Що для нас незалежність? Матеріали для уроку чи виховної години про День незалежності України

24 серпня щорічно Україна святкує День незалежності, цього року – 35 річницю. Тема здобування свободи, обстоювання гідності сьогодні особливо важлива для України, адже за свободу точиться війна. Як свобода особиста пов’язана з політичною свободою та громадянськими правами в державі? Яким має бути лідер країни, щоб вести її до свободи, а не в протилежному напрямку? Ці та інші питання у різній формі пропонуємо поставити перед дітьми в ході ігрових вправ на занятті до Дня незалежності України.

Матеріали для уроку підготувала музейна педагогиня Ярослава Музиченко.

Ігрова вправа “Скуті і вільні”

• Вік: 1 – 9 класи
• Тривалість: 5-10 хвилин.
• Предмет: виховна година, перерва.
• Мета: дати учням можливість на власному досвіді прожити відчуття у стані свободи і неволі, відчути цінність свободи.

Діти стають у коло, учитель з ними.

Учитель пропонує дітям по черзі назвати своє ім’я і показувати рухами те, що любить робити. Всі інші мають вгадати, що любить ця дитина.

Учитель починає: “Мене звати (називає своє ім’я), я люблю (показує рухами, наприклад, як вона малює)”. Дитина поруч із нею каже, наприклад: “Я – Оленка, і люблю (показує рухами, наприклад, як він їздить на велосипеді)”.

Коли знайомство завершене, вчитель пропонує усім, не виходячи з кола, уявити, що раптом злий чаклун зв’язав кожного мотузкою – руки і ноги зв’язані, поворухнутися неможливо:

– Чи можете ви в такому стані робити те, що любите?

Діти відповідають.

Далі вчитель каже:

– А тепер мотузки розв’язані, ви вільні, можете показувати рухами, що ви хочете робити.

Діти рухаються, скачуть. Учитель раптово каже:

– А тепер нас обмотали залізними ланцюгами. Кожен рух робити боляче. Руки й ноги ніби не наші…

Діти завмирають, висловлюються, чи зручно їм, чи приємно і чи радісно бути в такому стані.

Учитель оголошує:

– І ми тепер знову вільні!

Обговорення

Учитель запитує:

Що ви відчували, коли були скуті?

Чи можна припустити, що людина в неволі, за гратами, може почуватися вільною?

Є свобода для чогось і є свобода від чогось. Як ви гадаєте, чим вони відрізняються?

Рухлива ігрова вправа “Подорож незрячих”

• Вік 2 – 9 класи.
• Тривалість – 20 хвилин.
• Предмет – “Основи здоров’я”, “Я у світі”.
• Мета – дати учням поштовх поміркувати про те, як обставини впливають чи не впливають на внутрішню свободу.
• Матеріали: крейда, хустина.

Учитель креслить на підлозі (чи землі) пряму лінію, метрів 5 завдовжки. На кінці лінії слід покласти м’яч, надувну подушку або якийсь інший нетвердий предмет.

Вчитель запрошує дітей пильно подивитися, як іде лінія. Пояснює, що вони – незрячі мандрівники, які опинилися в лісових хащах і вони нарешті знайшли дорогу, яка їх виведе з нетрів. Пропонує дітям стати один за одним вервечкою. Кожному, хто рушає, зав’язують очі хустиною. За сигналом “Рушай!” учень має поволі піти вперед, намагаючись іти по лінії.

Після сигналу вчителя “Стій!” учень зупиняється і розплющуює очі. Учитель пропонує подивитися, чи досяг він цілі.

Кожен охочий пробує себе в цій справі.

Учитель: Що ви відчували, коли йшли наосліп?

Чи почувалися ви вільними в своїх діях?

Чи можуть люди, обмежені тілесно – слабозрячі та такі, що не чують, паралізовані, - почуватися вільними? Що для цього потрібно?

Діти висловлюються.

Вчитель: А ви чули про Василя Єрошенка – сліпого українського письменника і музиканта? Він багато мандрував по світу без поводиря, навчився чудово плавати, їздити верхи і успішно запроваджував гуманну систему освіти сліпих у багатьох країнах світу.

А от американка Гелен Келлер у віці півроку через хворобу стала сліпою і глухою, не могла говорити. У семирічному віці її стала навчати Анна Селіван: і дівчинка навчилася читати й писати абеткою Брайля – англійською, французькою, німецькою, грецькою і латиною. Вона писала вірші, закінчила університет і викладала соціологію в університетах Америки. Організувала фонд підтримки сліпих і глухих дітей.

Отже, життя людини залежить не лише від очей, вух, рук і ніг. А від чого?

Ігрова вправа “Що означає свобода”

• Вік 5 – 10 класи
• Тривалість – 15 хвилин.
• Предмет – історія, українська мова, виховна година
• Мета – дати учням можливість поміркувати над тим, як уявляли свободу відомі діячі, залучити дітей до осмислення цінності волі; обговорити власне бачення свободи і незалежності.
• Матеріали – роздруківки презентації з цитатами.

Учитель роздруковує цитати, що розкривають сенс поняття свободи і незалежності, з розрахунку, щоб кожну цитату чи прислів’я отримали по 3-5 учнів. Тобто, кожне прислів’я і цитата будуть у 3-5 примірниках (якщо клас великий – то в 5-х).

Діти отримують (витягують з торбинки, беруть зі столу) по аркушику паперу з надрукованим прислів’ям чи цитатою з вірша.

Вони ловлять одне одного і кажуть свою цитату чи прислів’я. Мета – знайти ученицю/учня з такою ж цитатою.

Учні з однаковими висловами групуються і працюють у парах/трійках. Їм потрібно проаналізувати свою цитату/прислів’я, відповівши на питання:

• Про що цей вислів?
• Чи погоджуєтеся з ним?
• У якій ситуації його доречно озвучити?
• Яка цитата звучить як твій власний девіз?
• Який власний вислів про свободу і незалежність ви хотіли б записати?

Після цього відбувається обговорення в колі/класі.

Ігрова вправа: Віхи державності

• Вік 5 – 11 класи
• Тривалість – 10 хвилин.
• Предмет - історія
• Мета – наочно продемонструвати тяглість ідеї державності та її втілень упродовж століть; наголосити дітям на тяглості української історії – від найдавніших часів до наших днів;
• Матеріали – крейда/мотузка, роздруківки зі століттями та з віхами державності.

Учитель інформує, що історія української державності триває упродовж багатьох століть. Утім, вона часом подібна до спалахів або до пунктирної лінії: виникає, потім завмирає і знову відновлюється. Часом державність триває лише кілька днів, як це було з Карпатською Україною.

Учитель креслить крейдою довгу лінію на дошці, парті чи підлозі, або ж розкладає мотузку. Після цього розташовує картки зі століттями уздовж лінії/мотузки, по один її бік. І пропонує учням розмістити смужки паперу з назвами держав або актів проголошення незалежності вздовж лінії часу, навпроти відповідних століть.

Ігрова вправа “Підбери визначення”

• Вік – 3 – 9 класи.
• Тривалість – 15 хвилин.
• Предмет – “Історія”, “Українська мова”, “Я у світі”.
• Мета – розширити активний словниковий запас, допомогти усвідомити значення слів.
• Матеріали – картки для гри “Підбери визначення”.

Учитель розкладає пари карток впереміж. На одній з пари – слово, на другій – його значення. Діти мають з’єднати слова з їх значеннями.

Після цього – обговорення.

Ігрова вправа “Ворота свободи”

• Вік: 1-5 класи.
• Тривалість: 15 хвилин.
• Предмет: “Я у світі”, виховна година
• Мета: дати можливість учням поміркувати і озвучити свої ідеї

Матеріали:

• Символічні “Ворота свободи”.
• Стікери для гри “Ворота свободи”.
• Маркери, фломастери, кольорові олівці

Встановлюються символічні ворота (приміром, два стільці).

Кожна дитина отримує білий і сірий стікер. Тренер пропонує всім написати на білому стікері свої риси, які допомагають бути вільними, а на сірому – ті, які заважають особистій свободі.

Діти пишуть і за бажанням вказують своє ім’я. Потім, підходячи до “Воріт”, кожен чіпляє там свої побажання: білу “хмаринку” (праворуч) і кольорову (ліворуч). І проходить у ворота.

Рольова гра “Який я лідер?”

• Вік: 6-10 класи.
• Тривалість: 30 хвилин.
• Предмет: “Громадянська освіта”
• Мета – дати школярам можливість відчути й пережити три способи буття країни та вплив такого способу на особисту свободу кожного громадянина, усвідомити зв’язок між ідеєю та стилем правління в країні і особистою свободою кожного; розвивати прагнення будувати вільну країну, громадянське суспільство.

Матеріали: роздруківки для ролей

• Картки з описом ролі для трьох лідерів.
• Аркуші А-3 – три штуки.
• Фломастери, маркери.
• Ватман.
• Фліпчарт.

Хід гри

Учитель запрошує з групи підлітків трьох добровольців, які отримують картки з ролями, про які інші діти поки не знатимуть. Усім трьом ведучий пояснює (щоб інші діти не чули), що вони – претенденти на статус лідера народу, борці за краще майбутнє для своєї країни. Утім кожен з них, нібито, по-різному розуміє шляхи досягнення цього кращого майбутнього.

• Перший – через завоювання інших територій і живлення своєї країни за їхній рахунок.
• Другий – через приєднання до іншої країни, щоб жити комфортніше, не докладаючи значних зусиль.
• Третій – через розвиток своєї країни і збереження її свободи й цілісності.

Кожному ведуча, на свій розсуд, дає папірець із описом ролі й основними тезами.

Цим трьом добровольцям з ролями пояснюють, що вони мають дотримуватися своєї ролі і набрати собі команди, використовуючи методи переконування, пропаганди, реклами своєї ідеї, змалювання всіх вигод від втілення саме їхнього плану. Троє “лідерів” мають піти до групи і переконати частину дітей приєднатися саме до них. Ті, хто приєдналися, можуть допомагати своєму “лідеру” приєднувати інших.

На це дається 5 хвилин.

Коли вже є три групи, об’єднані довкола лідерів та їхніх ідей, кожній групі видають аркуш паперу А-3. Лідер має зачитати всім уголос свою роль і розповісти докладніше про свою ідею. Після цього група записує на своєму аркуші можливі плюси і мінуси для особистої свободи кожної людини від втілення цієї ідеї. Для цього аркуш слід поділити надвоє, вгорі коротко вказати ідею.

На це дається 5 хвилин.

Після цього кожна група представляє перед усіма свою ідею та її плюси і мінуси. Дітей попереджають, що вони мають робити це стисло, чітко, за короткий час. Вислуховувати презентації слід без коментарів і оцінювання.

На представлення кожній групі дається 3 хвилини.

Після цього учитель каже: “Ми з вами гралися, а тепер гра завершилася. Ви знову – це ви. Ролі знято”.

І відбувається обговорення.

Питання до обговорення:

• Як ви почувалися в ролі лідерів? Чи подобалися вам ваші ідеї?
• Чи говорили ви відверто, чого хочете, коли запрошували до себе людей?
• Як ви почувалися в ролі людей, яких переконують завойовувати інші території?
• Як почувалися, коли вас запрошували “приєднатися до іншої країни”?
• Які випадки в історії ви знаєте, коли лідери закликали не творити свою державу, а приєднатися до іншої?
• Які країни знаєте, що жили чи живуть за рахунок завойованих територій? Як називаються такі країни? (імперії)
• У якій з цих трьох держав, які ви сьогодні створили у грі, ви насправді хотіли б жити?

Ігрова вправа “Постаті державності”

• Вік: 5 – 9 класи.
• Тривалість: 30 хвилин.
• Предмет: “Історія України”.
• Мета – дати учням відчути себе видатною історичною постаттю, “пропустити через розум і серце” постать того чи іншого державника; дізнатися про державників України.

Матеріали

• Роздруківки з текстами та портретами державників.
• Аркуші паперу А-4.
• Фломастери, ручки.

На столі у стосику – портрети й описи державників.

Кожен школяр бере навмання котрийсь аркуш зі стосика. Також бере аркуш світлого кольорового паперу і фломастер.

Підліткам кажуть, що кожен із них тепер стає тим відомим державним діячем, про якого отримав інформацію.

Дітям дається 15 хвилин на ознайомлення з описом “свого” державника і малювання його “сторінки в соцмережі” на аркуші паперу.

Це коротка інформація, захоплення, акції, особливості, атрибути, піктограми, які допомагають структурувати і краще запам’ятати інформацію про нього. Це не має бути “ідеальна” сторінка, все робиться нашвидкуруч, використовуючи позначки.

Минає 15 хвилин і дітей запрошують встати з-за столів, узяти свої “сторінки” і стати так, щоб був простір для руху.

Їм потрібно буде розповісти про свого державника – тобто, про себе, усім іншим по черзі.

За сигналом ведучого, діти підходять до когось із групи і “знайомляться”: представляються і розповідають про себе-історичну постать. Інший з пари також розповідає у відповідь. Показують портрети. При розповіді використовують свої аркуші-сторінки в соцмережі.

На кожну “зустріч” дається 2 хвилини. Після цього, за сигналом вчителя, учні мають розійтися і швидко знайти собі іншого слухача.

Після того, як усі “познайомилися”, розповіли один одному про себе, вчитель оголошує, що рольова гра завершена. Усі тепер уже не історичні діячі, а школярі, учні такого-то класу такої-то школи.

Вчитель пропонує прикріпити аркуші із “соцмережі” до дошки (стіни, фліпчарта). Або розкласти на підлозі.

Запитує:

• Коли ми дивимося на ці сторінки державників разом узяті, про що вони свідчать?
• Що нам говорять ці сторінки загалом про український народ?
• Які цінності сповідували і сповідують українці?

Пропонуємо додатково почитати

• 24 серпня: як Україна відновила незалежність і чому ми святкуємо саме цього дня
• Михайло Хейфець. Українські силуети.

Що подивитися

“Колапс. Як українці зруйнували Імперію Зла“. Документальний телесеріал Олександра Зінченка про проголошення Незалежності у 1991 році.

1 серія. День страху.

2 серія. Ніч гніву.

3 серія. Без ейфорії.

4 серія. Дефолт.

5 серія. Ефект доміно.

6 серія. Незалежність.

7 серія. На межі ядерної катастрофи. Колапс на Різдво.

Послухати

• Ребелія. 1991. Аудіотреки вистави від театру МУР
• De libertate – пісня Тараса Компаніченка на слова Григорія Сковороди.
• Зродились ми великої години
• Тарас Компаніченко. Завжди Україна буде.

Зображення:

• Акт проголошення незалежності 24 серпня 1991 р.
• “Україна виходить із СССР”. Мітинг на підтримку незалежності.
• Мітинг біля будівлі парламенту / Фото Олександра Клименка. Київ. 24 серпня 1991 р.

Фото з відкритих джерел