Чехія припиняє підтримку шкіл, де навчаються українські діти: директори шкіл попереджають про серйозну кризу

Із нового навчального року чеські школи, які приймають значну кількість українських дітей-біженців, залишаться без спеціального державного фінансування Чехії. Протягом останніх трьох років Міністерство освіти Чехії виділяло цільові дотації для інтеграції іноземних учнів. Та підтримка закінчилася 30 червня 2025 року, і на наступний період її не продовжено. Про це повідомляє Seznam Zprávy.

У школах вже звільнили українських асистентів учителів, які допомагали дітям долати мовний бар’єр, адаптуватися в колективах і підтримували зв’язок між школами та родинами. Педагоги залишилися сам на сам із новими викликами, а українські діти — без посередників, що полегшували навчання.

“Це для нас величезне ускладнення. У нас 100 українських школярів, і ми використовували надбавку для оплати праці українських асистентів. Але 30 червня я змушений був звільнити всіх п’ятьох. Я не уявляю, як ми це зробимо з вересня, коли до нас досі приходять нові діти, які не говорять чеською”, — розповідає Павел Куфал, директор школи Vrchlického в місті Ліберец.

Підтримка була, але закінчилася

З січня по червень 2025 року Міністерство освіти розподілило 89 мільйонів чеських крон між 193 школами. Підтримку надавали лише тим закладам, де навчалося не менше 10 українських учнів зі статусом тимчасового захисту, які водночас складали не менше 10% від загальної кількості школярів.

Ще в січні школи офіційно отримали листи з попередженням: фінансування припиниться з 1 липня. Попри це, до останнього залишалося незрозумілим, чи з’явиться нова форма підтримки восени. Як з’ясував чеський медіаресурс Seznam Zprávy, у Міністерстві освіти обговорювали можливість продовження програми, але брак коштів і зміна пріоритетів зробили це малоймовірним.

“Наразі передбачено лише продовження фінансування мовної підготовки іноземців — із резервів регіональних органів влади”, — повідомила речниця міністерства Вероніка Луцька Лоосова.

Фінансові ресурси відтепер спрямовуються, зокрема, на реорганізацію системи оплати непедагогічного персоналу — ці функції передаються на рівень муніципалітетів і регіонів. Це ще більше ускладнило ситуацію для шкіл, які раніше могли спиратися на централізовану підтримку.

Школи намагаються рятувати ситуацію самотужки

У початковій школі імені Богуміла Грабала в Празі, де працювали п’ять українських асистентів, вирішили частково зберегти команду за рахунок внутрішнього бюджету. Школа створила дві “потокові” (інтенсивні) мовні групи для учнів, які не володіють чеською. Решту асистентів перевели на інші посади, однак це стало можливим лише шляхом скорочення витрат на загальне викладання.

“Ми можемо профінансувати ці заняття з державних грошей, але за рахунок звичайного навчального процесу. За нормальних умов ми б використали ці кошти для поділу класів з окремих предметів”, — пояснює директор Матей Рашовський.

Підтримка тепер — лише для всіх іноземців

Після припинення спеціальної допомоги для українців діти з України більше не матимуть окремого статусу. Вони входитимуть до ширшої групи іноземних учнів з іншою рідною мовою. Такі діти мають право на безкоштовну мовну підготовку — від цього року її обсяг збільшено до 400 годин, а кількість учнів, які можуть її проходити, розширено.

Утім, мовна підготовка проводиться лише у визначених школах. Часто українським дітям доводиться доїжджати до таких закладів з інших частин міста або навіть з інших шкіл. Через це не всі мають змогу відвідувати заняття, особливо якщо прибули в середині навчального року.

Експерти: втрачена ефективна модель

У громадській організації META, яка займається підтримкою учнів з іншим рідним мовним середовищем, кажуть: урізана підтримка — серйозна втрата.

“Ця допомога — особливо у формі українських асистентів — була перевіреною, корисною і потрібною. Вона підтримувала не лише дітей, а й учителів, батьків і весь шкільний колектив”, — наголошує Мартина Шкрдлантова, представниця організації.

Також вона зазначає, що додаткові кошти від держави позитивно впливали не лише на українських учнів, а й на весь навчальний процес у класах — зменшували напруження, дозволяли краще адаптуватися та підвищували загальну ефективність навчання.

Директори шкіл попереджають: система потребує гнучкості. Учні з інших країн прибувають протягом усього року, але фінансування інтеграції не адаптується під цю реальність. До того ж багатьом школам бракує простору та ресурсів для створення нових мовних груп навіть за наявності потреби.

“Ми не можемо виключити українських дітей з нашої системи, але й не можемо якісно інтегрувати їх без допомоги”, — підсумовує один з директорів.

Нагадаємо, медіа “НУШ” раніше писало про враження українських учителів від шкіл за кордоном: що цікавого та відмінного за кордоном, чим відрізняється ставлення, що зі системою освіти, зарплатнею та які документи треба підписувати, щоб улаштуватися на роботу.

Медіа “НУШ” звернулося до МОН та МЗС України із запитом щодо шляхів вирішення цієї проблеми та очікує на відповідь.

Фото – istockphoto