Реформа профільної середньої освіти в умовах війни: сценарії для Запорізької, Донецької та Луганської областей

Планування мережі академічних ліцеїв в Запорізькій, Донецькій та Луганській областях для впровадження реформи середньої профільної освіти спрямована на те, щоб після завершення бойових дій і деокупації цих регіонів можна було швидко запустити роботу закладів.

Про це розповіло Міністерство освіти і науки України.

Так, під час громадського обговорення реалізації реформи в цих трьох областях, яке відбулося 27 і 29 листопада в Запоріжжі й Дніпрі, Людмила Бухаріна, директорка Департаменту освіти і науки Запорізької ОВА, презентувала три сценарії розвитку подій залежно від ситуації на фронті. Адже це вплине на те, який відсоток тимчасово окупованих територій буде в області, скільки учнів перебуватимуть за кордоном і якими будуть тенденції народжуваності та міграції. Серед них:

• сценарій 1 (реалістичний) – створять 26 академічних ліцеїв і 19 закладів професійного спрямування;
• сценарій 2 (оптимістичний) – 47 академічних ліцеїв і 19 закладів професійного спрямування;
• сценарій 3 (песимістичний) – 17 академічних ліцеїв і 14 закладів професійного спрямування.

Нагадаємо, нині учні й учениці, які підуть у реформовану старшу школу, навчаються в 5–7-х класах. У Запорізькій області, наприклад, їх майже 39,8 тисячі.

Директорка Департаменту освіти і науки Донецької ОВА Тетяна Сідашева й очільниця відповідного в Луганській ОДА Тетяна Поскрякова назвали таку прогнозовану кількість закладів профільної середньої освіти:

• у Донецькій області – 19 академічних ліцеїв, 6 закладів професійної (професійно-технічної) і 11 закладів фахової передвищої освіти;
• у Луганській області – 31 академічний ліцей і 18 закладів професійної (професійної-технічної) і 15 закладів фахової передвищої освіти.

“Для Запорізької області, як і для Херсонської, Донецької та Луганської, стратегія впровадження реформи враховуватиме виклики війни та демографічну ситуацію. Ми розробляємо кілька сценаріїв і зробимо все можливе, щоб реалізувати найоптимістичніший із них. Наша мета – дати учням змогу будувати своє майбутнє у своїх громадах та забезпечити їм гідну освіту в рідному регіоні”, – пояснила Валентина Полторак.

Нагадаємо, що в Україні з 2017 року триває реформа “Нова українська школа”, яка передбачає нову структуру школи:

• початкова школа (1–4 класи);
• гімназія (5–9 класи, базова освіта);
• академічний ліцей (10–12 класи, профільна освіта).

Так, з 2025–2026 навчального року, за попередніми планами, має розпочатися пілотування реформи в 10 класах, а з 2027–2028 навчального року – масове її впровадження в профільній освіті.

Читайте також: “Реформа профільної середньої освіти: МОН затвердило концептуальні засади”.

Титульне фото – ГО “Смарт освіта, школа “Славута”