Мікс питань про НУШ на початку навчального року

• Що робити, якщо в перший клас набрали 35 учнів?
• Чому мою дитину не взяли до 1 класу, аргументуючи, що їй немає повних шести років?
• Що робити, якщо школа не дає підручники, мовляв, ми ж на дистанційці?
• У класі початкової школи немає нічого з того, що має бути за НУШ. Що робити?
• Чи можу я, працюючи за НУШ 2, використовувати деякі підручники/посібники з НУШ 1?

Ці та інші питання, які так чи так стосуються “Нової української школи” в початковій та середній ланках, надіслали на пошту редакції наші читачі. У новому юридичному розʼясненні спробуємо дати вичерпні відповіді на кожне з них.

Читайте та діліться з тими, кому ця інформація стане в пригоді.

1. Що робити, якщо у 2024 році в перший клас набирають по 34–36 дітей, ігноруючи наказ МОН № 128?

Згаданий Наказ Міністерства освіти і науки України № 128 від 20.02.2002 року застосовується не до всіх початкових класів загальноосвітніх закладів.

Зокрема, він стосується

• груп дошкільних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу;
• класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів);
• груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів.

Є інші законодавчі норми, які обмежують кількість учнів у класі: “Кількість учнів у класі (наповнюваність класу) державного, комунального закладу освіти не може становити менше 5 учнів та більше:

• 24 учнів, які здобувають початкову освіту;
• 30 учнів, які здобувають базову чи профільну середню освіту” (частина 2 статті 12 Закону України “Про повну загальну середню освіту”).

Втім, під час воєнного стану ця норма стосується виключно здобуття освіти за очною (денною) або вечірньою формою (пункт 2¹ розділу Х Закону України “Про повну загальну середню освіту”). Якщо учні навчаються за змішаною формою, коли частину навчального часу проводять у закладі освіти очно, у такому випадку заклад має дотримуватися нормативу наповнюваності класів. Якщо ж діти вчаться лише дистанційно – кількість учнів у класі може бути більшою за 24 учні (для перших класів) та за 30 учнів (для інших класів).

Тож якщо навчання відбувається в очному чи змішаному форматі (а учнів у класі початкової школи понад 24) ви можете звернутися зі скаргою про порушення вказаних норм законодавства до відповідного управління чи департаменту освіти у вашому населеному пункті.

Найімовірніше у відповіді, яку вам нададуть, йтиметься про відсутність або фінансування, або вчителя, або приміщення. На це варто нагадати засновнику, що він зобов’язаний забезпечити “утримання та розвиток заснованого ним закладу освіти, його матеріально-технічної бази на рівні, достатньому для виконання вимог державних стандартів, ліцензійних умов провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти, вимог трудового законодавства, оплати праці педагогічних та інших працівників, охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки тощо“. Адже це визначено частиною 3 статті 37 Закону України “Про повну загальну середню освіту”.

2. Дитині 6 років виповнюється у вересні. Школа відповіла, що станом на 1 вересня має бути повних 6 років і відмовила в прийнятті дитини до 1 класу. Чи правомірно це?

Законодавство чітко не регламентує вік, з якого дитина може почати здобувати середню освіту: “Початкова освіта здобувається, як правило, із шести років. Діти, яким на початок навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року” (частина 4 статті 12 Закону України “Про освіту”).

Постановою Головного державного санітарного лікаря України “Про підготовку загальноосвітніх навчальних закладів до нового 2009/2010 навчального року” від 29.07.2009 № 20 було визначено: “Не допускати прийом до школи дітей молодше 5 років 8 місяців” (пункт 1.4. вказаної Постанови).

Заклад освіти може відмовити в зарахуванні дитини до 1 класу. Проте для уникнення сумнівів варто провести тестування дитини щодо готовності до навчання. Нормативні акти чітко не описують процедуру, хто і в яких випадках має ініціювати таке тестування. Це можуть зробити психолог чи соціальний працівник дошкільного закладу, чи закладу загальної середньої освіти за зверненням батьків. Міністерство освіти і науки України рекомендує перелік методик, згідно з якими має відбуватися тестування (лист МОН від 31.05.2023 року № 1/7735–23 “Про інформування щодо інструментарію оцінювання готовності дитини старшого дошкільного віку до навчання в умовах реформування української школи”).

3. Школа відмовляється видавати підручники, мотивуючи тим, що дитина не знаходиться в місті під час онлайн навчання. Чи правомірно це?

Законодавство цілком однозначне щодо забезпечення підручниками школярів: “Безоплатне забезпечення здобувачів повної загальної середньої освіти […] підручниками та посібниками здійснюється незалежно від форми здобуття ними повної загальної середньої освіти“ (пункт 2 Порядку забезпечення підручниками та посібниками здобувачів повної загальної середньої освіти й педагогічних працівників).

Тобто не має значення, за якою формою навчається дитина – очно чи дистанційно, не має значення, у якому місті знаходиться дитина – заклад освіти має надати їй можливість отримати необхідні для навчання підручники.

“Держава гарантує безоплатне забезпечення підручниками (у тому числі електронними), посібниками всіх здобувачів повної загальної середньої освіти та педагогічних працівників у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України” (абзац 2 частини 3 статті 4 Закону України “Про освіту”).

Є спокуса запевнити учнівство, що вони забезпечені електронними підручниками, тож формально – норма закону виконана. Проте варто звернути увагу, що законодавство говорить про електронні підручники “у тому числі”, а не “або”. Тож варто виходити таки з інтересів дитини й не обмежувати її право користуватися друкованим підручником, який саме для того й отримала шкільна бібліотека, щоб діти користувалися, а не задля звітності, що підручники в школі є і зберігаються в належний спосіб.

4. Я – вчителька фізичної культури в середній школі. У 2022 році проходила курси для роботи з класами НУШ. Чи маю я повторно проходити ці курси для роботи із 6, 7 і так далі класами?

Упродовж 5 років вчитель має щонайменше 150 академічних годин спрямувати на підвищення своєї кваліфікації. Важливо, що “не менше 10 відсотків загальної кількості годин обов’язково повинні бути спрямовані на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині роботи з учнями з особливими освітніми потребами та не менше 10 відсотків загальної кількості годин – на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу” (частина 2 статті 51 Закону України “Про повну загальну середню освіту”).

Щодо решти годин, педагог має можливість самостійно обирати, чого він вважає за потрібне навчитися у своїй професійній діяльності: “Педагогічні та науково-педагогічні працівники самостійно обирають конкретні форми, види, напрями та суб’єктів надання освітніх послуг із підвищення кваліфікації” (пункт 7 Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників).

Отже, законодавство не встановлює до педагогів, які мають навчати за новим Державним стандартом, окремих вимог щодо відвідування певних курсів підвищення кваліфікації, частоти їх відвідування та спрямування.

5. Чи маю я право, працюючи за програмою НУШ 2, обирати як основний підручник/навчальний посібник, передбачений для НУШ 1? Якщо так, то на які нормативні документи можу посилатися, аргументуючи свій вибір перед керівництвом школи?

Закон України “Про освіту” надає вчителю академічну свободу, а це “самостійність і незалежність учасників освітнього процесу під час провадження педагогічної, науково-педагогічної, наукової та/або інноваційної діяльності, що здійснюється на принципах свободи слова, думки й творчості, поширення знань та інформації, вільного оприлюднення і використання результатів наукових досліджень з урахуванням обмежень, установлених законом” (пункт 2 частини 1 статті 1 Закону “Про освіту“).

Серед обмежень стосовно закладу загальної середньої освіти, про які йдеться в статті, можна говорити про освітню програму як “єдиний комплекс освітніх компонентів, спланованих і організованих закладом загальної середньої освіти для досягнення учнями визначених відповідним Державним стандартом загальної середньої освіти результатів навчання” (частина 1 статті 15 Закону “Про освіту”).

Тобто обрані підручники чи посібники мають допомагати учневі/учениці досягти певних результатів навчання, окреслених Державним стандартом.

Також варто пам’ятати, що “Державні та комунальні заклади освіти реалізують освітні програми за кошти державного, місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством, і не можуть реалізовувати чи забезпечувати (повністю або частково) свої освітні програми за кошти батьків та/або учнів” (частина 7 статті 11 Закону України “Про повну загальну середню освіту”).

Якщо обраний підручник чи посібник допомагає ефективніше реалізовувати завдання освітньої програми закладу освіти й не має бути придбаний за кошти батьків, законодавство не забороняє його використовувати, навіть якщо він написаний для іншої типової програми. Так само законодавство не забороняє використовувати підручники чи посібники для інших навчальних програм. Тобто, вчитель може обирати, а адміністрація закладу не може заборонити.

6. Клас не забезпечений засобами навчання та обладнанням, які затверджені в типовому переліку для навчальних кабінетів початкової школи (Наказ № 143 від 07.02.2020 року). Відсутні інтерактивна дошка, смарт телевізор, БФ пристрій. Що можна зробити батькам?

Найефективнішим способом з’ясувати причини такої ситуації й запобігти її повторенню – це почати з’ясовувати фінансову ситуацію в закладі освіти.

Найкраще це робити письмово. Адже лише офіційні документи, а не чиїсь слова, продемонструють реальний стан речей.

• Варто почати із запиту про інформацію до керівника закладу освіти з проханням надати бюджетний запит закладу на поточний рік. З цього документа стане зрозуміло, що саме адміністрація закладу просила придбати (адже місцева влада не має читати думки керівників закладів освіти й педагогів). Усно озвучені потреби не є достатнім доказом, адже, як показує досвід, потім чуємо, що “вони нічого не просили”. Тож це має бути офіційний запит із потребами від керівника закладу до розпорядника коштів – управління (чи департаменту) освіти.
• Також варто зробити запит до керівника закладу освіти про кошти, послуги та матеріальні цінності, отримані закладом упродовж певного періоду (рік, два чи більше – вказати необхідний проміжок часу). Адже найчастіше від управління освіти чи меценатів заклад отримує не гроші, а вже придбані товари. Також варто поцікавитися про кошторис закладу на поточний рік.
• Після того, як ви ознайомитеся із цією інформацією, запитайте в управління (чи департаменту) освіти, у якому розмірі надходила освітня субвенція та інші субвенції на фінансування закладів загальної середньої освіти в певний період, який вас цікавить, та як саме були розподілені ці кошти.
• Про те, як правильно оформити запити, редакція НУШ уже розповідала раніше.

Контроль із боку батьків за використанням коштів на освіту зазвичай призводить до чіткого формулювання потреб закладу, прозоріших та обґрунтованіших витрат наявних коштів місцевою владою.

Роман Бондаренко, юрист ГО “БАТЬКИ SOS”, спеціально для “Нової української школи”

Титульне зображення: автор – I_am_Daniel, depositphotos.com

Довідково:

Цей матеріал був представлений ГО “Смарт освіта” в рамках Програми сприяння громадській активності “Долучайся!”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.