28 Серпня 2026
1 692
0
Підготовка до нового навчального року викликає багато питань у вчителів та батьків. В серпні редакція медіа НУШ отримала чимало питань, що потребують роз’яснення юриста.
В сьогоднішній добірці поговоримо:
Що робити, якщо дитину не беруть у групу подовженого дня?
Роз’яснення надає юрист Володимир Божинський.
Відмова керівника закладу загальної середньої освіти у зарахуванні учня до групи подовженого дня (далі — ГПД) є правомірною виключно за умови документально підтвердженого вичерпання граничного ліміту наповнюваності такої групи. Відповідно до пункту 6 Порядку створення груп подовженого дня (затвердженого наказом МОН від 25.06.2018 № 677), наповнюваність ГПД у державних і комунальних закладах не може перевищувати 30 дітей. Якщо кількість поданих заяв перевищує 30 на одну групу, керівник закладу зобов’язаний звернутися до засновника (відповідного управління освіти місцевої ради) з клопотанням щодо виділення додаткових ставок вихователів для відкриття нової ГПД. Вихователі ГПД є педагогічними працівниками, і оплата їхньої праці має здійснюватися за рахунок коштів освітньої субвенції з державного бюджету (на практиці— з дофінансуванням із місцевого бюджету).
Можливий алгоритм дій це:
Для більшої ефективності рекомендується подавати таке звернення як колективне — спільно з іншими батьками, чиї діти не можуть відвідувати ГПД (якщо такі є).
Неможливість електронної верифікації реквізитів свідоцтва про народження у ПАК “АІКОМ” через технічні розбіжності з реєстрами ДРАЦС не є правовою підставою для відмови у зарахуванні дитини до першого класу.
Відповідно до пункту 4 розділу І Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів (наказ МОН від 16.04.2018 № 367 зі змінами від 09.09.2024), під час вступу батьки подають заяву, в якій зазначають реквізити свідоцтва про народження, що перевіряються шляхом електронної взаємодії з реєстрами. Проте цей самий пункт чітко гарантує альтернативу: “За бажанням заявника замість зазначення відомостей у заяві про зарахування до неї додаються копії відповідних документів”.
Законодавство не покладає на батьків відповідальність за технічні збої під час автоматизованого обміну даними. Якщо інформаційно-комунікаційна система не знаходить дитину, відповідальний працівник закладу освіти зобов’язаний прийняти заяву у паперовому вигляді разом із доданою копією свідоцтва.
Можливий алгоритм дій це:
Твердження адміністрації школи про необхідність наявності 48 дітей для поділу 36 учнів є безпідставним.
Відповідно до частини другої статті 12 Закону України “Про повну загальну середню освіту”, кількість учнів у класі державного або комунального закладу освіти не може становити менше 5 учнів та більше 24 учнів, які здобувають початкову освіту (норма про максимум 24 учні набрала чинності 1 вересня 2024 року). Призупинення дії обмежень під час воєнного стану не поширюється на очну (денну) форму навчання.
Таким чином, створення одного 1-го класу з 36 учнями є порушенням закону. Наявність 36 заяв зобов’язує директора відкрити два перших класи (наприклад, по 18 учнів у кожному). Вимоги про “мінімум 24 учні в кожному новому класі” у законодавстві не існує, оскільки мінімальна наповнюваність класу становить 5 осіб.
Можливо адміністрація має на увазі подальший поділ класу на підгрупи для вивчення окремих предметів (наприклад, іноземної чи української мови), відповідно до Порядку поділу класів на групи під час вивчення окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів) у державних, комунальних закладах загальної середньої освіти (наказ МОН від 20.02.2002 № 128, у редакції наказу від 03.06.2025 № 808). Згідно з Порядком, наприклад поділ класу на групи у 1–4 класах під час вивчення української або іноземної мови здійснюється, якщо кількість здобувачів освіти у класі становить більше 23 осіб.
Варто врахувати, що коли школа виконає закон і поділить 36 дітей на два окремі класи по 18 осіб, то під час уроків іноземної/української мови ці класи по 18 осіб на менші групи вже не ділитимуться, оскільки їхня кількість не перевищує 23.
Можливий алгоритм дій - звернення (заяви/скарги) до:
Посади “вчитель” та “асистент вчителя” мають різні механізми атестації. Згідно з Положенням про атестацію педагогічних працівників (наказ МОН від 09.09.2022 № 805 зі змінами), посада асистента вчителя не передбачає присвоєння кваліфікаційних категорій. За результатами атестації асистенту встановлюється відповідність займаній посаді та присвоюється або підтверджується тарифний розряд (10-й, 11-й або 12-й).
Відповідно до абзацу дев’ятого пункту 12 розділу І Положення № 805, якщо в міжатестаційний період педагогічному працівникові надано іншу педагогічну роботу (у вашому випадку — перехід на посаду асистента вчителя), з якої він не проходив атестацію, то присвоєна за результатами попередньої атестації кваліфікаційна категорія поширюється на все педагогічне навантаження виключно до наступної атестації. Оскільки настав час чергової атестації, дія цього правила вичерпується.
Крім того, згідно з абзацом шостим пункту 12 розділу І, педагогічні працівники, які обіймають різні педагогічні посади в одному закладі освіти, атестуються за кожною з посад. За відсутності годин викладання біології, атестаційна комісія не має правових підстав атестувати вас як вчителя. Атестація пройде лише за посадою “асистент вчителя” (з підтвердженням або присвоєнням тарифного розряду).
Для підтвердження категорії рекомендовано звернутися до керівника закладу освіти з письмовою заявою щодо надання хоча б мінімальної кількості годин викладання з біології. Наявність годин створить факт роботи за двома посадами та можливість для проходження атестації за кожною з них окремо: і як асистент вчителя (на встановлення тарифного розряду), і як вчитель біології (на підтвердження вищої категорії).
Правомірність дій керівника закладу залежить від того, чи змінився загальний обсяг вашого педагогічного навантаження (кількість годин), чи відбулася лише заміна одних класів на інші в межах тієї ж кількості годин.
Законодавство України не закріплює конкретні класи за певним вчителем. Розподіл класів є організаційною прерогативою керівника закладу освіти. Якщо загальна кількість годин не зменшилася, а вам надали класи за вашою спеціальністю, сама по собі заміна класів не кваліфікується як зміна істотних умов праці. У такому разі вимагати повернути “ваші” класи ультимативно ви не можете.
Однак, якщо внаслідок такої “ротації” загальний обсяг вашого навантаження зменшився порівняно з попереднім навчальним роком або став меншим за тарифну ставку (18 годин), це є зміною істотних умов праці. Відповідно до Закону України “Про повну загальну середню освіту”, педагогічне навантаження обсягом менше тарифної ставки встановлюється виключно за письмовою згодою працівника. В умовах воєнного стану роботодавець зобов’язаний повідомити працівника про зміну істотних умов праці не пізніше ніж до моменту їх запровадження.
Крім того, незалежно від того, зменшилися години чи ні, директор не має права затверджувати навантаження одноосібно. Відповідно до пункту 63 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти (наказ МОН № 102), навчальне навантаження розподіляється керівником закладу виключно за погодженням з профспілковим комітетом залежно від кількості годин, передбачених навчальними планами, та кваліфікації працівників.
Можливий алгоритм дій це:
Якщо години без вашої згоди були зменшені (наприклад нижче ставки), або якщо розподіл відбувся без погодження з профспілкою, ви маєте право звернутися зі скаргою до Державної служби України з питань праці або оскаржити відповідний наказ керівника у судовому порядку.
Вимога адміністрації закладу дошкільної освіти (ЗДО) щодо обов’язкової особистої присутності в садочку саме батьків дитини з особливими освітніми потребами є неправомірною.
Відповідно до Закону України “Про дошкільну освіту” та Порядку організації інклюзивного навчання в закладах дошкільної освіти (постанова КМУ від 10.04.2019 № 530), для забезпечення освітнього процесу дитини з 5-м рівнем підтримки засновник зобов’язаний ввести до штатного розпису закладу посаду асистента вихователя (це педагогічний працівник садка, який допомагає вихователю).
Водночас, діти з 5-м рівнем підтримки зазвичай потребують допомоги у самообслуговуванні, харчуванні та пересуванні. Ці соціально-побутові потреби має забезпечувати асистент дитини. Адміністрація має рацію в тому, що дитина з найвищим ступенем підтримки не може перебувати в закладі без асистента дитини (якщо така потреба зазначена у висновку ІРЦ), оскільки вихователь фізично не зможе забезпечити цей супровід без шкоди для інших дітей.
Однак, згідно із законодавством, асистентом дитини може бути один із батьків, уповноважена ними особа АБО соціальний робітник. Це означає, що керівник ЗДО не має права примушувати батьків виконувати цю роль особисто — батьки мають повне право залучити для цього фахівця соціальної служби.
Рекомендований алгоритм дій:
У разі прямої відмови у зарахуванні дитини або неприйняття заяви, вимагайте надати письмову вмотивовану відмову. З цим документом ви маєте право звернутися зі скаргою до управління освіти, а також до Служби освітнього омбудсмена України щодо порушення права дитини на здобуття дошкільної освіти.
Більше питань і відповідей юристів шукайте в нашій рубриці “Є питання”.
Обговорення