Теми статті: вчителям, директорам, освітнім управлінцям
17 Листопада 2024
535
0
З майже пів тисячі охочих на навчання в Міністерство освіти і науки за програмою “ReFormEd” відібрали 71 учасника. Кожен і кожна з них прийшли на програму з мотивацією поділитися досвідом, здобути новий і, якщо все складеться, стати частиною команди МОН, Українського інституту розвитку освіти, Українського центру оцінювання якості освіти або Офісу впровадження НУШ. Власне, основна мета програми — знайти вмотивованих людей, які готові долучитися до змінотворення в освіті.
Навчання триватиме впродовж чотирьох тижнів до 7 грудня. Перші лекції будуть спільними для всіх, а далі учасники навчатимуться за одним із шести напрямів: зміст освіти (до слова, це найпопулярніший напрям серед учасників, на нього надійшло понад сто заявок), професійний розвиток учителів, нормопроєктування, комунікації, освітня аналітика та менеджмент освітніх проєктів.
Під час навчання учасники відвідуватимуть лекції, воркшопи, а також виконуватимуть практичні завдання, наприклад, як покращити зміст освітньої програми або як вести комунікаційну кампанію проєкту МОН (докладніше про програму можна почитати тут).
Редакція “НУШ” відвідала відкриття програми та поспілкувалася з декількома учасниками про їхні очікування від навчання, а також про те, що би хотіли змінити в освіті передусім.
Ділимося їхніми історіями в матеріалі.
Катерина Тимченко називає себе вчителькою-вчителькою, додаючи, що в іншій професії себе навіть не уявляє.
“Я викладала тривалий час у початковій та середній школі, щоправда, у приватних закладах. Після початку повномасштабного вторгнення виїхала з дитиною до Кракова та півтора року працювала там із нашими учнями, які втікали до Польщі через війну, — розповідає Катерина. — Зізнаюся, це був складний досвід, бо діти постійно приїжджали або виїжджали, хтось був із батьками, а хтось – зі старшою сестрою або братом. Хоча наша єдність допомагала нам триматися купи та хоч якось будувати нове життя”.
Останній рік Катерина працювала в ГО “Навчай для України”, а нині координує освітні проєкти у БФ “Схід СОС”. Освітянка каже, що, спілкуючись з учителями із сіл, у яких організовувала освітні події від “Навчай для України”, побачила, що вони шукають можливості для професійного розвитку, так само як і вчителі, які зараз за кордоном.
У програмі “ReFormEd” Катерина обрала для себе напрям професійного розвитку вчителів, бо впевнена, що нові зміни в освіті мають реалізовувати педагоги, які справді підтримують новації та добре на них знаються.
“Неодноразово бачила, коли в підручниках чи програмах є класні ідеї, але їх мало хто використовує. Мені б хотілося донести до вчительства, що зміни насправді починаються з них, а підручник — це лише інструмент. Я не певна, що є інші професії, як вчителювання, в якому настільки важлива саме особистість. Тому треба допомагати змінюватися вчителям, які вже працюють у школах, а також змінювати підходи до тих вчителів, яких ще навчаємо в університетах. Ми маємо виростити з них фахівців, готових йти в школу з сучасними підходами та поглядами на освіту”, — додає Катерина.
“Побачила рекламу про програму “ReFormEd” і подумала, а чому б і ні, — розповідає про свій шлях до програми Тетяна Норка, вчителька історії київської школи № 50. — Я працюю в школі 16 років, маю вищу категорію, звання старшого вчителя. Два роки працювала заступницею директора з початкової школи, якраз коли почалося впровадження реформи “Нова українська школа”, тому в мене багато ідей, як можна поліпшити систему освіти”.
Одну зі своїх ідей Тетяна презентувала в заявці на участь у навчанні — вона пропонує починати профілізацію учнів із 7 класу. На її думку, після 5–6-х класів, які є адаптивними в базовій школі, можна пропонувати дітям більше годин на вивчення предметів, до яких вони мають хист.
“У нашій школі дистанційно вчиться дев’ятикласниця, яка зараз перебуває за кордоном і організовує там виставки своїх картин. Тобто в дитини є хист до мистецтва, то чому б їй не запропонувати ще в середній школі більше годин на ті предмети, які її цікавлять і в яких вона може більше розкритися, а зменшити кількість годин на інші предмети”, — пояснює Тетяна свою ідею.
Незалежно від того, який профіль обере учень/учениця, на думку Тетяни, діти обов’язково мають вивчати в повному обсязі українську мову, українську літературу та історію України.
Також освітянці здається, що деякі предмети можна об’єднати в один курс. Це дасть змогу зменшити навантаження на учнівство та вивільнити години на профільні предмети. У такий курс вчителька пропонує скомпонувати всесвітню історію, зарубіжну літературу, географію та мистецтво.
“Перший урок може провести вчитель/-ка географії, розповідаючи про розташування, наприклад, Німеччини чи Франції. Наступний урок проводить вчитель/-ка історії, який/-а розповідає про події певного періоду, які процеси відбувалися у вивченій на географії країні. Потім вчитель/-ка зарубіжної літератури пропонує вивчити твір того ж історичного періоду, який вивчали раніше учні, а на мистецтві можна закріпити вивчене через картини чи інші творчі роботи, — каже Тетяна Норка.
Як на мене, таку програму не важко розробити й реалізувати, якщо говорити про кінцевий результат, тобто про дитину, яку маємо всебічно розвинути. Саме так і відбувається інтеграція предметів. Я проводжу бінарні уроки з різними вчителями й розумію, що це реально”.
Під час навчання в МОН Тетяна Норка хоче спробувати свої сили в напрямі змісту освіти. Не певна, що зможе залишити школу й кардинально змінити місце роботи, бо дотримується принципу, що не можна втілювати зміни нагорі без розуміння того, що відбувається внизу.
Допис Владислава Штегельського, вчителя історії та лідера напряму професійного розвитку вчителів у програмі “ReFormEd”, про те, що чимало педагогів не мають необхідних практичних навичок і треба це змінювати, привів на навчання Давида Кириченка. Раніше, як вчитель географії, він організував на географічному факультеті КНУ ім. Т. Г. Шевченка освітню ініціативу “Лабораторія вчителя”. Зібрав навколо себе небайдужих студентів, з якими працював над різними методиками професійного розвитку освітян.
“Я зрозумів, що хочу далі цим займатися, тобто навчати вчителів та ділитися своїм досвідом. І тут бачу навчальну програму МОН, у якій є напрям професійного розвитку вчителів. Чесно кажучи, не покладав великих надій, що пройду добір. Але раз я тут, то спробую долучитися до реформування професійної підготовки вчителів, — ділиться Давид.
Наскільки я розумію, Міністерство освіти і науки завдяки програмі сподівається знайти певні кадри. Якщо в мене все вдаватиметься і програма підтвердить мої очікування, напевно, я б хотів долучитися до однієї з команд, які працюють над українською освітою”.
А очікування вчителя цілком зрозумілі. Він хоче сформувати цілісне бачення, як відбувається професійний розвиток вчителів на рівні держави та як можна розвивати освітянські спільноти. Давид додає, що йдеться про те, щоб спонукати до професійного розвитку педагогів незалежно від того, живуть вони в місті чи селі.
А ще він очікує, що познайомиться під час навчання з активними людьми, яким теж небайдужа українська освіта та з якими можна разом планувати спільні проєкти.
Крім освітян, які працюють безпосередньо в школі, на навчання відібрали представників приватних освітніх ініціатив та ІТ-сектору. Наприклад, Валерія Каташинська працює в компанії Genesis. Дівчина розробляє освітні продукти для університетів, які імплементують їх у себе як окремі дисципліни або використовують як навчальні матеріали.
“Коли я дізналася про програму й побачила, що в ній є напрям змісту освіти, яким я найбільше цікавлюся у своїй роботі, захотілося зануритися в це ще глибше. І подивитися, як у МОН працюють над змістом освіти та де я можу його покращити”, — розповідає Валерія.
На її думку, зараз важливо формувати екосистему людей, які зможуть рухати освіту вперед. Частиною цієї системи має бути якісна підготовка спеціалістів та хороші умови праці освітян. За словами Валерії, це різні пазлики однієї картини, які працюють на одну мету — щоб в освіті працювали люди, які бачать у ній свою місію.
“Якщо після навчання будуть цікаві пропозиції, де я зможу бути корисною зі своїм досвідом, то я завжди за те, щоб далі змінювати освіту там, де можу”, — каже Валерія.
Данило Ганаженко нині очолює методичний відділ студії онлайн-освіти EdEra, зокрема, працює над наповненням курсів та аналітикою, а в програмі “ReFormEd” теж навчатиметься за напрямом змісту освіти. Хоча, заповнюючи заявку на участь у навчанні, ділився в ній думками про важливість аналітики. На його думку, аналітика та зміст освіти — нерозривно пов’язані між собою.
“Для мене важливо, щоб освіта була такою, яка базується на обґрунтованих даних, бо на рівні держави таке розуміння є, проводяться освітні дослідження, на основі яких ухвалюються відповідні рішення, а на рівні школи, наприклад, майже ніхто не працює з аналітичними даними, — каже Данило.
У своїй заявці я пропонував популяризувати аналітику, запустивши школу освітніх аналітиків, де зможуть навчатися освітяни. Або ж підготувати фахівців, які працюватимуть у кожній школі. Адже ухвалюючи певне рішення, наприклад, які профілі пропонувати учням старшої школи, як змінити структуру закладу, якраз потрібен аналітик та дані, на основі яких буде впроваджуватися те чи те освітнє рішення”.
Як каже Данило Ганаженко, раніше не всі розуміли, що в команді будь-якої школи чи будь-якої установи, яка займається напрацюванням освітніх рішень, мають бути методисти, а нині такий шлях усвідомлення варто пройти й щодо аналітиків. Також він зізнається, що готовий змінити місце роботи та залишитися в МОН чи інших освітніх інституціях, адже вважає, що для державних установ є цінними люди з досвідом роботи в громадському секторі чи закладах освіти, які бачать деякі освітні проблеми під іншим фокусом ніж чиновники.
P.S. Під час відкриття навчання міністр освіти і науки Оксен Лісовий зазначав, що двері МОН відчинені для тих, хто хоче змінювати систему освіти.
“Якщо ви дійсно маєте намір попрацювати та випробувати себе у формуванні державної політики, то кращого часу, мабуть, не знайти, — ділився з учасниками програми міністр. — Бо зараз ми втілюємо багато змін у системі освіти, зокрема, і в підходах та культурі освітнього середовища. Для цього нам потрібні різні фахівці під різні завдання, щоб разом змінювати освітню сферу, заводячи в неї людей із новим світоглядом, новою ціннісною базою та новими поглядами”.
Інна Лиховид, “Нова українська школа”
Усі фото: авторка – Марія Брикимова, ГО “Смарт освіта”
Обговорення