Яким може бути гнучке й індивідуальне профільне навчання — розповідаємо на прикладі Боярського академічного ліцею “Гармонія”

Старшокласники Боярського академічного ліцею” Гармонія” можуть обирати, які предмети вивчати профільно, а які – на рівні стандарту. За ними також право вибору вчителів, до яких ходитимуть на профільні уроки. У кожного з учнів — свій розклад, бо в один час хтось іде на математику, а хтось – на історію.

Подібну модель планує впровадити Міністерство освіти і науки в 10–12-х класах у межах реформи “Нова українська школа”. Заклади, які матимуть статус академічних ліцеїв, впроваджуватимуть профільне навчання з можливістю вибору предметів та додаткових курсів. За задумом МОН, у більшості академічних ліцеїв мають навчатися лише учні 10–12-х класів, на кожній паралелі має бути мінімум сто учнів, яким пропонуватимуть на вибір щонайменше три профілі (наразі такі пропозиції є в законопроєкті про профільну середню освіту).

Боярський академічний ліцей” Гармонія” впроваджує профільне навчання з індивідуальними траєкторіями учнів ще з 2008 року. Їхній досвід вивчали школи Київщини та інших регіонів України, але мало хто наважився його перейняти. Ліцей “Гармонія” з 2017 року пілотує впровадження “НУШ”, а цього навчального року долучився до 30 шкіл-амбасадорок, які беруть участь у підготовці до пілотування реформи “Профільна” (реформи старшої школи).

[МОН планує, щоб до 2027 року, коли учні НУШ підуть у 10 клас, були напрацьовані всі необхідні навчальні матеріали та механізми, як обирати профілі, об’єднувати учнів у динамічні групи тощо. А головне, щоб частина закладів уже здобула досвід впровадження профільного навчання і могла ділитися ним з іншими].

Редакція “НУШ” відвідала Боярський академічний ліцей “Гармонія”, щоб розпитати його директорку Віру Щеголь:

• як закладу вдалося 16 років вчити учнів не так, як це робить більшість шкіл України;
• скільки предметів можуть діти вивчати профільно;
• як складають розклад для динамічних та академічних груп;
• як обирають вчителів для викладання профільних предметів;
• які виклики бачить ліцей перед стартом реформи старшої школи;
• чому профільне навчання — це неминуча гнучкість та зміни.

ВІД КЛАСИЧНОЇ ГІМНАЗІЇ, ДЕ ВЧИЛИ ЛАТИНУ…

Цьогоріч ліцею “Гармонія” виповнилося 25 років, більшість із яких (16) старшокласники можуть обирати профільні предмети.

“Спочатку ми були Боярською класичною гімназією, у якому вивчалася латина, — розповідає директорка Віра Щеголь. — До нас тоді доїжджали діти з усіх околиць, а не лише з нашого міста. Ми навіть проводили конкурсний добір у початкову школу, а після її закінчення наші ж учні мали пройти конкурс у середню ланку.

Нам би хотілося, щоб такий добір був і в академічний ліцей. Після 9 класу має бути тестування (ДПА, НМТ абощо), і залежно від того, скільки балів набере дитина, вона може претендувати або на вступ до академічного ліцею, або до професійного.

Бо не всі можуть і не всім потрібно вивчати предмети на поглибленому рівні”.

Віра Щеголь, директорка Боярського академічного ліцею “Гармонія”

“Гармонія” стала академічним ліцеєм у 2020 році. Саме тоді громади почали формувати мережу закладів освіти в межах реформи “НУШ”. До 1 вересня 2024 року на місцях мали визначитися, які школи будуть початковими (навчатимуть 1–4 класи), які – гімназіями (5–9 класи), а які – ліцеями (10–12 класи). Ці процеси трохи уповільнилися, коли у 2021 році був ухвалений закон про формування мережі ліцеїв, який фактично давав змогу громадам не змінювати нічого, а академічними ліцеями могли стати школи, залишаючи у своїй структурі початкову та базову ланки.

Зараз МОН спільно з освітнім комітетом парламенту намагаються це виправити завдяки згаданому законопроєкту про профільну середню освіту. У ньому прописані жорсткіші вимоги до академічних ліцеїв — має бути мінімум 100 учнів на паралелі та відокремленість від 1–9-х класів. Вочевидь, деяким академічним ліцеям та громадам доведеться ще раз переглянути своє рішення, хто зможе надавати профільну освіту учням 10–12-х класів.

У кабінеті Віри Щеголь назбиралася колекція подарунків воєнного часу. Наприклад, від волонтерів, яким допомагає ліцей, отримали розмальовані залишки боєприпасів

Ще один подарунок – фотоальбом від випускниці ліцею

“У нашій громаді мережа шкіл формувалася на основі даних про те, скільки дітей у 2027 році потребуватиме ліцейної освіти, тобто скільки буде учнів 10–12-х класів, — додає Віра Щеголь. — Навіть після запланованих законодавчих змін нас планують, як виняток у громаді, залишити академічним ліцеєм, у якому, можливо, будуть і 1–9 класи. Але не лише тому, що в нас багато учнів — понад дві тисячі — , а насамперед тому, що маємо досвід впровадження профільного індивідуального навчання.

Тобто в нас уже є досвід створення освітніх траєкторій для кожної дитини, про яке зараз говорить МОН. Так триває з 2008 року, коли ліцей приєднався до експерименту регіонального рівня щодо впровадження мультипрофільного навчання. Йдеться про індивідуальний підхід до кожної дитини. Саме вона обирає, які предмети вивчатиме поглиблено”.

… ДО АКАДЕМІЧНОГО ЛІЦЕЮ З ПРЕДМЕТАМИ НА ВИБІР

Підготовка до профільного навчання в Боярському ліцеї починається ще з 1 класу, коли в початковій школі учні мають на 1–2 більше годин із предметів математичного й гуманітарного напряму (додаткові години затверджені в освітній програмі ліцею, як години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять).

У середній школі кількість математики чи української мови збільшується вдвічі – замість 4-х ці предмети вивчають 8 годин. Учні 5–9-х класів обирають, за яким напрямом хочуть вчитися — математичним чи філологічним (тобто не вчать водночас 8 годин математики та української мови, а обирають один предмет, на який відводиться згадана кількість уроків). Додаткові години на профільні предмети прописують в освітній програмі ліцею як факультативи, індивідуальні заняття та додатковий час на навчальні предмети.

Через велику кількість учнів ліцей працює у змішаному форматі, діти ходять на очні уроки тиждень через тиждень

Коли учні вчаться в 9 класі, їм та батькам пояснюють, що саме зміниться в старшій школі та в чому особливості профільного навчання, зокрема, учні зможуть обрати 3-4 предмети для профільного вивчення.

[Освітню програму для 10–11-х класів ліцей складає на основі Типової освітньої програми закладів середньої освіти III ступеня, беручи до уваги годинне навантаження профільного рівня, а не рівня стандарту. Учні мають 38 годин на тиждень, з яких 8 годин у 10-му та 9 годин в 11 класі передбачені саме на профільні предмети].

Наприкінці 9 класу учні заповнюють анкети, де вказують, які предмети хочуть вивчати поглиблено. Цей вибір може бути пов’язаний із тим, який предмет – математику чи українську – вивчали профільно в середній школі.

Також на вибір учнівства впливає те, до якого закладу вищої освіти вони планують вступати.

Змінити профільні предмети можна під час першої чверті 10 класу. Скажімо, якщо університет змінив умови вступу й учням треба поглиблено вивчати інший предмет, ніж обрали спочатку. Або ж учні передумали й захотіли вивчати інші профілі.

Так, учні можуть обрати для профільного вивчення:

• математику;
• англійську мову;
• історію України (на ці предмети відводиться 4 години на тиждень із кожного);
• географію;
• біологію (ці предмети вивчаються по 5 годин);
• економіку;
• правознавство (на ці предмети передбачено по 3 години);
• хімію (4 години в 10-му й 6 годин в 11 класі).

Незалежно від обраного профілю, всі учні 10–11-х класів вивчають поглиблено українську мову та літературу (4 години на тиждень із кожного предмета). Тобто один із можливих профілів, які учні обирають наприкінці 9 класу, вже “зайнятий”.

Наприклад, якщо учень/учениця планує вступати до медичного університету, може обрати профільну хімію і вчити її спочатку 4, а потім 6 годин на тиждень. Ті, хто не має таких планів, вчить дві години хімії, як пропонує рівень стандарту. Уявімо, що в розкладі 10 класів другим уроком стоїть хімія. Учні, які вчать її профільно, йдуть групою до одного вчителя/-ки, а ті, хто вчить “звичайну” хімію, йдуть на урок до іншого педагога/-гині.

Виходить, що кожен учень і учениця 10–11-х класів Боярського ліцею має свій навчальний індивідуальний план. Тобто скільки дітей — стільки навчальних планів.

Учні 10–11-х класів можуть обирати для профільного вивчення три-чотири предмети

Один із недоліків експерименту з мультипрофільним навчанням у тому, що учні мають 38 годин навантаження на тиждень (замість 33 годин у звичайній програмі).

Тому старшокласники вчаться шість днів на тиждень, щоб вмістити в навчальний день усі свої профільні та непрофільні години.

У ліцеї сподіваються, що реформа старшої школи допоможе перейти на п’ятиденний тиждень, адже вона передбачає, що кількість обов’язкових предметів буде щороку зменшуватися: в 10 класі діти матимуть 60–70 % обов’язкових предметів, а у 12-му — 30 %. Натомість в учнів буде більше часу на вивчення профільних дисциплін та курсів на вибір.

“Також реформа допоможе зі ще одним невеликим викликом. Нині діти можуть вибрати профільні предмети, а ми підлаштовуємося під їхні запити. Наприклад, одна дитина може обрати філологію, хімію та математику, і під її уподобання ми складаємо розклад та відкриваємо профілі, — розповідає директорка “Гармонії”.

Завдяки реформі ми зможемо пропонувати учням 3 напрями профілів: мовно-літературний, STEM (або природничий), суспільно-гуманітарний. Дитина обере собі один більш конкретний напрям, у якому буде розвиватися. Тобто в нас будуть чіткі рамки пропозицій профілів, що навіть полегшить роботу порівнюючи з експериментом із мультипрофільного навчання”.

Зараз учні 10–11-х класів ліцею вчаться 6 днів на тиждень

ЯК СКЛАДАЮТЬ РОЗКЛАД ДЛЯ МУЛЬТИПРОФІЛЬНИХ ГРУП

Уявіть, що для 30 учнів 10 класу, кожен із яких обрав різні профільні предмети, треба скласти розклад уроків. А якщо в ліцеї вчиться 6 десятих класів та 5 одинадцятих, як у ліцеї “Гармонія”?

“Звісно, ніяка комп’ютерна програма не може врахувати, як скласти розклад для мультипрофільних груп. З 2021 року ми перейшли на електронний журнал “Єдина школа”, то розробники вносили в нього зміни під наші потреби, щоб у нас відображалися академічні та профільні групи, а не класи”, — каже Віра Щеголь.

Щоб скласти розклад, наприклад, для 200 десятикласників, разом збираються заступники директорки та класні керівники зі сформованими списками учнів і обраними ними профілями.

Відповідно до кількості дітей, які схотіли вивчати профільно певний предмет, формується кількість профільних груп. Наприклад, з однієї паралелі набирається три групи, які вивчатимуть профільну англійську, й одна група, яка вивчатиме профільну хімію. В одній профільній групі має бути мінімум вісім осіб (якщо певний предмет хоче вивчати 3 чи 5 дітей, тоді їм пропонують факультативи або індивідуальні заняття).

Для старшокласників складають розклад так, щоб врахувати їхні профілі та вчителів, яких вони обрали

Крім профільних груп, формуються академічні, де учні вивчають предмети на рівні стандарту. Одна й та ж дитина може бути в обох групах. З профільною групою вона ходить на уроки, скажімо, поглибленої математики, а з академічною – відвідує уроки “стандартної” англійської, бо не обирала її для глибшого вивчення.

До того ж діти можуть обирати собі вчителів. А розклад треба скласти з урахуванням усіх побажань учнів – хто які предмети хоче вивчати поглиблено і в яких вчителів.

“Завдяки тому, що в нас багато вчителів (усього 147), ми можемо ставити в розкладі одночасно ті предмети, яких обирає більшість учнів. Ці предмети, умовно кажучи, стоять у центрі розкладу, а “зверху” та “знизу” — ті предмети, яких обрало менше дітей.

Якщо це профільна математика, то в розкладі її ставлять так, щоб одночасно на цей предмет пішла вся паралель. Може бути, що в когось зранку першим уроком є профільна хімія, а в когось немає. Або в когось сьомим уроком стоїть профільна географія, а хтось у цей час вільний. Для розвантаження учнів уроки ставимо парами”, — пояснює Віра Щеголь.

ЯКІ Є ВИКЛИКИ В ПІЛОТУВАННІ ПРОФІЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Здобутий досвід, звісно, допоможе ліцеєві в пілотуванні реформи старшої школи. Хоча на деякі запитання “Гармонія”, як і решта шкіл-амбасадорів, досі не має відповідей та сподівається почути їх від Міністерства освіти і науки.

[Нещодавно для шкіл-амбасадорок МОН розпочало навчання за “Програмою освітніх управлінців 2.0”. Під час першого модуля програми школи вивчали міжнародний досвід, а також основи Human Relations, тобто як будувати стосунки в колективі. Водночас така програма стає місцем для спілкування керівників шкіл безпосередньо з представниками МОН, що дає змогу освітянам озвучувати свої нагальні проблеми].

За порадою Віри Щеголь, профільні предмети варто викладати тим вчителям, які прагнуть розвитку і чиї учні показують хороші результати

• “Під час впровадження реформи старшої школи перше питання, яке постає перед директорами, – чи є кадри, які зможуть викладати профільні предмети. І я з ними погоджуюся, бо не кожен вчитель і вчителька може викладати поглиблено. А саме вчителі — найважливіші в реформі. Нам треба змінити їхні погляди на те, що треба вчити дітей по-іншому, — зауважує Віра Щеголь.

Наприклад, коли ми обираємо вчителів для викладання профілів, звертаємо увагу, чи додають вони до програми власні “родзинки”, щоби ще більше занурити дітей у предмет. А також на те, які результати показують їхні учні, яка панує атмосфера в групі, зокрема, чи немає скарг від батьків та учнів, чи займаються освітяни професійним зростанням. Це стимулює вчителів до розвитку й навіть створює між ними конкуренцію”.

• Другий виклик, на який не знають відповіді школи-амбасадори, скільки років вчитимуться учні, які долучаться до пілотування профільного навчання з 1 вересня 2025 року: два чи три. Адже це майбутні 10-класники, які зараз вчаться за старим стандартом та програмами, а пілотуватимуть нові стандарти та програми профільної середньої освіти (профільне навчання передбачає три роки навчання, а не два).

До пілотування реформи профільної середньої освіти з вересня 2025 року долучаться нинішні 9-класники, які вчилися за старим стандартом

Також не визначено:

• скільки пілотних 10 класів має бути в школі-амбасадорці на 1 вересня 2025 року й чи може школа вирішити це на власний розсуд;
• як саме будуть затверджуватися профілі ліцеїв та курси на вибір, якими мають бути їхні навчальні плани;
• чи матимуть вчителі необхідне методичне забезпечення на 1 вересня 2025 року.

“Дуже добре, що в нас є рік на підготовку до пілотування профільної середньої освіти, а зі школами-амбасадорами МОН уже проводить навчання та підказує, як нам рухатися далі, — додає Віра Щеголь.

Наприклад, зараз ми працюємо над стратегією розвитку закладу, а влітку провели SWOT-аналіз: визначили, які наші сильні та слабкі сторони, як ліцею, яка кафедра сильніша, а якій треба підтягнутися, чим ми можемо наповнити профільні напрями. Також обговорювали з учителями, які в них є власні напрацювання, щоб на їхній основі розробляти курси на вибір”.

ЩО ОЗНАЧАЄ — БУТИ АКАДЕМІЧНИМ ЛІЦЕЄМ

Після того, як 30 шкіл-амбасадорів упродовж двох навчальних років (2024–2025 і 2025–2026 н.р.) пропілотують реформу старшої школи, їхній досвід перейматимуть інші школи, які у 2026–2027 навчальному році матимуть 10 класи НУШ. До цього часу громади остаточно визначаться з мережею закладів освіти та знатимуть, які саме з них будуть працювати як академічні ліцеї.

Як акцентує Віра Щеголь, академічний ліцей — це насамперед заклад, який надає ґрунтовну академічну освіту, готуючи учнів до вступу в заклади вищої освіти. Тобто йдеться про високу якість освіти та готовність закладу до змін.

Ліцей уже провів SWOT-аналіз, а нині розробляє власну стратегію розвитку для змін у старшій школі

“Передусім я б радила директорам академічних ліцеїв ще раз обдумати з колективом, чи готові вони змінювати систему роботи. Бо змінювати доведеться багато. Можна зібрати своїх вчителів, як це робили ми, і визначити свої сильні та слабкі сторони, проговорити виклики, які можуть чекати на заклад, і переваги від впровадження профільного навчання, — ділиться порадами пані Віра.

Дуже важлива комунікація з батьками. Їм треба пояснювати, що чекає на їхніх дітей, якщо заклад стає академічним ліцеєм. Наприклад, я розповідала батькам, чиї діти потенційно можуть піти в 10 клас на трирічне навчання (з 1 вересня 2025-го), що участь у підготовці до пілотування профільної реформи дасть змогу налагодити міжнародне партнерство, бо кожна школа-амбасадорка має школу-партнера за кордоном – у нас це ліцей у Лодзі (Польща). Ми матимемо можливість вивчати міжнародний досвід та організовувати нові культурні й освітні проєкти”.

Також у МОН розглядають варіант, щоб учні, які тестуватимуть профільну реформу, мали певні переваги під час навчання в університетах, наприклад, три роки бакалаврату замість чотирьох.

Варто розповідати учням та батькам про результати, які отримають діти завдяки профільному навчанню. За спостереженнями Віри Щеголь, їхні старшокласники мають більшу мотивацію, бо розуміють, навіщо вивчають профільні предмети. Учителі зі свого боку не нагадують їм про домашки, бо й так ясно, що їх треба робити. Тобто між учнями та вчителями будується зовсім інший рівень співпраці.

Мабуть, якби батьки та учні не бачили плюсів профільного навчання, у Боярському ліцеї не було б такої кількості учнів (нагадаємо, їх понад дві тисячі).

Інна Лиховид, “Нова українська школа”

Фото: Марія Брикимова, ГО “Смарт освіта”