Теми статті: вчителям, література, матеріали для уроків
5 Грудня 2024
1 166
0
З оновленнями програма з української літератури для 8 класу поповнилася творами, які допомагають дослідити близькі та зрозумілі для сучасних дітей теми. Серед таких творів – “Крамниця щастя” Анастасії Шевердіної. Твір зацікавлює одразу з назви й ніби запрошує поміркувати, що для кожного й кожної з нас означає щастя. Про це пропонує поспілкуватися з учнями та ученицями й фіналістка конкурсу “Учитель року” Оксана Калиниченко.
У новому конспекті для уроку від пані Оксани ви знайдете:
🖼️ Презентацію, шаблон “Щоденника вдячності” та “Анкети друзів” ви знайдете за посиланням.
“Оскільки щастя – категорія суб’єктивна та абстрактна, раджу починати заняття з письмової практики “Пишемо з одного слова” за методикою Національного проєкту: пишемо есе”, – рекомендує Оксана Калиниченко.
💡 Вправа “Вільнувате письмо”
Якщо відповіді будуть подібними, наголосіть на цьому, адже так ми підсилимо відчуття спільності. Якщо відповіді відрізнятимуться, то це вдалий привід проговорити, що розуміння щастя визначатиметься нашими цінностями, отже, ми можемо мати абсолютно різні думки.
“Далі дослідіть передмову, яка розташована на першій сторінці книги”, – радить вчителька.
💡 Прочитайте та поміркуйте:
💡 “Канва книги складається з різних історій, які об’єднані темою щастя. Тому запропонуйте учням і ученицям заповнити таблицю, обговоривши відвідувачів крамниці та їхній запит до власника Світозара Даниловича. Важливо акцентувати, як саме спілкування з незвичним чоловіком змінювало підлітків, яка трансформація відбувалася”, – пропонує Оксана.
Відвідувач/ відвідувачка | Запит | Що отримав/отримала |
---|---|---|
Андрій | Хоче купити друга, відчуває насмішки та зазнає булінгу | Зрозумів, що був несправедливий до Арнольда, після чого отримав справжнього друга |
Наталка | ||
Жанна | ||
Костя | ||
Катруся | ||
Настя | ||
Назар |
Підсумуйте, що часто наші проблеми можуть бути пов’язані з браком комунікації (як-от у Жанни), стереотипним ставленням (як у випадку з Артемом), певними уявленнями суспільства щодо краси, виховання тощо. Спілкування зі Світозаром дало змогу подивитися на ситуацію з іншого боку, отож герої мали можливість зробити висновки та пізнати власне щастя.
💡 Вправа “Мапа бажань”
☝️ Важливо: будьте уважні до обговорень, які за допомогою різних психологічних практик, розкривають особисте. Якщо є змога проводити цю взаємодію разом із психологом або після консультації з фахівцем, це буде помічним. Головне, аби ви створили безпечний простір для вашого учнівства.
“Можна зупинитися на окремих історіях підлітків, наприклад, обговорити родину Насті, Дениса та молодшого брата Сашка. Старшому брату й сестрі доводилося доглядати за молодшим і дуже неслухняним, оскільки батьки працювали”, – додає Оксана Калинич.
💡 Ділимося досвідом
“Далі зверніть увагу на те, як змінювалася поведінка Сашка впродовж історії, до яких наслідків це могло призвести”, – акцентує вчителька.
Спершу хлопчик був справжнім бешкетником і це завдавало чимало клопоту Насті та Денисові. Після батончика “Слухняний” хлопець різко змінювався, проте врешті це могло спричинити трагедію під час пожежі.
💡 Поставте учням та ученицям запитання:
Зауважте, що правила потрібні, оскільки вони убезпечують наше життя. Важливо дослухатися до батьків чи вчителів, адже так ми вчимося комфортно спілкуватися та взаємодіяти в суспільстві (родинній спільноті, шкільній, позашкільній). Водночас інколи правила не працюють, коли існує загроза життю чи безпеці, як це сталося у випадку із Сашком.
☝️ Важливо: ця історія – вдалий привід поспілкуватися про правила взаємодії на уроках чи в класі. Запитайте, чи мають учні й учениці список таких норм, чи готові зараз їх обговорити, дайте можливість висловитися охочим. За бажання, складіть з учнівством 10 домовленостей взаємодії.
“Бажання відвідувачів загалом можна звести до декількох категорій: стосунки з друзями та рідними, прийняття спільнотою, приналежність до неї, відпочинок та реалізація. Це все перегукується з базовими цінностями, отож добре розуміти, що є важливим для нас, аби прагнути жити відповідно до цього”, – додає Оксана.
У наших попередніх матеріалах ми вже ділилися вправами на визначення цінностей. Пропонуємо використати їх і під час вивчення цього твору. Докладніше читайте за посиланням.
“Цікаво, що інтер’єр крамниці кожен бачив таким, який відповідав їхнім уявленням та цінностям, а також відчуттям краси. А ще в крамниці всі могли знайти потрібний товар: флакони для успіху, таблетки для краси, батончики для слухняності. Проте всі ці магічні засоби коштували досить дешево, навіть персонажі цьому дивувалися”, – акцентує вчителька.
💡Запитайте в учнів та учениць:
Художня література вчить нас бачити світ, глибше пірнаючи в нього.
“Одним із засобів, які увиразнюють текст, стає художня деталь, – додає Оксана Калиниченко. – До крамниці Андрія привів метелик”.
Метелики асоціюються з перетворенням, отже можна говорити про трансформацію, яку проходять персонажі після знайомства зі Світозаром Даниловичем.
“Часто для виразності автори використовують контраст (образів, ситуацій, персонажів). Наприклад, Світозар Данилович з’являється на вулиці Нещасного О. А., де вже працює антиквар Анатолій Борисович, який повністю виправдовує назву вулиці”, – розповідає вчителька.
💡Запропонуйте учнівству порівняти образи двох чоловіків.
💡 Потім подискутуйте, чий погляд на життя видається учнівству кращим у сучасному світі.
“Поява Світозара Даниловича змінює життя не лише Анатолія Борисовича, але й загалом усіх відвідувачів крамниці. Можна звернути увагу учнів та учениць на ім’я персонажа, запитати, із чим у них асоціюється світло та зоря. Підсумуйте, що таке ім’я вдало підкреслює вплив чарівника на відвідувачів вулиці Нещасного О. А.”, – пропонує вчителька.
💡 Запитайте в учнів та учениць:
Можливо, діти наведуть приклади знайомих чи відомих особистостей, філантропів та гуманістів, що своєю ціллю обирали допомогу іншим. Розкажіть, що з-поміж українців чимало таких особистостей: меценати, науковці, люди, які у своїй сфері створювали можливості для покращення та розвитку інших.
“Я пропоную розказати про Левка Лук’яненка чи Богдана Гаврилишина. Левко Григорович зробив чимало для відновлення незалежності, а в людожерській радянській системі намагався дбати про права людини, створивши Гельсінську спілку”, – розповідає Оксана Калиниченко.
Богдан Гаврилишин – приклад успішного українця, який власною працею та наполегливістю накопичив статки й використав їх на створення фонду для підтримки ініціативної молоді.
💡 “Загалом цю тему можна розвинути в окремий проєкт із дослідження постатей рідного краю. Запропонуйте класу провести пошукову роботу та відкрити імена мешканців їхнього регіону, яким вдалося зробити добрі справи й без магічних сил. Для реалізації важливо продумати, яким критеріям має відповідати ця людина, у яких форматах можна подати інформацію, як саме працюватимуть учні (індивідуально чи в групах), які ролі виконуватимуть”, – акцентує Оксана.
На курсі Єльського університету “Наука бути щасливими” (The Science of Well-Being) професорка Лорі Сантос описує, які когнітивні упередження роблять нас менш щасливими, як із ними працювати та які кроки можуть зменшити рівень стресу й покращити самопочуття. Однією з практик, про яку розповідають у межах курсу, є вдячність. Нещодавно на сайті також з’явився курс про щастя спеціально для підлітків.
💡 “Спробуйте з учнями й ученицями попрактикуватися під час заняття: поміркуйте, кому й за що ви вдячні сьогодні. Відповіді краще занотувати в зошиті чи в окремих нотатках, які можна розмістити на спільній дошці вдячності, якщо учні не заперечуватимуть. Обов’язково першими поділіться своєю вдячністю, аби дати дітям приклад”, – акцентує Оксана Калиниченко.
Щоденне фіксування подяки допомагає помітити радісні моменти, приємні дрібниці, допомогу та підтримку рідних, на які ми можемо не зважати у вирі подій. У такий спосіб можна підвищити рівень щастя.
💡 Після вправи проведіть рефлексію: обговоріть, що вдалося помітити за цей тиждень, чи легко було записувати 5 подяк щоденно, чи змінилися взаємини з рідними.
Важливе значення для відчуття щастя мають і соціальні зв’язки, відчуття належності до спільноти (родинного кола, друзів, безпечної спільноти, де тебе прийматимуть) та вдячності до тих, хто створює з нами цю спільноту.
💡 Запитайте в учнівства:
“На уроках ми чимало часу приділяємо теоретичним темам, як-от пошуки граматичної основи чи художніх засобів, проте спілкування та дружні контакти, які учні та учениці набувають у школі, теж дуже важливі. Варто не забувати приділяти цьому час і на уроках”, – міркує вчителька.
💡 Об’єднайте учнівство в малі групи (по 3–4 людини), запропонуйте їм спробувати скласти список із 5 порад:
Поради можна занотувати у форматі постера за допомогою цифрових ресурсів або ж використати кольорові маркери чи олівці.
💡 Прослухавши виступи учнів та учениць, підсумуйте, що навичка будувати стосунки корисна й також потребує усвідомлених зусиль.
“На відчуття щастя впливає наш спосіб життя, зокрема навіть помірна фізична активність зменшує рівень стресу та покращує самопочуття. Запропонуйте учням пригадати, хто з персонажів став щасливішим, отримавши фізичне навантаження.
Мова йде про Назара та його іпохондрію. Хлопець, ймовірно, під впливом мами мав надмірну тривожність про стан здоров’я. Вилікувати його змогла лише активна робота в крамницях Світозара Даниловича та Анатолія Борисовича”, – розповідає Оксана Калиниченко.
💡 Запропонуйте дітям поміркувати, аргументуючи свою позицію, чи завжди робота може “вилікувати” від хвороб?
Прослухавши думки дітей, підсумуйте, що варто звертатися до лікаря, аби діагностувати свій стан та лікувати його за потреби. Якщо ж захворювань немає, то відчуття залученості до корисної справи, допомоги іншим та активний спосіб життя справді можуть покращити самопочуття і зменшити рівень стресу.
💡 Розкажіть учням та ученицям про вправи для саморегуляції. Можна скористатися матеріалами від Світлани Ройз або проєкту “Ти як?”.
“Оберіть та потренуйте одну з вправ. Важливо пояснювати учням, що в усьому важлива системність. Тому буде добре, якщо вони практикуватимуть вправи вдома, навіть залучаючи родину”, – акцентує вчителька.
Варто усвідомити, що щастя не залежить від кількості матеріальних благ чи випадкових подій. У наших силах свідомо додавати у свій побут більше приємних та простих моментів, але для цього варто знати, що особисто вас робить щасливішим.
💡 Виконайте разом з учнями вправу “Анкета друзів” – колись такі нотатники були популярними, а починалися вони сторінкою про власника. Розкажіть, що краще зрозумівши свої уподобання та смаки, вони зможуть наповнювати життя яскравими подіями.
Фахівці програми ментального здоров’я “Ти як?”, лідери думок та користувачі соцмереж активно поширюють інформацію про глімери, які фактично є антонімами тригерів.
“Глімери – це приємні дрібниці, які позитивно впливають на здатність концентруватися, викликають радісні асоціації. Це можуть бути аромат улюбленого напою чи свіжості після дощу, лоскотання сонячних променів, відчуття теплої шерсті котика чи собаки, коли ви з ними граєтеся, прогулянки на самоті або під звуки улюбленої музики”, – пояснює Оксана.
💡 Поясніть учням та ученицям, що таке “глімери”, та разом складіть список власних, аби спробувати впродовж тижня свідомо повертатися до цих приємностей і покращувати свій стан, коли в цьому буде необхідність.
Кожен і кожна з нас мають власну крамницю щастя. Та ключик до неї лежить через самопізнання. У буремні часи особливо важливо брати відповідальність за власне щастя, щоб мати сили й наснагу бути підтримкою для інших.
💡 “На завершення роботи з текстом Анастасії Шевердіної запитайте в учнівства, чия історія з-поміж усіх персонажів книги вплинула на них? Можливо, хтось обере не персонажа, а й саму авторку. Нехай діти напишуть лист вдячності, де розкажуть, що візьмуть із собою, що планують змінити в житті чи навпаки продовжать робити так само”, – пропонує Оксана Калиниченко.
Оксана Калиниченко, Катерина Молодик, спеціально для “Нової української школи”
Усі зображення в тексті надала Оксана Калиниченко
Обговорення