Україна вперше бере участь у TALIS: як міжнародне дослідження допоможе змінити школу на краще

У 2025 році Україна вперше долучиться до міжнародного дослідження TALIS, яке охоплює десятки країн і тисячі освітян. TALIS допомагає побачити повну картину — не лише цифрами, а передусім голосами тих, хто щодня навчає. Його головна ідея — надати слово педагогам: щоб саме вони змогли розповісти, як працюють, з якими викликами стикаються, якої допомоги у розвитку потребують.

Дослідження TALIS проводять раз на шість років, на міжнародному рівні його організовує Організація економічного співробітництва та розвитку. Перший цикл був у 2008 році, далі — у 2013 і 2018 роках. Зараз, у 2024–2026 роках, триває четвертий цикл, в якому Україна бере участь вперше. Такий графік допомагає побачити, як змінюється ситуація в освіті з часом, а для України це стане точкою відліку. Оскільки, окрім України, у дослідженні беруть участь ще 58 країн та економік, то результати, які надійдуть, можна буде порівнювати між собою. Це допоможе побачити, з якими проблемами стикаються різні країни в освіті, і що корисного можна запозичити з досвіду інших.

У кожному циклі дослідження є свої основні та додаткові теми, які обираються залежно від актуального міжнародного контексту й запитів країн-учасниць.

У цьому циклі дослідники визначатимуть як розвиваються соціально-емоційні навички учнів, як використовуються цифрові інструменти й штучний інтелект у навчанні, як забезпечуються рівність у школі, зокрема гендерна, і як говорять з учнями про сталість та екологію.

Команду українського кластеру дослідження очолює голова ГО “ЕдКемп Україна” Олександр Елькін. До її складу входять директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко, екс-міністерка освіти Лілія Гриневич, депутат Верховної Ради Сергій Колебошин, освітня омбудсменка Надія Лещик та інші відомі фахівці/-чині в освіті.

Україна не витрачає на дослідження бюджетні кошти — фінансування забезпечує ОЕСР— Організація економічного співробітництва та розвитку (Organisation for Economic Co-operation and Development, OECD) і донори.

Попередні результати TALIS інших країн

У попередньому циклі TALIS дослідники вивчали, як саме працює вчительство: які методи використовують на уроках, як організоване управління школами, як педагоги/-ині підвищують свою кваліфікацію й чи була у них якісна підготовка до професії. Також опитування стосувалося зворотного зв’язку від керівництва, атмосфери в колективі, рівня задоволеності роботою, проблем із кадрами та взаємодії з батьківством і громадою. Окрему увагу приділили новим підходам в освіті, темам рівності, розмаїття та інклюзії.

У Великій Британії після дослідження TALIS звернули увагу на перевантаженість учителів. Створили робочу групу, яка почала шукати способи зменшити це навантаження – і ухвалили конкретні рішення.

Зокрема, адміністративні обовʼязки, які раніше виконувалися “просто так”, тепер враховують у зарплаті.

Свої рішення ухвалили й у Південній Африці. Там дані TALIS 2018 показали, що багатьом учителям та учителькам бракує цифрових навичок. Тож запустили програми навчання, які допомогли їм впевненіше працювати з технологіями. Це стало особливо корисним, коли через пандемію довелося терміново переходити на дистанційку.

Казахстан після участі в дослідженні теж оновив правила для професії. Там підняли прохідний бал для вступу на педагогічні спеціальності — з 60 — 100 балів до 140 при відборі. Згодом підвищили зарплати вчительству. У результаті професія стала привабливішою, і більше людей почали розглядати її як серйозний вибір на майбутнє.

У липні минулого року відбулася презентація дослідження на національній (не)конференції EdCamp Точка стійкості 2024. Як зазначив директор з питань освіти і навичок Організації економічної співпраці і розвитку Андреас Шляйхер під час заходу, лише частина педагогів почуваються впевнено, коли потрібно використовувати підходи Нової української школи. “До прикладу: давати учнівству завдання критично мислити, давати учнівству можливість вирішувати складні проблеми або проблеми, які не мають очевидних рішень. І дуже складно для вчителів та учительок давати завдання, які тривають більше тижня, до прикладу, більш розширені проєктні завдання”, — розповів Андреас Шляйхер.

Андреас Шляйхер також додав ще один важливий момент, який досліджував TALIS у 2018 році — це те, як саме вчительство відчуває ставлення суспільства до своєї професії. У середньому лише кожен четвертий педагог вважає, що його працю цінують. Наприклад, у В’єтнамі всі 100% учителів відчувають, що їхня професія поважна. А от у Франції, де вчилися діти Андреаса, таких — лише 5%.

Підготовка до дослідження

Наприкінці минулого року ГО “ЕдКемп Україна”, яка визначена ОЕСР Національним дослідницьким центром TALIS в Україні, опублікувала інформацію про те, що в Україні дослідження TALIS проходитиме у два етапи: пілотний пройшов у квітні 2025 року, а основний етап заплановано на березень 2026 року.

“Участь України у дослідженні є важливою в першу чергу для кращого розуміння педагогів, які продовжують працювати з дітьми навіть в умовах війни. Також його результати допоможуть Україні визначити, які аспекти вчительської професії потребують покращення, щоб це сприяло як добробуту самих педагогів, так і підвищенню ефективності всієї системи освіти”, — написали в “ЕдКемп Україна”.

Як раніше повідомляло медіа “Нова українська школа”, старт підготовки до проведення дослідження розпочався ще на початку цього року. За словами директорки Українського центру оцінювання якості освіти Тетяни Вакуленко, на відміну від PISA, яка вивчає учнів, дослідження TALIS зосереджене на вчительстві. Його основний інструмент — анкета, у якій педагоги можуть відверто поділитися своїми думками про навчання, шкільне управління та про те, з якими труднощами вони стикаються щодня.

Це анонімне опитування вчительок і вчителів та керівництва шкіл. Запитують про реальні речі: умови праці, організацію навчання, розвиток, робоче навантаження, підтримку, бачення своєї професії. Участь у дослідженні не впливає на рейтинги шкіл, жодним чином не оцінює конкретних людей і не створює ризиків — дані деперсоніфіковані, до індивідуальних відповідей немає доступу навіть у національної команди дослідження.

Як розповів медіа “Нова українська школа” голова Ради ГО “ЕдКемп Україна” Олександр Елькін, щоб сформувати вибірку українських шкіл, IEA — Європейська асоціація оцінювання освітніх досягнень, отримала від Інституту освітньої аналітики та ГО “ЕдКемп Україна” повний перелік закладів освіти. У списку були лише ті, де є базова школа – без малокомплектних і спеціальних шкіл. Для неупередженості назви й особисті дані прибрали.

Далі фахівці IEA за допомогою спеціальної програми випадково обрали школи з усіх регіонів України — північ, південь, захід, схід і центр. До вибірки потрапили і міські, і сільські заклади.

У результаті обрали 30 шкіл для пілотного етапу та 252 — для основного. Також сформували списки “заміни” на випадок, якщо якась школа не зможе взяти участь.

“Пілотне дослідження зрештою відбулося у 29 школах — одну не вдалося залучити через розташування на тимчасово окупованій території”, — розповів Олександр Елькін.

Для цього з кожної школи участь взяли директора або директорку і до двадцяти вчительок або вчителів, яких обрали випадково серед тих, хто має хоча б одну годину навантаження у 5–9 класах. Опитування проходило онлайн, на спеціальній платформі ОЕСР, у зручний для респондентів час. Жодних додаткових завдань для шкіл — уся організаційна частина лягає на команду TALIS в Україні.

“Ми охопили заклади освіти із 16 регіонів, зокрема із прифронтових, – це Дніпропетровщина іі Харківщина. Наразі дані анкетування передані в аналітичну компанію ОЕСР, яка їх обробляє”, — поділився Олександр Елькін.

Етапи реалізації розтягнуті в часі, адже так працює міжнародне дослідження: усе має бути якісно підготовлено. Починаючи з грудня 2024 року триває комунікаційна кампанія, щоб донести до освітян інформацію про важливість дослідження.

Як пояснив Олександр Елькін, комунікаційна кампанія проходить у двох напрямках.
У першому — розповідь, що таке дослідження TALIS, чим воно особливе і як його результати можуть допомогти змінювати освіту на краще. У другому — про професію вчителя і про те, чому вчительство важливе для суспільства.

“Ми ділимося матеріалами у соцмережах і медіа, проводимо тематичні сесії, зокрема під час відкритої події “Соціально-емоційні навички у мінливому світі: (не)звіт про результати і плани”. Завдяки цьому наші партнери та широка аудиторія бачать цінність освітніх досліджень. Вони допомагають зрозуміти, що відбувається у школах зараз, і приймати рішення, які справді працюватимуть для освіти”, — наголосив Олександр Елькін. Він вважає, що ​​найцікаве ще попереду – коли будуть опубліковані результати TALIS. “Це буде чудова нагода дати почути голос українських учителів, побачити, якою є школа сьогодні, і зрозуміти, де можемо рости та змінюватися”, – ділиться Олександр Елькін.

Завершиться дослідження підготовкою і публікацією звіту — його планують оприлюднити в серпні 2027 року.

Олександр Елькін розповів, чого чекає від дослідження: “Ці результати будуть особливо цінними, адже TALIS проходить під час повномасштабної війни. Ми зможемо побачити, як працюють і розвиваються вчительки і вчителі, як відбувається управління школами, якою є атмосфера в класах у цей складний час”.

Крім того, TALIS дасть якісні та міжнародно порівнювані дані. Голос українських учителів стане помітним у світі, а для України це буде “точка відліку”. “Від цієї точки ми зможемо відстежувати зміни у наступних циклах, як це відбувається з PISA”, – пояснює Олександр Елькін. За його словами, практична користь від TALIS прийде з часом — коли результати будуть вивчені й використані освітніми управлінцями для створення кращих рішень і політик для шкіл майбутнього.

Нагадаємо, медіа “Нова українська школа” раніше розповідало про те, які міжнародні практики професійного розвитку можна застосувати в українській освіті.

Фото – EdCamp Ukraine