Напишіть нам

Всі теми

Новий закон про ліцеї. Чи запроваджує він справжні зміни

6 серпня президент підписав закон щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти.

“Цей закон важливий для розбудови якісної та доступної середньої освіти, оскільки він вдосконалює правове регулювання функціонування ліцеїв та оптимізує перехідний період для трансформації мережі закладів освіти. Таким чином він допоможе ефективно впроваджувати реформу “Нова українська школа” на етапі розбудови трирічної профільної середньої освіти”, – цитує міністра освіти і науки Сергія Шкарлета сайт МОН.

Однак деякі політики й експерти вважають, що до другого читання законопроєкт 4629–1 дійшов у такому вигляді, що нівелює основну концепцію реформи старшої профільної школи НУШ.

“Нова українська школа” дізнавалася, що змінює закон, які є недоліки й переваги й що громади можуть робити для розвитку якісної мережі ліцеїв.

ГОЛОВНІ ЗМІНИ

Головні зміни, запроваджені законом:

  • Закон виключив норму, що обмежувала можливості для створення ліцеїв радами в містах із населенням менше 50 тисяч осіб та громадах.
  • Опорні заклади освіти можуть забезпечувати здобуття не лише початкової та базової середньої освіти, а і профільної середньої.
  • Ліцей є окремою юридичною особою, проте дозволено освіту й на початковому та базовому рівнях.
  • На паралелях 10–12 класів має бути не менше двох класів із не менше трьома профілями навчання.
  • Органи місцевого самоврядування мають до 1 вересня 2024 року затвердити плани формування ефективної мережі закладів загальної середньої освіти з урахуванням вимог законодавства до ліцеїв, до безпечного, інклюзивного та цифрового освітнього просторів, демографічних показників, спроможності територіальних громад, профілізації старшої профільної школи та необхідності охоплення на відповідній території всіх профілів навчання, визначених законодавством (ідеться про положення про ліцей, що має затвердити МОН, – ред.), аби гарантувати й забезпечити право кожного учня на вибір.
  • Засновники ліцеїв до 1 вересня 2027 року мають забезпечити виконання планів формування ефективної мережі закладів середньої освіти, дібрати керівників і педпрацівників на конкурсній, керівників, вжити інших передбачених планами й законодавством заходів.
  • Водночас уряд має продовжити у 2021–2030 роках виділення субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення НУШ, зокрема для запровадження трирічної профільної середньої освіти в межах 12-річної повної загальної середньої освіти.
  • Створено правові підстави для функціонування нової державної установи, що забезпечуватим дошкільну, повну загальну середню та позашкільну освіту дітям, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я України. “Це забезпечить безперервність здобуття освіти та розвитку дітей незалежно від стану їхнього здоров’я”, – пишуть на сайті МОН.

НЕДОЛІКИ ЗАКОНУ

На думку народної депутатки й секретарки Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Наталі Піпи, ухвалений документ свідчить не про реформу, а про “зміну вивісок”.

“Ухвалений закон є результатом поганого компромісу, на який особисто я піти не змогла, тому не підтримала в другому читанні. Є норми, з якими категорично не можу погодитись. Не можна створити якісний ліцей у маленькій громаді, де чисельність населення постійно зменшується. До другого читання закон передбачав мінімум 4 класи на паралелі в ліцеї. Тепер мінімальну кількість зменшили до 2-х класів (не менше одного – у гірській місцевості) та 3-х профілів. Це мало для створення повноцінного й ефективного профільного ліцею”.

За початковим задумом, кожен рівень школи (початкова, гімназія, ліцей) мав бути окремо. Однак тепер закон дозволяє громадам включати до ліцею ще й початкові класи.

“Я розумію, що маленьким громадам може бути важко розділяти школу на ланки. Але початкова школа в складі ліцею – суперечить задуму реформи і світовій практиці функціонування ліцеїв”, – каже народна депутатка.

Докладніше про концепцію профільних ліцеїв НУШ читайте в цій статті в першому розділі “Навіщо потрібна реформа старшої школи”.

Директор Львівського ОІППО й заступник міністра освіти й науки у 2015–2019 роках Павло Хобзей, вважає, що змінами до закону “Про повну загальну середню освіту” модель профільної старшої школи, яка запропонована в концепції НУШ, відхилена.

“Концепція НУШ передбачала створення нової мережі академічних ліцеїв. Академічні ліцеї, як правило, мали бути відділені від основної школи й мати не менше 4-х класів на паралелі (100 учнів). Це дало б змогу дійсно перейти на профільне навчання учням у старшій школі, створити нову культуру школи відповідно до концепції НУШ, створити добру матеріально-технічну базу”.

Наявність 4-х класів на паралелі в старшій школі це – ключова вимога до старшої профільної школи, щоби можна було ефективно забезпечити учням право вибору профілю, каже Хобзей.

“Але близькість до родини й соціальний спокій узяли верх над якістю освіти і кращим майбутнім для учнів. Адже за умови наявності 4-х класів у місцевостях, де щільність населення низька, цих шкіл було би мало і відстань між ними була би значна”.

Тобто дітям треба було б жити в пансіонах при академічних ліцеях і лише на вихідні бути вдома із сім’єю. Окрім того, зі зімною мережі шкіл учителям теж довелося би змінити роботу.

“У суспільстві нормально сприймається, що можна покидати домівку й навчатися в професійному ліцеї чи коледжі за межами свого населеного пункту, а в академічному ліцеї – ні”, - каже Хобзей.

Він зазначає, що зміни до закону дозволяють практично нічого не змінювати в мережі шкіл ТГ.

“Творити старшу профільну школу тепер можуть усі ТГ, які цього бажають, а не тільки великі, а нова норма закону, що в старшій профільній школі має бути не менше двох класів і три профілі трохи зменшить кількість шкіл, де є 10–11 класи, але нової якості не принесе”.

Пропонована депутатами норма, що в ліцейному класі має бути не менше 25 учнів, теж відхилена. За чинним законом, можна відкрити клас із 5 учнями.

Залишити два класи – це популістське рішення для того, щоби залишити систему старшої школи такою ж неефективною, якою вона є сьогодні, вважає експерт Шведсько-Українського проєкту “Підтримка децентралізації в Україні” й колишній директор департаменту освіти і науки Хмельницької ОДА Олег Фасоля.

Профільна школа потребує вищого рівня кваліфікації педагога, більших зусиль від держави та місцевих органів влади.

“Відповідно, це потребує і вищої заробітної плати педагога, який працює в старшій школі. Тому залишати в старшій школі початкову, середню і старшу ланки, і платити педагогам у школі різну зарплату – це буде дискримінація вчителя”.

ВИМОГИ ДО ЛІЦЕЇВ

Закон передбачає, що з 1 вересня 2027 року запроваджуються нові вимоги до ліцею та провадження його освітньої діяльності, виконання яких має забезпечити засновник. Зокрема:

  • створення окремої юридичної особи;
  • функціонування не менше двох класів за трьома профілями навчання на рівні профільної середньої освіти (протягом 10–12 років навчання);
  • формування безпечного, інклюзивного та цифрового освітнього середовища та належної матеріально-технічної бази, включно зі швидкісним інтернетом, харчуванням, підвезенням учнів і педагогів тощо.

Вимоги до створення академічних ліцеїв чітко не прописано в законі, каже Павло Хобзей.

МОН буде готувати нове положення про старшу профільну школу (ліцей, – ред.). Залишається термін ліцей, але поняття “академічного ліцею” змінами до закону розмито”.

Крім положення, другий важливий документ – Державний стандарт профільної старшої школи (ДСПСШ).

“Тепер творцям ДСПСШ буде важче. Після ухвалення змін до закону потрібно враховувати реалії наявної мережі ліцеїв. Мало шансів, на мою думку, затвердити ДСПСШ відповідно до Концепції НУШ. Знову виникне безглуздий, але неуникний за цієї мережі шкіл “універсальний профіль”. Але “правильним” ДСПСШ можна відкоригувати ситуацію”, – каже Павло Хобзей.

“Ми думаємо, як зберегти доступність дитини до здобуття повної загальної середньої освіти, але не думаємо про її якість, – додає Олег Фасоля. – Ми всіх дітей перевантажуємо навчальними предметами. Якщо навіть робимо профільність, то вибір є штучним, і дитина здобуває той профіль навчання, який може запропонувати школа, і дуже часто цей профіль не відповідає потребам дитини”.

Важлива також якісна комунікація між МОН, обласними департаментами освіти і громадами, каже Фасоля.

“Мають бути чіткі роз’яснення та рекомендації для засновників та керівників закладів освіти, щоби громади легше “пережили” перехідний період від освіти знань до освіти вмінь і навичок. А Закон, я сподіваюся, з часом можна буде удосконалити”.

ЩО, ПОПРИ ЗАКОН, МОЖНА ЗРОБИТИ ДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ СТАРШОЇ ШКОЛИ ВЖЕ СЬОГОДНІ

Павло Хобзей каже, що зміни до закону можна вважати позитивними для великих ТГ (з населенням понад 50 тисяч).

“Творення мережі академічних ліцеїв відповідно до Концепції НУШ дає кращі стартові умови для старшокласників – можливість реального профільного навчання. Зросте мотивація навчання в учнів, а, відповідно, будуть кращі навчальні досягнення. Легше ТГ для невеликої кількості академічних ліцеїв забезпечити належну матеріально-технічну базу. Збільшиться ефективність системи освіти ТГ. Області мають у межах наявних коштів творити свою мережу академічних ліцеїв. Бажано із широкою географією, щоби зменшувати відстані доїзду учнів”.

А от старшокласників сільської місцевості зміни до закону принесли в жертву, вважає Павло Хобзей. Дослідження PISA показало велику різницю в навчальних досягненнях між учнями міської й сільської місцевостей в Україні. Зміни до закону цю різницю лише поглиблять.

“Після ухвалення змін до закону годі розраховувати, що область отримає додаткові надходження до бюджету для функціонування мережі академічних обласних ліцеїв. У межах наявного бюджету область зможе замість санаторних шкіл-інтернатів створити обласні академічні ліцеї й може ще кілька додатково створити (через раціональне використання коштів, – ред.). І це треба робити бодай для найбільш умотивованих найкращих учнів сільської місцевості. Але тепер, очевидно, цих ліцеїв буде небагато”.

Профільна старша школа – це та реформа, якої українська освіта вкрай потребує, каже Наталя Піпа.

“Це та реформа, яку вже зараз готові втілювати повною мірою такі області, як Львівська і Хмельницька. Їхні ліцеї можуть стати пілотними й дати приклад іншим областям”.

Зараз багато залежить від громад, як вони будуть створювати й забезпечувати мережу ліцеїв.

Чинне законодавство і внесені зміни не забороняють засновникам створювати ефективну мережу старшої школи, – вважає Олег Фасоля.

Для цього потрібно вести комунікацію з усіма стейкхолдерами освітнього процесу.

“Насамперед із батьками – переконувати їх, що дітям потрібна якісна освіта, щоби вони в майбутньому стали успішними. А для цього потрібна потужна старша школа – за кількістю дітей, матеріальною базою, кадрово-педагогічним потенціалом. Вона може бути одна на громаду, а може бути однією на дві громади. Це потребуватиме від засновника додаткових витрат із місцевих бюджетів, у тому числі з державного бюджету”.

Олег Фасоля каже, що сьогодні практика деяких територій показує, що громади готові експериментувати й говорити про зміни. У місті Славута, наприклад, з 8-ми шкіл лише 3 школи мають третій ступінь.

Славута йде до того, що в них буде один ліцей третього ступеня. Вони не зберігають старшу школу в усіх закладах освіти”.

Або – громада Нова Борова Житомирської області, яка веде перемовини із сусідніми громадами, щоб утворити новий ліцей на засадах співзасновництва і співфінансування. Також 10 громад Хмельницької області працюють над мережею старшої школи.

“Закон “Про освіту” говорить, що мережу закладів освіти формує засновник. Засновникам треба показати, що означає правильне формування мережі, які є вигоди й переваги.

Одне із завдань освітнього проєкту СКЛ – створення мережі старшої школи. В областях ми проводимо зустрічі, розповідаємо про переваги й будемо шукати кращі практики створення таких мереж на територіях для того, щоби сформувати критичну масу стейкхолдерів, які розуміють необхідність і невідворотність прогресивних і радикальних змін у мережі старшої школи для досягнення результату.

Тоді, незалежно від того, чи 2 класи і 3 профілі буде виписано в законі, засновники будуть прагнути робити ефективну мережу старшої школи, маючи позитивний досвід, – вважає Олег Фасоля.

Ця критична маса дасть можливість зробити зміни в освітній галузі в старшій школі”.

Ольга Головіна, “Нова українська школа”

Фото: автор – alexraths, Depositphotos

Матеріали за темою

Обговорення