МОН оновлює правила реагування на булінг і насильство в закладах освіти

Міністерство освіти і науки оновило порядок запобігання та реагування на випадки булінгу, насильства і жорстокого поводження з дітьми в закладах освіти. Зміни передбачають чіткі строки розгляду повідомлень, можливість анонімних звернень, єдиний механізм роботи комісії та обов’язкове реагування не лише на вже виявлене насильство, а й на ризик його виникнення. 

Про це повідомило МОН.

Однією з ключових змін стане єдиний механізм розгляду повідомлень про насильство та булінг. У закладах освіти діятиме одна комісія, яка розглядатиме випадки насильства, жорстокого поводження з дітьми та повідомлення про можливий булінг.

Повідомлення про можливе насильство мають зареєструвати в день його надходження. Керівник закладу повинен розглянути звернення протягом однієї доби з моменту реєстрації.

Подати повідомлення можна усно або письмово, зокрема анонімно. Заклад освіти має забезпечити кілька каналів для звернень – наприклад, електронну пошту, телефонні лінії чи спеціальні скриньки.

Якщо під час розгляду звернення виявлять ознаки насильства, керівник закладу має невідкладно, але не пізніше ніж протягом трьох годин, повідомити про це Національну поліцію та службу у справах дітей.

Комісію закладу освіти мають скликати не пізніше ніж через три робочі дні. Водночас її повноваження чітко розмежовані із судовими. Комісія не встановлює факт булінгу – це може зробити виключно суд. Натомість комісія оцінює обставини ситуації, визначає потреби дитини, організовує необхідну підтримку та визначає заходи реагування з урахуванням найкращих інтересів дитини.

Окремо в оновленому порядку уточнили критерій систематичності. Булінгом вважається насильство, яке вчиняється два або більше разів протягом 12 місяців. Відлік може вестися від дня реєстрації повідомлення про перший випадок або від дня його вчинення, навіть якщо про нього офіційно не повідомляли.

Нові правила охоплюють різні форми насильства. Йдеться, зокрема, про психологічне, економічне та сексуальне насильство, а також фізичні дії – від штовхання до ударів. Окремо враховано кібербулінг та інші прояви насильства в цифровому середовищі.

До ознак можливого насильства можуть належати образи, погрози, приниження, переслідування та залякування; економічний тиск або позбавлення майна; небажана поведінка сексуального характеру, зокрема образливі жарти, жести, прізвиська чи поширення матеріалів інтимного змісту.

При цьому заклад освіти має реагувати не тільки тоді, коли насильство вже підтверджене. Новий підхід передбачає також роботу із ситуаціями, у яких існує ризик його виникнення.

Оновлений порядок посилює права дитини під час розгляду таких випадків. Дитина має право бути вислуханою відповідно до свого віку та рівня зрілості. Її позицію мають зафіксувати під час розгляду ситуації. Вислуховування відбувається за участю батьків або їхніх представників і практичного психолога чи соціального педагога. За письмовою згодою батьків дитину можуть вислухати без них.

Також заклади освіти повинні стежити за результатами заходів, які визначила комісія. Якщо вони не дають очікуваного результату, комісія має повторно оцінити ситуацію та за потреби змінити заходи підтримки.

Оновлені правила поширюються ширше, ніж попередні механізми реагування. Йдеться не лише про учасників освітнього процесу, а й про учасників колективу закладу – здобувачів освіти, працівників та інших людей, залучених до освітнього процесу.

Кожен заклад освіти також має створити власну систему запобігання та протидії насильству. Для цього необхідно затвердити внутрішнє положення, визначити відповідальну особу за приймання та реєстрацію повідомлень, організувати кілька способів звернення та вести облік усіх повідомлень.

МОН зазначає, що найближчим часом підготує методичні рекомендації для закладів освіти щодо практичного впровадження нових вимог.

Нагадаємо, медіа “НУШ” писало, як школа має діяти у випадках булінгу: рекомендації освітнього омбудсмена.

Фото – istockphoto