В українських університетах запровадять нові дисципліни для підготовки вчителів до роботи з дітьми, які пережили окупацію

В Українському державному університеті імені Михайла Драгоманова та Таврійському національному університеті імені В. І. Вернадського розробили два вибіркові курси для майбутніх педагогів. Вони присвячені впливу війни й окупації на дітей, захисту їхніх прав, психологічній підтримці та реінтеграції через освіту.

Про це для медіа “НУШ” повідомив Центр громадянської просвіти “Альменда”, у співпраці з яким створили навчальні дисципліни. Їх представили 28 жовтня в Києві під час заходу, присвяченого підготовці майбутніх учителів до роботи з наслідками війни та реінтеграції дітей.

Зокрема, Український державний університет імені Михайла Драгоманова розробив курс “Освіта в умовах збройного конфлікту та перехідного правосуддя“. У Таврійському національному університеті імені В. І. Вернадського підготували дисципліну “Міждисциплінарні стратегії реінтеграції через освіту в умовах війни, окупації та післявоєнного відновлення“.

Програми охоплюють питання впливу збройного конфлікту й окупації на освітній процес, порушення прав дітей, формування ідентичності, російської індоктринації та мілітаризації. Також майбутніх педагогів навчатимуть психологічної підтримки дітей і застосування освітніх підходів для їхньої реінтеграції.

Розробленню курсів передував пілотний цикл із п’яти гостьових лекцій для студентів обох університетів. Під час занять вони вивчали міжнародні стандарти захисту права на освіту під час війни, становище дітей на тимчасово окупованих територіях, міжнародний досвід реінтеграції та способи подолання наслідків окупації через освіту.

“Ми шукали модель, яка дозволила б інтегрувати напрацювання громадських організацій у систему підготовки майбутніх учителів. Для цього підготували п’ять гостьових лекцій, присвячених міжнародним стандартам освіти під час війни, становищу дітей на тимчасово окупованих територіях, міжнародному досвіду та викликам, які постають перед суспільством після повернення дітей з окупації”, – розповіла голова Центру громадянської просвіти “Альменда” Марія Суляліна.

Під час зустрічі представники університетів, Міністерства освіти і науки України, громадського сектору та студенти також обговорили можливість поширення нових дисциплін в інших закладах вищої освіти.

Як навчають педагогів працювати з дітьми, які пережили окупацію

Окремо “Альменда” представила результати апробації програми підвищення кваліфікації для вчителів “Дитина з досвідом окупації в класі: як навчати без упереджень, стигматизації та ретравматизації“. Її реалізували спільно з Міністерством освіти і науки України.

У вересні–жовтні 2026 року відбулося п’ять навчальних потоків, до яких долучилися 746 педагогів із 18 областей України та Києва.

Учасники навчання розглядали особливості окупаційного освітнього середовища, вплив нав’язаних політичних та історичних наративів, чутливу комунікацію з дітьми й запобігання їхній стигматизації. Також педагоги опановували травма-інформований підхід до роботи.

За результатами вхідного та вихідного тестування частка правильних відповідей серед учасників зросла з 75,3% до 91,9%. Найбільше покращення зафіксували у питаннях формування ідентичності, російської індоктринації та впливу окупаційної політики на українську ідентичність дітей.

Програма розрахована на 15 годин навчання, що відповідає 0,5 кредиту ЄКТС. Вона поєднує теоретичну підготовку з практичними рекомендаціями щодо роботи з дітьми, які мають досвід окупації.

Крім того, організація презентувала практичний посібник “Дитина з досвідом окупації: що важливо знати вчителям“. У виданні обсягом 147 сторінок зібрали рекомендації щодо підтримки таких дітей, безпечної комунікації, відновлення довіри та запобігання стигматизації. Посібник також містить практичні кейси для аналізу складних педагогічних ситуацій.

Розроблені університетські дисципліни можуть використовувати й інші заклади вищої освіти. Матеріали програми підвищення кваліфікації доступні для інститутів післядипломної педагогічної освіти, які можуть адаптувати їх для власних навчальних курсів.

Нагадаємо, медіа “НУШ” повідомляло, що МОН розробляє нову стратегію розвитку освіти до 2033 року: які пріоритети вона визначатиме.

Фото – Альменда