Після ночі обстрілів — знову до уроків. Чи має школа змінювати вимоги до дітей?

О третій ночі — вибухи. О четвертій дитина нарешті засинає. А о восьмій має прокинутися, підключитися до онлайн-уроку, а потім виконувати завдання за розкладом. Для шкільного журналу це може бути звичайний навчальний день. Для дитини — ранок після кількох годин сну, тривоги й страху. 915 батьків розповіли про дітей, які не можуть зосередитися після безсонної ночі, засинають на уроках і бояться перевірних робіт. Що школа може змінити після важких ночей — і де проходить межа між підтримкою дитини та вимогами навчального процесу?

У цьому матеріалі аналізуємо:

• результати опитування 915 родин щодо організації навчального процесу після чисельних повітряних тривог;
• вплив стресу й недосипу на здатність вчитися;
• що рекомендує МОН робити зі шкільним розкладом, форматом навчання та організацією освітнього процесу.

“Коли дитина о 3 лягла спати, бо до цього шахеди літали, то вранці вчителі косо дивилися на те, що мами просять відпустити із заняття, бо дитина відпочиває”, — написав один із батьків в анонімному опитуванні.

Інший з батьків описує таку ситуацію: дитина після ночі в укритті має о 8:00 онлайн-урок, а потім іти до школи.

Це не окремі історії про втому. Це питання про те, чи може дитина демонструвати свої реальні навчальні результати в умовах, коли її базові потреби — сон, безпека, відчуття спокою — напередодні були порушені.

У серпні 2026 року платформа психологічної допомоги qui.help опитала 915 батьків та законних представників дітей віком від 6 до 17 років. 78,5% дітей із вибірки перебували в Україні, решта — за кордоном. Дослідження не є психологічною діагностикою чи національно репрезентативним опитуванням: воно показує саме те, що батьки помічають у своїх дітях.

За останні чотири тижні 35,6% опитаних батьків часто або майже щодня помічали в дітей труднощі з концентрацією, 29,2% — проблеми зі сном, 36,2% — дратівливість. Найпоширенішим негативним проявом стало небажання йти до школи або повертатися до навчання — про це повідомили 47,9% батьків.

Для 31,1% батьків одним із головних занепокоєнь перед початком навчального року стало навчальне навантаження або ризик перевантаження. 20,7% говорили про успішність чи страх дитини не впоратися з навчанням, а 14,8% — про нестабільність навчального процесу.

Але цифри тут — лише половина історії. Найбільш промовистими є відкриті відповіді.

“Потрібно зважати, що діти вчаться у важкий психоемоційний час… постійна загроза здоров’ю, діти інколи не можуть сконцентрувати увагу. Іноді бувало таке, що вивчили, наприклад, вірш або тему, і після прильоту дитина не могла пригадати”, — пише один із батьків.

Інший просить школу “усвідомити, що дитині важко засвоювати купу нових знань, перебуваючи у постійному стресі через війну, часте недосипання або взагалі безсонні ночі через повітряні тривоги й обстріли”.

Тобто батьки говорять не лише про психологічний комфорт. Вони говорять про здатність дитини навчатися.

Чи можна виміряти знання після безсонної ночі?

Тут виникає важливий для школи нюанс. У сучасній НУШ діагностувальна робота — це не просто спосіб “перевірити, що дитина знає”. МОН визначає її як інструмент, за допомогою якого вчитель виявляє рівень сформованості результатів навчання та планує подальшу роботу. Форми й кількість таких робіт учитель добирає самостійно, зважаючи на теми, види діяльності та результати навчання, які потрібно оцінити.

Отже, якщо дитина після ночі обстрілів демонструє значно гірший результат, виникає професійне запитання: чи справді ця робота показала рівень її навчальних досягнень? Чи, можливо, вона показала, наскільки добре дитина може концентруватися після кількох годин сну?

Це не означає, що після кожної повітряної тривоги навчання потрібно скасовувати. Але означає, що вчителю варто враховувати контекст, у якому дитина виконує завдання.

МОН у рекомендаціях для педагогів уже звертало увагу саме на це. У пораднику для роботи з дітьми, які пережили травматичний досвід через війну, зазначено: якщо вночі була повітряна тривога, не варто починати навчальний день із контрольної роботи. Натомість педагогам радять зустріти дітей із розумінням та підтримкою.

Термін “контрольна” тут варто сприймати в контексті самого документа. У сучасній системі НУШ види оцінювальних робіт різні, а діагностувальні роботи мають окреме призначення. Але принцип, закладений у рекомендації, стосується ширшого питання: чи варто починати навчальний день після важкої ночі з найбільш когнітивно складного завдання?

“Контрольні понад усе”?

У відповідях батьків є й значно гостріші історії.

“Дитина сказала з жахом, що не хоче писати контрольні в підвалі на низьких лавочках, де дуже холодно. Вчителі, наче не розуміють дітей. Коли обстріли, летить все, що можна, вони дають контрольні, тести, щоб негайно пройшли!!! Контрольні понад усе…”

Інша відповідь коротша: “Нічні обстріли і недосип не враховуються вчителями, які просто мають за мету виконати план”.

Ці цитати важливо не сприймати як доказ того, що всі школи чи всі вчителі працюють саме так. Це досвід конкретних родин, який дослідження дозволило побачити. Але він показує реальну напругу: між необхідністю продовжувати навчання і потребою враховувати стан конкретної дитини.

І тут відповідальність лежить не лише на вчителеві.

Рівень безпекового ризику. І що з цим робити?

МОН використовує класифікацію територіальних громад за рівнями безпекового ризику. Перелік ґрунтується на методиці оцінювання ризиків безпеки в системі освіти, затвердженій постановою Кабінету Міністрів. Міністерство зазначає, що таке зонування має допомагати враховувати безпекові ризики під час освітньої політики, вибору місць для укриттів та відновлення очного або змішаного навчання.

У серпні 2026 року МОН також нагадало, що формат освітнього процесу визначають обласні та Київська міська військові адміністрації спільно із засновниками закладів освіти з урахуванням безпекової ситуації в конкретній громаді. Для територій із високим рівнем ризику міністерство не рекомендує проводити масові урочисті заходи.

Але між рішенням “очне чи дистанційне навчання” і конкретним уроком є ще багато організаційних питань.

• Що робити, якщо вночі була багатогодинна тривога?
• Чи починати о 8:00 урок за звичайним сценарієм?
• Чи проводити заплановану діагностувальну роботу?
• Що робити з дитиною, яка не спала?
• І хто має ухвалювати ці рішення — держава, засновник, директор чи сам учитель?

Саме тут школам потрібні не загальні заклики до “гнучкості”, а зрозумілі алгоритми.

Що рекомендує МОН?

Поки редакція чекала відповіді МОН на інформаційний запит медіа НУШ щодо безпекових рекомендацій для освітніх закладів, який ми направили 3 вересня, міністерство оприлюднило нові Методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану. Документ, датований 11 вересня 2026 року, не дає окремого алгоритму саме для “ранку після масованої атаки”, але фактично відповідає на частину запитань, які ми ставили міністерству.

- Чи є офіційний алгоритм дій на ранок після нічної атаки?

Так. МОН не просто закликає до гнучкості, а зобов’язує керівника кожного закладу освіти затвердити локальний алгоритм функціонування закладу та зміни моделей навчання. Якщо сигнал “Повітряна тривога” продовжує діяти на момент початку навчального дня (наприклад, о 8:00), діти й учителі не розпочинають рух до школи. Навчальний день автоматично стартує дистанційно за заздалегідь підготовленим розкладом.

За рекомендаціями МОН, школа має визначити “контрольну точку” (наприклад, 10:00):

• Якщо відбій оголошено до цієї години — адміністрація дає перехідний час (наприклад, 60 хвилин) для безпечного прибуття, і після цього очні уроки відновлюються.
• Якщо відбій оголошено після контрольного часу — навчальний день до кінця триває в дистанційному/асинхронному форматі, щоб не створювати хаосу та неорганізованого очікування.

- Хто ухвалює рішення про зміну розкладу чи скасування оцінювання?

Рішення про коригування навчального дня ухвалює керівник закладу та безпосередньо вчитель у межах автономії. МОН прямо дозволяє педагогам та адміністрації:

• Оперативно коригувати розклад навчальних занять, змінювати їх послідовність та здійснювати взаємозаміну в межах дня.
• Переносити окремі предмети, складні теоретичні теми та їх практичну/оцінювальну частину на інші дні.
• Скорочувати тривалість очних навчальних занять (не більше ніж на 50%), переносити частини матеріалу на самостійне опрацювання або застосовувати “перевернуте навчання”.

- Як обліковувати відсутність дітей після безсонних ночей?

Відсутність дитини на синхронному уроці чи перших заняттях після тривалої тривоги через відпочинок чи відсутність зв’язку не є підставою для покарань або “двійок”. МОН зазначає: якщо учень із суб’єктивних чи безпекових причин не долучився до синхронного заняття, школа зобов’язана надати йому доступ до матеріалів в асинхронному режимі (через електронне середовище, записи занять або платформи на кшталт “Всеукраїнської школи онлайн”). Строки виконання та подання робіт для таких дітей визначаються індивідуально — з урахуванням їхніх фактичних можливостей та стану.

- Що робити з навантаженням та контрольними роботи?

Головний месидж МОН полягає в тому, що збереження формального розкладу чи вичитка кількості годин не є метою освітнього процесу. Якщо діти виснажені, проведення складних діагностувальних чи контрольних робіт є педагогічно недоцільним. Документ прямо рекомендує виносити теоретичні теми чи підготовчі завдання в асинхронний режим, а час під час/після тривог присвячувати повторенню, груповим консультаціям або руховій та мистецькій діяльності.

Безпека понад усе: позиція освітнього омбудсмена

Прагнемо ми цього чи ні, але стан дитини вранці після обстрілу тісно пов’язаний із станом самого вчителя. Освітній омбудсмен Надія Лещик у своєму роз’ясненні від 10 вересня 2026 року наголошує: примус педагогів йти на роботу чи розпочинати освітній процес під час повітряної тривоги є неприпустимим та неправомірним.

За словами омбудсмена, перебування в укритті під час сповіщення про загрозу є поважною причиною відсутності на робочому місці, що повністю виключає вину працівника й не може вважатися прогулом. Адміністрація закладу не має права вимагати від вчителя ставати до роботи ціною власної безпеки.

Це важливий нагадувальний сигнал для усієї системи: якщо педагог змушений під час тривоги долати шлях до школи або проводити уроки в неналежних умовах, вимагати від нього емпатичного, гнучкого та якісного підходу до виснажених дітей стає практично неможливо. Безпека та юридичний захист учителя — це перша передумова для психологічного затишку дитини.

І тут є ще одна важлива деталь для шкіл. Укриття закладу освіти поза освітнім процесом може використовуватися не лише учасниками освітнього процесу — доступ до нього має бути забезпечений усім людям. Водночас за організацію його обслуговування та експлуатацію відповідає балансоутримувач захисної споруди. Служба освітнього омбудсмена окремо наголошує, що заходи цивільного захисту не можуть покладатися на педагогів із порушенням їхніх трудових прав.

Коли звичайний розклад перестає працювати

Поєднання безпекових обмежень, нічних атак та обов’язку перебувати в укриттях призводить до того, що звичний шкільний розклад остаточно втрачає життєздатність.

Про це ж, але з практики керування закладом, пише директорка Київської гімназії східних мов №1 Оксана Проскура в авторській колонці “Модель одного навчального дня у школі під час безперервної атаки ворога”. Вона зіставила реальний перебіг повітряних тривог у Києві зі звичайним шкільним розкладом і показала, як багатогодинні тривоги впливають не лише на уроки, а й на харчування, прибуття дітей до школи, роботу групи подовженого дня та завершення робочого дня працівників. За її моделлю, лише 30 серпня тривоги в Києві тривали 7 годин 37 хвилин.

Цей приклад важливий не як готовий рецепт для всіх шкіл, а як демонстрація проблеми: звичайний розклад не завжди витримує реальність війни.

І якщо школа вже знає, що в її громаді рівень безпекового ризику високий, логічно мати сценарій дій не лише на момент самої тривоги, а й на наступний ранок.

“Учитель бачить дитину лише зранку”

Є ще одна проблема, про яку говорять батьки: учитель не завжди знає, що відбувалося з дитиною вночі.

Він бачить учня, який підключився до Zoom або зайшов до класу. Бачить відкритий зошит, виконане завдання, підняту руку або, навпаки, відсутність реакції.

Але він не завжди знає, що ця дитина кілька годин провела в укритті.

Саме тому в таких ситуаціях важливо не лише змінювати завдання, а й створювати можливість повідомити про свій стан.

“Не може зосередитися” — не завжди означає “не вивчив”.

“Заснув на уроці” — не обов’язково означає “не поважає вчителя”.

“Не хоче писати роботу” — не завжди означає “не хоче вчитися”.

Іноді це просто дитина, яка напередодні пережила ніч, якої дорослому теж було б достатньо, щоб наступного ранку не бути продуктивним.

Яким має бути ранок після важкої ночі?

Мабуть, школа не може створити для дітей окремий розклад після кожного обстрілу. В умовах війни це було б практично неможливо.

Але вона може мати принципи, які допомагають діяти гнучко.

У дитини теж має бути право на “важкий ранок”

Дослідження qui.help показує: для майже половини опитаних батьків небажання дітей повертатися до навчання є проявом, який вони часто або майже щодня помічають. Третина говорить про труднощі з концентрацією, майже третина — про проблеми зі сном.

Ці цифри не означають, що українські діти “не хочуть вчитися”. Вони показують інше: навчання відбувається в умовах, які суттєво відрізняються від тих, під які традиційно створювалася шкільна система.

Щоб освітній процес залишався гуманним та ефективним, педагоги й батьки мають діяти як партнери.

Чекліст для батьків

Важливо, що такий підхід не означає “скасувати навчання після кожної тривоги”. Йдеться про інше: заздалегідь визначити, як школа діятиме тоді, коли звичайний навчальний день через безпекову ситуацію стає неможливим.

Бо дашборд МОН уже показує рівень ризику громади. Розклад показує час початку уроку. Але між цими двома точками є дитина, яка могла провести ніч в укритті.

І питання тепер не лише в тому, чи має школа продовжувати навчання після атаки.

Питання в тому, чи має кожна школа заздалегідь знати, що робити наступного ранку.

Нагадаємо, раніше медіа “Нова українська школа” детально аналізувало системні зміни на рівні держави: читайте наш матеріал “Тривога, укриття чи дистанційка: як школам організовувати навчання в умовах війни – рекомендації МОН” та “Модель одного навчального дня у школі під час безперервної атаки ворога”

Фото обкладинки згенеровано ШІ, графіки досліджень надані qui.help, інфографіка та презентація медіа НУШ