб зрозуміти його суть, краще подивитися на це очима звичайної людини: “Якщо сказати людськими словами, а не словами нормотворчості, не словами законодавства, це те, що відбувається всередині самого навчання”, – зазначила юристка.

У цьому контексті вчитель стає помічником. Олена Парфьонова наводить влучну аналогію, яка пояснює роль вчителя як професіонала:

“Можна уявити, що вчитель на уроці — як навігатор, компас, дороговказ, який роз’яснює спочатку тему, дає якісь завдання і дивиться, як дитина розуміє ту чи іншу тему уроку. Тому що оцінка для вчителя — це теж важлива річ, і вчитель, оцінюючи дитину, оцінює і свою роботу”.

Мета формувального оцінювання — це підтримка та корекція. Це не про бал, це про розуміння процесу навчання. Враховуючи, що експерти в усьому світі сьогодні говорять про загальний спад мотивації до навчання, формувальне оцінювання стає інструментом “порятунку”.

Мета в оцінюванні — це не поставити бал, а допомогти учню покращити, скоригувати і підтримати мотивацію, впевнена спікерка: “Ми дуже багато зараз говоримо про мотивацію в навчанні, але з іншого боку, формувальна оцінка — це і є та мотивація. Тому що ми розуміємо – формувальна оцінка перейде потім в тематичну, в семестрову, річну і в свідоцтво про закінчення повної загальної середньої освіти”.

У початковій школі такий підхід реалізується через портфоліо, чек-листи та щоденні спостереження. Звертаємо також вашу увагу на методи, які в нас ще приживаються, але є вкрай ефективними:

• Самооцінювання: розвиває відповідальність і зближує колектив, коли дитина сама оцінює свою роботу.
• Взаємооцінювання: коли учні оцінюють одне одного, що чудово розвиває критичне мислення.

Другий блок — це підсумкове оцінювання. Воно фіксує результати після завершення теми, семестру чи року. Важливо розуміти, що кожна школа, спираючись на статтю 17 Закону України “Про повну загальну середню освіту”, має право на власну систему оцінювання. Це дозволяє впроваджувати цікаві та зручні формати, як-от кольорові шкали або відсоткові системи. Проте головна вимога тут — прозорість та інформованість батьків.

“Ми можемо придумати все, що завгодно, але це має бути в межах чинного законодавства, і батьки чітко мають розуміти, як ця система працює. – Каже Олена Парфьонова та наводить приклад. – Колись до мене звернулася мама і каже: я не розумію, чому моїй дитині поставили 10 балів… А вчитель каже: а в мене власна система оцінювання. Мама не зрозуміла, дитина не зрозуміла, і, напевно, сама вчителька не сильно зрозуміла, про що вона хотіла доповісти”.

Чому зовнішнє оцінювання (ДПА) — це не “каральний орган”

Під час вебінару Олена Парфьонова розвінчала міф про те, що державна підсумкова атестація (ДПА) існує лише для перевірки учня. Вона підкреслила значення ДПА для загальнодержавного моніторингу:

“Державна підсумкова атестація має бути зовнішнім оцінюванням, тому що ми в своїй внутрішній бульбашці школи маємо певні уподобання, неуподобання, все що завгодно, але коли є зовнішнє незалежне оцінювання, от як державна підсумкова атестація, тоді ми всі будемо знати рівень підготовки наших дітей”.

Спікерка зазначила, що інтуїтивне розуміння того, що “щось іде не так” (наприклад, зниження рівня знань з математики), без реальних даних ДПА не дозволяє вченим коректно змінювати підручники чи освітні програми.

Що робити, якщо ви не згодні з оцінкою: процедура коригування

Часто батьки відчувають розгубленість, коли оцінка за семестр чи рік видається несправедливою або необ’єктивною. Важливо пам’ятати, що ви маєте право на перегляд результатів. Олена Парфьонова під час вебінару детально пояснила, як працює механізм коригування оцінок, щоб процес був максимально прозорим та неупередженим.

Якщо ви вважаєте, що оцінка потребує перегляду, процедура має такий вигляд:

Подання заяви. Батьки учня звертаються до директора школи з офіційною заявою, де чітко обґрунтовують причину незгоди з виставленим результатом.

Створення комісії. Для того, щоб оцінювання було об’єктивним та неупередженим, директор закладу призначає комісію. Зазвичай до її складу входить керівник закладу або його заступник (як голова комісії), вчитель-предметник, який викладає предмет, та інші члени педагогічного колективу. Це потрібно для того, щоб виключити будь-який суб’єктивізм у ставленні до дитини.

Письмова робота. Комісія розробляє спеціальні завдання, які охоплюють весь навчальний матеріал за семестр. Це не просто перездача одного уроку, а комплексне оцінювання знань.

Результат та оцінка. Після перевірки письмової роботи виставляється нова оцінка. Тут діє важливе правило захисту інтересів учня: нова оцінка не може бути нижчою за попередню.

Олена Парфьонова додає важливий нюанс:

“Якщо оцінка не підвищилась, запис у журналі не робиться. Тобто, залишається та сама оцінка”.

Також варто пам’ятати про часові межі: заява має бути подана протягом трьох днів після того, як ви дізналися про оцінку, а саме коригування проводиться не пізніше ніж через п’ять днів після подання заяви. Якщо існують поважні причини (наприклад, стан здоров’я), цей термін може бути продовжений. Це чіткий інструмент, який дозволяє батькам захистити право дитини на справедливу оцінку її зусиль.

Психологічне здоров’я та академічна доброчесність

Фінальна та найбільш емоційна частина вебінару стосувалася стану дітей під час війни. Олена наголосила, що низькі оцінки часто є наслідком стресу, а не відсутності інтелектуальних здібностей:

“Значна частина українських підлітків відчуває тривожність, емоційне виснаження і симптоми депресії. Цей психологічний стан напряму і безпосередньо впливає на здатність дитини навчатися”.

Олена Парфьонова підкреслює: академічна доброчесність — це не просто юридичний термін, а основа щоденної взаємодії в школі. Це стосується всіх учасників освітнього процесу, адже школа — це місце, де ми разом формуємо цінності майбутнього покоління.

Дорослі — вчителі та батьки — мають стати першим прикладом етичної поведінки. Неможливо вимагати від дитини чесності, якщо сам вчитель або батьки обирають шляхи найменшого спротиву. Це стосується, зокрема, і професійного розвитку педагогів: використання “купованих” сертифікатів про проходження курсів без реального навчання — це пряме порушення принципів доброчесності, яке руйнує довіру до всієї системи освіти.

Коли ми говоримо про оцінювання, ми маємо на увазі не лише контроль знань, а й прояв людяності. Як наголошує спікерка, кожна оцінка має бути об’єктивною, а підхід до дитини — дбайливим. Вчителі, батьки та адміністрація школи мають працювати як одна команда, де ключовим принципом є повага до особистості учня. Саме такий підхід, де замість тиску та “погоні за балами” панує чесний діалог і підтримка, є справжнім фундаментом для якісної та доброчесної освіти.

Нагадаємо, раніше медіа НУШ розповідало про доброчесність у школах: “В чому полягає глобальна проблема списування та які існують підходи до її вирішення”.

Проєкт “IntegriTEAM – Спільнота доброчесних” реалізує ГО “Смарт Освіта” за підтримки Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу (EUACI) — провідної антикорупційної програми в Україні, що фінансується Європейським Союзом, Агенцією Великої Британії з міжнародного розвитку, співфінансується та впроваджується Міністерством закордонних справ Данії.

Думки та погляди, висловлені в межах проєкту, не обов’язково відображають позицію EUACI, Європейського Союзу, Великої Британії чи Міністерства закордонних справ Данії.

Фото – ГО “Смарт освіта”