Стали відомі результати незалежного тестування педпрацівників-2026. Аналіз звіту УЦОЯО

Український центр оцінювання якості освіти опублікував офіційний звіт про проведення незалежного тестування фахових знань та вмінь педагогічних працівників у 2026 році.

Звіт вийшов у двох томах.

У томі І подано відомості про підготовку й проведення незалежного тестування, зокрема про нормативно-правову базу, особливості організації та адміністрування тестування, узагальнено статистичну інформацію щодо реєстрації педагогічних працівників для участі в сертифікації та проаналізовано результати вчителів, які взяли участь у першому етапі сертифікації.

У томі ІІ наведено статистичні та психометричні характеристики сертифікаційних робіт, використаних у межах незалежного тестування 2026 року.

Медіа НУШ проаналізувало обидва томи звітів і наводить основні підсумки сертифікації 2026, наведені в цих документах.

Результати незалежного тестування фахових знань та вмінь учителів у 2026 році характеризуються наступними ключовими показниками та результатами:

1. Загальні показники участі та успішності

У 2026 році явка учасників на тестування дещо знизилася порівняно з 2025 роком.

Для проходження до наступного етапу сертифікації учасники мали набрати щонайменше 60% від максимальної кількості балів.

2. Ключові психометричні результати за тестами

Аналіз статистичних характеристик підтверджує високу якість інструментів вимірювання (коефіцієнт надійності Альфа Кронбаха для всіх тестів становить від 0,84 до 0,90).

• Вчителі початкових класів: Середній бал склав 60,64 при максимально можливому 90. Тест виявився легким (складність 69,3%). Учасники найкраще впоралися з завданнями щодо цифрового середовища та природничої галузі, але мали труднощі з мовно-літературною та математичною галузями.
• Вчителі української мови та літератури: Середній бал — 82,58 (макс. 115). Найкращі результати продемонстровані в завданнях з літератури (фольклор, аналіз художнього твору). Складними були питання щодо словників та правопису слів іншомовного походження.
• Вчителі математики: Середній бал — 53,12 (макс. 86). Найскладнішим виявилося завдання на вибір методів навчання для розвитку критичного мислення (лише 21,4% правильних відповідей). Понад 60% учасників успішно розв’язали задачі на подільність, тотожні перетворення та побудову перерізів.
• Вчителі історії: Середній бал — 72,67 (макс. 106). Успішно виконані завдання з конституційних прав та аналізу історичних мап. Складними виявилися питання щодо спеціальних галузей історичної науки та правил надання домедичної допомоги.
• Вчителі англійської мови: Середній бал — 53,44 (макс. 92). Найбільші труднощі викликали завдання на аудіювання та читання з пошуком конкретної інформації (завдання 4–6). Дуже легкими були завдання на перевірку знань засад педагогіки партнерства та алгоритмів дій у надзвичайних ситуаціях.

3. Результати в розрізі характеристик учасників

• Кваліфікаційна категорія: Найвищий відсоток подолання порогу спостерігається серед спеціалістів вищої категорії (наприклад, 83,8% у вчителів початкових класів та 88,9% у вчителів укр. мови).
• Тип населеного пункту: Педагоги з міст загалом показали кращі результати подолання порогу порівняно з колегами із селищ та сіл.
• Педагогічне звання: Вчителі зі званням “учитель-методист” продемонстрували найвищі показники успішності (наприклад, 91,7% подолали поріг серед вчителів початкових класів).
• Стаж: У вчителів початкових класів та історії спостерігається тенденція до зростання показника подолання порогу зі збільшенням стажу роботи, з певним зниженням у групі зі стажем понад 35 років

Що робити, щоб покращити результати сертифікації у майбутньому

Для покращення результатів незалежного тестування та вдосконалення процедури сертифікації в майбутньому у звітах Український центр оцінювання якості освіти надає такі рекомендації та наступні кроки:

1. Підготовка вчителів та професійний розвиток

• Врахувати змістовний аналіз: педагогам, які планують участь у сертифікації, рекомендовано використовувати матеріали Тому ІІ звіту. У ньому подано детальний психометричний аналіз завдань, що допомагає зрозуміти типові помилки та складні теми для кожної категорії вчителів.
• Сприяти усуненню розриву між містом і селом: результати вказують на нерівномірність професійних можливостей. Рекомендовано враховувати ці відмінності під час планування заходів професійного розвитку, щоб забезпечити вчителям із сіл кращий доступ до ресурсів.
• Фокус на складних темах: під час підготовки варто звернути особливу увагу на блоки, які викликали найбільші труднощі:
• Початкові класи: математична та мовно-літературна галузі, організація безпечного середовища.
• Українська мова: робота зі словниками, правопис слів іншомовного походження.
• Математика: завдання відкритої форми з короткою відповіддю.
• Англійська мова: завдання на встановлення відповідності зі змісту іншомовної освітньої галузі.

2. Мотивація та інформаційний супровід

• Посилення залученості: необхідно вдосконалювати інформаційний супровід сертифікації та посилювати мотиваційні механізми, оскільки квоти на реєстрацію заповнюються не повністю (особливо в категоріях “Історія” та “Англійська мова”), а явка на тестування знизилася порівняно з минулим роком.
• Аналіз чинників неявки: рекомендовано приділити додаткову увагу чинникам, що перешкоджають фактичній участі зареєстрованих педагогів у тестуванні.

3. Організаційні та нормативні зміни

• Узгодження з атестацією: у 2026 році на громадське обговорення винесено пропозицію збільшити строк дії сертифіката до п’яти років. Це дозволить узгодити сертифікацію з міжатестаційним періодом і зменшити дублювання процедур оцінювання.
• Єдині терміни проведення: у майбутньому планується проводити НТ для всіх категорій учасників в єдині терміни (раніше для нових категорій воно проводилося восени). Це спростить організацію та зробить календар процедури передбачуванішим.

4. Розширення процедури

• Залучення нових категорій: у 2027 році до сертифікації планується залучити вчителів природничо-наукових дисциплін, робота над підготовкою матеріалів для яких уже триває.

Нагадаємо, раніше медіа НУШ розповідало, що не так з фінансуванням української освіти, і як це виправити.

Фото - профспілка працівників освіти