Чи може громадянка РФ вступити до українського вишу? Про це, а також про інклюзію і доплати вчителям - відповідає юрист

С початку червня редакція медіа НУШ отримала питання, що потребують роз’яснення юриста, не тільки від вчителів, батьків, а і - що дуже цінно - від дітей. В сьогоднішній добірці поговоримо:

• чи може громадянка РФ вступити до українського університету,
• хто має платити за друк додатків до атестатів,
• як продовжити навчання в українській школі після перерви через проживання за кордоном,
• обговоримо питання інклюзії та доплат вчителям за кабінети.  

Роз’яснення надає юрист Володимир Божинський.

Скажіть, будь ласка, якщо в нашому ліцею два класи, А та Б, мають у кожному по одній дитині з інклюзією, чи можуть їх без нашого дозволу об’єднати в одному класі? Це травмує дітей. Мій син закінчив 6 клас, і тепер його хочуть перевести в інший, дитина проти. Що робити у такому випадку?

Відповідно до частини восьмої статті 12 Закону України “Про повну загальну середню освіту”, розподіл учнів між класами здійснюється керівником закладу освіти. Порядок переведення учнів на наступний рік навчання регулюється наказом МОН від 14.07.2015 № 762. Водночас повноваження керівника щодо розподілу обмежуються нормами законодавства у сфері інклюзивного навчання.

Згідно з пунктом 6 Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти (постанова КМУ від 15.09.2021 № 957), за наявності кількох класів одного року навчання учні з ООП розподіляються між ними пропорційно з урахуванням рівнів підтримки. Об’єднання таких учнів в одному класі за наявності паралельних класів порушує вимогу щодо пропорційного розподілу. Крім того, зміна освітнього середовища розглядається командою психолого-педагогічного супроводу з урахуванням інтересів дитини та фіксується в індивідуальній програмі розвитку (ІПР).

Законним представникам учня рекомендується подати заяву на ім’я керівника закладу освіти з вимогою дотримуватися пункту 6 зазначеного Порядку. У разі відмови можливе звернення до органу управління освітою, територіального органу Державної служби якості освіти та/або Освітнього омбудсмена.

Учень закінчив 1 клас - інклюзія. Чи потрібно новий висновок ІРЦ, щоб продовжити навчання цієї дитини в 2 класі, також з інклюзією?

Відповідно до статті 4 Закону України “Про повну загальну середню освіту”, навчання у 1–4 класах становить один рівень повної загальної середньої освіти — початкову освіту.

Згідно з пунктом 34 Положення про інклюзивно-ресурсний центр (постанова КМУ від 12.07.2017 № 545), проведення повторної комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку особи є обов’язковим у разі переходу особи з ООП на наступний рівень освіти або під час переведення із спеціального закладу освіти до інклюзивного класу.

Оскільки перехід з 1-го до 2-го класу відбувається в межах одного рівня освіти, первинний висновок ІРЦ зберігає чинність. Адаптація освітнього процесу здійснюється командою психолого-педагогічного супроводу шляхом перегляду ІПР. Відповідно до згаданого вище пункту повторна оцінка ІРЦ під час навчання на одному рівні освіти може проводитися за письмовою заявою батьків, надання рекомендації команди психолого-педагогічного супроводу особи з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої освіти щодо наявності успіхів або труднощів у засвоєнні особою освітньої програми тощо.

Чи може директор не встановити доплату за кабінет інформатики, якщо у вчителя 2 категорія? Працюю у Київській області. Директор повідомляє, що для доплати потрібна вища категорія, а матеріальну відповідальність за кабінет покладає на вчителя 2 категорії, щоб він вказав себе в бланк інвентаризаційного опису.

Щодо доплати: питання встановлення доплат регулюється статтею 24 Закону України “Про повну загальну середню освіту” та постановою КМУ від 28.12.2021 № 1391 “Деякі питання встановлення підвищень посадових окладів (ставок заробітної плати) та доплат за окремі види педагогічної діяльності у державних і комунальних закладах та установах освіти”. Відповідно до цих нормативних актів, вчителям здійснюється доплата за завідування кабінетами інформатики у розмірі 15–20 відсотків посадового окладу. Також передбачена окрема доплата за обслуговування комп’ютерної техніки у закладах освіти, в яких створені кабінети інформатики, у розмірі 10–15 відсотків. Законодавство не встановлює залежності між правом на отримання таких доплат і наявністю вищої кваліфікаційної категорії в учителя.

Щодо матеріальної відповідальності: відповідно до статті 135-1 Кодексу законів про працю України, письмові договори про повну матеріальну відповідальність укладаються з працівниками, посади яких зазначені у спеціальному Переліку (постанова від 28.12.1977 № 447/24). Посади “вчитель” чи “завідувач кабінету” у цьому Переліку відсутні. Педагогічний працівник несе обмежену матеріальну відповідальність у межах середнього місячного заробітку згідно зі статтею 132 КЗпП.

Якщо виникають питання щодо “архаїчності” згаданої вище постанови, то вона все ще є чинною та застосовується (див. наприклад лист Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 01.02.2006 № 07-04/218-919 “Про повну матеріальну відповідальність”).

Працівник може відмовитися від укладення договору про повну матеріальну відповідальність та заяву про встановлення доплат, а у разі відмови — звернутися до територіального управління Державної служби України з питань праці.

Питання від Дмитра, учня випускного класу: Доброго дня мій класний керівник говорить про те, що нам треба здати гроші розміром по 50 грн за для отримання додатку до атестату. На моє запитання щодо фінансів держави, вона відповіла, що держава фінансує наші додатки але не фарби та інші матеріали, які треба для того, щоб роздруковувати оцінки. Я би хотів дізнатися, чи являється це законним?

Відповідно до статті 6 Закону України “Про повну загальну середню освіту”, здобуття повної загальної середньої освіти в державних і комунальних закладах освіти є безоплатним. Виготовлення та видача документів (свідоцтв) про загальну середню освіту є складовою освітньої діяльності.

Актом законодавства, що безпосередньо регламентує виділення державних коштів на згадані вище свідоцтва, є постанова КМУ від 19 лютого 2020 р. № 131 “Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для реалізації загальнодержавних заходів у сфері освіти”.

Відповідно до цього Порядку, за рахунок коштів державного бюджету виготовляються:

• свідоцтва про здобуття базової середньої освіти (зокрема з відзнакою);
• свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти (зокрема з відзнакою);
• бланки додатків до цих свідоцтв;
• свідоцтва з урахуванням забезпечення доступності для осіб з порушенням зору (виконані шрифтом Брайля).

Головним розпорядником цих коштів є Міністерство освіти і науки України, а технічним виготовленням та обліком займається державне підприємство “Інфоресурс”.

Дитина хоче повернутися з Австрії та вступити до 10 класу української школи. Зараз закінчила 9-й клас. Отримала табель з оцінками та справку про закінчення 9-го класу. Вона не навчалась два роки в Україні ні в якому форматі. І не має на сьогодні свідоцтва про отримання базової середньої освіти. У школах кажуть, що без цього свідоцтва вона не може бути зарахована до 10-го класу. Підскажіть, як можно зарахуватися до 10 класу, щоб не втрачати рік?

Процедура визнання результатів навчання регламентується Порядком визнання на рівнях повної загальної середньої освіти результатів навчання, здобутих за кордоном (постанова КМУ від 23.06.2025 № 734).

Порядок передбачає такі етапи:

• законні представники подають заяву про визнання результатів навчання до українського закладу освіти, додаючи до заяви копії документів, що підтверджують та/або дають змогу ідентифікувати результати навчання;
• заклад освіти здійснює перезарахування оцінок з навчальних предметів шляхом переведення іноземної шкали оцінювання до української;
• учень проходить оцінювання з предметів українознавчого компонента, які не вивчалися в іноземному закладі.

За результатами перезарахування балів та оцінювання з українознавчого компонента заклад освіти замовляє та видає учневі свідоцтво про базову середню освіту, необхідне для зарахування до 10 класу.

Мене звуть Анастасія, мені 23 роки. Звертаюся до вас із проханням про пораду щодо можливих шляхів вступу до українських університетів у 2026 році.

Я є громадянкою росії, однак уже понад 10 років живу та навчаюся за кордоном. Закінчила бакалаврат у Великій Британії (King’s College London) з відзнакою та наразі розвиваюся у сфері дата-аналітики. Вільно володію українською та англійською мовами.

Україна є для мене важливою частиною життя: тут живуть близькі мені люди, і я неодноразово перебувала в Києві, зокрема вже під час повномасштабної війни. Маю чітке бажання вступити до магістратури (зокрема розглядаю програми з комп’ютерних наук у КНУ імені Тараса Шевченка) та розвиватися в Україні.

Наразі дізналася про механізм індивідуальних дозволів для вступу і хотіла б уточнити, чи могли б ви підказати: які існують рекомендовані або відкриті шляхи звернення щодо отримання такого дозволу та на що варто звернути увагу під час підготовки документів?

Базовий документ — Порядок прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2026 році, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України 26 лютого 2026 року № 373, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 березня 2026 року за № 374/45768, (розділ VII. Особливості прийому на навчання іноземців та осіб без громадянства).

Громадяни Російської Федерації, які не мають посвідки на постійне проживання в Україні, приймаються на навчання за індивідуальним дозволом МОН. Прийом іноземців на навчання може проводитись очно та/або дистанційно. Набір іноземців на навчання здійснюється з використанням Єдиної міжвідомчої інформаційної системи України для іноземців та осіб без громадянства, які бажають навчатися у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти України. Тому потрібно зареєструватися в Ukrainian State Admission System for International Students, а також проконсультуватися в приймальній комісії обраного закладу вищої освіти.

Відповідно до наказу МОН України від 21.04.2026 № 666 допуск до участі у вступній кампанії можливий за умови отримання індивідуального дозволу тимчасової комісії МОН. Зважаючи на те, що додаткових актів законодавства, які б визначали процедуру роботи цієї комісії, немає, то рекомендований алгоритм дій такий:

• подати звернення про надання індивідуального дозволу на подання документів до закладів освіти з метою проходження конкурсного відбору для здобуття вищої освіти до Тимчасової комісії МОН із додаванням копій документів, зокрема документа, що посвідчує особу та документа про освіту;
• Комісія МОН розглядає заявку та ухвалює рішення щодо рекомендації керівництву МОН щодо надання чи відмови в наданні дозволу на подання документів до закладів освіти з метою проходження конкурсного відбору для здобуття вищої освіти;
• за наявності дозволу від Комісії зарахування відбувається за процедурами, передбаченими Порядком прийому для іноземних студентів.

Важливо: іноземний документ про вищу освіту підлягає процедурі визнання (нострифікації) у ДП “Інформаційно-іміджевий центр” МОН.

Більше питань і відповідей на теми, що потребують юридичного роз’яснення, читайте в нашому розділі “Є питання”.

Зображення згенероване ШІ