Від катастрофічних наслідків для базової грамотності дітей до глобальних системних розривів: три міністри – про масштаби проблем в освіті

Війна нанесла дуже серйозний удар по українській освіті. І справа не у зруйнованих школах та спалених українських підручниках. Шкода набагато глибша, а наслідки можуть бути такими, що долати їх доведеться не один рік. Про це сьогодні, під час презентації результатів міжнародного дослідження про стан освіти в Україні PISA говорили три колишні міністри освіти та науки: Лілія Гриневич, Ганна Новосад та Оксен Лісовий.

Модератором обговорення виступив голова Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак. Він закликав учасників дискусії бути щирими і чесними. Власне, такими вони і намагалися бути.

Всі троє визнали стратегічну важливість реформи “Нова українська школа”, зосереджуючись на її концептуальних успіхах та певних прорахунках у реалізації.

В чому помилилися ті, хто останні роки опікувався запровадженням реформи НУШ?

Лілія Гриневич: втрата наступності та відсутність моніторингу

Лілія Гриневич зазначила методологічні та управлінські прорахунки реформи НУШ, які поглибилися через ковід та війну.

На думку Гриневич, НУШ мала серйозні проблеми через втрату наступності - кризу переходу від початкової школи НУШ до базової. На початку реформи вся увага була приділена вчителям початкових класів, а директори шкіл залишилися без належного навчання. Крім того, перехід дітей у середню школу (5–9 класи) збігся з ковідом та війною. Все це призвело до втрати єдиного освітнього треку. Багато керівників просто не зрозуміли філософію реформи на цьому етапі.

Лілія Гриневич зазначає, що держава втратила можливість реально оцінювати зміни у практиці викладання в класах. Розроблена архітектура моніторингу якості освіти так і не була повністю реалізована наступними командами.

Екс-міністерка визнає: намагатися втілювати НУШ у первісному форматі 2016–2017 років в умовах війни — це помилка, і систему потрібно сміливо коригувати під нові реалії.

Ганна Новосад: академічні втрати базової грамотності

Ганна Новосад, наступниця Лілії Гриневич на посаді міністерки освіти та науки, фокусує увагу на безпосередніх фізичних втратах у знаннях дітей, особливо в прифронтових регіонах (Харківщина, Запоріжжя, Дніпропетровщина). Вона оцінює ситуацію як критичну.

Через роки перерваного навчання фіксуються випадки, коли діти в 6-му класі фактично не вміють належним чином писати та говорити.

Діти можуть розв’язати математичний приклад у вигляді чисел, але пропускають або не можуть виконати те саме завдання, якщо воно описане текстом, через нездатність розуміти прочитане.

Оксен Лісовий: Системні втрати, ризик стагнації та людський чинник

Передостанній міністр освіти та науки Оксен Лісовий розглядає освітні втрати з точки зору інституційної стійкості та стратегічного руху системи.

Він бачить, що реформа НУШ проходить стадію “плато”, і цей стан особливо небезпечний, бо демонструє зменшення темпу реформи НУШ.

Оксен Лісовий вважає найбільшою небезпекою задоволення поточною стабільністю. На його думку, просто “тримати удар” війни — це шлях до стагнації.

Він визнає помилкою своєї команди, що на початку вони надто зосередилися на подоланні ресурсних і фінансових дефіцитів, втративши з поля зору першочергову роботу з педагогами та їхнім світоглядом. Без вчителя, який свідомо розділяє цінності змін, реформа втрачає свою ефективність на місцях.

Лісовий зазначає, що його команді довелося оперативно долати кризу недовіри з боку міжнародних фінансових інституцій (як от Світовий банк), оскільки без виконання чітких індикаторів реформ Україна ризикувала втратити критично важливе фінансування.

Проте всі троє зійшлися у тому, що якщо зупинити реформу НУШ під приводом війни, країна втратить майбутнє.

Нагадаємо, сьогодні в Україні презентували міжнародне дослідження якості освіти PISA (Programme for International Student Assessment). Ознайомитися з його результатами можна за посиланням.

Фото – медіа НУШ